Суспільство 2020-03-31 13:47 Гончарова Єлизавета

Антон Верник: «Німеччина мовчки дивилася на сусідку-Італію, і кожен напевно думав, що з нами цього не станеться»

Про те, що змінилось у лікарнях Німеччини через епідемію коронавірусу, “Тижню” розповів лікар, що працює у католицькому шпиталі міста Брюль, виходець з України Антон Верник.

За фахом ви хірург, чи залучені ви та ваші колеги зараз у боротьбу з пандемією?

 

- Поки для хірургів мало що змінилося. Безпосередньо у нашій клініці лікарів-ординаторів зараз намагаються залучати до роботи у відділенні інтенсивної терапії та реанімації, додатково до їхніх прямих обов’язків. Але, скажімо, лікарі-терапевти та анестезіологи зможуть впоратися з лікуванням важких хворих на коронавірусну інфекцію набагато компетентніше і краще, ніж хірурги. Тому, у першу чергу, залучають хірургів, у яких додаткова кваліфікація лікаря “швидкої допомоги”. Часто доводиться перевозити хворих в інші клініки максимального профілю, іноді на далекі дистанції. Це, зазвичай, важкі пацієнти після ендотрахіальної інтубації з масою трубок, шлангів, проводів, перфузорів і моніторів. Іноді потрібно інтубувати на місці виклику, в квартирі, наприклад. Лікар швидкої допомоги це вміє, але навички потрібно постійно вдосконалювати. За ініціативи головлікаря анестезіології нашої клініки, хірургів-ординаторів залучають (за власним бажанням) до відділення інтенсивної терапії: надають можливість навчитися компетентно користуватися апаратами ШВЛ і стратегіями лікування хворих в інтенсивній терапії. З понеділка я планую пройти такий курс, якщо ситуація не зміниться в будь-який бік.

 

У березні я двічі відпрацював зміни на “швидкій”, бо маю і таку кваліфікацію. В мої зміни  викликів по коронавірусу не було, але у колег — кілька разів. Алгоритм роботи відомий кожному лікарю, котрий заходить на зміну у “швидку”, тому можу розказати, як це працює у Німеччині. У диспетчерській Служби порятунку знаходиться людина з медичною освітою, яка тріажує виклики. Якщо спочатку є підозра на “корону” (контакт з інфікованим підтвердженим випадком або основні симптоми), персонал виїжджає на виклик підготовленим в захисних костюмах і масках класу ФФП-2/3. На жаль, на цей час все спеціальне спорядження, особливо маски, вкрай лімітовано і знаходиться в сейфі.

 

Читайте також: Заробити на паніці: «ліки від коронавірусу», підпільні салони краси та інший бізнес

 

Нам його видають тільки при підозрі, або якщо випадок підтверджений. Якщо пацієнту більше 60 років або він знаходиться в групі ризику, незалежно від віку (стан оцінюється за спеціальною шкалою CRB 65-Score) ми його забираємо до лікарні, де у приймальному покої є ізольовані кімнати спеціально для пацієнтів з підозрою на цей вірус. Там робляться мазки з носа і гортані і відправляються на ПЛР-тест в лабораторію. Через 24-48 годин приходять результати. Пацієнта одразу розподіляють до стаціонару або до відділення інтенсивної терапії, в залежності від загального стану, для подальшого симптоматичного лікування. Все суто індивідуально для кожного пацієнта. Молоді пацієнти, що не входять в групу ризику, можуть зробити тест на Covid-19 за наявності відповідних симптомів: амбулаторно через сімейного лікаря або через Департамент охорони здоров’я за місцем проживання. Лікування таких пацієнтів проходить амбулаторно, в домашніх умовах. Вони знаходяться на домашньому карантині два тижні. Через 10-12 днів роблять повторний тест, якщо результат негативний — знімають карантин.

 

Як інформація про епідемію розповсюджувалася у Німеччині? Що говорили спочатку, коли саме риторика змінилася?

