Світ 2019-10-28 12:34 Анатолій Шара
  ▪  

DIE WELT: поразка Заходу в Сирії, можливий альянс Росії та Китаю, нескінченна епопея з Brexit

Огляд головних тем провідного німецького видання

Штефані Больцен переконана, що драма навколо Brexit приносить користь тільки Борісу Джонсону. Британський прем’єр провалив своє чергове голосування в Палаті Громад. Паралельно з цим, він зміг заручитися підтримкою всіх партій. Нині це суттєво впливає на настрої людей. Навіть серед противників виходу з ЄС. Здається, що з Brexit вже давно все зрозуміло, але ніт. Британія вчергове намагається викрутити якийсь неймовірний кульбіт. Прем’єр-міністр Боріс Джонсон, незважаючи на регулярні поразки в Парламенті в просуванні своїх ідей, завойовує дедалі більшу популярність серед британців. Його стратегія полягає в тому, щоб створити імідж “прагматичного Містера Brexit” який відважно бореться з внутрішніми зрадниками та затхлою європейською бюрократією. І здається, що менше всього його хвилює сам вихід Великої Британії з ЄС та його наслідки. Головне - це виграти неминучі вибори та залишитися при владі. Він постійно ставить парламент на “розтяжки”, змушуючи голосувати за потрібні йому рішення або не голосувати і тоді Джонсон використовує це на свою користь. Всі вже втомилися від цього процесу, тому вже будь-яке рішення вважатиметься прийнятним. Втома надзвичайно велика. Варто сказати, що поведінка британського прем’єра не є ірраціональною, він керується вже аж занадто прагматичним підходом. Просто, в цього способу політики є одна велика вада - це відсутність будь-якої стратегії. В такій політиці покладаються виключно на реакції на миттєві подразники чи проблеми. Через це ми й спостерігаємо таку звивисту траєкторію виходу Великої Британії з ЄС.

 

Читайте також: DIE WELT: страх перед розпадом НАТО, керований хаос Ердогана

 

 Кароліна Дрютен пише про переможців і переможених угоди в Сочі. Після зустрічі в Сочі Путін та Ердоган представили свій план врегулювання в Сирії. Асад здобуває контроль, Росія бере своє, Іран теж. А програли - курди та США. Путін - це найближчий союзник Башара Асада. Його кінцевою метою було поставити об'єднану Сирію під повне панування диктатора. Прийняття Туреччиною Асада правителем Сирії є вирішальним кроком для нього. Вже немає жодних сумнівів в тому, що завдяки слабкості Заходу, Росія досягла всіх своїх поставлених цілей в Сирії. Спочатку вважалося, що Асад не переживе повстання, але зараз він ще більше утвердив свою владу на російських та іранських штиках. При чому, він навіть не домовлявлявся про якійсь поступки американцям. Вони самі розчистили йому шлях до необмеженої влади. Іран теж здобуває величезні профіти. Так Тегеран отримав доступ до кордону з Ізраїлем. Раніше вони могли про це лише мріяти. Найголовніше це те, що за свої дії Іран не понесе жодного покарання. Всі роблять вигляд, що в Сирії нічого страшного не відбулося. Ердоган теж по-праву вважається значним вигодонабувачем нинішніх переговорів по Сирії, адже Путін фактично визнав законними його інтереси на півночі цієї країни. Але більшого російський очільник йому не дозволив. Як би це дивно не звучало, але від такого розподілу влади в Сирії виграв й ІДІЛ. А в таборі переможених перше місце займають курди. Схоже, що їх прислів’я “у курдів є тільки один друг - це гори”  - це 100% правда. І переговори в Сочі це вкотре підтвердили. Чільне місце в цьому таборі посідають й США. Вашингтон показав всьому світу як він обходиться з союзниками. Це дуже сильно вдарить по позиціям США. Те ж саме можна й сказати й про ЄС. Його кволий голос навіть не чутно.

 

Читайте також: DIE WELT: як Трамп сам себе загнав у пастку, російської еліти та бойові мистецтва

 

 Павєл Локшин розповідає про ядерний альянс, який може змінити все. Владімір Путін продемонстрував всім, хто нині править бал на Близькому Сході. Він мовчки здійснив ще одну світову революцію. Тепер же Москва збирається допомогти Китаю створити систему оповіщення про ракетний напад. Владімір Путін може бути задоволеним собою. Адже він значно розширив свій вплив в Сирії. В Африці він теж поступово збільшує свою присутність. Але недавно він взагалі шокував весь світ, заявивши, що хоче допомогти китайським партнерам в створенні системи оповіщення про ракетну атаку. Наразі повноцінними подібними системами володіють тільки Вашингтон та Москва. Китай давно мріє про власну. Через власне це бажання значно активізувалася співпраця Росії та КНР останніми роками. Хоча, російські військові побоюються, що таким чином вони озброюють потенційного ворога, але діватися нікуди. Піднебесна та Росія вже проводили спільні навчання, де симулювали відбиття ракетних ударів. Найбільшим жахіття для США стало б об’єднання російських та китайських систем оповіщення. Це фактично перевернуло б всю існуючу глобальну безпекову архітектуру. Проте, поки що навіть зарано про це говорити, адже Пекін навіть не прокоментував заяву Путіна. Загострення відносин з США штовхає навіть таких “непримирених союзників” як Китай та Росію на поглиблення відносин.