Вибори 2020: сила громад проти сили еліт 2020-10-23 18:36 Марина Довженко
  ▪   Львів

Без сенсацій, але знервовано: виборча кампанія у Львові добігає кінця

Чорний піар, Гордон, соцмережі, підтримка лідерів чи коронавірус — що вплине на те, як проголосують львів’яни на місцевих виборах і чи буде другий тур у виборах мера

Виборча кампанія по всій Україні добігає кінця. У Львові вона, вочевидь, матиме продовження — другий тур виборів очільника Львівської ОТГ, але певні висновки можна робити вже. Найголовніший — влада в місті, скоріш на все, зміниться мінімально. Втім, можливі варіанти. 

 

Соціологічні казуси та прогнози

 

Соціологічні опитування ще з літа показують перевагу чинного мера Андрія Садового. Останні дослідження також підтверджують те, що його конкуренти якщо і наблизилися, то не надто сильно. 

 

41,5% львів'ян висловили готовність проголосувати за нинішнього очільника міста згідно з результатами опитування дослідницької агенції «Фама» (14-17 жовтня на замовлення zaxid.net опитали 800 респондентів, похибка 3,5% для показників до 50%). За даними агенції «Соціоінформ» — Андрія Садового підтримують 41,3% з тих, хто планує йти на вибори та 35,5% від усіх опитаних (12-16 жовтня на замовлення ТРК «Люкс» опитали 800 осіб методом face-to-face, похибка близько 3,46% для значень, близьких до 50%). За даними опитування Socis, за діючого мера готові віддати свій голос лише 30,4% (6-11 жовтня опитали 2000 респондентів, похибка даних 2,3%, замовник не вказаний). 

 

Натомість шанси найближчого конкурента Садового, Олега Синютки, представника «Європейської солідарності», Socis оцінив найвище — в 24,1%. За даними «Фами», рівень його підтримки становить 23,6% (похибка 3% для даних, наближених до 25%), «Соціоінформу» — 20,8% (похибка 3% для даних, наближених до 25%).

 

Читайте також: Оновлення брендів без оновлення персон. Закарпаття напередодні виборів

 

Третім в усіх опитуваннях йде представник «Свободи» Руслан Кошулинський, відсотки якого (від 8,3% до 11,7% згідно з різними опитуваннями), вочевидь, не дають йому надії на вихід до другого туру, якщо він буде.

 

Щодо другого туру прогнози однозначні — чинний мер перемагає свого конкурента з розривом більшим, ніж 20%. 

 

Результати соціологічних досліджень стали предметом маніпулювання. Зокрема, 19 жовтня онлайн-видання «Вголос» з посиланням на аналітиків Socis повідомило, що в другому турі Синютка впевнено перемагає Садового. «За прогнозами аналітиків цієї ж компанії, у першому турі ці два кандидати наберуть приблизно однакову кількість голосів, а вже у другому турі мерських виборів впевнено переможе Олег Синютка», — йдеться в новині. Втім, в матеріалі посилаються на опитування, що містить прогнози щодо першого туру. В коментарі сайту zaxid.net гендиректор компанії Socis Олександр Чашковський назвав ці цифри вигаданими і повідомив, що представники компанії не спілкувалися із журналістами «Вголосу» і не надавали їм інформації. Фейковий прогноз встигли поширити кілька місцевих видань. 

 

скріншот з сайту vgolos.com.ua

 

Питання і до даних Socis, адже співзасновником компанії є політтехнолог Ігор Гринів, який довший час співпрацював з лідером «Європейської солідарності» Петром Порошенком і сам зізнався, що приділяє увагу кампанії Олега Синютки. В інтерв'ю виданню «Лівий берег», він розповів, що консультує кандидата і допомагає його штабу. А його молодший брат Юрій Гринів балотується до міськради за списком «ЄС».

 

Так чи інакше соціологія промовиста — шанси Андрія Садового зберегти посаду доволі високі. Чого не можна однозначно стверджувати про його політичну силу, «Самопоміч», яка досі була найчисельнішою фракцією в міській раді. Відповідно до дослідження Socis, лідером перегонів на виборах до ЛМР станом на зараз є «Європейська солідарність» (23,2%), а «Самопоміч» йде другою (19%). Натомість «Соціоінформ» на перше місце ставить політичну силу Садового (23,5%), а «ЄС» віддає 23,15 і друге місце серед тих виборців, які планують йти на вибори. З урахуванням похибки в 3% ці дані дають широке поле для фантазії. Згідно з соціологією, подолати 5% бар’єр до міськради можуть ВО «Свобода», «Голос» та місцева «Варта», до складу якої увійшли в тому числі і представники фракцій ЛМР «Народний контроль» та УКРОП. Президентська політична сила «Слуга народу» перебуває на межі проходження з 4,3% від «Соціоінформу» та 2,8% від Socis. В обласній раді перевага «ЄС» ще відчутніша — Socis прогнозує, що вона набере 27,7% проти 15,6% у «Самопомочі». 