 

- До кінця лютого практично ніхто серйозно не замислювався над проблемою поширення вірусу. Телевізійними ЗМІ я практично не користуюся. Всі новини читав на інтернет-ресурсах. Кожен день переглядав звіт ВООЗ про кількість зафіксованих нових випадків по всьому світу і дивився моніторинг Університету Джона Гопкінса, бо звіти ВООЗ виходили з 24-годинним запізненням. Навіть, коли на 24 лютого в Німеччині вже були зафіксовані 16 випадків (14 в Баварії і 2 в Гессені). ніхто не надавав цьому серйозного значення. Заходи карантину були прийняті локально. Німеччина мовчки і зі співчуттям дивилася на сусідку- Італію, і кожен напевно думав, що з нами цього не станеться. Два тижні тому я і припустити не міг, що в Німеччині може бути схожий сценарій з введенням карантину.

 

Читайте також: Утрачені тижні. Що не так із реагуванням України на пандемію COVID-19

 

Риторика дуже сильно змінилася, коли ВООЗ оголосила про пандемію, це було 11 березня. В принципі, статистично нічого не змінилося, і на той момент це більшість розуміла. Просто це озвучили і надали офіційного статусу. Відтоді до проблеми поширення коронавірусу поставилися серйозно. Авіакомпанії масово скасовували інтернаціональні рейси, незабаром закрили кордони на в’їзд і виїзд з країни. Наступним етапом було закриття барів і ресторанів, скасування публічних заходів, закриття дитячих садків і шкіл. Багато громадян, серед них і я, відчули серйозність ситуації по-справжньому, коли канцлер звернулася до населення країни, чого вона за 15 років правління ніколи не робила (не рахуючи новорічних звернень). Це все здавалося сюрреалістичним. Саме ж звернення було щирим і доречним.

 

Як цю ситуацію сприймають медики? Що кажуть, які у них настрої?

 

- Інститут Роберта Коха (RKI) оцінив ризик для населення Німеччини з 17 березня 2020 роки як “високий”, а для групи ризику з 26 березня - як “дуже високий”. Небезпека варіюється в залежності від регіону, важкі захворювання більш вірогідні серед літніх людей та тих, хто має серйозні захворювання. Особливо постраждалим районом в Німеччині RKI називає район Хайнсберг у Північному Рейні-Вестфалії з 6 березня, де після карнавалу було відзначено перше велике поширення коронавірусу у Німеччині. Кожен розумів, що з такою ситуацією ми стикаємося вперше і нашій системі охорони здоров’я доведеться протистояти серйозним проблемам і випробуванням у найближчі тижні. Це буде виклик не тільки для нашої логістики, а й для кадрових ресурсів.

 

Серед медиків настрої найрізноманітніші. У моїй клініці до проблеми підійшли професійно і холодно, без зайвої риторики. Кожен день спеціально уповноважена група по Covid-19 сповіщає через робочий імейл і месенджер про заходи, які були вжиті за добу, що змінилося і які поправки були внесені. Лякає відсутність достатньої кількості ФФП-масок. Їх зараз просто немає у вільному продажу. Сімейних лікарів ця ситуація торкнулася найбільш гостро. Вони зараз досягли свого ліміту і багато з них критикують міністра охорони здоров’я публічно через видео-повідомлення, бо відповідні заходи не були прийняті своєчасно. Деякі практикуючі сімейні лікарі змушені закривати свої клініки через відсутність масок і елементарних дезінфекторів.

 

Що було зроблено, коли стало ясно, що ситуація серйозна? Що змінилося в режимі роботи, що закрили, як перенесли, що з медиками, які не зайняті безпосередньо в боротьбі з епідемією?

 

- У нашій лікарні на цей час є один пацієнт з підтвердженою коронавірусною інфекцією. Щоб заощадити ресурси інтенсивного відділення, всі планові операції були скасовані на невизначений термін. Для порівняння, у клініці є 4 операційних зали: гінекологічна, загальна, вісцеральна і судинна хірургія, травматологія і пластична хірургія. Практично всі зали, без виключення, завантажені плановими операціями увесь робочий день. Після 16 години продовжує працювати один зал безперервно для невідкладних операцій. Зараз же працює тільки один операційний зал на три 

дисципліни в порядку термінового тріажування. Терапевти також були змушені відмовитися від планових обстежень. Для випадків Covid-19 виділили повністю одне відділення на 30 ліжок з можливістю ізолювання пацієнтів. У інтенсивному відділенні 15 ліжок, 10 з них з можливістю ШВЛ. Хірургів відправляють у міні-відпустку, тим самим намагаються зберегти кадрові ресурси.

