Політика 2019-11-13 22:06 Голуб Андрій
  ▪  

Земля і ринок. Як Рада зробила перший крок до продажу землі

Депутати віддали 240 голосів за проект закону, який відкриває продаж аграрних земель. Ще зранку середи було даремно прогнозувати результат цього голосування

- А як ви ставитеся до продажу земель? - питає у кореспондента Тижня таксист. Після цього запитання м’язи самі собою напружуються і тіло міцніше втискається у крісло поруч із водієм. Зараз, скоріше за все, буде довга розповідь про олігархів, які хочуть пограбувати й без того бідних українських селян. Якщо взагалі не пощастить, то дійде до одкровень про черговий різновид глобальної змови з метою зробити українців кріпаками.

- Я от підтримую продаж, - спокійно продовжує водій. - От є людина, до чиєї думки я часто прислухаюся. І вона проти. Каже, що «колгоспники-ніщєброди» розпродадуть землю аби-кому. А я собі думаю, там же не всі такі на селі. То чому людям не дозволити продавати?

Після цих слів водія стає легше і м’язи знову розслабляються. За вікном проносяться будівля Верховної Ради і припарковані обабіч неї трактори американської марки John Deere. На техніці висять плакати з написами «Ні розпродажу української землі» та символікою організації Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), яка вже другий день поспіль виводить людей на протести під парламент.

Очільник ВАР Андрій Дикун у 2014-му протягом недовгого часу працював на посаді заступника міністра агрополітики. Пізніше став очільником галузевої асоціації Укрцукор. Дикун і сам агропідприємець. Його основні активи зібрані в Умані на Черкащині. ВАР стала найпомітнішим учасником сьогоднішніх протестів. Під Радою влаштували перформанс із тушею свині у домовині, який зробив непогану картинку журналістам. За твердженням організаторів, мертва свиня символізувала, «що станеться із тваринницькою галуззю в Україні та селом взагалі, якщо прийняти ту модель земельної реформи, яку пропонує влада». Цікаво, що Дикун особисто та ВАР як організація не виступають проти ринку землі як такого. Вони відстоюють «модель поетапного впровадження реформи, яка є поступовим входженням с/г виробників до ринку землі і не несе значних шоків/ризиків для їх діяльності і тому має широку підтримку в аграрній спільності». Це цитата з сайту організації.

Фото: сторінка ВАР у Facebook

Тих, хто «загалом не проти ринку», але проти запропонованої владою моделі цього дня збереться чимало. І на вулиці, і всередині парламенту. Позиція окремих політсил стане гіркою несподіванкою для низки їхніх прихильників. На вулиці поруч з активістами ВАР стоять люди під прапорами націоналістичних партій «Свобода» і «Національний корпус». У Нацкорі заявили, що блокуватимуть парламент.«Ми не виступаємо принципово проти ринку землі. Ми важаємо, що у теперішніх умовах, у стані війни з РФ, без стабілізації ситуації в країні та впорядкування земкадастру, такий крок здійснювати недоцільно й небезпечно. Під виглядом відкриття ринку землі відбудеться монополізація аграрної сфери, а українську землю розпродадуть міжнародним корпораціям», - розмістили пояснення своїх дій на веб-сайті партії.

Водночас лідер «Свободи» Олег Тягнибок виступає проти ринку як такого. За його словами, варто дозволити продавати землю виключно у власність держави, натомість поглиблювати орендні відносини.

Читайте також: Украдена рента


Усі в мінусі, «Батьківщина» - в плюсі

Невідомо, що саме тлумачили під поняттям «блокування парламенту» у Нацкорі, але зранку депутати вчасно збираються на своїх місцях.

Перед початком роботи Ради на засідання фракції «Слуга народу» приїздить особисто  Володимир Зеленський. Він переконує депутатів голосувати за ринок землі. 11 листопада президент оприлюднив відеозвернення, в якому пообіцяв до другого читання внести до законопроекту правки, які заборонять купувати землю іноземцям (у первинній версії законопроекту 2178-10, який пропонують «слуги» , таких обмежень немає). Пізніше, за словами глави держави, питання продажу землі іноземцям винесуть на загальнонаціональний референдум.

 

Такі обіцянки президента суттєво ускладнюють життя внутрішньофракційній опозиції в «Слузі народу». Тезу про неможливість продажу землі іноземцям до цього використовували низка представників партії для аргументації своєї можливої відмови від голосування за проект ринку землі. Однак навіть після розмови з президентом ризики провалу голосування силами самих «слуг» зберігаються.

Читайте також: АПК як локомотив

- Закон сирий, за нього не варто голосувати в першому читанні. Я утримуюсь, - каже вже після зустрічі з главою держави одна з ключових публічних речників «Слуги народу» Ірина Верещук. У підсумку своєї позиції вона так і не змінить.

