Вибори 2020: сила громад проти сили еліт 2020-10-01 20:50 Дмитро Сінченко
  ▪   Кропивницький

Тонкощі політики. «Євросолідарність» у Кропивницькому очолив лауреат антипремії «Вата року»

Костянтин Яриніч саме оскаржує в суді перейменування міста і не бачить нічого поганого у назві Єлисаветград

Виборчий процес в Україні триває, виборчі комісії вже отримали від партій всі списки кандидатів і завершують процес їх реєстрації, а ми, відповідно, вже маємо можливість їх аналізувати. Часом кадрові рішення осередків на місцях, м’яко кажучи, не відповідають генеральній лінії партії, яку вона провадить публічно. Спробуємо розібратись, чи не виникло подібних ситуацій у Кропивницькому.

Почнемо аналіз із головної патріотичної опозиційної проєвропейської партії – «Європейської Солідарності». Партія рік тому пережила непрості часи – після поразки Петра Порошенка з неї масово почали виходити депутати, чиновники і бізнесмени. Більшість із них перебігли до нової провладної партії – «Слуга народу».

Власне, саме члени місцевої організації БПП і кували перемогу Зеленському на президентських виборах у Кропивницькому. Мова йде передусім про Олександра Дануцу, який, будучи головою Кропивницької міської організації БПП та помічником депутата від БПП Костянтина Яриніча, керував обласним виборчим штабом Зеленського. Також ідеться про Ігоря Волкова, який, будучи керівником фракції БПП у міськраді, активно допомагав Дануці.

Після перемоги Зеленського лави БПП залишив і голова обласної організації, нардеп Яриніч. Під час парламентської виборчої кампанії він виконував роль технічного кандидата для Дануци: відтягував голоси у його головного опонента Олександра Горбунова, тоді нардепа від «Народного Фронту». У результаті переміг Дануца, а Горбунов отримав друге місце у 99-му виборчому окрузі.

Порошенка під час президентських виборів підтримали передусім активісти патріотичних організацій, волонтери і ветерани, які не були членами БПП. Після виборів партія оголосила про проведення партійних чисток та заміну кадрів.

Згодом партію покинули і міський голова Кропивницького Андрій Райкович та колишній голова Кіровоградської ОДА, екс-регіонал Сергій Кузьменко. Вони обоє увійшли до новоствореної партії «Пропозиція».

Кого ж оновлена Європейська Солідарність повела до міської ради цього разу? Першим же номером списку до Кропивницької міськради обрано – Костянтина Яриніча. Саме того, який кинув партію і самого президента Порошенка торік після поразки. На персоні Яриніча варто зупинитися детальніше.

Він був народним депутатом попереднього скликання, де входив до фракції БПП, а також генеральний директор КНП «Обласний клінічний онкологічний центр Кіровоградської обласної ради».

У 2015-16 роках Яриніч активно лобіював перейменування міста Кіровоград на назву часів Російської імперії – Єлисаветград. Він особисто брав участь у проросійських мітингах біля міськради, на яких прихожани УПЦ МП нападали на ветеранів російсько-української війни. Також він вносив на розгляд Верховної Ради проєкт постанови про скасування перейменування міста на Кропивницький (аналогічну постанову тоді вніс нардеп від Опоблоку, а зараз ОПЗЖ Сергій Ларін) та про перейменування на «компромісний» варіант Свято-Єлисавет (Яриніч зізнавався, що такий варіант обрав, бо депутатський корпус не сприйняв Єлисаветград  - Ред.).

Після перейменування міста на Кропивницький Яриніч, разом із Ларіним, Лукаш та іншими ексрегіоналами (загалом 14 осіб – Ред.) оскаржив рішення Верховної Ради у суді. Розгляд справи у Верховному суді триває досі.

Яриніч активно співпрацює з УПЦ МП. Окрім спільного просування назви «Єлисаветград», на території онкодиспансеру, який він очолює, працює церква Московського патріархату, збудована за його підтримки. За свою діяльність Яриніч отримав громадську антипремію «Вата року 2016» у номінації «Верховна вата». Особисто вручити йому «вату» активістам не вдалося.

Окрім ідеологічної позиції цього політика, Яриніч, будучи членом профільного комітету парламенту, активно протидіяв впровадженню медичної реформи (Яриніч відіграв одну з ключових ролей у скандальній спробі змінити команду Уляни Супрун на чолі МОЗ шляхом очевидних маніпуляційРед.) та засвітився у кількох корупційних скандалах. Зокрема, Яриніч став фігурантом журналістського розслідування про розкрадання майже 2 млн грн на тендерах Онкодиспансера, які виграла фірма, пов’язана з його дружиною.

Антимонопольний комітет оштрафував аптеку ЯМТ, пов’язану з Яринічем, розташовану на території онкодиспансеру за порушення антимонопольного законодавства – продаж ліків за суттєво завищеними цінами. У своїй електронній декларації, в якій він задекларував нібито позику від аптеки ЯМТ, яку роками не виплачував.

Вже у 2020 році Яриніч планував очолити НЗСУ, заручившись підтримкою нардепів «Слуги народу», у тому числі свого давнього друга Дануци та міністра охорони здоров'я Максима Степанова. Лише розголос та активна позиція небайдужих активістів зупинила це вже майже погоджене владою призначення.

