Світ 2020-02-03 14:58 Марія Очеретяна

Глибокий національний сором. Що британські ЗМІ пишуть про Brexit

Тиждень.ua зібрав головні думки щодо Brexit і його наслідків.

Велика Британія у ніч із 31 січня на 1 лютого офіційно перестала бути членом Євросоюзу та втратила свої місця в Європарламенті після трьох із половиною років спроб вийти з ЄС. 

 

Референдум про вихід з Євросоюзу у Британії провели 23 червня 2016 року. Тоді 51,9% британців проголосували за Brexit. З того часу консерватори - спершу Тереза Мей, а згодом Боріс Джонсон, намагалися вивести країну з європейської спільноти. 

 

Після чергової невдалої спроби проголосувати за законодавство щодо Brexit у парламенті, Джонсон оголосив дострокові вибори, на яких отримав монобільшість. Після цього парламент нарешті проголосував за вихід з ЄС. 23 січня 2020 року угоду схвалила королева Єлизавета ІІ, а наступного дня її підписав Євросоюз. Хоча формально Британія вже не є членом ЄС, до 31 грудня 2020 року триватиме перехідний етап. 

 

Тиждень.ua зібрав головні думки щодо Brexit і його наслідків.

 

Журналіст Мартін Флетчер для New Statesman пише, що Brexit - це не привід для свята, а "момент глибокого національного сорому".

 

"Окрім кількох спонсорованих урядом "урочистостей" у Вестмінстері цього вечора та грізного тріумфу наших таблоїдів, я не бачу великого вибуху національної радості через цей розрив. Останні опитування громадської думки показують, що половина країни досі виступає проти Brexit", - зазначає він.

 

Флетчер додає, що Джонсон переміг на останніх парламентських виборах не завдяки тому, що британці так сильно хотіли вийти з ЄС: "Він виграв не тому, що електорат вимагав Brexit, а тому, що виснажені виборці були спокушені його останньою брехнею щодо Brexit. Він виграв, провівши вакуумну кампанію химерних фотооперацій та старанно уникаючи жорстких питань".

 

 

Філіп Колінз для The Times пише, що Brexit не потрібно вважати "початком незалежності Британії" або її визволенням: "Я не кажу, що взагалі немає причин бажати виходу з Євросоюзу. Я просто кажу, що бажання бути вільними - не одна з них".

 

"Сказати, що Британія з 1973 перебуває під гнітом, було би образливим для тих, хто пережив справжні страждання", - зазначив він. 

 

"Коли активні вболівальники Brexit розгортають свої прапори та транспаранти для того, щоб висловити радість від нашого виходу (з ЄС), це риторика ідіотизму нашого часу", - переконаний Колінз. 

 

 

Колумніст Тімоті Гартон Аш для The Guardian пише, що сподівається на повернення Британії до ЄС. 

 

"Мине п'ять років, щоб зрозуміти, що насправді означає Brexit, і ще п'ять, щоб побачити, як це працює на практиці. До того часу буде інший ЄС. Я дуже сподіваюсь, що до 2030 року британці почнуть думати про приєднання, не від почуття невдачі та поразки, але, скоріше, з почуттям яснішого розуміння, хто ми і де ми насправді є", - зазначає він. 

 

Аш додає, що це також залежить від стану Євросоюзу: "Однак ця перспектива також залежить від того, як сам ЄС стане привабливішим та динамічнішим, ніж сьогодні".

 

 

Політична редакторка Лаура Квенсберг для ВВС пише про виклики, які постають перед Британією після виходу з ЄС: "Brexit у повному розумінні завжди важко було визначити. Сьогодні ми почнемо з'ясовувати, що це насправді означатиме".

 

Вона зазначає, що британській владі необхідно буде перебудувати багато інституцій всередині країни, які зараз пов'язані з ЄС. Якщо ж уряд Джонсона не виконає своїх "грандіозних обіцянок", населення розчарується у консерваторах. 

 

"Правду кажучи, визначення переваг чи помилок цього рішення (про вихід з ЄС) потребуватиме років. Очікується, що економіка буде рости повільніше, але цінність країни не просто вимірюється в фунтах і пенсах", - резюмує редакторка.