Ситуація з голосуванням ускладнюється тим, що президентська фракція точно не зможе опертися на жодну іншу в парламенті. І це окремий сюжет цього дня.  Ближче до його середини депутат Сергій Тарута, який нині представляє «Батьківщину, прогулюється кулуарами парламенту в супроводі знайомого. Він у гарному настрої та зачитує товаришу нові інтернет-жарти з екрана свого смартфону.

- От подивися на це: «Вставай страна огромная, вставай на смертный бой, пока земля не продана зеленою ордой», - каже Тарута, після чого обидва заходяться дзвінким сміхом.

Позиція «Батьківщини», до якої Тарута приєднався зовсім нещодавно, пасує до зачитаних ним рядків. Лідер партії Юлія Тимошенко погрожує з трибуни усіма бідами в разі ухвалення закону про ринок земель, починаючи від сепаратизму, закінчуючи потраплянням у рабство до іноземних корпорацій. Партія точно може записати цей день собі до активу.

По-перше, Тимошенко може не переживати за сприйняття її позиції серед широких верств. Найсвіжіше опитування Центру Разумкова, яке оприлюднили 11 листопада, показує, що ставлення громадян до запровадження ринку землі за останні місяці так і не стало кращим. Скасування мораторію на референдумі підтримали б тільки 20,1% опитаних, натомість 63,4% виступили б проти. Понад те, у селах опозиція до введення ринку землі ще сильніша, ніж у містах, та сягає майже 69%. Саме у сільській місцевості проживає значна частина електорату «Батьківщини».

По-друге, хоча опонентів ринку землі цього дня назбиралося чимало, але Тимошенко одна може похвалитися тим, що виступала проти його запровадження послідовно. Їй спробували дорікнути старою історією із законопроектом «Про ринок земель» авторства лідерки «Батьківщини». Проект подали у 2008-му, коли вона очолювала уряд. Однак Тимошенко вже звикла відбиватися від цього звинувачення. Окрім того, нардеп «Слуги народу» Мар'ян Заблоцький і сам зманіпулював, коли дорікнув Тимошенко: мовляв, законопроект давав дозвіл на продаж сільгоспземель іноземцям. Цього в документі не було, про чому й наголосила Тимошенко і натомість звинуватила опонента у відстоюванні інтересів великих агрохолдингів.

По-третє, Тимошенко і компанія нарешті мають «залізобетонний» аргумент для переходу в найулюбленішу для себе нішу опозиції. Вона звинувачує владу у «перетині червоної лінії» одразу після результативного голосування за проект закону щодо землі.

- Саме тому наша команда заявляє про перехід в опозицію. Ми переходимо в опозицію до політики знищення країни, політики, яка продовжує епоху бідності, політики розпродажу з молотка всієї стратегічної власності держави й, насамперед, землі, - каже Тимошенко під час брифінгу.

Ще одними рішучими опонентами продажу сільськогосподарських земель стали депутати Опозиційної платформи «За життя». За відсутності у парламенті Олега Ляшка, нішу шоуменів-популістів повністю зайняли Вадим Рабінович та Ілля Кива. Перший обіцяв «дідька лисого, а не землю України», а другий наприкінці дня перейшов на балкон для гостей, де разом із людьми в шарфах із символікою ВАР кричав «Ганьба!» під час виступів депутатів «Слуги народу». У проміжках фракція ОПЗЖ активно зображала блокування трибуни парламенту.

 

Атмосфера у залі під час обговорення законопроекту

Нарешті, ще дві фракції – «Європейської солідарності» та «Голосу» - опинилися за підсумками дня у дивній ситуації. Жоден їхній депутат не проголосував за відкриття ринку землі у редакції «слуг народу». І пояснити причини такого рішення своїм виборцям партіям буде достатньо складно. В обидвох політсилах кажуть, що насправді не проти ринку, але справжнього обговорення та зрозумілої концепції влада не запропонувала. Водночас, частина їхніх же прихильників, уже критикують політсили за непослідовність. У таких умовах правляча «Слуга народу» може навіть отримати невеличкий бонус, зобразивши найбільш прогресивну реформаторську силу.,Щонайменше, до розгляду законопроекту в другому читанні.

За сам проект 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» у підсумку голосують 227 «слуг народу» та 13 позафракційних. Поки що документ містить мало обмежень щодо потенційних покупців. Один власник не може мати більше 35% земель в одній громаді, 8% у регіоні та 0,5% загалом по країні. Однак документ точно зазнає суттєвих змін до повторного розгляду. Принаймні, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія поставив свій мандат на те, що в остаточній редакції продаж земель іноземцям таки заборонять.