Світ 2020-01-26 20:04 Андерс Фоґ Расмуссен
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Тепер Китай націлився і на Тайвань

Вибори президента на Тайвані — ідеальне поле для випробування пекінської інформаційної війни. У гостьовій статті колишній очільник НАТО Расмуссен пише, що Європа та США мають активно стати на захист демократії

Коли західні уряди кажуть про іноземний вплив на вибори, усі вони зазвичай вказують на Росію. Москва й справді наче винайшла нові правила гри для втручання у вибори й пристосувала їх до вимог цифрової епохи. Однак інші автократії та диктатури вже також послуговуються цим інструментарієм. Передовсім слідами свого північного сусіда йде Китай, а президентські вибори на Тайвані 11 січня стали ідеальним полем для випробування китайського втручання. Реакція Піднебесної на протести в Гонконгу підтвердила оцінку багатьох на Тайвані, що концепт ліберальної демократії непоєднуваний із владними претензіями Пекіна. Модель «одна країна — дві системи», яка визнавала за Гонконгом збереження його основних прав, опинилася перед розпадом. Не поєднується з китайською лєнінською однопартійною державою і тайванська демократія.


Спроби Пекіна вплинути на тайванське волевиявлення не нові. Під час перших виборів 1996 року великий сусід зробив ставку на військове залякування й обстріляв ракетами територіальні води Тайваню. Це було чітке застереження на випадок вибору Лі Ден Хуея. Однак акція провалилася, підтримка політика зросла. Сьогодні, як і в 1996-му, відкрита агресія привела б, напевно, до схожого результату. Тому Пекін вдається до «повзучої тактики» й намагається підірвати віру в тайванську демократію зсередини.

 

Читайте також: Die Welt: Китайський напад на Європу

 

Ця тактика ніби списана з підручника з іноземного впливу на вибори й робить ставку на суміш інформаційної війни та нелегального фінансування прокитайських сил. Певні натяки Тайвань отримав ще на муніципальних виборах 2018 року. Уряд у Тайбеї помітив, що кандидати з прокитайських партій приховано отримують фінансування з Пекіна. І, як наслідок, тайванська влада закрила дві нелегальні фінансові платформи, через які надходили передвиборчі пожертви. Як нещодавно повідомлялося у звіті тайванського фонду Taiwan Foundation for Democracy, гроші з материкової частини КНР заполонили навіть нелегальний букмекерський ринок із метою підвищити шанси прокитайських кандидатів.

 

Плідний ґрунт для інформаційної війни


У впливі на вибори велике значення завжди має дезінформація. За даними річного аналізу про стан демократії, зробленого Гетеборзьким університетом, Латвія і Тайвань показали найгірші результати в питанні поширення в країнах неправдивої інформації іноземними урядами. При цьому часто йшлося про абсурдні й позбавлені смаку випадки. Наприклад, у межах однієї дезінформаційної акції поширювалося фото ананасів, які гнили в порту, картинку супроводжував підпис, мовляв, позиція Тайваню щодо Китаю виштовхує з ринку місцевих селян, які вирощують ананаси. Однак насправді то був кадр не з тайванського, а з китайського порту.

Тайвань — наступна лінія фронту в битві між демократією та автократією. І всі, кому дорога свобода, мають стати до бою, щоб такі країни, як Китай або Росія, не відчували ще більшого завзяття. Якщо демократію не вдасться захистити на Тайвані, вона почне розсипатися і в нас удома


Тайвань — плідний ґрунт для інформаційної війни. Відкритий і насичений медіа-ринок постійно перебуває в пошуку новинок, численні журналісти, нічого не перевіряючи, оприлюднюють у мейнстримних ЗМІ повідомлення з інтернету. Це стосується й соцмереж. Для поширення фейкових новин найчастіше використовують Facebook, чат-додаток Line та онлайн-платформу PTT. Попри заборону Facebook у Китайській Народній Республіці, її дезінформаційні агенти охоче впливають на тайванські політичні дискусії через цю соцмережу. Відомо також про трагічні наслідки, які мали опубліковані на PTT історії. Коли тайфун у Японії зруйнував міст до аеропорту Осаки, у повідомленні на PTT (поширеному з китайської IP-адреси) заявляли, що китайських громадян евакуювали, і якби тайванські громадяни визнали себе китайцями, то їх також урятували б. Тайванських службовців жорстко критикували за відсутність реакції на ці брехливі повідомлення, один зі службовців зрештою навіть учинив самогубство. А тоді виявилося, що становище китайців і тайванців не відрізнялося. Історія була чистою вигадкою.


Тайвань став наступною демократичною країною, яка зіткнулася з тією загрозою, із якою 2016 року мали справу США, Франція у 2017-му та низка інших демократій, чиї вільні та чесні вибори намагалися підірвати зовнішні сили. Ця проблема ніколи не стосувалася якоїсь окремої країни, вона загрожує всьому демократичному світові. Тому весь демократичний світ мав би спільно підтримати Тайвань — єдину китайську демократію — в обстоюванні його політичної єдності.

 

Читайте також: Die Welt: Вперте мовчання про масове вбивство


Що ми можемо зробити? ЄС і США повинні були створити робочу групу для підтримки Тайваню у викритті дезінформації і допомогти посилити кібербезпеку. Під час виборів на місці перебувала делегація Alliance of Democracies, — фонду, який я заснував, — щоб чітко продемонструвати міжнародну демократичну підтримку. Тайвань варто залучити до нашого обміну досвідом у боротьбі з впливом на вибори, тут ми повинні покращувати медіа-грамотність політиків і громадянського суспільства та підтримати незалежних активістів, які займаються перевіркою фактів. Ми також можемо закликати всіх тайванських кандидатів не поширювати в мережі дезінформацію.


Тайванська демократія має для Китаю стратегічне значення. Він зацікавлений у поразці тайванського демократичного проекту. Якщо Захід це допустить, то покине напризволяще не лише 24 млн тайванців, а й усіх, хто в Гонконгу чи деінде у світі бореться за демократію. Тайвань — наступна лінія фронту в битві між демократією та автократією. І всі, кому дорога свобода, мають стати до бою, щоб такі країни, як Китай або Росія, не відчували ще більшого завзяття. Якщо демократію не вдасться захистити на Тайвані, вона почне розсипатися і в нас удома.