Суспільство 2020-09-16 15:18 Станіслав Козлюк

Присяжні у справі Шеремета: офшори, бізнес і нерухомість на окупованих територіях

Хто увійшов до суду присяжних, який розглядатиме справу Шеремета

Шевченківський районний суд почав розгляд справи про вбивство журналіста Павла Шеремета по суті. Щоправда, на першому судовому засіданні, яке відбулося 4 вересня і тривало близько двох годин, Феміда змогла лише сформувати суд присяжних і оголосила перерву до 28 вересня. Саме тоді прокуратура має почати зачитувати обвинувальний акт і суспільство нарешті почує остаточну версію злочину. Щоправда, досі виникають обґрунтовані сумніви, що до цих подій причетні офіційні обвинувачені: музикант і військовослужбовець Андрій Антоненко, волонтерка і дитячий кардіохірург Юлія Кузьменко та бойовий медик Яна Дугарь. Адже ані поліція, ані прокуратура так і не дали відповідей на низку запитань захисників фігурантів справи. Наприклад, чому на записах камер спостереження злочинці, які закладають під авто Шеремета вибухівку, одного зросту. А Кузьменко й Антоненко, яких підозрюють у цьому злочині, мають різницю у зрості в 15 см. Більше того, 2016-го слідство встановило, що реальні злочинці мали зріст 170-175 см, враховуючи взуття і головні убори. При цьому зріст босого Антоненка – 180 см. І ця інформація також має бути у матеріалах справи.

 

Суд присяжних по-українськи

 

Власне, розбиратися в ситуації й оцінювати докази мав би незалежний суд. Тим паче, що офіційним обвинуваченим у цій справі загрожує довічне ув’язнення. Українське законодавство, а саме Кримінальний процесуальний кодекс, передбачає що в таких випадках справу може розглядати суд присяжних. Однак про це мають попросити самі обвинувачені. Тож не дивно, що у справі Шеремета таке клопотання озвучили.

 

Читайте також: Судова осінь

 

Втім, український суд присяжних мало подібний до, скажімо, британського. Останній, як відомо, складається з 12 осіб, які самостійно оцінюють докази у справі. Суддя ж у даному випадку радше виконує функції модератора й веде судовий процес. Своє рішення присяжні ухвалюють під час наради в окремій кімнаті, без участі професійного судді. Крім того, у присяжні можуть викликати будь-кого, хто досяг 18 років. І для громадян брати участь в засіданнях – це обов’язок.

 

Український суд присяжних – це п’ятеро присяжних (троє основних і двоє запасних) і двоє професійних суддів, які активно залучені до прийняття рішень. В Україні присяжних не викликають, як у Британії, а оголошують добровільний набір через органи місцевої влади за низкою критеріїв. Наприклад, за віком: присяжним має виповнитися 30 років і при цьому вони не мають бути старшими за 65 років. Список присяжних формується окремо для кожного районного суду і діє впродовж двох років. Коли ж хтось просить про суд присяжних, автоматизована система з цього списку обирає сімох людей, а вже із них відбирають п’ятьох присяжних. Щоправда, лише троє з них будуть ухвалювати рішення. Адже двоє присяжних із п’яти – запасні, на випадок, якщо хтось із основного складу не зможе брати участь у подальших засіданнях.

 

Проте найважливіша відмінність англо-американської моделі від українських реалій криється у ключовій деталі: українські присяжні не можуть приймати рішення самостійно, незалежно від професійних суддів. Це стосується усіх без винятку питань, пов’язаних із судовим процесом: від задоволення клопотань до винесення вироку.

 

Присяжні у справі Шеремета

 

Шевченківський райсуд Києва під час засідання 4 вересня відібрав п’ятьох присяжних. Ними стали Юрій Федоренко, Григорій Фірсов, Людмила Яковенко, Наталя Глоба та Юрій Михайленко. 9 вересня юридична компанія «СЕНС Україна», яка захищає Андрія Антоненка, повідомила, що основними присяжними у справі стануть Фірсов, Глоба та Михайленко. Запасними ж будуть Федоренко та Яковенко. І допоки тривають перерви у судових засіданнях, Тиждень поцікавився деклараціями, які подавали присяжні у справі Шеремета.

 

Читайте також: Справа Шеремета: метаморфози обвинувачень і пропаганда

 

Варто зауважити, що під час відбору кандидатів до колегії присяжних у адвокатів офіційних обвинувачених виникали претензії до тих чи інших присяжних. Одним із них, наприклад, став Юрій Михайленко. Під час засідання 4 вересня з’ясувалося, що він потрапив до одного списку на відбір разом із своєю дружиною, – Ганною Чупіною, – що є конфліктом інтересів. Чупіна одразу заявила собі самовідвід. Однак Михайленко цього не зробив.