 

Читайте також: Візуальний ряд. Як виглядає передвиборча реклама на прикладі Івано-Франківська

 

Сумнівно, що в міськраду зможуть повернутися фракції «Громадянської позиції» та Української галицької партії, які поки що отримують від соціологів не більше 2,5%. Остання на парламентських виборах 2019 року співпрацювала з «Голосом», що дало серйозний результат, але тепер ризикує не потрапити до міської ради . В обласній раді зміни можуть бути ще суттєвішими, адже «Свобода» та «Батьківщина» поки що не дотягують до 4%, показники «Громадянської позиції» близько 1,6%, а «Народний Рух» заледве отримує 1%. Натомість, до ради можуть увійти фракції «Голосу» та «Варти». Втім, яким би не був склад рад, потрібно дивитися, як і хто буде в них об'єднуватися, адже зрозуміло, що жодна політична сила не матиме більшості, тож їй доведеться йти на компроміси і вступати в коаліцію.

 

Претенденти і лузери

 

Чинний міський голова Андрій Садовий піарився в межах власних медіаресурсів та соціальних мереж. Його поодинокі появи в інших медіа, зокрема в ток шоу («Свобода слова» ICTV, «Свобода слова» «Україна») стосувалися поточної ситуації з коронавірусом в регіоні, а не виборчої кампанії. Фактично, як таку, кампанію він не вів — статусу чинного мера було достатньо, щоби забезпечити постійну медійну присутність. Йому не доводилося придумувати теми для звернень і повідомлень в соціальних мережах — переважно контент Садового це звіти про те, що вже зроблено в місті за останню каденцію. Не брав він участі і у телевізійних дебатах, запланованих каналом «Перший Західний» на 22 жовтня. Втім, на ефір не прийшли також і анонсовані Ігор Зінкевич та Руслан Кошулинський.

 

Проти діючого мера було спрямовано чимало критичних матеріалів в різних медіа. Фактично, Садового опоненти звинувачували в тому, що він занадто довго перебуває на посаді, замкнув на собі всі процеси. Фактично, боротьба за владу у Львові це боротьба за те, щоби усунути його з посади. Медіа, що належать діючому меру або прихильні до нього, звертали увагу на те, що про львівського міського голову говорять опоненти і коли виявляли факти перебільшень або неправди — гучно про це заявляли.

 

Зокрема, zaxid.net повідомляв, що в вересні в партійній газеті «ЄС» поширювали неправдиву інформацію про те, що у Львові заборонили використання державних символів, а згідно з опитуванням «Рейтингу» Садового на виборах підтримає 80% електорату «Слуг народу» — колишній електорат Компартії і «Партії регіонів». Або ж Олег Синютка поширював інформацію про те, що скорочено обсяги ремонтів доріг з того часу як він полишив посаду заступника мера. Редакція сайту «Дивісь.info» перевірила на правдивість цю заяву — виявилося, темпи ремонтів з того часу навіть зросли.

 

Читайте також: Час визначатися: щаслива «тринадцятка» до обласної ради Прикарпаття

 

Представники «Команди Козицького» звинувачували міську владу у відмиванні коштів на неіснуючому притулку для тварин. Представники ВО «Свобода», зокрема депутат міськради Андріян Гутник, розповідали про те, що у Львівському регіональному фтизіопульмонологічному клінічному лікувально-діагностичному центрі немає комп’ютерного томографа, а в місті тим часом встановлюють фонтанчики з питтєвою водою. Звинувачували міську владу і в тому, що стару бруківку замінюють неякісним покриттям, яке виробляється на заводі, що належить дружині мера. Про нераціональність використання коштів, виділених львівській міськраді на боротьбу з ковідом говорив і Олег Синютка.

 

Чимало було проти діючого мера і контрагітації, переважно на тих ресурсах, що традиційно критичні до Садового  — канал НТА, сайт Вголос тощо.

