Культура 2019-11-16 12:40 Анастасія Головненко
  ▪  

Дипломатія в наметах

Як правильно використовувати безвіз, якщо ти театральний митець

Резиденція — точка збору різних досвідів, різних поглядів і методик, ідеальний сквот для народження нового, переосмислення спадщини й налагодження культурної дипломатії. Це така глобальна крос-культурна комунікація, завдяки якій народжуються нові міжнародні партнерства, поширюються демократичні ідеї та підтримується культурне розмаїття. Таким чином створюється абсолютно новий геополітичний ландшафт майбутнього, розкриваються кордони й відкриваються необмежені можливості для представлення, зокрема, української культури за кордоном та залучення міжнародних партнерів до культурних проектів усередині країни.


Резиденції для митців — явище демократичне, тому долучитися до них цілком можливо. Учасників обирають через відкритий конкурс, а переможцям можуть покривати витрати й надавати стипендію. Резиденція створює комфортні умови для рефлексії митців, дає їм можливість подорожувати, перебувати в колі колег з усього світу й представляти власні ідеї та країну.


Це явище не нове. Частина резиденцій працює постійно, частина подієва. Є резиденції для художників, кураторів, менеджерів. Або ж організовуються довкола суспільно важливої теми й можуть бути міждисциплінарними, поєднуючи соціальний активізм, політику та культуру. Останнім часом резиденції стають дедалі популярнішими в Україні, а наші митці все частіше беруть участь у закордонних резиденціях. Тож спробуємо скласти список корисних напрямів освітнього туризму для театральних митців і розповімо про специфіку арт-резиденцій як таких.

 

Читайте також: "Геніальні диЛЛетанти" та Перші дні корейської культури. Найважливіші культурні події тижня

 

ID-картка українця


Кликати митців працювати до нас чи підтримувати поїздки наших митців і кураторів за кордон — це лише два способи встановити нові культурні мости між Україною та світом. Наявність у країні арт-резиденцій свідчить про її готовність включитися в глобальний контекст, розвиватися й сприймати нове. Тому не варто ігнорувати вітчизняні резиденції, адже, осмислюючи українську реальність, закордонні митці пропонують нам поглянути на неї під абсолютно новим кутом зору, продукуючи проекти, які можна показувати в різних містах, налагоджуючи і міжкультурні, і міжрегіональні зв’язки.


Однією з найвідоміших українських арт-резиденцій є «Ізоляція», створена з ініціативи неприбуткового приватного фонду «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив». Через події на Сході у 2014 році фонд переїхав з Донецька до Києва й відтоді постійно працює на Подолі. «Ізоляція» має власну річну програму арт-резиденцій, які передбачають як індивідуальну практику, так і тематичну групову за участю куратора. Подаватися на участь у ній можуть представники всіх напрямів культури та мистецтва, однак організатори визначили для себе пріоритетні теми: постіндустріальна ревіталізація, урбаністика, соціально-політичний активізм та міграція.


Загалом українські арт-резиденції, як і світові, переважно сконцентровані довкола візуального мистецтва. Утім, останні два роки, підживлений державною підтримкою, незалежний театр також показує успішні приклади театральних резиденцій. Зокрема, з’явилася і вже стала міжнародною резиденція «Артіль», присвячена сучасному танцю. Основна її концепція — допомога молодим митцям у створенні їхньої першої професійної постановки. У проекті задіяні куратори, танцівники та перформери, а також піар-менеджери та маркетологи, тому «Артіль» — це ще й про популяризацію сучасного танцю в Україні. Торік резиденція охопила три українські міста, а вже у 2019-му її реалізували танцювальні спільноти з України, Австрії та Польщі. Освітні програми відбулися в Лінці та Любліні, творчі — в Україні, а гастрольний прокотився трьома країнами.


