Світ 2020-01-31 22:00 Ібрагім Набер
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Що німецька розвідка може робити за кордоном?

Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) збирає інформацію за кордоном і, за словами критиків, дозволяє собі там майже все. Репортери-розслідувачі з усього світу позиваються у Федеральний Конституційний суд на закон про BND

40 учнів товклися серед відвідувачів Федерального Конституційного суду. Для підлітків то була незвична екскурсія, і не тільки через те, що їм заборонили користуватися соцмережами в приміщенні суду. Вони стали свідками дебатів у найвищому суді країни, які дуже хвилювали федеральний уряд: BND вважає, що її існування під загрозою. Йдеться про те, наскільки вільно може діяти BND у частині своєї стратегічної радіо­електронної розвідки, тобто прослуховувати зв’язок іноземців за кордоном? Неурядова організація «Репортери без кордонів» разом із багатьма журналістами-розслідувачами з усього світу подала позов до Конституційного суду ФРН. Позивачі вважають, що ситуація, яка склалася довкола ст. 10 Конституції, є неконституційною і перешкоджає роботі журналістів. Ця стаття стосується охорони таємниці листування й телефонних розмов і захищає німецьких громадян від стеження за їхньою комунікацією, наприклад за електронною перепискою. За кордоном охорона комунікації не діє (у разі якщо німці не є учасниками такого спілкування). Там BND може практично вільно стежити, перехоплювати розмови або дані.


Щоб зрозуміти, про що йдеться, учням досить було подивитися на людей у костюмах у першому ряді: ліворуч позивачі та експерти, праворуч армада федерального уряду, понад 25 службовців різних міністерств. Попереду голова федеральної канцелярії Гельґе Браун, поруч Бруно Каль, президент Федеральної розвідувальної служби. На подіумі троє жінок і п’ятеро чоловіків у червоних суддівських мантіях, на стіні метровий герб з орлом. На початку слухання перекладач мав присягнути «Господом всемогутнім» працювати сумлінно. Професор Маттіас Бекер, який представляв позивачів у процесі, виступав першим. Він вимагав, щоб у майбутньому закон захищав також іноземців за кордоном. Нині BND може без жодних обмежень і контролю стежити за ними.

 

Читайте також: Автоматизація за наказом

 

Бекер згадав про одного службовця розвідки, який колись сказав перед слідчою комісією Бундестагу, що спілкування іноземців за кордоном «віддане на розтерзання».
Позивачі вважають це проблемою. Бо таке стеження загрожує роботі журналістів, зокрема й німецьким, які працюють спільно з іноземними колегами. Крістіан Мір, голова «Репортерів без кордонів», вважає, що під загрозою передовсім розслідувальна журналістика. У 2019 році його організація змогла добути копії 1,6 млн електронних листів. З них нещодавно «Репортери» оприлюднили переписку Іран-Leaks. Опубліковані внутрішні документи іранського Міністерства юстиції унаочнювали систематичні переслідування й навіть страту понад 800 журналістів у країні з 1979-го.

 

«Надзвичайне залякування інформаторів»


BND може вважати представника ЗМІ ціллю свого стеження, пояснює Мір, і це «дуже залякує» потенційних інформаторів. Таким чином звужуються можливості для вільних, критичних розслідувань. BND не спростовує фактів прослуховування журналістів за кордоном. Слідчій комісії Бундестагу стало відомо, що під прицілом й авторитетні редакції, як-от британська ВВС. Однак, за словами BND, системно журналістів не прослуховують.

 

Важливо також розуміти, що таке BND і де її межі. Виступаючи перед суддями, керівник BND Каль так висвітлив самосприйняття його організації: «Порівняно з міжнародними партнерами ми три в одному: служба зовнішньої розвідки, військова розвідка й технічна розвідка». Його відомство, збираючи інформацію за кордоном, намагається допомогти федеральному уряду ухвалювати обґрунтовані рішення. Для цього BND надає уряду звіти про ситуацію в усьому світі. За словами Каля, йдеться також про використання зібраної інформації для запобігання загрозам. Цілковито переконаними головуючі не здавалися. «Філософського каменя я ще не почула, — зауважила одна із суддів. — У роботі BND, імовірно, не все є добрим із того, що бажає уряд. Отже, де пролягає межа?». Реакція Каля була такою: «Ми працюємо за кордоном — це наш критерій».

 

Федеральний уряд: «Подумайте про наслідки»


Голова Відомства федерального канцлера підтримав Каля. Німецькому уряду потрібна об’єктивна оцінка ситуації від BND, наприклад з Ірану чи Лівії, до того ж «швидко, буквально за кілька годин». У часи націоналізму уряд не може покладатися лише на дані іноземних спецслужб. Окрім того, вони, мовляв, подекуди маніпулятивні або неповні. Інформація, зібрана BND, дуже важлива для основних напрямів протистояння загрозам. Браун навів приклади: викрадення, терористичні акти, кібератаки — усе це передбачає обробку даних відповідно до поточної правової ситуації. Коли йшлося про можливе урізання повноважень BND, представники уряду не раз зверталися до суддів із реплікою: «Подумайте про наслідки». Це звучало як застереження: якщо щось піде не так, якщо будуть загиблі, відповідатимете ви, а не ми!

