Світ 2020-04-03 11:15 Ворожбит Ольга , Лапаєв Юрій

Ідеальний рецепт

Як різниться боротьба з коронавірусом у країнах з різним політичним режимом

Кожна країна по-своєму бореться з поширенням коронавірусу, однак певні тенденції, залежно від політичного режиму, вже можемо простежити. Хтось, як-от лідер демократичного світу США, пропонує допомогу іншим, а хтось на кшталт авторитарного Ірану від неї відмовляється, загортаючи це в обвинувачення у створенні та поширенні вірусу. Хтось ще більше закручує гайки, пояснюючи це піклуванням, а хтось намагається підтримати населення й починає оптимістичні флешмоби.

 

Ставка на відповідальність


Щовечора о 20:00 французи відчиняють вікна, виходять на балкони й аплодують медикам. В умовах жорсткого карантину це додає життю ритму, підбадьорює та дає змогу не лише висловлювати шану сміливцям, а й почуватися не таким самотнім. Комунікабельні, безжурні французи переносять вимушену ізоляцію не надто добре. Тож порушень заборони на пересування без вагомої причини не бракує. Власне, через недостатню дисциплінованість мешканців 23 березня Націо­нальна асамблея затвердила новий штраф за повторне порушення карантину — €1500. Загалом перебування на вулиці без поважної причини обходиться порушникам у €135.


Крім нагляду за несвідомими громадянами, Франція поки що не запровадила якихось системних заходів на кшталт загального тестування, чіткої ізоляції інфікованих, встановлення кола їхнього спілкування тощо. Ресурс п’ятої економіки світу не дає змоги тестувати більше, ніж 6 тис. осіб на день, масок критично бракує навіть у лікарнях, апаратів вентиляції легень — також. Маски, тести, медичне устаткування терміново докуповують і довиробляють. Урядова стратегія на нинішньому етапі насамперед сподівається на почуття відповідальності та обережність французів.

 

Читайте також: Лікування ув'язнених та зрив американських виборів. Що пишуть про COVID-19 іноЗМІ

 

У сусідній Бельгії небезпека тимчасово примирила владу та опозицію. Уряд, що понад рік не має більшості в парламенті, внаслідок «історичного голосування», як пише місцева преса, отримав на півроку надзвичайні повноваження. Виконавча влада в цей період зможе за допомогою декретів запроваджувати заходи, необхідні для боротьби з вірусом та підтримки національної економіки. Навіть якщо крайні ліві та крайні праві не підтримали голосуванням «диктатуру коронавірусу», більшість мешканців держави, як свідчить соціологія, з надзвичайними заходами погоджуються.
Бельгія, на території якої розташовані штаб-квартира НАТО й чимало установ ЄС, закрила кордони. Країна здійснює 2–2,5 тис. тестів на день та створює додаткові ліжко-місця у відділеннях інтенсивної терапії. Як і у Франції, тестування на коронавірус передбачені тільки для дуже хворих людей, з виразними, загрозливими симптомами. Решта хворих мусить залишатися вдома, боротися з температурою та болем у м’язах звичайним парацетамолом і максимально обмежити живе спілкування. Як Франція, так і Бельгія заборонили відвідувати будинки престарілих та жорстко обмежили економічну діяльність підприємств, що не пов’язані із забезпеченням нагальних потреб населення.


Швейцарія, що, як і Бельгія, має на своїй території чимало представництв міжнародних організацій, практично закрила кордони, залізничне та авіасполучення. Вірус у цій країні поширюється швидко, але, попри це, швейцарські лікарні не перевантажені та навіть приймають у себе тяжкохворих із Франції. У кантоні Тічіно, що найбільше постраждав від вірусу, людям, старшим за 65 років, не дозволяють виходити з дому навіть по закупи. Збиратися більше ніж по п’ять осіб заборонено. За перебування без вагомої причини на вулиці стягується штраф. Парки, природні заповідники, туристичні заклади зачинено. Швейцарські фармацевтичні лабораторії — одні з найліпших у світі — активно тестують вакцини проти COVID-19. За найкращого сценарію, повідомляють швейцарські медіа, протидія вірусу з’явиться не раніше ніж у серпні.
На відміну від більшості країн Європи, Канада карантину на своїй території поки що не встановлювала. Натомість кордон зі Сполученими Штатами закрито. Правило не поширюється на водіїв вантажівок, які працюють у звичному режимі, проте, повернувшись додому, мусять відбути в ізоляції 14 днів. Як і більшість країн вільного світу, Канада впроваджує систему дистанційних лікарських консультацій. Оттава заявляє про достатню кількість тестів на коронавірус, які можна за потреби отримати впродовж доби. 21 березня прем’єр-міністр Джастін Трюдо повідомив у публічному зверненні до канадців, що «план урядової допомоги на суму 82 млрд канадських доларів — лише перший крок». У пріоритетах — повернути канадців з-за кордону додому, запровадити податкові канікули для приватних осіб та підприємців, а також забезпечити пряму допомогу канадській економіці після того, як пандемію вдасться зупинити.