Міжнародна театральна лабораторія Open Doors, яка щоразу відбувається на базі нового театру, в Україні пройшла вже 17 разів й також може бути розглянута як резиденція. До участі в програмі щоразу запрошуються молоді режисери (громадяни України та інших країн) віком до 45 років; молоді фахівці, які закінчили театральні школи за спеціалізацією «Режисура» та майбутні режисери — студенти драми. Під час тижневого інтенсиву учасники проводять майстер-класи та дискусії, із допомогою запрошених менторів створюють власні театральні продукти, які потім демонструються публіці.

 

Читайте також: Мистецьке повернення на схід


Хороший досвід, який і донині згадують як приклад успішної міжнародної театральної резиденції, митці здобули три роки тому під час «Мапи страху/Мапи ідентичності». У межах ініціативи актори, режисери й драматурги з України та Польщі виявляли спільні та відмінні архетипи, рефлексували й обмінювалися професійним досвідом. У результаті резиденції були створені вистави та перформанси «Мій дід копав, мій батько копав, а я не буду», «Мапа ідентичності. Мова ворожнечі». У результаті в Україні збільшилася кількість постдраматичних і постдокументальних вистав, пожвавився незалежний театр як такий. А також утворилися нові партнерства і зародилися нові українські театри.
Цьогоріч театрали провели кілька подієвих або ж тематичних резиденцій, програма яких передбачала воркшопи та дослідження перед створенням вистави. Так, у Першому театрі у Львові відбулася резиденція румунського режисера Косміна Матея «Пам’ять. Тожсамість. Ми», у підсумку з’явилася вистава «Пауза». Раніше в Першому театрі за таким самим принципом, у результаті резиденції польського драматургині Йоанни Віховської, було створено виставу «Прекрасні, прекрасні, прекрасні часи».


«Дикий театр» теж організував подієву театральну резиденцію «Дикі Кайдаші». Готуючи прем’єру, група митців виїхала на два тижні в село Сорокотяги, де досліджувала життя українців, допомагали їм працювати й навчала театрального мистецтва. Разом із драматургинею Наталкою Ворожбит команда у форматі devised theatre створила римейк відомої п’єси Івана Нечуя-Левицького «Кайдаші 2.0». Першими виставу побачили саме мешканці села Сорокотяги та сусідніх сіл Жашківського району, нині постановку можна побачити в репертуарі «Дикого». 


Окремо варто згадати Національну спілку театральних діячів України, яка також останніми роками змінила фокус на організацію та проведення сезонних театральних шкіл і резиденцій у різних містах. Сезонні школи НСТДУ — це програма для всіх театральних практиків, що має на меті популяризувати театральне мистецтво, підтримувати талановиту молодь і, що головне, сприяти обміну досвідом та мережуванню театральних професіоналів. Щороку організатори проводять три-чотири школи для режисерів, драматургів, завлітів, акторів спеціалізовані тематичні резиденції на базі театрів та навчальних закладів у різних містах України. Програма шкіл передбачає дослідження актуальних проблем сучасного українського театру, вивчення стратегічного менеджменту й маркетингових підходів до управління театром, семінари та майстер-класи відомих театральних практиків з України та країн Європи.

 

Задля новацій. Резидентам локації The Bibliothek Andreas Züst, що у швейцарських Альпах, пропонується переосмислювати феномен бібліотеки засобами мистецтва, створюючи нові формати існування місця зустрічі й знань


Створення в Україні арт-резиденцій та культурну мобільність всередині країни стимулює Український культурний фонд через конкурсну програму «Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти». У межах ЛОТ-у «Резиденції» охочі можуть отримати від держави грант до 500 тис. грн на індивідуальний проект арт-резиденції або до 2 млн грн на резиденцію, що створюється в партнерстві.

 

Біометричний паспорт


У Європі дуже багато арт-резиденцій, зокрема для представників перформативного сектору. Популярною серед українських митців є організована навчальним центром Derida dance center резиденція в Софії (Болгарія), що фокусується на сучасній хореографії. Резиденція для танцівників, перформерів, критиків та кураторів пропонує учасникам створити свій культурний продукт (постановки, лекції, презентації) і допомагає з його просуванням у межах болгарського культурно-мистецького ринку. За дев’ять років свого існування Derida Dance Center став визнаним і надійним партнером у реалізації значущих проектів у сфері сучасного танцю, багато з яких за участю перевірених міжнародних організацій.


