Світ 2020-05-28 14:50 Маріон Зендкер
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Брати по зброї поза законом

Турецький уряд рекрутує незвично багато працівників служби охорони. Вони мають дбати про порядок у містах по всій країні. Опозиція говорить про підконтрольну Ердоганові паралельну поліцію

Стамбул, нещодавно вночі: посередині набережної у фешенебельному районі Бебек стоїть спортивна машина, всіяна золотими стразами. Набережну вже кілька тижнів закрито через пандемію. У такий спосіб держава хоче запобігти тому, що тут якраз і відбувається: з машини вийшла група молоді. Вони п’ють алкоголь, курять і танцюють під турецький реп, що лунає з динаміків низької машини. Чи бояться вони поліції? Один із молодиків сміється та відмахується. Раптом чутно гучний свист. З відстані кількох метрів до юнаків поспішають троє чоловіків — зі зброєю і кийками на поясі. Вони скидаються на поліцейських, але це не поліція. На їхніх темно-синіх куртках великими білими літерами написано турецьке слово Bekçi — охорона. Bekçi були в Туреччині й раніше. Але вже кілька років уряд під керівництвом Реджепа Таїпа Ердогана рекрутує незвично багато таких охоронників.


Офіційно ця служба має вночі допомагати поліції та дбати про спокій і порядок на вулицях Стамбула й інших турецьких міст. Про це знають і молодики. Вони миттю викидають свої цигарки й ховають алкоголь. Кільком удається втекти та розчинитися в темряві ночі. «На набережній перебувати заборонено!» — кричить один із Bekçi. Інший гаркає: «Документи!». За кілька хвилин вечірка закінчилася, юнаки обійшлися попередженням, а три охоронці задоволено залишилися на березі.

 

Читайте також: Die Welt: У тіні корони


«Ми щось на зразок пішого підрозділу поліції, — пояснює один із них. — Працюємо лише вночі й можемо робити все, що вдень дозволено поліції. Застосовувати силу й використовувати зброю. Обмежень у нас немає». Назватися «з міркувань безпеки» не хочуть. Натомість розповідають, що вони «брати по зброї» і мріють про перестрілку зі злочинцями просто на вулиці. Досі їм це ще не вдалося, бо служать лише рік-два. До того були безробітними чи продавцями. А потім, розповідає один із них, доля постукала в їхні двері: «Держава шукала нових охоронників, а я завжди хотів стати поліцейським, тільки мені не вдалося, а зараз у мене робота, якій заздрять майже всі поліцейські». Його колега киває: «Усі хочуть бути Bekçi».


Сьогодні в Туреччині такої конкуренції немає за жодну іншу роботу. Щоб потрапити на навчання, потрібно виконати тест, відповідаючи, наприклад, на такі запитання:
Яке слово вживають на позначення того, що завжди говорять правду?
Любов — повага — привітність — чутливість — чесність
Який із перелічених приладів використовують для очищення?
Пральна машина — комп’ютер — телевізор — мобільний — холодильник

 

Тих, хто склав тест, усього за три місяці навчають професії охоронця, і вони одразу отримують більш ніж подвійну мінімальну зарплату. Особи з вищою освітою отримують у перерахунку на один євро більше. У Туреччині 2018-го було 8 тис. охоронників, а на початок 2020-го їхня кількість зросла до майже 23 тис. За даними міністерства внутрішніх справ країни, до кінця року охоронців має стати 30 тис. Більшість діють у дорогих і спокійних районах. У місцях соціальної напруженості з високою злочинністю їх рідко побачиш.

У Туреччині 2018-го було 8 тис. охоронників, а на початок 2020-го їхня кількість зросла до майже 23 тис. За даними міністерства внутрішніх справ країни, до кінця року охоронців має стати 30 тис.