 

Натомість Олег Синютка використовував не лише соціальні медіа, але і можливості достукатися до аудиторії поза інтернетом. Він активно відвідував політичні ток шоу, як загальнонаціонального («Зворотний відлік» на UA:Першому, «Право на владу» на «1+1»), так і місцевого масштабу («Говорить великий Львів» на телеканалі НТА тощо), роздавав численні інтерв'ю. Шоу на НТА стало осердям критики діючої міської влади, де представник «ЄС» постійно брав участь разом із представниками інших політичних сил, зокрема ВО «Свобода», які чисельно переважали.

 

Крім того за кандидата від «ЄС» агітували і його однопартійці, зокрема лідер Петро Порошенко, який безпосередньо приїздив до Львова 18 жовтня, де виступав на багатолюдному зібранні на одній з центральних площ міста. Багато хто потім висловлювався критично про ідею провести захід на кілька сотень людей в розпал епідемії, тим більше, що у Львові показники одні з найвищих по країні.

 

фото 4studio.com.ua

 

На підтримку Синютки висловився і екс генпрокурор Юрій Луценко. «Я хочу попросити львів’ян голосувати проти Садового», — з таким закликом він звернувся на прес-конференції у Львові. Керівник штабу «ЄС» Олександр Турчинов також підтримав Синютку і наголосив, що «Львовом не може керувати господарник, якому все одно, хто при владі Янукович, Зеленський чи ще хтось, аби тільки домовитись».

 

Проти кандидата від «ЄС» також було кілька випадів в медіа, в основному неточності у його висловлюваннях та неоднозначні тези заважували медіа, наближені до діючого мера. Зокрема, Синютці закидали те, що саме він може стати єдиним кандидатом від місцевих олігархів Григорія Козловського від БПП та Ігоря Кривецького, якого називають спонсором ВО «Свобода». Прикметно, що як основна тема піару та антипіару і досі розкручується сміттєва тема, головними героями якої в 2016 році були і Андрій Садовий, і Олег Синютка, який в той період обіймав посаду очільника ЛОДА.

 

Кандидат від ВО «Свобода» Руслан Кошулинський апелював під час кампанії до досвіду інших міст, де мери-«свободівці» (Івано-Франківськ, Хмельницький) і немає проблем ані з комунальними службами, ані з транспортом. Активно критикував діючого мера, в тому числі на загальноукраїнському рівні — неодноразово був гостем «Права на владу» на «1+1», брав участь у місцевих ток шоу. Відзначився також і тим, що фактично повністю скопіював передвиборчий ролик мера Варшави, коли той кандидував на посаду президента Польщі. 

 

Самовисуванець і неодноразовий учасник мерських перегонів, екс нардеп Ігор Васюник вишенькою на торті своєї кампанії зробив двогодинну розмову з Дмитром Гордоном, що вийшла 18 жовтня. За 4 дні відео набрало 80 тисяч переглядів.

 

 

Активно вели кампанію інші кандидати: представник «Варти» Ігор Зінкевич, «Голосу» Ярослав Рущишин, «Слуги народу» Тарас Кльофа, «Української галицької партії» Юлія Гвоздович, «УДАРу» Оксана Юринець. Інші кандидати, попри наявність бордів на вулицях міста та постів в соцмережах були фактично непомітні. Вочевидь, їх участь в кампанії на посаду мера міста була технічною або ж перевіркою, наскільки львів'яни готові підтримати нове обличчя. Як показують опитування, схоже, поки що не готові. В першій трійці — діючий міський голова Садовий, екс очільник ОДА та нардеп Синютка і колишній віце-спікер парламенту Кошулинський. Відносно новим обличчям є депутат ЛМР Ігор Зінкевич, який може набрати до 4,5%. 

 

Трохи інша ситуація з партіями, що вели активну кампанію як в соцмережах, так і офлайн. Одна з причин не лише висока конкуренція за право бути обраним до міських. обласних та районних рад, але і потреба донести до виборця правила голосування. Вибори 2020 відбудуться згідно з новим виборчим кодексом. Принцип голосування, а потім і підрахунку голосів, та правила заповнення бюлетенів значній частині виборців не зрозумілі, тому для партій дуже важливим моментом є потреба втримати виборця і привести  його на дільницюю. Партійні заходи були менш активними, в порівнянні з іншими виборчими кампаніями, через ковід, але штаби проводили агітацію і зустрічі з місцевими мешканцями на місцях. 

