Світ 2020-11-20 10:09 Ворожбит Ольга

Вибухова суміш

Як протести проти абортів, коронакриза та вибори в США впливають на політичну ситуацію в Польщі

На одному з мемів, що блукав інтернетом у Польщі у дні перших протестів проти рішення конституційного суду про визнання абортів через генетичні вади плоду неконституційними, прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький радиться з головою партії «Право і справедливість» (ПіС) та віднедавна віцепрем’єром Ярославом Качинським: мовляв, «провалили війну з пандемією» — що робити? На малюнку пан Презес на те пропонує «заборонити аборти», а якщо вийдуть протестувати, то «сказати, що там і заразилися». Проблема заборони абортів у Польщі — глибоке і давнє питання, яке ще з 90-х часом «вистрілює» у внутрішній політиці. Однак упродовж останніх чотирьох років воно з’являлося на порядку денному вже чимало разів (причому вже вдруге від початку 2020-го), тому в цьому жарті не така вже й велика частка жарту. На час, коли конституційний суд вирішив дати оцінку «конституційності абортів», ситуація з протистоянням пандемії у Польщі була критичною. За 21 день жовтня загальна кількість нових хворих на COVID-19 у Польщі зросла більш ніж удвічі, а кількість померлих — на 51,4%. Тому думка, що резонанс довкола гарячої і суперечливої теми спровокувало бажання відволікти увагу від управлінських провалів, виникала у польських медіа не раз.


Що тоді видавалося справді неочікуваним, то це те, що конституційний суд врешті ухвалить якесь рішення. Протести, які вибухнули з не баченою доти силою, вразили багатьох. Значним був ще й їх масштаб. На протести виходили не лише у великих містах, а й у малих містечках. Попри те що рішення Конституційного Суду з’явилося як відповідь на запит від сотні депутатів із урядової коаліції, молодші представники партії, зокрема її регіональні члени, навіть відкрито виступали проти і підтримали жіночий страйк. Наприклад, Марта Чмєль-Ґєрґєлевіч, депутатка ПіС у раді містечка Боґухвала на сході Польщі, підтримала протести і стала майже медіазіркою завдяки своїй позиції. Також деякі члени ПіС у раді Нижньосілезького воєводства проголосували за заяву на підтримку страйку. Схожі приклади були й у Варшаві. Чимало депутатів також закликали до більш мирного та «культурного» вияву власних позицій, апелюючи до того, що переривати служби у костелах із плакатами чи залишати написи на будівлях соборів «негідно».

 

Читайте також: Пощастило лише зґвалтованим?

 

Жіночі протести — це не єдина тема, яка упродовж останніх тижнів розхитує стабільність керівної партії. За кілька тижнів до горезвісного рішення конституційного суду урядова коаліція була на грані розпаду через закон про захист тварин. Ще у вересні за сприяння Ярослава Качинського у Сеймі просували законопроєкт, який отримав назву «П’ятірка для тварин». Згідно з ним у Польщі введуть заборону розведення звірів заради хутра, заборону використання тварин у цирках та посилять соціальний контроль за умовами їх утримання. Після голосування та внесення змін до законопроєкту у Сеймі та Сенаті документ повернувся на розгляд до сеймової комісії з питань сільського господарства, і потім за нього знову голосуватимуть обидві палати польського парламенту. Проблема з цим законопроєктом полягає у тому, що проти нього виступають аграрії та селяни — ті, хто значною мірою підтримували ПіС та Анджея Дуду своїми голосами на виборах. Польський президент, своєю чергою, також наголошує, що не підписуватиме цього законопроєкту, навіть якщо його проголосують у парламенті, саме через відповідальність перед селянами. Частина «Об’єднаної правиці» — керівної коаліції партій у польському парламенті — так само не підтримує положення цього законопроєкту. У вересні коаліція опинилась за крок від розпаду саме через розбіжність позицій щодо цього питання. 17 листопада в ефірі однієї з польських радіостанцій Лех Колаковський — представник старого кола партії та колишній соратник Ярослава Качинського, — заявив, що збирається покинути «Право і справедливість» і це хоче зробити не лише він. У вересні у розпал скандалу Качинський припинив членство Колаковського у партії саме через опозицію до законопроєкту про захист тварин.

Політичні наслідки жіночих (хоча брали в них участь не лише жінки) протестів поки складно оцінити. Однак аналізуючи їх, слід брати до уваги увесь спектр проблем, із якими зіткнулася польська влада упродовж останніх місяців


Обидві кризові теми — не єдині сухі гілки у польському політичному багатті. 16 листопада Польща та Угорщина заблокували ухвалення дострокового бюджету ЄС, а разом із ним — особливого і дуже потрібного «коронавірусного пакету». Причина у тому, що ЄС вирішив прив’язати фінансування до механізму поваги до верховенства права. В обох країн із цим чималі проблеми, і жіночий страйк — черговий тому доказ. Такий стан справ фактично ставить під удар усі 28 країн — членів ЄС. Інша причина, яку колишній міністр закордонних справ Радослав Сікорський вже назвав своєрідним Brexit другої каденції ПіС, — перемога на виборах у США Джо Байдена. Чимало польських опозиційних політиків ще задовго до виборів ставили питання про те, чим обернеться для польської влади така близькість і любов до Дональда Трампа в разі перемоги Джо Байдена. Однак зараз, коли переміг останній, питання постає навіть не у «хімії» між Трампом та ПіС, а у тому, що за умови збереження звичних взаємин США та ЄС Вашингтон не зможе закривати очі на проблеми з верховенством права у Польщі.