 

«Моя дружина взяла самовідвід, значить, у мене зараз немає ніяких перешкод. Я з цього приводу із нею не радився. І взагалі я її тут вперше побачив», – пояснював 4 вересня Михайленко суддям. Він також додав, що із дружиною разом не живе, а про те, що вона присяжна, взагалі не знав. Адвокатів офіційних обвинувачених такі пояснення, щоправда, не задовольнили.

 

«Він мав взяти самовідвід, як і його дружина. Тоді б суд уже мав вирішувати: кого залишати у справі, а кого відводити. А так виходить, що суд вирішив його залишити лише тому, що дружина першою заявила про конфлікт інтересів. І, якщо чесно, у нас виникають сумніви, що чоловік перед засіданням не бачився із своєю дружиною і не обговорював із нею участь у суді присяжних», – коментував ситуацію Тижню адвокат Антоненка Дмитро Круговой.

 

Михайленко, за його словами, вперше став присяжним. Має технічну освіту, працював інженером-конструктором. Наразі безробітний. Отримує пенсію – задекларовано 32 тис грн за рік. Крім того, у власності чоловіка квартира на 61 квадратний метр у Києві, якою він володіє з 1993 року.

 

До наступної присяжної – Наталії Глоби – у адвокатів Антоненка, Кузьменка й Дугарь також були претензії. За словами самої жінки, вона має нерухомість та родичів на окупованих територіях. І час від часу туди нібито навідується її чоловік: перевірити, чи не розікрали будинок і провідати матір.

 

Читайте також: Справа Стерненка. Точка кипіння

 

«Так, у мене живе матір там. І майно там теж є. Але я жодного разу з 2014-го туди не їздила. Живу у Києві. І чоловік мій також тут живе. Діти: дочка живе за кордоном, син навчається в Україні. А чоловік, так, чоловік їздив минулого року перевірити, що там з майном», –  розповідала жінка під час судового засідання.

 

Адвокати офіційних обвинувачених, своєю чергою, намагалися оголосити їй відвід. Адже, на їхню думку, бойовики можуть використати майно і родичів, аби спробувати впливати на розгляд судової справи, у якій фігурують військові та волонтери. «Все ясно. У нас як завжди – люди з Донбасу вороги всього», – емоційно відреагувала на претензії адвокатів Глоба.

 

«Справді, у нас виникли певні питання до пані Глоби. Вона чесно сказала, що в ОРДіЛО живе її матір. І що її чоловік їздить на ті території. І ми знаємо, що на окупованих територіях упереджено ставляться до українських військових. Ми просто побоюємося, що люди з окупованих територій можуть спробувати вплинути на пані Наталю: через майно, чоловіка чи матір. Тому претензії були виключно з цього контексту, а не тому що вона з Донбасу», – після засідання пояснював журналістам Круговой.

 

Пані Глоба зазначила, що вона домогосподарка, не працює, заміжня. В її декларації будинок в Донецьку на 484 квадратних метри, яким вона володіє з 2009 року. Трохи раніше, з 2006-го, у власності в пані Наталі квартира у Києві на 158 квадратів. Також вона задекларувала автомобіль чоловіка: Toyota Camry 2006 року.  

 

Ще одна присяжна – Людмила Яковенко. Адвокати тривалий час намагалися з’ясувати її джерело доходу, оскільки, за їхніми словами, це питання «фінансової незалежності» присяжних. Жінка, щоправда, ухилялася від прямих відповідей на це запитання.

 

«А як це стосується справи? Я працювала у банківській сфері. Зараз роботи не маю, але ж я працювала. Маю певні заощадження. І гроші у мене ще залишилися, якщо вас це так цікавить», – пояснювала жінка адвокатам.

 

Вона зазначила, що загалом пропрацювала у банківській сфері понад 20 років і зараз її дохід – це виплати, які отримують присяжні за свою роботу. Паралельно Яковенко є присяжною у ще двох справах. Перша – вбивство Олеся Бузини. Друга – вбивство російського депутата Дениса Вороненкова. За 2019 рік пані Людмила задекларувала 71 тис грн доходу. Крім того у її власності з 1994 року квартира в Києві на 46 квадратних метрів та автомобіль «Таврія».

 

Читайте також: Андрій Антоненко: «Я вважаю себе політв’язнем і військовополоненим у власній країні»

 

До Юрія Федоренка, натомість, мали багато питань представники прокуратури. Вони, зокрема, цікавилися, чи є чоловік активним учасником політичного життя. І чи бере він участь у масових заходах.

