Світ 2020-04-17 12:29 Лапаєв Юрій

Пер Бродерсен: «Україна потребує дуже виваженого підходу до створення ринку землі»

Під час XIII Форуму Європа — Україна Тиждень поспілкувався з Пером Бродерсеном, директором Німецького альянсу агробізнесу при Німецькій східній бізнес-асоціації, щоб обговорити поточну й майбутню співпрацю між Європою та Україною у сфері сільського господарства, можливості для українських виробників і відкриття ринку землі в нашій країні.

Чим є український агросектор для Європи — партнером чи викликом?

 

— Україна, безумовно, для Європи є партнером. Ми маємо певні квоти згідно з умовами угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між Брюсселем і Києвом, що з погляду європейських виробників, звичайно, може виглядати як своєрідні захисні заходи з боку ЄС від українського сільського господарства. Утім, якщо брати до уваги потенціал агросектору України, ми завжди розглядаємо вашу країну як партнера, особливо, якщо подивитися на потреби ваших підприємств у сучасних технологіях, як-от засобах захисту рослин, генетичних матеріалах або сільськогосподарській техніці.


Які саме сектори українського сільського господарства можуть бути найуспішнішими на європейському ринку?


— Якщо проаналізувати, що Україна нині виробляє і що найбільше потрібно в Європейському Союзі, то можна побачити постійне зростання попиту на органічну продукцію. Українські виробники знають про можливості, що відкриваються для такої продукції, вони вже налагодили експорт до ЄС. Однак у Євросоюзі досі існує велика різниця між споживанням і наявною пропозицією, тому є можливість для нарощення обсягів поставок. Отже, якщо не розглядати інші успішні галузі українського сільського господарства, то можна зазначити, що це дуже привабливий сегмент ринку.

 

Читайте також: Вибори в США: демократичний консенсус

 

Як збільшити інтерес пересічного європейського споживача до українських продуктів?


— На мій погляд, імідж України в надто багатьох сферах досі страждає від негативу через Чорнобиль, конфлікт на Донбасі, анексію Криму й корупцію. Натомість для європейського покупця ви маєте створити привабливу репутацію країни. Саме тому бренд «Зроблено в Україні» дуже важливий. Маючи позитивне сприйняття, наприклад, органічної продукції, ви можете ефективно змінити ставлення до країни загалом. Якщо я не помиляюся, такий бренд уже існує, однак я досі не бачив його в Німеччині, хоча хотів би якнайшвидше.

 

Тобто нам слід докладати більше зусиль до розроблення брендів, а також організації презентацій і виставок?


— Ви вже дуже багато зробили в цьому напрямі. Однак, для прикладу, цьогоріч на Grüne Woche («Зелений тиждень», щорічна міжнародна виставка в Берліні, у якій беруть участь виробники, маркетологи і продавці сільськогосподарської продукції — Ред.) не було українського павільйону. Торік він був, але не цього разу. А Grüne Woche — це місце, де ви можете знайти кінцевих споживачів у своєму сегменті й певним чином досягти підтримки українського агросектору.

 

Що ви можете порадити власникам малих і середніх фермерських господарств в Україні?


— Вони мають об’єднуватися, щоб разом долати бар’єри Європейського Союзу, надто якщо йдеться про ринок органічної продукції. Їм треба впоратися з багатьма адміністративними перешкодами, тобто стати зосередженими й точними. Бути надійними для європейських покупців. Органічна продукція потребує чимало зусиль, але водночас дає набагато кращий прибуток, порівняно зі звичайними продуктами. Тобто на таких товарах можна заробити значно більше, особливо якщо йдеться про маленькі фермерські підприємства. В України є велика перевага, порівняно з багатьма іншими європейськими країнами, бо на великій частині ваших земель десятиліттями не застосовували гербіцидів чи штучних добрив. Тобто ви маєте міцну основу для виробництва органічних продуктів.

 

Читайте також: Ґінтаутас Дирґела: «У зустрічах керівника компанії з міністром немає нічого поганого, якщо тільки їх не намагаються приховати»

 

Чи правда, що розвиток співпраці у сфері сільського господарства може розв’язати навіть деякі політичні проблеми, наявні нині між ЄС та Україною?