 

Читайте також: ОПК: доречні обладунки


Основне питання обговорювалося годинами: чи мають право іноземці незалежно від місця перебування покликатися на положення Конституції ФРН, якщо вважають, що дії німецької держави порушують їхні права? Федеральний уряд це відкидає. «Основний закон підпорядковується територіальному принципу, — наполягав професор Йоахім Віланд. — Конституція і права, які вона надає, належать німецькому народові. Усі люди світу не можуть покликатися на німецькі права та свободи. Отже, спілкування двох іноземців за кордоном не підпадає під захист німецької Конституції». Так представники уряду атакували позивачів. Мовляв, вони взагалі не мають підстав позиватися, бо їхні права безпосередньо не порушені. Відповідно малоймовірно, що це якимось чином зачіпає позивачів.


Бекер заперечував, що чинні конституційні положення не дають пояснень щодо захисту прав іноземців за кордоном. На його думку, ст. 10 Конституції не обмежується лише громадянами: «BND має коритися німецькому закону». Судді дали зрозуміти, що в цьому питанні не підтримують погляди федерального уряду. Один із головуючих навіть виправив Віланда, наголосивши, що преамбула Основного закону жодним чином не визначає територіального принципу. Вимагає захисту прав іноземців за кордоном і міжнародне право.

BND не спростовує фактів прослуховування журналістів за кордоном. Слідчій комісії Бундестагу стало відомо, що під прицілом й авторитетні редакції, як-от британська ВВС. Однак, за словами BND, системно журналістів не прослуховують


Багато уваги було присвячено процедурам і масштабам роботи BND. Стежачи за іноземцями за кордоном, служба щодня перехоплює близько 155 тис. комунікацій, пояснив представник відомства. Це, наприклад, електронні листи чи текстові повідомлення. Тільки 260 із них важливі. Фінальну фільтрацію проводять вручну. Щоб з’ясувати, чи лист важливий, розвідники не повинні читати його повністю. Для цього в них є відповідне чуття. Перекладати телефонні розмови BND допомагають носії мов. На місяць стається приблизно 30 помилок — це кількість похибок під час фільтрування. Конституційний суд у контексті процедури фільтрації цікавився передовсім тим, наскільки BND може гарантувати відсіювання комунікації професійних носіїв таємниць, як-от адвокати й журналісти. На це BND заявила, що докладає всіх зусиль і негайно видаляє перехоплення, якщо того вимагає право. Одна з представниць канцлерського відомства сказала: «Звичайно, іноді BND не може розпізнати, чи йдеться про конфіденційні відносини. Таке виключити неможливо».


Каль пояснив, що стеження за іноземними громадянами за кордоном завжди відбувається в кооперації з іншими країнами. Останнім німецька служба пропонує свою інформацію, а ті діляться з нею своєю. Якщо в майбутньому пропонувати буде нічого, ситуація ускладниться й Німеччина зникне з пріоритетного списку деяких урядів. Судді запитували, як федеральний уряд запобігає зловживанням, передаючи інформацію іншим країнам. Адже цілком можливо, що уряди використовуватимуть її для переслідування чи шантажу опозиціонерів. Представниця BND повідомила, що співпраця з країнами-партнерами передбачає підписання декларації про наміри. Окрім того, відбуваються розмови, під час яких пояснюють, як потрібно поводитися з інформацією з погляду правової держави. Втім, на уточнювальне запитання одного із суддів представниця заявила, що вона не виключає зловживань. Це базується на взаємній довірі.

 

BND має зважати на нові законодавчі межі


Який результат після двох днів слухань у Конституційному суді? Здається, настрій позивачів у результаті поліпшився. «Ми задоволені, — зазначив Мір, керівник «Репортерів без кордонів», у розмові з Die Welt. — Уна­очнилася потреба нового врегулювання». Під час слухань стало зрозуміло, що судді пристали на основні пункти їхньої аргументації, особливо щодо ст. 10 Конституції. Окрім того, заяви представників уряду продемонстрували, що в контролі над роботою BND є суперечності.

 

Читайте також: Андрій Загородський: «Не можна йти на добровільні поступки та компроміси, це завжди лише підбадьорює агресора»


Константін фон Нотц, заступник голови партії «Зелені», раніше вже називав поширення ст. 10 тільки на німецьких громадян «дуже сумнівним». Фон Нотц, який залучався до засідання Конституційного суду як віце-голова парламентської контролюючої комісії, закликав обмежити стеження. Після слухань він заявив: «Передовсім суд повинен встановити, чи іноземці за кордоном перебувають поза законом». Він вважає доцільним, щоб у майбутньому визначені законом про BND прослуховування іноземних громадян за межами ФРН були під парламентським контролем.


Представники BND висловили сподівання, що можливі зміни закону не надто звузять їхні повноваження. Передовсім судді повинні зважати на інтереси уряду в питанні обміну інформацією з іншими країнами. «BND є німецькою службою розвідки, про що не можна забувати, — заявив президент відомства Каль у розмові з Die Welt. — Стратегічне прослуховування комунікацій є і залишиться невід’ємною частиною нашої роботи, бо це потрібно для реалізації обов’язків, покладених на нас законом».


Те, що нинішню правову ситуацію змінять, розуміють усі. Рішення буде за кілька місяців, імовірно, до кінця квітня. Тоді спливає каденція судді Йоганнеса Мазінґа. Не виключено, що після цього дводенного судового засідання 61-річний суддя піде, гримнувши дверима, ухваливши сенсаційні зміни до законодавства.