Депутатку прокурдської опозиційної Демократичної партії народів Гюду Кая це не дивує: «Охоронники не для безпеки народу, вони захищають Ердогана. Це своєрідна придворна поліція, яка має поширювати на вулиці його ідеологію». І такої думки дотримується не лише Кая. Зі збільшенням кількості охоронників зростає і їхня критика. У соціальних мережах деякі турки навіть порівнюють її з парамілітарним Корпусом вартових ісламської революції в сусідньому Ірані.
Ердоган справді змінив структуру держави сильніше, ніж будь-який інший президент після Ататюрка. Однак ефективного контролю над державою він не має. Він хоч і керує урядом та створив систему, у якій парламент де-факто позбавлений влади, але останнє слово традиційно за армією. І вона вважає себе «хранителькою держави», а не уряду. Навіть попри те що вже три роки після зміни Конституції Ердоган є верховним головнокомандувачем, на практиці армія більше слухається своїх генералів, а не його. Ердоган це знає, і його це турбує, бо він веде класичну макіавеллівську політику. А вона передбачає контроль, зокрема й над збройними силами. Однак цю владу йому не змогли забезпечити навіть масштабні чистки в армії та жандармерії після спроби путчу 2016 року.


Чи можуть Bekçi, підвладна йому поліція, задовольнити Ердоганове бажання тотального контролю? Високопосадовець із Партії націоналістичного руху (ПНР), яка в уряді керує разом із Партією справедливості та розвитку, побажавши зберегти анонімність, відповів на це запитання чітко негативно. На це охоронники неспроможні, бо їм бракує відповідної поліцейської підготовки, «щоб донести комусь державну лінію та ідеологічно підготувати необхідні роки». Тримісячної підготовки Bekçi недостатньо, навіть щоб нормально навчити поводитися зі зброєю. Що й казати про карно-правову та психологічну підготовку.

 

Читайте також: COVID-19 в Ірані: що приховує режим


Інакше кажучи, частково незабезпечені чоловіки в пошуках сталого заробітку й без доброї освіти ніколи не зможуть стати тим, чого прагне Ердоган, — його власною поліцією, яка зробить зайвими державні підрозділи й забезпечить панування залюбленого у владу політика. За словами функціонера ПНР, це зрозумів і Ердоган. Звісно, його це лякає, тому він був вимушений укласти з військовими своєрідну угоду: доки Ердоган не шкодить єдності країни, армія дає владарювати.


Тому Bekçi — не більше, ніж невдалий проект Ердогана й ознака хиткості його влади. Людина з ПНР проблеми в охоронцях не бачить: «У ролі охоронників багато людей отримує добру зарплату, це важливо». Важлива, однак, і добра підготовка, вважає адвокат зі Стамбула Айхан Ердоган і наводить актуальний вирок суду, що спричинив суперечки: в Ізмірі охоронники зібрали особисті дані двох юнаків, які не викликали підозр. Суд постановив, що Bekçi не мають на це права. Поліція одразу оголосила, що рішення суду хибне. Адвокат Ердоган пояснює: «Затримання і перевірка особи — це втручання в основні свободи. За ст. 13 Конституції Туреччини це можливо лише на законних підставах». Однак закон про Bekçi застарілий і дозволяє поліцейські заходи, лише якщо когось схоплять на гарячому. В іншому разі охоронники не мають права втручатись, натомість зобов’язані викликати поліцію, говорить юрист. Окрім того, він не бачить жодних правових підстав для використання ними зброї. «Дуже небезпечно озброювати людей, які з погляду права навіть не можуть перевіряти документи».

 

Читайте також: Іран пригрозив відновити збагачення урану, якщо ЄС не купуватиме нафту


Адвокат згадує свіжий випадок з Адани: пострілом у серце поліцейський убив молодого сирійця, який був на вулиці під час комендантської години. «Якщо правових умов не дотримується навіть добре підготована поліція, як їх повинні дотримуватись охоронники?» Для створення правового поля уряд запропонував у січні відповідний законопроект. Його розкритикували за передбачені в проекті майже однакові права охоронники з поліцейськими. Закон досі не набрав чинності.


Попри правову ситуацію, міністерство внутрішніх справ і далі крутить рекламні ролики про «озброєну службу безпеки». У цих відео сумнівні кадри охоронників, що стріляють. Вони пропагують реальність, яка не лише може бути протиправною, а й у найгіршому разі коштуватиме життя невинним людям.