ut.net.ua 2009-04-17 00:00 Губенко Дмитро

Консерватори без партнерів

Ганс-Ґерт Пьоттерінґ Президент Європарламенту розповідає про майбутній склад Європарламенту

 

У. Т.: Останніми роками явка виборців на вибори до Європарламенту постійно знижувалася. Чи очікуєте ви продовження такої тенденції цього разу?
 
– Сподіваюся, цього не станеться. Виклики, з якими зіткнувся цілий світ, особливо у галузі економіки, я маю надію, приведуть виборців до розуміння того, що підтримати Європейський Союз – це добре, адже ЄС – це частина вирішення проблем.
 
У. Т.: Британські консерватори оголосили, що у новому складі Європарламенту вони створять нову праву фракцію із залученням депутатів зі Східної Європи. Як ви гадаєте, наскільки впливовою буде ця група?
 
– Як голова групи Європейської народної партії/Європейських демократів з 1999 по 2007 роки я робив багато, щоб утримати британських консерваторів у групі. Рішення лідера британських консерваторів Девіда Кемерона, прийняте у Лондоні, на мою думку, не лише прикре, воно є історичною помилкою. Ми побачимо, яку роль відіграватимуть консерватори у Європейсь­ко­­му парламенті. Я поки що не бачу партнерів, які могли б підтримати їхню програму.
 
У. Т.: Роль нових членів Євросоюзу в майбутньому зросте. Чи може вашим наступником ста­­ти громадянин країни – но­­вачка ЄС?
 
– На мою думку, в принципі всі члени Європарламенту рівні. Як на мене, шанси, що новим президентом стане представник нового члена ЄС, високі. Але моя вам порада: поки що не говоріть про мого наступника. Спочатку ми маємо провести виборчу кампанію, а потім побачимо результати виборів. Чинний президент Європарламенту буде цілком відповідальним за свою посаду до 14 липня.
 
У. Т.: За Лісабонською угодою повноваження Європарламенту ма­­ли бути розширені, але угода найближчим часом не набере чинності. На вашу думку, чи потрібно Європарламенту більше повноважень?
 
– Європейський парламент стрім­­­ко розвивався з часу перших виборів у 1979 році. Я можу це усвідомити, оскільки був депутатом із перших виборів. Зараз Європарламент разом із Радою Євросоюзу є відповідальним за 70% європейського законодавства. За умови реалізації Лісабонської угоди наші повноваження було б розширено майже до 100%. Тобто практично не було б жодного важливого законодавчого рішен­­ня, в ухваленні якого не брав би участі Європарламент. Європарламент вже зараз вагомий і впливовий, але з підписанням Лісабонської угоди він стане ще вагомішим і впливовішим.