Суспільство 2019-11-14 13:33 Казанський Денис
  ▪  

Особливості «народної» статистики

Для чого на окупованому Донбасі домальовують «мертві душі»

Окремі райони Донецької та Луганської областей за останні п’ять років перетворилися на суцільну terra incognita. Брак офіційної інформації, якій можна було б довіряти, разом із жорсткою цензурою для ЗМІ породили інформаційний вакуум, який заповнюється сьогодні здебільшого чутками й домислами. Кількість населення, настрої людей, які проживають в ОРДіЛО, стан економіки, відсоток падіння промислового виробництва порівняно з довоєнним 2013 роком — усі ці дані тепер є таємницею.


Звісно, приблизне уявлення про стан економіки та настрої на непідконтрольному Донбасі ми маємо. Все ж таки на дворі не ХIX, а XXI століття й інтернет в ОРДіЛО поки що не заборонений, а отже, якась інформація просочується. Але допитливим дослідникам, політикам та експертам завжди хочеться конкретних цифр, адже на власні відчуття в доповідях і законопроектах посилатися не можна. А точні цифри сьогодні знають хіба що представники окупаційної адміністрації та їхні московські куратори. Тільки оприлюднювати їх зі зрозумілих причин не поспішають — надто вже безрадісний і невигідний для «російських захисників Донбасу» вигляд вони матимуть. Тому публікують переважно фантастичну статистику, що показує збільшення населення, вибухове процвітання та зворушливе душевне єднання громадян, які проживають на непідконтрольній території.

 

Читайте також: Соціологія в окупації


Прикладом такого окозамилювання є свіжий «перепис населення», який провели в ОРДіЛО. Керівництво «респуб­лік» оголосило, що повні його результати буде опубліковано тільки в II кварталі 2020-го. Однак 6 листопада на сайті «головного управління статистики ДНР» з’явилася інформація про чисельність населення в «республіці» станом на жовтень 2019-го. І вже тільки з тих цифр стало зрозуміло, яку картинку збираються намалювати за підсумками перепису.
Кількість населення в підконтрольних бойовикам містах, за даними «главстату ДНР», подекуди навіть перевищує довоєнні показники! Що, безумовно, є відвертою брехнею і фантастикою, оскільки населення Донбасу неухильно скорочувалося ще з радянських часів. Тим більше воно не може навіть приблизно відповідати довоєнним показникам сьогодні, після стількох років конфлікту. Наприклад, у Донецьку станом на 2014 рік, за офіційною інформацією, мешкало 949 825 осіб. А нині, за даними «главстату ДНР», проживає 943 770 (див. «Криве дзеркало»). Зрозуміло, це абсурд, тому що Донецьк, за загальним визнанням, за п’ять років війни та окупації втратив сотні тисяч мешканців. І тепер, за найоптимістичнішими підрахунками, його населення становить близько 700 тис. людей. На сьогодні цілі райони обласного центру фактично спорожніли.

отримати точні дані про стан справ в ОРДіЛО, доки туди не допустять українських політиків, експертів та ЗМІ, неможливо. І цією ситуацією повною мірою користатимуться росіяни, яким важливо створити довкола окупованих територій максимально щільну димову завісу


Утім, якщо в самому Донецьку життя ще жевріє, то в інших містах області ситуація ще сумніша. Особливо в тих, що потрапляли в зону активних бойових дій. Проте й там «главстат ДНР» не побачив жодних проблем і навіть рапортує про зростання.


Найфантастичнішу картину намалювали в Дебальцевому. Якщо на 2014 рік, за українськими даними, там проживало 25 525 осіб, то в 2019-му деенерівці нарахували аж 25 696 постійного населення. І це в напівзруйнованому місті, яке пережило кілька місяців обстрілів та масову втечу місцевих мешканців! Навіть у джерелах, підконтрольних тій самій «ДНР» або РФ, не раз згадувалося, що місто наполовину спорожніло після боїв і живе там у найкращому разі 12–14 тис. Але в статистиків «молодої республіки» своя картина світу. І, на їхню думку, у Дебальцевому вперше з 1980-х років відбувається зростання населення. Мабуть, масовані обстріли «Градами» викликають у людей нестримне бажання розмножуватися в депресивному місті, де досі толком не працює жодне виробництво…

 

Читайте також: Чого чекає Донбас?