 

За словами регіонального аналітика ЧЕСНО Олексія Роговика, серед партій, що мають фракції у міській раді і балотуються зараз, 32% становлять фігуранти антикорупційних розслідувань та так звані «гречкосії». У партій, що не мають фракцій, цей показник становить 16%. Фігурантами антикорупційних розслідувань є 8 з 17 кандидатів на посаду мера Львова.

 

Партії залучали до агітації відомих особистостей. Особливо відзначилися «Слуги народу». На підтримку партії та її лідера на Львівщині, очільника ЛОДА Максима Козицького, висловилися відомі в місті культурні та громадські діячі, в тому числі очільник Музею митрополита Андрея Шептицького, священик Української греко-католицької церкви, о. Севастіян Дмитрух. Після обурення в соцмережах, у Львівській архиєпархії УГКЦ заявили, що о. Севастіян порушив церковну заборону на політичну агітацію і вибачається за неї. Не обійшлося без з’ясування стосунків і в письменницькому середовищі: одразу кілька львівських письменників обурилися заяві голови ЛОО Національної спілки письменників України Ігоря Гургула, який від імені Спілки заявив про підтримку партії «Слуга народу». Пізніше той пояснив, що заява була висловленням його особистої позиції, а те, що її сприйняли, як позицію організації, пояснив «стилістичним ляпом».

 

Згідно з дослідженням Інституту масової інформації, в жовтні президентська політична сила стала одним з лідерів за кількістю «джинси», зокрема у львівських медіа. Втім, рівень підтримки «Слуг народу» у Львові невисокий і партія може не пройти ані до міської ради, ані до обласної.

 

Від офлайну до онлайну

 

Особливості кампанії на місцевих виборах 2020 проявилися як в стилі ведення, там і в змістовому наповненні. Кампанія відзначилася значним відсотком контрагітації і чорного пару, що в основному були спрямовані на Андрія Садового і Олега Синютку.

 

Ще однією особливістю кампанії стала надзвичайна активність кандидатів на посаду мера і партій в соціальних мережах, зокрема фейсбуці та інстаграмі. За даними ОПОРИ, в період 16-31 вересня, з-поміж кандидатів в мери по всій Україні, в топ-10 за розміром витрат було троє львівських кандидатів. Олег Синютка витратив на рекламу в фейсбуці $6 196 і заняв другу сходинку після Ірини Верещук, що бореться за посаду київського міського голови. Вдвічі менше в цей період витратив Андрій Садовий, трохи менше $3 тис. вклали в фейсбук-рекламу Тараса Кльофи.

 

Читайте також: Місцеві вибори. Кропивницький: нейтральні кандидати та неактуальність перейменування

 

В ОПОРІ дослідили, що протягом серпня-вересня 13 з 17 кандидатів на посаду мера Львова вдавалися до платної реклами в фейсбуці. Сумарні витрати впродовж двох місяців становили більше $17 тис. Але присутність і активність у соціальних мережах ще не гарантує впізнаваності й високого рейтингу. Найбільше на рекламу в соцмережах протягом цього часу витратив Ігор Васюник (до $12 тис.), який згідно з опитуваннями набирає не більше 3%. Також в трійці лідерів за розміром витрат Ярослав Рущишин (до $8 тис.), підтримка якого на тому ж рівні.

 

Соціальні медіа використовували для поширення інформації про зустрічі з виборцями, трансляції політичної реклами. Окремі кандидати навіть зустрічі з виборцями проводили в zoom. Така увага до соцмереж була спричинена тим, що політики прагнули здобути увагу виборців, що користуються інтернетом і на яких важко вплинути за допомогою телебачення — інструмента, що досі є основним у веденні політичних кампаній. Втім, міг зіграти роль і той фактор, що правила здійснення передвиборної агітації в фейсбук та інстаграм виборчим законодавством не регулюються.

 

Не в останню чергу на активне використання інтернет-комунікацій вплинула пандемія коронавірусу, що змінила стиль ведення передвиборчої кампанії. Вплив коронавірусу полягав в тому, що відбулася значно менша кількість офлайнових заходів: зустрічей з виборцями, концертів та інших масових заходів. Однак це не завадило здійснювати спроби прямого та непрямого підкупу виборців, що зафіксовано моніторинговими громадськими організаціями.

 

Вже після 25 жовтня стане зрозуміло, кому з місцевих політиків пощастить дістатися до влади або ж залишитися у керма. Але так чи інакше доведеться формувати нові коаліції та зв’язки, а, отже, домовлятися, попри декларовану непримиримість.

 

 

схожі публiкацii