Наука 2019-11-17 11:25 Крістіан Вольф
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Як зміна клімату впливає на психіку

Зміна клімату впливає не лише на вигляд Землі, а й на нашу психіку: погодні катастрофи спричиняють травми й страхи, спека йде в ногу зі збільшенням кількості самогубств. По всій земній кулі людей огортає «екологічна скорбота»

«Ніщо не пригнічує мене більше, ніж місцевість, поглинута піщаною бурею. Я лягаю в ліжко й накриваюся з головою вовняною ковдрою, щоб нічого не бачити», — це слова це слова фермера із західноавстралійського сільського району поблизу міста Перт, де вирощують пшеницю і якому загрожують посуха та піщані бурі. А мешканець самоврядного регіону інуїтів на півночі канадського Лабрадору скаржиться: «Інуїти — люди морської криги. Якщо морської криги більше не буде, то як тоді ми будемо людьми морської криги?». Інуїти досі дотримуються старих традицій, як-от полювання, риболовля, збиральництво, і відчувають навіть незначні зміни клімату.


Хоч це кажуть люди з протилежних кінців Землі, та в їхніх словах вчувається спільний сум. Коли Ешлі Кансоло й Невіл Елліс пережили мить осяяння, був 2015-й. Соціологи зустрілися на конференції, обоє роками працювали над темою «Зміна клімату та її наслідки для психічного здоров’я». Кансоло, директорка Labrador Institute at Memorial University, займалася інуїтами. Елліс з University of Western Australia проводив докладні інтерв’ю із західноавстралійськими селянами. Обидва науковці з подивом встановили, що попри географічні, кліматичні й культурні відмінності між Лабрадором та Австралією реакції мешканців на спричинені кліматом зміни їхньої Батьківщини дуже схожі.

 

Інуїти відчувають ту саму екологічну скорботу, що й австралійські фермери


Ешлі Кансоло й Невілл Елліс розповідають про «екологічну скорботу», що об’єднує фермерів в Австралії та інуїтів. «Екологічна скорбота виникає як реакція на спостереження чи очікування втрат у природі, — пояснює Невілл Елліс. — Її відчувають через дуже локальні втрати, наприклад певного місця, або вона виникає як реакція на екзистенційні турботи про долю екосистем чи всієї біосфери».

 

Читайте також: Зміна клімату та українська перспектива


Скорботу породжує страх перед втратами. Схожу форму журби дослідники задокументували в саамів, корінного населення півночі Швеції, що розводить північних оленів: вони бояться зникнення їхнього традиційного способу життя. Саами борються з нестабільною погодою і пов’язаною з цим зміною вегетації, що стосується утримання північних оленів.


Зміна клімату позначається на психіці в дуже різний спосіб. Давно відомо, що раптові погодні катастрофи, кількість яких унаслідок зміни клімату збільшується, мають нищівний вплив на психічне здоров’я. В оглядовій роботі Американської психологічної асоціації дослідники з групи психологині С’юзен Клейтон із College of Wooster в Огайо зібрали численні висновки. Кліматичні катастрофи можуть спричиняти травматичний стрес і тривожні розлади незалежно від того, чи особа сама зазнала травми, чи втратила дорогу людину або майно.

 

Катастрофи спричиняють травматичний стрес і тривожні розлади


Так, під час вибіркового контролю людей, які опинилися в центрі урагану Катріна, з’ясувалося, що кількість самогубств і думок про суїцид зросла більш як удвічі. Кожен шостий виконував критерії посттравматичного стресового розладу. У майже 50% осіб із зони стихійного лиха розвинулися емоційний і тривожний розлади й депресія. Інші кліматичні катастрофи, як-от посухи, також можуть мати вирішальний вплив на психіку й збільшити кількість самогубств.

 

Утім, нині стає очевидно, що впливають не тільки раптові кліматичні катастрофи. Обтяжують психіку й посилені тривалі зміни планети під впливом глобального потепління. «Дедалі більше досліджень вказує на те, що пов’язані зі зміною клімату поступові перетворення негативно впливатимуть на наше психічне здоров’я», — каже С’юзен Клейтон.