 

Читайте також: Шлях лікаря з передмістя у Київ

 

З іншого боку, Міністерство охорони здоров’я намагається мобілізувати медичний персонал і лікарів, які зараз на пенсії. Припускають гостру нестачу середнього медичного персоналу (працівників анестезії, інтенсивної терапії, а також медсестер та медбратів по догляду у звичайних відділеннях). Також йшлося з боку уряду про залучення медичних студентів на етапі інтернатури з метою прискореного навчання у інтенсивній терапії. У зв’язку з цим планують перенести письмові та усні державні іспити для студентів-медиків. Звичайно ж, посилилися заходи безпеки. У всій Німеччині ввели заборони на відвідування хворих близькими, за винятком паліативних пацієнтів з обмеженим терміном життя. Це ж розповсюджується і на будинки для людей похилого віку. На вході до лікарні чергують волонтери та працівники лікарні, контролюючи трафік відвідувань.

 

Дуже вражає самодисципліна німців. За кількістю заражених коронавірусом Німеччина посідає п’яте місце у світі — 562 020 тисячі осіб, за даними на 28 березня (Johns Hopkins University). При цьому в країні зареєстровано 403 летальних випадків — це в десятки разів менше, ніж в Італії, Іспанії, Китаї і США. Думаю, це пов’язано і самодисципліною самих німців. В більшості випадків умови карантину дотримуються. На вулицях міста дуже мало людей і максимально ходять по дві людини. Сьогодні вранці в черзі у булочну дотримувалася дистанція два метри між людьми. У продуктових і господарчих магазинах теж. Одна людина виходить з магазина — інша заходить. Все це відбувається без стороннього контролю. Звичайно, є винятки, але більшість населення, сподіваюся, усвідомила масштаб небезпеки. За офіційними даними, у всій Німеччині 28 тисяч ліжок інтенсивної терапії, з них 25 тисяч з ШВЛ. Минулого тижня Міністерство охорони здоров’я уклало державний контракт з фірмою Dräger, яка випускає медичну техніку, на 10 000 нових додаткових апаратів ШВЛ, які будуть рівномірно розподілені між федеральними землями. Будемо сподіватися, що технічних ресурсів для боротьби з вірусом вистачить, а заходи карантину сповільнять поширення інфекції, щоб мої колеги могли справлятися з потоком і лікуванням важких пацієнтів.

 

Які складнощі ситуації на цей момент відчуваються більше?

 

- Як я казав, у цей момент великий дефіцит захисних масок ФФП2-3 і захисних костюмів. Вони знаходяться у сейфах, існує наказ про можливе багаторазове використання їх після дезінфекції. У лікарні на сьогодні нам видають одну звичайну маску на робочий день. На “швидкій” парамедики їздять взагалі без захисних масок. Зараз така ситуація, що є бюджет, але немає товару. Навіть дезінфекційні засоби для рук стали теж помітно економити. Але найважче переноситься так звана “соціальна дистанція”. Робочий день починався завжди з потиску руки, а зараз — хоч на ранковій планерці, хоч в операційній — всі у рукавичках. Зараз ми бачимо тільки очі один одного. Емоції приховує маска. Від рукостискань ми давно відмовилися. Сидимо на відстані 1,5 метрів один від одного. Так і за межами лікарні: з родиною і друзями тільки телефонний контакт. А ще дуже тисне закриття кордонів і думка про неможливість вільного пересування по Європі і світу. Такі заходи приймають вперше в історії об’єднання Німеччини, тому для всіх нас це велика і сумна прем’єра. Це вимушений захід, більшість це розуміє і приймає. Але це все складно відчувати.

 

Чи є якісь поради для українців, котрі якраз входять у пік пандемії?

 

- Та нічого нового: дотримуватися елементарних превентивних заходів, які дійсно допомагають сповільнити поширення інфекції. Це соціальна дистанція і найелементарніші правила гігієни. Звичайного миття рук з милом 20-30 секунд більш ніж достатньо. А чого точно не варто робити, так це в паніці скуповувати всі дезінфектори і туалетний папір.

 

------------------------------------------------

Антон Верник, 34 роки, народився в Україні, але з 18 років мешкає у Німеччині. Має вищу медичну освіту. Хірург загальної, вісцеральної і судинної практики в ординатурі. Працює в лікарні міста Брюль, живе у Кельні.