Ще одна важлива європейська програма — Berlin Sessions, що передбачає художні резиденції та спеціалізовані культурні дослідження. Програма пропонує учасникам кураторську експертизу, розбудову мережі та логістичну підтримку. Для участі в ній необхідно самостійно скласти план роботи в Берліні (стажування/дослідження/навчання), заповнити заявку, обґрунтувавши свою участь у програмі й подати її на розгляд організаторам і стороні, яка приймає. Внутрішнє журі програми приділяє увагу художньому/мистецькому значенню запропонованого дослідження чи резиденції, розглядає можливий майбутній вплив такої діяльності, бюджет проекту, його загальну логіку та план виконання. Програма Berlin Sessions орієнтована на реалізацію успішних проектів із художниками, кураторами, арт-менеджерами, мистецтвознавцями, дизайнерами, письменниками та теоретиками мистецтва.

 

Читайте також: Один день з життя котів та “Дифузій”


Творчий центр Arteles (місто Хямеенкіро, Фінляндія), одна з найбільших міжнародних резиденцій у Скандинавії, також організовує чималу кількість резиденцій для художників, музикантів, письменників, фотографів, перформерів, кураторів, критиків, фотографів, дизайнерів та архітекторів. Щороку некомерційна організація Arteles обирає до сотні учасників для участі в різноманітних концептуальних міждисциплінарних резиденціях — по 12–13 ретельно відібраних для кожної програми митців. А також організовує культурні зустрічі, дискусії, покази, займається навчальною, науково-дослідною та журналістською діяльністю.


Якщо вже розповідати про резиденції для театральних митців, то неможливо не згадати дивовижну локацію The Bibliothek Andreas Züst, що у швейцарських Альпах. Основна тема — бібліотека, резидентам пропонується переосмислювати її феномен засобами мистецтва, створюючи нові формати існування місця зустрічі й знань. Гасло платформи — цитата зі «Вступу до метафізики» Мартіна Гайдеґґера: «Читання — це лише один зі способів «збирання» в оригінальному значенні». Філософові йшлося про поєднання чогось такого, що досі не поєднувалося, через надання цим речам нового, спільного значення.


Програма передбачає одночасно три стипендії для художників, письменників, перформерів, танцівників, дизайнерів, архітекторів, кінематографістів, фотографів, авторів цифрового мистецтва та представників суміжних професій. Тут також можна отримати групову стипендію — до чотирьох осіб. Кілька разів на рік центр організовує міждисциплінарні воркшопи з митцями зі всього світу, відправною точкою для яких менторові пропонується будь-яка книжка з наявних у бібліотеці. Серед останніх, що відбулися в межах The Bibliothek Andreas Züst, стали воркшопи, присвячені повсякденній лінгвістиці, драматизації кіно та феміністичній економіці.


У старому центрі Барселони розмістилась оригінальна мистецька резиденція Curtidos (Іспанія). В ательє площею лише 45 м2 з двома вітринними вікнами митцям пропонують спробувати створити новий спільний фізичний досвід, поєднуючи в такий спосіб, через вікна, художника з місцевою спільнотою. Програма відкрита для аплікантів, які є представниками творчих ініціатив, що стосуються відкритої культури, природи, мистецтва, соціальної взаємодії та технологій. Резиденція триває кілька тижнів й одночасно може розмістити до чотирьох учасників. Участь у ній коштуватиме €300 на тиждень.


Говорячи про європейські арт-резиденції, варто також згадати мережу інформації про культурну мобільність On the Move, створену Міжнародною мережею сучасного виконавського мистецтва (ІЕТМ) як інформаційний портал, покликаний сприяти транскордонній мобільності в царині мистецтва та культури заради розвитку нового європейського культурного простору. За 18 років свого існування ресурс перетворився на динамічну мережу, до якої нині входить понад 50 організацій-членів та людей у Європі та за її межами. Нині основна мета On the Move — пошук рішень для адміністративних викликів, що постають перед художниками та культурними працівниками за кордоном. Сфери компетенції інформаційних пунктів мобільності On the Move можуть стосуватися віз, соціального забезпечення, оподаткування, митних зборів тощо.