Окрім журби і страхів через поступову зміну рідних ландшафтів людям передовсім допікає підвищення температури та екстремальність погоди. «Спека супроводжується агресією і зниженням просоціальної поведінки», — пояснює Клейтон. На її думку, можливим поясненням є те, що спека знижує здатність до самоконтролю і посилює негативні й ворожі думки. Окрім того, дослідження показують взаємозв’язок між високими температурами та кількістю самогубств, пов’язаних із психічними розладами госпіталізацій і зниженням когнітивних спроможностей.

 

Читайте також: Зміна клімату: нові можливості?

 

Підвищення середніх температур збільшує ймовірність психічних проблем


Приклад — дослідження групи на­уковців під керівництвом Ніка Обрадовича з Massachusetts Institute of Technology (MIT), оприлюднене 2018-го у фаховому часописі PNAS. Учені зіставляють метеорологічні й кліматичні дані з психічними проблемами майже 2 млн американців між 2002 і 2012 роками. Екстремальні погодні умови та багаторічне потепління супроводжуються значними психічними проблемами. Так, зміна середньомісячних температур від 25–30 градусів до понад 30 градусів підвищувала ймовірність появи проблем із психічним здоров’ям на 0,5 відсоткового пункту.


Щоправда, це й досі виключно статистичний взаємозв’язок, із якого не зрозуміло, що саме погіршує психічний стан. Ймовірно, екстремальні погодні умови через збільшення психологічних стресових факторів поглиб­люють психічні проблеми. Або непрямо шкодять психічному здоров’ю, бо через високі температури люди менше сплять і менше займаються спортом.


Поза сумнівом, у багатьох питаннях наука ще на початках. Хороші дослідження на тему зміни клімату та її наслідків для психіки — рідкісний товар. Наприклад, не зрозуміло, чи пов’язані зі зміною клімату страхи й журба в Німеччині. «Корінне населення, як-от інуїти, залежні від природних ресурсів, — розповідає психолог довкілля Ґергард Резе з Університету Кобленц-Ландау. — Спостерігаючи за таненням криги в Гренландії, я дуже добре розумію тих, у кого зміна клімату спричиняє екзистенційні страхи та журбу. Як і людей, що живуть на атолах і через зміни клімату втрачають свою Батьківщину».

 

Читайте також: Без паніки: кліматичні зміни можуть виявитися корисними для сільського господарства

 

Хвилюються за майбутнє і міста


Щоправда, Резе не вважає, що зміни клімату в наших широтах сьогодні спричиняють сильні страхи й травматичні переживання. Це радше стосується людей, які зазнають погодних катаклізмів в інших регіонах. «У Німеччині було посушливе літо 2018-го, — каже він. — І тоді точно багато фермерів уперше на собі відчули потужний вплив зміни клімату». Нехай і не сильні страхи, та принаймні хвилювання через зміну клімату й турбота про власне майбутнє наявні й у Німеччині. Це один зі стимулів руху Fridays for Future.


Натомість Невілл Елліс із його концептом екологічно зумовленої журби цілком уявляє, що такі почуття можуть бути й у європейських містах: «Люди там мають тісний зв’язок із парками, деревами та рекреаційними зонами. Якщо внаслідок зміни клімату їх буде втрачено, це може викликати почуття екологічної журби. Окрім того, містяни турбуються про природу й переживають за майбутнє. У таких випадках почуття екологічної журби можуть викликати новини про поганий стан великих екосистем і перспективи дедалі небажанішого майбутнього».


В одному Резе та Елліс солідарні, а саме в питанні: що може стати наслідком негативних почуттів? «Хвилювання через клімат можуть викликати дві реакції, — вважає Резе. — Або рефлекс утечі (сховатися й нічого не робити), або бажання долучитися до активних спроб щось змінити». Він додає: «Виправдане хвилювання, яке наявне й у Німеччині, не повинне нас зупиняти, ми маємо виходити на вулиці й діяти». Схожої думки й Елліс: «Я сподіваюся, що наші дослідження не тільки легітимізують спричинену екологією журбу, а й допоможуть людям давати собі з нею раду. Можливо, вони надихнуть людей вживати заходів для захисту того, що вони люблять і цінують у світі природи».