ut.net.ua 2009-02-06 00:00 Мудренко Наталія

Дракон в обіймах кризи

Глобальний економічний спад не оминув і Китаю

 

Піднебесна разом із ба­гатомільйонною китай­ською діаспорою в усьо­­му світі 26 січня відсвяткувала Новий рік за місячним календарем. Усі родичі, нехай навіть далеко один від одного, за традицією мають зібратися в цей день на святкову вечерю. На жаль, для багатьох китайців повернен-­­­
ня додому стало невеселим через втрату роботи і невизначеність майбутнього. Сотні тисяч осіб, які працювали у великих містах, залишилися на початку року без роботи і були змушені повернутися до рідних сіл і містечок.
 
Загроза соціального вибуху
 
Лі Чжао, заробітчанин із маленького села у провінції Аньхой, який працював у Пекіні на будівництві, з гіркотою каже: «Наш об’єкт, який ми будували, заморожений на невизначений час. Роботи немає, а в моєму селі тим паче… Як далі годувати родину?»
 
Цього року економніше святкувати Новий рік довелося не тільки Лі Чжао та його рідним. Лише офіційно роботу наприкінці минулого року втратили 8 млн осіб, насправді ж масштаби безробіття можуть сягати 20–30 млн осіб.
 
Найперше серйозні проблеми спіткали локомотив китайської економіки – компанії та підприємства з найрозвиненіших південно-схід­них приморських регіонів. Їхні виробничі потужності цілковито орієнтовані на експорт у США та ЄС, що є найбільшими торговельними партнерами Китаю.
 
За даними Митної служби КНР, у грудні 2008 року порівняно з груднем 2007-го експорт зменшився на 2,8%, і це найнижчий показник із 1999-го. При цьому імпорт падав значно стрімкіше – на 21,3%, що зумовлено зниженням попиту й цін на сировинні товари, насамперед метали.
 
Швидке падіння попиту в світі на китайську продукцію призвело до масового скорочення працівників і закриття компаній. Найбільше постраждали виробники іграшок, одягу, електронних і побутових приладів. Розлючені робітники, звільнені без будь-яких компенсаційних виплат і навіть зарплати за відпрацьований час, виходять на масові демонстрації.
 
ЗМІ КНР не приховують інформації про вуличні протести, які стали буденним явищем у багатьох містах. Цензури немає, бо поки що звільняють працівників приватних підприємств, до того ж переважно з іноземним капіталом. Таким чином уряд працює на свій імідж, турбуючись про долю своїх громадян.
 
Чотиритрильйонна подушка безпеки
 
Лі Чжао і більшість пересічних китайців великі надії покладають на антикризовий пакет вартістю 4 трлн юанів ($586 млрд), які торік уряд КНР виділив на стимулювання економіки країни.
Масштабний державний інвестиційний план розрахований на два роки. Гроші спрямують на десять цільових програм, зокрема на будівництво бюджетного житла, залізничних шляхів, автомагістралей, аеропортів, атомних електростанцій, а також в державні системи охорони здоров’я та освіти. Особливу увагу буде приділено найменш розвиненим регіонам країни та відбудові територій, що постраждали внаслідок стихійних лих.
 
У межах програми також про­ведуть податкову реформу, що зменшить податковий тиск на малий і середній бізнес приблизно на $17,5 млрд. Голова Народного бан­­ку КНР Чжоу Сяочуань уже повідомив про зниження однорічної кредитної ставки до рекордного мінімуму – 5,58% річних – і натякнув про наміри уряду пом’якшити монетарну політику. Також у Піднебесній зняли обмеження на обсяг банківських кредитів. Усі ці заходи, як сподіваються китайські урядовці, мають підвищити внутрішній попит.
 
Зростаємо далі
 
Попри труднощі, економіка Китаю (третя за потужністю у світі) залишається динамічною і навіть на тлі загальної рецесії продемонструва­­­ла 9-відсоткове зростання ВВП у 2008-му. Втім, у четвертому квар­­талі зростання вимірювалося скромни­­ми 6,8% порівняно з аналогічним періодом 2007-го. Це найнижчий показник за останні сім років.
 
Цього року експерти Китайської академії соціальних наук прогнозують зростання економіки на рівні 8–9%. Голова Національного бюро статистики Ма Цзянтан висловлює впевненість, що задеклароване урядом 8-відсоткове зростання цілком реальне. Прогнози Світового банку є менш оптимістичними – 7,5%. Пекін також має найбільші золотовалютні резерви у світі – майже $2 трлн – і порівняно невеликий державний борг, що не перевищує 18% ВВП.
 
Понад те, наявна ситуація цілком відповідає інтересам Пекіна, адже ще навесні минулого року прем’єр Державної ради КНР Вень Цзябао закликав до сповільнення темпів економічного зростання. Стрімке вливання іноземних інвестицій, які тільки за 2007 рік збільшилися на 13,8% (до $82,7 млрд), загрожувало серйозним перегрівом економіки і зростанням рівня інфляції. Уряд країни навіть був змушений запровадити обмеження на інвестиції, щоб охолодити економіку.
 
Аналітики пекінського відділен­­ня Світового банку вважають, що в разі вдалої реструктуризації економіка Китаю може ще тривалий час зберігати темпи зростання на рівні 9–10% річних. А отже, її внесок у зростання світової економіки невпинно збільшуватиметься. Китайський внутрішній ринок має величезний потенціал, адже Китай не входить навіть у Топ-100 рейтингу МВФ за показником ВВП на душу населення. На частку споживання фізичних осіб припадає менше ніж 40% ВВП країни, тоді як у західних країнах цей показник значно вищий. Доходи населення зростають значно повільніше, ніж економіка загалом, тож купівельна спроможність більшої частини населен­­­ня залишається вельми низькою.
 
Здоров’я нації
 
Відстає Китай і в інших соціальних сферах. За результатами дослідже­­­­нь, опублікованих у медичному журналі Lancet, рівень смертності дітей віком до 1 року у відносно заможних сільських районах відповідає рівню смертності в Мексиці (26 із 1000 новонароджених). У бідних районах цей показник сягає 123 немовлят, як у Конго. З огляду на це економісти закликають передусім провести реформу системи охорони здоров’я. Тоді населення, не побоюючись розорення від медичних рахунків, менше заощаджуватиме грошей і, відповідно, більше витрачатиме.
 
Саме тому уряд планує витратити впродовж наступних трьох років 850 млрд юанів ($124 млрд) на реформу системи охорони здоров’я. Формально комуністична КНР, на відміну, наприклад, від колишнього СРСР, не забезпечує своїм громадянам безплатно ні медицини, ні освіти. Пересічна китайська родина обов’язково заощаджує значну суму на медичні послуги та освіту дітей, яку іноді легше й дешевше здобути за кордоном. Крім того, батьки за традицією намагаються забезпечити дітей житлом, ціна якого невпинно зростає, а отже, на поточне споживання грошей залишається небагато.
 
Цього року Китайська Народна Республіка урочисто відзначатиме 60-річчя від дня заснування, а ця дата є дуже важливою у конфуціанстві. Напередодні ювілею перед китайським керівництвом стоять важливі завдання: зберегти і примножити всі досягнення «соціалізму з китайською специфікою». В умовах світової фінансової кризи є реальна можливість із найменшими втратами здійснити низку актуальних економічних перетворень у країні. Від того, наскільки успішно й швид­­­ко китайська економіка вийде з кризи, залежить майбутнє світове лідерство Китаю. Бо ж саме на нього Пекін зробив заявку, провівши торік найдорожчі в історії літні Олімпійські ігри.

Новини RedTram

Loading...