Схожу картину намалювали в Іловайську, Горлівці та інших містах не підконтрольної українській владі Донецької області. На аналіз цих даних навіть немає бажання витрачати час — настільки вони недолугі та брехливі. Таким чином, напевно, готується ґрунт для оголошення підсумкових результатів «перепису», які мають продемонструвати небувале процвітання Донбасу, що нарешті скинув окови «українського гніту». Але головний сенс таких маніпуляцій явно не в тому, щоб просто створити якусь ідеологічну картинку. Імовірно, мета значно прагматичніша: заздалегідь створити фору приблизно в мільйон «мертвих душ» на випадок реінтеграції ОРДіЛО в Україну, щоб у майбутньому малювати зручні для себе результати місцевих виборів і вибивати необхідні обсяги фінансування. Зрозуміло, українській стороні треба підготуватися до такого розвитку подій і в жодному разі не сприймати ці статистичні витівки всерйоз.

 

 

Тож не дивно, що наші політики, медіа та громадські організації також періодично роблять спроби провести різноманітні дослідження життя в ОРДіЛО, щоб установити реальну картину. Але дані, які можна отримати в нинішніх умовах, із зазначених вище причин мають величезну похибку. Чи можна говорити про якесь об’єктивне дослідження на непідконтрольній території в умовах цензури й диктатури? Навіть якщо уявити, що якійсь соціологічній службі вдасться таємно від «МГБ», ФСБ та інших «антифашистів» провести на вулицях абсолютно неупереджене й чесне опитування, не факт, що респонденти відверто відповідатимуть на поставлені запитання. Люди, які живуть у гетто, де будь-кого без суду та слідства можуть оголосити українським шпигуном і відправити «на підвал», навряд чи зізнаватимуться у своїх симпатіях до України незнайомцям на вулицях. Навіть якщо такі симпатії в них є. Тому всі результати досліджень громадської думки в ОРДіЛО, які періодично публікуються в українських ЗМІ, слід сприймати критично.

 

Читайте також: Рейтинги і перепади настроїв


Нещодавно чергове таке дослідження опублікував сайт газети «Дзеркало тижня». За найсвіжішими даними, які вдалося отримати харківській соціологічній компанії «Нью імідж маркетинг груп» спільно з Українським інститутом майбутнього, більшість опитаних мешканців ОРДіЛО були налаштовані антиукраїнськи й заявили, що хочуть інтегруватися з Росією. Чи можна назвати результати такого опитування сенсаційними? Вочевидь, на непідконтрольній території справді панують схожі настрої, адже люди, які підтримували Україну, за минулі п’ять років звідти переважно виїхали. А ті, що лишилися, постійно обробляються місцевою пропагандою. Але й погодитися з тим, що була дотримана чистота експерименту, також не можна. Адже зрозуміло, що люди, які живуть в умовах тоталітарної загрози, не можуть бути цілком відвертими у своїх відповідях.


Так чи інакше треба розуміти, що отримати точні дані про стан справ в ОРДіЛО, доки туди не допустять українських політиків, експертів та ЗМІ, неможливо. І цією ситуацією повною мірою користатимуться росіяни, яким важливо створити довкола окупованих територій максимально щільну димову завісу. Адже плани Кремля незмінні й полягають у тому, щоб інтегрувати до складу України троянського коня у вигляді «народних республік». А щоб використовувати цього коня максимально ефективно, треба заздалегідь подбати про необхідну начинку. Зрозуміло, ідеальним варіантом для Москви буде створити ситуацію, у якій ОРДіЛО лишатиметься для України недоступною й невивченою територією, де можна буде малювати будь-які результати виборів і будь-які економічні показники на догоду Москві.