Третім номером міського списку ЄС обраний колега Яриніча – Олександр Артюх, головний лікар КНП «Центральна міська лікарня» Міської ради міста Кропивницького». Артюх був обраний до міськради від «Самопомочі», а потім виключений із фракції за спільні голосування із Опоблоком. Єдиний депутат, якого намагались відкликати за народною ініціативою. Спроба була заблокована через територіальну виборчу комісію. Артюх теж активно підтримував перейменування міста на Єлисаветград.

Ще цікавіші справи зі списком до обласної ради, де майже всі кандидати з прохідної частини тим чи іншим чином пов’язані з колишнім головою Кіровоградської ОДА Сергієм Кузьменком. Його персона теж заслуговує окремої уваги.

Кузьменко – підприємець, держслужбовець, політик, член Партії регіонів (до 2014 року), народний депутат України сьомого скликання від цієї ж політсили, голова Кіровоградської обласної державної адміністрації (з 16 вересня 2014 року до 11 червня 2019 року). Син бізнесмена і політика Анатолія Кузьменка.

Сергій Кузьменко прямо підпадає під дію закону про очищення влади. Так, з 2010 по 2012 рік він обіймав посаду голови Олександрійської РДА. Також був заступником Сергія Ларіна, голови Кіровоградської ОДА, з 1 червня 2012 по грудень 2012 року.

Серед іншого, Сергія Кузьменка звинувачували у постачанні «ті тушок» для боротьби проти протестувальників у період Євромайдану. 16 січня 2014 року нардеп Кузьменко проголосував у Верховній Раді України за бюджет України та так звані «диктаторські закони».

Кузьменко також фігурує в журналістських розслідуваннях щодо рейдерства, які відбулися вже під час його керівництва облдержадміністрацією.

Отже, список ЄС до облради очолює Сергій Коваленко, директор департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького, який раніше працював першим заступником Кузьменка. Далі йдуть Юрій Гугленко, Сергій Завалій, Павло Фесюкь – всі троє, окрім спільної політичної діяльності, пов’язані із Кузьменком через бізнес-зв’язки. Анастасія Мусатенко – працювала прессекретаркою Кузьменка, а Андрій Лаврусь – керував його «гарячою лінією».

Є у списку й інші впливи, наприклад Володимир Ігнатенко, генеральний директор СГ «Зерновик» – це співробітник іншого місцевого олігарха, Євгенія Бахмача, одного з головних спонсорів УПЦ МП і лобістів перейменування міста на Єлисаветград.

«Батьківщина»

Партія почувається значно впевненіше в області. Регіон – один із базових для Юлії Тимошенко. Її представники відрізняються більшою політичною відданістю своїй партії. Найважчим для цієї політсили став період у 2014 році, коли значна частина партійців перейшли до перспективніших на той момент «Народного Фронту», Радикальної партії Ляшка та інших.

Станом на сьогодні партія відновилася і стабільно утримує свого виборця. Проте і в її списках трапляються суперечливі особистості.

Так, до обласної ради від Батьківщини балотуються ексрегіонали Петро Петрушевський, Володимир Арсірій, Олександр Чумак, Андрій Флоря, Віктор Коваленко, Юрій Котенко, Ганна Суркова, Лариса Андрєєва та Анатолій Коротков. На Петрушевському варто зупинитися окремо.

З ним пов’язана низка скандалів. Зокрема, Петрушевський є фігурантом кримінального провадження щодо зловживання службовим становищем та заволодіння грошовими коштами підприємства. У тматеріалах слідства згадуються передача майна іншим юридичним особам чи громадянам, залякування підлеглих, систематичне вимагання грошових коштів, конкретно називаються суми у 1,26 млн грн та $159 тис. Провадження відкрили ще у 2012-му, потім слідчий його закривав, потім це рішення оскаржили. Розгляд по суті наразі не відбувся

Також Петрушевського, як голову Облспоживспілки, звинувачували у низці махінацій. Зокрема йдеться про кредити, залучені під заставу чи не найбільших об'єктів торгівлі у Кропивницькому – ринків «Колгоспний» та «Центральний». Колишні працівники спілки, які брали участь у протестах проти нього, заявляли, що залучені суми не відповідають реальній вартості об'єктів, а в разі непогашення кредитів вони можуть бути продані з аукціону за безцінь.

Також він брав участь у кнопкодавстві. Наприкінці 2016-го Кіровоградський окружний адміністративний суд скасував рішення сесії Кіровоградської обласної ради про спеціальний дозвіл ТОВ «Українські рідкісні метали» на користування родовищем літію в Маловисківському районі через неособисте голосування, та звернувся до Нацполіції області з питанням про притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 384 КК (завідомо неправдиве показання) двох депутатів обласної ради від фракції ВО «Батьківщина» Володимира Арсірія та Петра Петрушевського.

Наразі в Україні діють одразу кілька громадських кампаній, які досліджують виборчі списки партій. Зокрема, «Атестація депутатів місцевих рад» – на наявність перебіжчиків та депутатів, які не звітувались перед виборцями, та «Рух опору капітуляції» – щодо наявності екс-регоіналів та українофобів у списках національно-демократичних сил. Започаткування подібних ініціатив – ознака зрілого та відповідального суспільства. Щоб голосувати свідомо – потрібно розвивати електоральну пам’ять.

схожі публiкацii