Політичні наслідки жіночих (хоча брали в них участь не лише жінки) протестів поки складно оцінити. Однак аналізуючи їх, слід брати до уваги весь спектр проблем, із якими зіткнулася польська влада упродовж останніх місяців. Тоді можна побачити, що протести проти заборони абортів — лише частина запалювального елемента. Та й, попри певні радикальні кроки проти Костелу з боку невеликої частини протестувальників, передовсім це був вияв незгоди з тим, що відбувається в країні.

 

Читайте також: Уряд Польщі відклав заборону абортів


У минулі роки офіційна статистика міністерства охорони здоров’я Польщі фіксувала в середньому 1100 абортів, зроблених за медичними показами. Однак насправді ці дані зовсім не відображають дійсності. Згідно з даними польської Федерації жінок та планування сім’ї, щороку аборт роблять від 80 до 150 тисяч польок. Ці дані приблизні, точні цифри не відомі нікому. Однак у 2013 році польський аналітичний центр CBOS провів опитування, яке показало, що кожна третя-четверта доросла полька переривала вагітність. Якщо в часи соціалістичного режиму це робили підпільно, то тепер такої потреби немає, і польські лікарі не ризикують порушувати закон. Польські жінки їздять за кордон, де можуть це зробити без порушення закону. За даними Gazeta Wyborcza, найпопулярнішими серед польських жінок, є словацькі, німецькі, нідерландські та британські клініки. Тим не менш, як показують опитування, польське суспільство не готове легалізувати аборти з будь-яких причин, як того прагнуть ліберально налаштовані учасниці протестів. Згідно з опитуванням United Surveys для RMF та Dziennika Gazety Prawnej, опублікованого на початку листопада, більшість поляків усе ще підтримують так званий абортний компроміс, який діє у Польщі з 1993 року. Згідно з ним аборт було дозволено лише у трьох випадках: коли вагітність загрожувала життю дитини, була наслідком злочину чи під час вагітності було виявлено вади плоду. Опитування показує, що лише незначна кількість поляків підтримує дозвіл на аборт у разі складної матеріальної ситуації матері (21,6%), якщо мати є неповнолітньою (24,3%) чи не хоче мати дитину (23,7%). Водночас абсолютна більшість підтримує дозвіл на аборт у разі якщо було виявлено вади плоду (74,6%) чи вагітність загрожує життю матері (87,7%).

 

Тому лібералізація абортного законодавства, яку пропонують активістки Комітету жіночого страйку, у Польщі найімовірніше не відбудеться навіть за умови серйозних політичних змін. Нині їх уособленням можна вважати колишнього журналіста та кандидата у президенти Польщі на цьогорічних виборах Шимона Головню. Попри скепсис, який висловили влітку деякі оглядачі, його рух (а нині вже зареєстрована партія) «Польща 2050» за перші два тижні листопада подвоїв свою підтримку, і якби вибори відбулися в першій половині листопада — отримав би 16,3% голосів. Як показують результати опитування, партія Шимона Головні зуміла переманити на свій бік не лише колишніх прихильників ПіС та «Громадянської платформи», а й невелику частину електорату малих партій, як-то «Конфедерція», «Лівиця» чи «Польська селянська партія». Понад те, сам лідер партії Шимон Головня, за даними іншого опитування, лідирує у рейтингу довіри серед поляків. Останні вірять йому більше, аніж навіть своєму нещодавно переобраному президентові Анджею Дуді (у Головні 50%, у Дуди — 46%). Важливо ще й те, що в опозиційного політика найменший рівень недовіри серед поляків. Не довіряють йому лише 20%, тоді як Анджею Дуді удвічі більше — 41%.

 

Рішення польського конституційного суду від 22 жовтня так і не було опубліковане в журналі законодавчих актів. В середу, 18 листопада, у Сеймі знову мали дебатувати щодо абортів, однак поки перенесли це обговорення. Якщо до цього повернуться, то на порядку денному депутатів опиняться два законопроєкти — президентський Анджея Дуди, який посилює заборону абортів лише щодо плодів із синдромом Дауна, та міністра юстиції Збіґнєва Зьобро, згідно з яким будь-які аборти мають бути заборонені. Ситуація з урядовою більшістю наразі дуже складна, тому підтримки навряд чи стане на будь-який із законопроєктів. Польський політичний казан нині майже дійшов точки кипіння, а нелегкий коронавірусний 2020-й хіба що збільшуватиме температуру. Шансів його бодай трохи остудити поки мало. 

схожі публiкацii