 

У нашій країні участь митців у європейських резиденціях підтримує програма Українського інституту «Екстер», що покриває переможцям конкурсного відбору витрати на проїзд до місця проведення резиденції, добові, візовий збір (за потреби) та інституційний внесок.

 

Віза та інші додаткові документи


У США також знаходимо підходящу для українських театральних практиків арт-резиденцію. ArtsLink — перша масштабна американська програма обміну для митців і культурних менеджерів із країн колишнього СРСР за підтримки Фонду Сороса, Національного фонду мистецтв і Фонду взаєморозуміння. У 1962 році ArtsLink була заснована як програма для налагодження зв’язків між громадянами США та СРСР, а в 1998-му стала резиденцією й змінила свою назву на CEC ArtsLink.


CEC ArtsLink фокусується на візуальному та виконавському мистецтві й об’єднує Сполучені Штати зі ще 37 країнами світу. Формат резиденції — індивідуальна робота митця в окремій інституції. Спочатку відібрані учасники проходять настановчу сесію в Нью-Йорку, а далі вирушають у регіони США працювати в інституціях, підібраних організаторами відповідно до професійних цілей та очікувань заявників. За результатами резиденції учасники мають провести п’ять заходів у межах презентації свого проекту. Також вони можуть подаватися на гранти, що виділяються на реалізацію проектів.


Ще одна пропозиція для митців, зокрема, перформативного сектору — арт-резиденції від Bemis Center (Омаха, США). Центр уже понад 30 років запрошує до себе митців з усього світу, надаючи їм простір і ресурси для створення нових робіт та проведення досліджень. Надає технічну та фінансову підтримку, адміністративну допомогу та можливості для інтелектуального спілкування. Це безплатні публічні програми, дискусії, лекції, семінари та заходи з мережування. Загалом у програмі резиденцій від Bemis Center взяло участь понад 900 митців та дослідників.


Окрема інноваційна програма в Центрі сучасного мистецтва Bemis, присвячена новітнім практикам у театральному мистецтві, під назвою Liveness Is Critical (дослівно «Життєвість важлива»). Фокусується на критичному дискурсі довкола міждисциплінарної вистави в сучасному мистецтві включно з театром, танцем і перформансом. До участі запрошуються всі митці та експерти перформативного сектору, зокрема дослідники та освітяни.


Арт-резиденція з фокусом на міжкультурному діалозі з 2015 року працює в Бейруті (Ліван). BAR, себто Beirut Art Residency, — резиденція для художників, дизайнерів, перформерів, кінематографістів, скульпторів та авторів, що займаються цифровим мистецтвом. Триває три місяці й надає учасникам житло, кураторську підтримку та виробничий бюджет відповідно до заявки-пропозиції заявників. Транспорті витрати резиденти покривають самостійно.


BAR — це робочий простір для митців, які прагнуть розвивати проекти в стимулюючому середовищі. Мета програми — сприяти співпраці між художниками — як іноземними, так і місцевими. Тому крім роботи над власним проектом резиденти мають можливість долучатися до численних дискусій і семінарів за участю фахівців із Близького Сходу та всього світу. BAR займає в Бейруті цілий квартал. Після закінчення громадянської війни в країні, з 1990-х, ця місцевість переживає джентрифікацію, а завдяки активним мистецьким процесам помітно впливає на формування культурного обличчя столиці.


Різні резиденції пропонують митцям різні знання, навички та можливості, але їхні учасники в один голос запевняють, що досвід, здобутий під час роботи та навчання в нових творчих обставинах, розвиток власної мережі та налагодження міжнародних контактів є дуже цінними. Напевне, поступове усвідомлення значення культурної дипломатії розширить і мапу українських арт-резиденцій, зокрема для перформерів, режисерів, драматургів, критиків та кураторів. 

схожі публiкацii