— Я вважаю, що розвиток і посилення районів агровиробництва, села, важливий для всіх, адже він дає людям змогу залишатися в рідних краях і заробляти достатньо для нормального життя. Це в інтересах не лише ЄС, а й України та сусідніх держав. Коли люди мають можливість заробити на життя своєю щоденною працею — це може зменшити міграцію з України до Євросоюзу. Також необхідно зробити агробізнес привабливим для молоді. Ви можете працювати менеджером, використовувати цифрові технології — і робити це в галузі сільського господарства, бо воно потребує талановитих працівників. Українському агросектору задля підвищення ефективності вкрай необхідні розумні, висококваліфіковані фахівці. Доцільно показати молоді, що сільське господарство не обов’язково передбачає проживання в селі, далеко від інтернету тощо. Агробізнес — сучасна й дуже важлива галузь економіки, йому потрібні талановиті, освічені люди.

 

Чи можуть ЄС та Україна як партнери опанувати нові ринки у третіх країнах?


— Є слушна нагода об’єднати зусилля, коли йдеться про впровадження єдиних стандартів, адже це підвищує довіру до вас на міжнародних ринках. Україні варто узгодити свої нормативні акти в цій сфері з наявними європейськими, адже останні вже в силі, їх зараз широко приймають у всьому світі. Немає потреби наново винаходити колесо. Що ближчою ставатиме Україна до цих правил, то легше їй буде продавати власні товари. Як наслідок, ваша країна буде більш конкурентоспроможною на міжнародних ринках, а її продукція — значно привабливішою для майбутніх покупців. Моя рекомендація: потрібно скористатися наявною позитивною репутацією європейських товарів для власної продукції. Україна — це Європа.


Якщо поглянути на історичні зв’язки України з її сусідами, то цілком очевидним партнером має бути Польща. Німеччина також активно долучається до співпраці з Україною, багато німців уже тут працюють: допомагають розвивати агросектор, до того ж роблять це цілком успішно. І Німеччина із задоволенням працювала би з Україною більше.

 

Читайте також: Двері в нову реальність


Німецький альянс агробізнесу, як організація, до складу якої належать 30 компаній і профспілок у сфері сільського господарства, пропонує широкий спектр сучасних агротехнологій. Наші члени забезпечують великий перелік продукції — від сільськогосподарської техніки до генетики й насіння. Більшість членів альянсу вже доволі активно працюють на ринку України, а моїм персональним завданням є супроводження їхньої роботи тут. Ми організовуємо підтримку для наших партнерів у разі виникнення проблем, лобіюємо їхні інтереси в Україні й за її межами. А також завжди пропонуємо партнерство в питаннях модернізації українського агросектору й підтримуємо місцевих виробників, тому я впевнений, що тут є багато місця для взаємовигідної співпраці.

 

Нещодавно український парламент відкрив ринок землі в Україні. Як це вплине на поточний стан співробітництва з Європою?


— Відкритий ринок землі загальноприйнятний для ЄС. Однак, звичайно, маючи на увазі історичне підґрунтя цього питання, зрозуміло, чому в Україні є певні причини для виникнення гострих дебатів довкола його запровадження. Створення відкритого ринку землі — це початок чогось абсолютного нового, чого раніше не існувало. Українські землі дуже привабливі, зокрема для іноземних інвесторів, — і це підвищує діловий інтерес до країни загалом. Ми завжди казали, що Україна потребує дуже виваженого підходу до створення ринку землі. Він не має бути черговою темою для політичної активізації виключно заради того, щоб показати результат, поквапитися і здаватися швидким — натомість необхідна солідна основа. Створення відкритого ринку землі — це не просто рішення парламенту, а й усі необхідні для такого кроку приготування.

 

Чи бачите ви якісь небезпеки такого рішення?


— До цього рішення ми мали стан невизначеності, адже українські компанії не витрачали своїх грошей на сучасні технології — вони накопичували фінанси, щоб бути спроможними придбати землю, коли це стане можливим. Така поведінка цілком зрозуміла, однак вона свідчить, що нам нарешті потрібне було таке рішення. Що ж до майбутнього, то якщо ми побачимо розвиток олігархічних структур, то я навряд чи зможу назвати це вільною економікою. Ми підтримуємо ліберальний підхід в Україні, тобто ринок має бути відкритим для всіх. 

 

-------------------------------------

Пер Бродерсен. Здобув ступінь магістра історичних наук у Берлінському університеті ім. Гумбольдта (2000), ступінь доктора історичних наук (історія Східної Європи) у Дюссельдорфському університеті ім. Генріха Гейне (2006). У 2007–2013 роках працював на різних посадах у фонді Alexander von Humboldt Foundation. У 2013–2015-му був радником президента Німецького інституту економічних досліджень. Із жовтня 2015-го — директор Німецького альянсу агробізнесу при Німецькій східній бізнес-асоціації (Ost-Ausschuss) у Берліні.