 

«Ну от я в суді зараз. Тут багато людей. Це також можна було б вважати масових заходом. Якщо вам аж так цікаво: так, я брав участь у Майдані. І у 2004-му, і у 2014-му», – дещо роздратовано пояснював Федоренко прокурорам.

 

Вони ж намагалися з’ясувати, яке у пана Юрія джерело доходу. «Фізична особа-підприємець», – коротко відповів той. Після низки додаткових питань чоловік розповів, що  здає в оренду нерухомість. Також має досвід присяжного. Зазначив, що брав участь у розгляді двох кримінальних проваджень, де винесли обвинувальні вироки. Втім, що це за справи, не уточнив. Спільно із дочкою, дружиною та матір’ю задекларував п’ять квартир у Києві та один дачний будинок. Дві квартири та будиночок у власності самого Федоренка: квартира 69 квадратів від 1994 року, квартира 119 квадратів від 2011 року та дача на 186 квадратів від 1996 року. У матері квартира на 45 квадратів від 1998 року. В дружини – 63 квадрати від 2006-го. У дочки помешкання на 51 квадратний метр від 2014 року.

 

Крім того, Федоренко задекларував два офіси: 41 та 33 квадратні метри, власником яких є ТОВ «ГТОВ Юлія», яке також займається здачею нерухомості в оренду. Керівником цієї фірми є дружина присяжного – Наталя Федоренко. Також чоловік задекларував автомобілі Ford Escort 1996 року та Москвич-407 1960 року. Також є власником згаданої «ГТОВ Юлія» та Громадської організації «Центр правозахисту». Із задекларованих фінансів: $22 тис., ‎€ 7,6 та £ 8,4 тис. готівкою та дорогоцінних металів на 222 тис грн.

 

Останній присяжний – Григорій Фірсов. До нього і у прокуратури, і у адвокатів виникало найменше запитань. Зізнався, що має родичів на Донбасі, з якими ніколи не контактував. Працює арбітражним керуючим. Також має досвід присяжного – бере участь в засіданнях у справі про вибух гранати під Верховною Радою 31 серпня 2015 року. Тоді, як відомо, загинули четверо нацгвардійців. У справі приходять двоє націоналістів: Ігор Гуменюк та Сергій Крайняк.

 

У декларації в чоловіка дві квартири: одна на 30 квадратних метрів у Києві (право власності з 2016 року, оцінена у 360 тис грн), та друга на 186 квадратів у Хотянівці Вишгородського району (співвласність з 2019-го, оцінено в 186 тис грн). Також пан Фірсов задекларував автомобіль Subaru Legacy 2006 року, оцінений у 100 тис грн. За минулий рік задекларував 875 тис грн доходу від підприємницької діяльності та 1,5 млн грн готівки. Крім того, чоловік задекларував ТОВ «Магнум опус», яка займається «виданням програмного забезпечення».

 

Водночас, із декларації Фірсова випливає, що він директор щонайменше у чотирьох ТОВках. Окрім згаданого «Магнум опус», це «Управляюча компанія ЛІК», «Промторгінвестбуд» та «ЛІКТУР». Остання займається туристичним бізнесом. Профіль компанії «ЛІК» – управлінням нерухомим майном за винагороду. Промторгінвестбуд (керівник з 2015-го) займається будівництвом. У Єдиному державному реєстрі зазначено, що серед засновників двох останніх ТОВок – компанія з Віргінських британських островів SORANTO HOLDINGS LTD.  Окрім того, Промторгінвестбуд фігурує в розслідуванні, пов’язаному із шахрайством: 2012-го невстановлені особи підробили судові документи за позовом Промторгінвестбуд до цивільної особи й визнали за компанією право власності на 4 нежитлові приміщення у Києві за адресою Дегтярівська 25-А (за цією ж адресою розміщений офіс компанії «Магнум опус»). Останні судові ухвали датовані червнем 2017 року: тоді Печерський районний суд накладав арешти на всі чотири об’єкти.

 

Власне, Шевченківський районний суд та головуюча суддя Голуб обрали саме цих людей, аби розглядати справу Шеремета. Окремо в кожного присяжного судді цікавилися терміном його повноважень, що дозволяє припустити наступне: судді не очікують, що справу розглянуть швидко. Про цей свідчить і графік майбутніх судових засідань, розписаний до кінця року: по два засідання на місяць тривалістю в кілька годин. Наступного разу, нагадаємо, суд має зібрати 28 вересня. Адвокати ж офіційних обвинувачених сподіваються: присяжні будуть доброчесно виконувати свою роботу і у разі спроб тиску на них обов’язково про це повідомлять.

схожі публiкацii