Світ 2020-02-14 18:36 Ворожбит Ольга

Криза в ХДС: хто прийде на місце Меркель

Що принесе незвична політична турбулентність в Німеччині?

«Ми не політичний універмаг. Ми щось на зразок останнього єдинорога в Європі – остання існуюча велика народна партія… Тут немає ліберального чи консервативного крила, є лише союз», - ці слова з промови Аннеґрет Крамп-Карренбауер під час її обрання на посаду у грудні 2018 року згадували чимало разів після того, як АКК (так звикло називають екс-лідерку християнських демократів німецькі журналісти) оголосила про свою відставку 10 лютого.

Сьогодні ситуація, в якій опинилися німецькі християнські демократи надзвичайно складна і багато аналітиків ставлять питання, чи не спіткає ХДС та ж доля, що й соціал-демократів після відставки Андреа Наллес в червні 2019 року.  У СДПН трапилося падіння рейтингів до історичного мінімуму, і тепер колись «народна партія» (таке звання мали обидві партії ХДС та СДПН) має менше підтримки, а ніж "Зелені" і лише трохи більше за праву "Альтернативу для Німеччини (згідно з останніми опитуваннями, проведеними  Infratest dimap СДПН має лише 16% підтримки, у той час як "Зелені" – 22%, а АдН 14%, у ХДС/ХСС все ще найкращі показники – 26%). Однак що ж стало каталізатором нинішнього скандалу?

Для більшості країн Європи участь правих популістів в урядуванні - вже не новинка. Але в Німеччині, як пише Deutsche Welle, «санітарний кордон» довкола "Альтернативи для Німеччини" видавався стійкішим ніж в решті країн і на те були вагомі історичні причини. Однак в Тюринґії цей кордон вдалося пробити. Під час голосування за прем’єра у східній землі Тюринґія на користь представника Вільної демократичної партії (ВДП) Томаса Кеммеріха проголосували разом політики від ХДС, ВДП та АдН. Це спричинило шквал негативних емоцій. За три дні після виборів Кеммеріх подав у відставку. 14 лютого Der Spiegel оприлюднив інтерв’ю із шефом ХДС у Тюрингії Майком Морінґом, де той говорить, що напередодні виборів Томаса Кеммеріха на посаду прем’єр-міністра Тюринґії він попереджав і Ангелу Меркель і Аннеґрет Крамп-Карренбауер про цю ситуацію і просив допомоги, аби відкликати кандидата від Вільних демократів. Утім врешті сталося те, що сталося. Ангела Меркель, коли дізналася про результати голосування, назвала їх «поганим днем для демократії» та закликала скасувати. Поки що ситуація перебуває у невизначеному стані.

Випадок у Тюринґії у багатьох європейців викликає ще й негативні історичні сентименти. Рівно 90 років тому, у лютому 1930-го року Адольф Гітлер писав: «Наш найбільший успіх ми маємо у Тюрингії». Саме там місцеві партії вперше не могли отримати більшість без підтримки нацистів. Ситуація сьогодні є до болю схожою. Зокрема, ще й тим, що лідер місцевої АдН Бйорн Геке очолює найбільш радикальну групу  партії під назвою «Крило». Минулого ж вересня німецький суд визнав, що юридично прийнятним є характеристика цього колишнього шкільного вчителя історії, як фашиста (Геке не минає можливості використовувати різні расистські стереотипи у своїх промовах і звісно ж різко критикує Ангелу Меркель за її міграційну політику).

 

Читайте також: Die Welt: Сотні тисяч громадян покидають Німеччину

 

В цілому німецька політика в останні роки стає дедалі більше фрагментованою. В минулому «народні» партії ХДС та СДПН більше не можуть претендувати на це звання, хоча б з огляду на те, наскільки сильно вони втрачають підтримку. В часи керівництва Ангели Меркель ХДС доволі сильно відійшла у своїй політиці на лівий фланг, який займали соціал-демократи. Це й відкинуло більш консервативного виборця цієї партії до лав прихильників АдН. Хоча, як відзначає оглядач Politico Europe Торстен Беннер, на сьогодні за майже два десятиліття лідерства Меркель ХДС втрачає і більш поміркованих та космополітичних виборців, які прагнуть більш рішучих дій у питаннях зміни клімату та зменшення активізації ультраправих. Ця група відходить до прихильників «Зелених», чиї позиції стають все сильнішими.

 В минулому «народні» партії ХДС та СДПН більше не можуть претендувати на це звання, хоча б з огляду на те, наскільки сильно вони втрачають підтримку. 

 

Тож, майбутнє «останнього єдинорога» нині справді в небезпеці. Ситуація виглядає тривожною ще й тому, що жоден із ймовірних наступників Аннеґрет Крамп-Карренбауер на посту лідера ХДС не виглядає достатньо впевнено, аби довести партію до виборів та не втратити позицій. Деякі аналітики припускають, що можливий варіант дострокових виборів, якщо Ангела Меркель вирішить подати у відставку. Однак поки що це найменш можливий сценарій.

 

Читайте також: ПАРЄ. Сповзання на маргінеси

 

Серед чотирьох ймовірних наступників Аннеґрет Крамп-Карренбауер на посаді лідера ХДС найсильніші позиції, як гадають німецькі експерти, має Фрідріх Мерц (згідно з опитуванням Forsa, він має підтримку понад 35% прихильників ХДС/ХСС). Він був основним супротивником АКК на попередніх виборах у 2018-му році. Мерц є найбільшим партійним критиком політики та підходів Меркель. Ймовірно канцлерці буде нелегко з таким лідером власної партії.

Другу позицію в опитуванні займає Армін Лашет, прем’єр-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія. Цей регіон є економічно найпотужнішим в Німеччині і якби був окремою країною, то, як відзначає The Economist, міг би бути шостою економікою ЄС. Лашет в цілому близький за поглядами з Меркель, хоча німецькі медіа часто його відзначають як «путінферштеєра». Так, ще в 2014-му році він критикував «антипутінський популізм» своїх колег.

На третьому місці прем’єр-міністр Баварії та лідер ХСС Маркус Зьодер. Зважаючи на рівень його підтримки (згідно зі згаданим вище опитуванням Forsa,  трохи більше 15%) і те, що Зьодер баварський політик (ще жоден баварський політик не отримував посаду канцлера, окрім Людвіґа Ергарда), то найбільш ймовірно, що він й далі залишиться працювати в Баварії.

На четвертому місці молодий політик, чинний міністр охорони здоров’я Єнс Шпан. Він також належить до групи найбільших критиків Ангели Меркель, однак позиціонує себе як молоду зміну, що дотримується консервативних бачень розвитку економіки.

Не зважаючи на те, який розвиток матиме ситуація із урядом в Тюрингії та хто очолить німецьких християнських демократів, на країну очікує незвична для Німеччини політична турбулентність аж до виборів 2021 року.