 

Повноваження вирішувати


«Це серйозно, — з наголосом на цьому реченні 18 березня канцлерка Німеччини Анґела Меркель звернулася до співгромадян. — І я прошу вас поставитися до цього серйозно». Телепромова Меркель у зв’язку з пандемією коронавірусу була першим телезверненням через надзвичайну подію за всі п’ятнадцять років, які вона перебуває на своїй посаді. Лідерка Німеччини пояснювала, чому держава йде на заходи, що обмежують свободи громадян, і наголошувала, що Німеччина — це демократія, а отже, усі дії будуть обґрунтованими. А головне — вона зверталася до німців, бо від солідарності кожного залежить, як і за скільки можна перемогти пандемію.

 

Читайте також: COVID-19 в Ірані: що приховує режим


Обмежувальні заходи запроваджували поступово. Найжорсткіші рекомендації (федеральний уряд може лише рекомендувати землям, до яких заходів удаватися, але рішення щодо них — за місцевою владою) давали з огляду на поведінку німців. Вирішальною була субота 21 березня, і, попри відносне дотримання рекомендацій, німці не склали тесту. З 22 березня в Німеччині заборонено збиратися більше ніж по двоє (виняток — якщо ви сім’я), зачинено всі заклади харчування, окрім тих, які здійснюють доставку, а в громадських місцях треба дотримуватися відстані не менше як 1,5 м. Порушення цих заходів карається штрафом. Утім, Німеччина — федеративна країна, і багато рішень в ній ухвалюють на рівні земель. Прем’єр-міністр землі Північний Рейн — Вестфалія Армін Лашет зазначив, що там дотримуватимуться вказівок, і вже оголосив, що за їх порушення накладатимуть штраф у сумі €25 тис. Загалом не погодитися із цими рекомендаціями Лашету було складно: його земля має найбільше хворих на COVID-19 серед усіх у Німеччині. А от Баварія, яка наразі друга за кількістю інфікованих, більшість рекомендованих заходів запровадила ще до пропозиції від федерального уряду, крім того, там також заборонено залишати дім без належної причини. Німеччина має один з найнижчих рівнів смертності серед уражених країн: на майже 25 тис. хворих там лише близько сотні смертей. Одним із секретів такого успіху є масове тестування. Як повідомляють, країна має можливість тестувати близько 12 тис. осіб щодня, хоча є дані, що й більше. Окрім того, у Німеччині доволі швидко почали професійно розслідувати контакти інфікованих, що сповільнює поширення вірусу. Попри те що для зовнішніх оглядачів боротьба Німеччини з пандемією видається поки доволі успішним прикладом, усередині є проблеми. Це насамперед пов’язано з розподілом відповідальності між центром та урядами земель. Міністр охорони здоров’я Єнс Шпан нещодавно виступив із пропозицією внести зміни до законодавства, які передавали б більше повноважень на федеральний рівень у разі такої кризи, як сьогодні. Однак, як видно, не всі пропозиції та не для всіх земель є прийнятними.


Федеративний устрій створює свої виклики в боротьбі з пандемією і для Австрії. Країна запровадила драконівські заходи ще минулого тижня. Заборонено виходити з дому без особливої причини; ресторани, дитячі майданчики зачинено. Багато похвали висловлюють молодому австрійському канцлеру Себастіану Курцу за рішучі дії та обіцянку фінансової підтримки. В інтерв’ю місцевим медіа минулого тижня Курц оголосив про пакет фінансової допомоги в сумі €38 млрд. «Уряд має зробити все, щоб запобігти масовому безробіттю», — наголосив він. Наразі найбільше хворих у Тіролі. Один з тутешніх гірськолижних курортів Ішгль, як вважають, спричинив поширення коронавірусу в більшості уражених нині європейських країн. Минулого тижня Норвегія оголосила, що 40% випадків COVID-19, серед усіх на той час зафіксованих у країні, походять з того курорту. Як повідомляє Politico.eu, влада Тіролю досить довго не закривала курорт, попри те що мала інформацію про випадки інфікування саме там. Причина була банальна: основний прибуток цей регіон отримує від туризму.


Країною, що й досі в альтернативний спосіб бореться з коронавірусом, є Швеція. Поки що там зачинені лише наукові установи та університети (студенти навчаються дистанційно). Школи та садки ще працюють, хоча часто діти самі вже не відвідують їх. Бари й ресторани теж відкриті. Ця позиція різко контрастує із заходами, до яких вдаються сусідні Фінляндія та Данія, де закриті школи і є значно суворіші обмеження щодо кількості осіб, які можуть збиратися разом. 22 березня шведський прем’єр Стефан Левен звернувся з телепромовою до своїх громадян, у якій закликав їх залишатися вдома, якщо вони погано почуваються, й анонсував імовірність жорсткіших заходів (у Швеції зареєстровано майже 2000 випадків, 21 особа померла).

 

Спокуса силою


Для авторитарних країн ніколи не існувало проблеми знайти нагоду закрутити гайки для своїх мешканців. Що вже й казати про небезпеку глобального масштабу, як-от пандемія коронавірусу. Чи допомагає абсолютний контроль за країною долати хворобу? Певну відповідь на це запитання може дати аналіз перебігу подій у деяких авторитарних державах.

 

Читайте також: Пожежа в сусідів. COVID-19 у Польщі


Китай — країна, з якої, власне, усе розпочалося торік у грудні, — сьогодні вже успішно рапортує про кінець епідемії. Кількість хворих громадян у Піднебесній останніми днями дорівнює нулю, принаймні так офіційно подають інформацію державні ЗМІ. Лікарні, що були зведені в екстреному порядку, потихеньку починають розбирати. Китай нібито повертається до звичайного життя, поступово пом’якшують жорсткі обмеження карантину. Глава КНР Сі Цзіньпін навіть особисто показово відвідав Ухань, з якого почалася пандемія. Із суто медичного погляду успіх Китаю полягає у швидкому та дуже жорсткому карантині в поєднанні з масовим тестуванням (не лише складними й дорогими тестами, а навіть звичайним вимірюванням температури). За умов авторитарного правління в країні практично не було випадків порушення встановлених обмежень, усі суворо дотримувалися наказів. Може, саме така модель і є найліпшим рішенням? За цією ідилічною картинкою ховається дещо більше, ніж просто історія успішної боротьби з вірусом. Китай і без пандемії важко було назвати вільною країною, утім, з початком поширення хвороби ситуація ще більше погіршилася. Перед авторитарними лідерами завжди є спокуса посилити свою владу. У КНР значно збільшили роль правоохоронних органів, поліція отримала нові повноваження під приводом установлення джерела зараження конкретної людини, хоча здебільшого це скидалося на наповнення бази даних щодо кола спілкування людей. Компанії — розробники програм для систем відеонагляду хвалилися вдосконаленням розпізнавання облич, і тепер можуть ідентифікувати людей навіть в масках. Жорсткішою стала цензура, насамперед це стосувалося онлайн-видань і телебачення, які працюють на зовнішню аудиторію.


Китайська влада доклала максимум зусиль, щоб зменшити виток будь-яких негативних новин довкола поширення вірусу чи наслідків карантину. Активно моніторився інформаційний простір, зокрема й соцмережі та блоги. Фейкова інформація, так само як і вияви негативу (як-от зауваження щодо критичної нестачі лікарів, їхньої низької кваліфікації або переваги традиційних народних методів лікування над клінічними) миттєво блокувалися. Достеменно невідомо, чи можна вважати реальними й достовірними оприлюднені китайською владою статистичні дані щодо кількості хворих чи померлих від COVID-19, так само як і повідомлення про перемогу над вірусом. У цьому разі достатньо пригадати поведінку радянської влади після аварії на Чорнобильській АЕС.


Водночас китайські ЗМІ та політики доклалися до формування альтернативних конспірологічних версій появи коронавірусу: випробування американської біологічної зброї, свідома диверсія як частина торговельної війни між США і КНР тощо. Мета цілком прозора — відвернути увагу та перекласти відповідальність. Західні експерти вже сьогодні починають дискутувати про те, що, коли пандемія завершиться, до КНР виникне надто багато питань, які згодом можуть стати цілком реальними фінансовими претензіями. Отже, слід чекати, що Пекін почне інформаційну кампанію, спрямовану на відбілювання міжнародного іміджу Піднебесної. Наприклад, нещодавня відправка лікарів до Італії цілком може бути частиною цих зусиль.


Приблизно в такому самому ключі діє і сусід Піднебесної — КНДР. Пхеньян так само поєднує тактику заперечення й конспірології. За офіційними даними (наскільки в цьому разі взагалі можна казати про інформацію), у Північній Кореї досі не зафіксовано жодного випадку захворювання на COVID-19. І це попри доволі прозорий кордон з Китаєм і значний рух контрабанди з Піднебесної. Перевірити чи спростувати цю інформацію немає жодної можливості, водночас є кілька неофіційних повідомлень, що близько сотні військових КНДР перебувають на карантині. Інші джерела, як-от портал Korea Times із посиланням на південнокорейську газету JoongAng Ilbo, кажуть про щонайменше одного хворого в Пхеньяні.

 

Читайте також: Сто років виживання. Від яких вірусів постраждала Європа у XX та XXI століттях


Цілком упевнена в наявності уражених вірусом в КНДР британська та американська розвідки. Про це заявив, наприклад, чотиризірковий генерал Роберт Адамс, командувач ЗС США в Південній Кореї. Також, за його словами, північнокорейська армія мала 24-денну перерву у своїй активності, схожу на карантин, але вже відновила тренувальні польоти авіації та навчальні стрільби артилерії. Є інша новина, яка може натякнути на ситуацію в країні. 18 березня очільник КНДР Кім Чен Ин заявив, що в столиці почалося термінове спорудження лікарні, яке не пов’язано з пандемією, а просто присвячено 75-й річниці Робітничої партії. Така новина може бути прикриттям для запобігання паніки. І хоча за офіційним графіком будівництво має завершитися в жовтні цього року, ніщо не заважає добудувати її раніше (якщо в країні насправді вже є хворі). Щоб обмежити витік інформації, на карантин було закрито близько 400 іноземців, переважно дипломатів. Утім, північні корейці не гають часу: як повідомив операційний директор Національного центру кібербезпеки Великої Британії (NCSC) Пол Чічестер, з початком епідемії збільшилася кількість хакерських атак на державні інформаційні ресурси та простих громадян, зокрема й з КНДР. Людей закидують листами нібито від імені служби охорони здоров’я, ВООЗ чи правоохоронців і просять дізнатися деталі про вірус, перейшовши за посиланням, яке активує шкідливе ПО. Так реальний вірус отримав своє віртуальне продовження.


Не відстає від «колег» Російська Федерація. Хоча там ситуація ускладнюється необхідністю проведення наприкінці квітня референдуму щодо змін у конституції. Отже, як жартують у російських пабліках, до оголошення результатів у Росії епідемії не буде. Водночас повністю ігнорувати пандемію Кремль не може. Тому, наприклад, проводять масове тестування населення. Повідомляють, що було зроблено понад 100 тис. перевірок. Однак самі російські ЗМІ визнають, що характеристики тестів відрізняються від загальноприйнятих у світі, їхня якість низька й довіряти цим результатам не варто. Та й дані щодо кількості проведених досліджень не відповідають наявним потужностям. Псують позитивну картинку й новини про ймовірний карантин. У ЗМІ потрапила інформація про нараду в мерії Москви, де нібито обговорювали питання закриття російської столиці на карантин. Однак уже наступного дня ці повідомлення активно спростовували різні прес-служби, зокрема й речник Путіна Дмітрій Пєсков. За його словами, «це просто ніяк не обговорюється».


Попри такі заяви, в РФ уже зараз вживають превентивних заходів: з 21 березня закрили школи та університети, скасували спортивні матчі й масові розважальні події, заборонили культурні зібрання більш ніж 50 осіб. Створено перелік країн, після повернення з яких людина має перебувати в обов’язковій самоізоляції 14 діб. Зараз важко спрогнозувати, чи введуть жорсткіші обмеження, які змусять російську владу відтермінувати референдум, напевно, це може статися тільки за умов значного сплеску епідемії. Ставлення до карантинних заходів населення країни, де й так багато чого під забороною, звичайно, мало цікавить Кремль. Водночас російська влада цілком може використати епідемію для своїх внутрішньополітичних цілей. Наприклад, уже сьогодні Росія приєдналася до КНР у поширенні своєї версії походження вірусу.


У російському інфопросторі можна одночасно натрапити на дві взаємовиключні тези — про те, що шкідлива дія вірусу сильно перебільшена, отже нема чого боятися (найімовірніше, для внутрішньої аудиторії), і водночас про безпорадність демократичних урядів перед хворобою, катастрофічні наслідки епідемії та близький розпад ЄС (для внутрішнього й зовнішнього споживання). Російські експерти й блогери, як і Піднебесна, обвинувачують Сполучені Штати в «змові фармацевтів» та створенні вірусу «в секретних лабораторіях Пентагона», водночас делікатно забуваючи нещодавню історію в британському Солсбері й те, де був зроблений той самий «Новичок». Не варто вірити й у щирість намірів Кремля щодо допомоги європейським країнам. Це лише частина загальнонаціональної стратегії підриву єдності західного світу та формування власної мережі закордонних лобістів.