Світ 2020-11-30 15:03 Лапаєв Юрій

Мелінда Сіммонс: «Ми вийшли з ЄС, але цінності, на яких базуються наші відносини з Україною, залишилися без змін»

Тиждень обговорив нещодавню Угоду про стратегічне партнерство між Києвом і Лондоном, двосторонні відносини й перспективи для розвитку торгівлі з Надзвичайною і повноважною послинею Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс.

У жовтні цього року президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон підписали Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією (УСП). Що саме має змінити ця угода й чому вона така важлива?

 

— Це був фантастичний обмін думками з широкого кола питань. Український президент перебував у супроводі багатьох міністрів, які мали двосторонні зустрічі зі своїми британськими колегами. Атмосфера була дуже позитивною, а наш прем’єр-міністр — надзвичайно радий. Особливість підписаної угоди в тому, що вона визнає наші відносини як партнерство. Коли дві країни вирішують, що мають спільні цінності, то прагнуть надати відносинам певної системності. До того ж угода визначає, що обидві сторони здатні багато чого запропонувати одна одній. Я вважаю це ознакою певної зрілості у відносинах від часу незалежності. Із 2014 року Україна зверталася до своїх міжнародних партнерів із проханнями про різноманітну підтримку, і частину з них ми взяли на себе. Однак упродовж цих років Україна також, на жаль, здобувала важливий досвід, наприклад, у стримуванні російської агресії, а тому багато чим може поділитися з Великою Британією й іншими країнами. Також країна нарощувала свої можливості щодо торгівлі. Водночас Сполучене Королівство вийшло зі складу ЄС і тепер шукає можливостей установити двосторонні відносини з іншими країнами. Україна стала однією з перших, із ким ми підписали таку торговельну угоду. Отже, УСП визначає, як ми торгуватимемо, і визнає, що ми прагнемо системніших відносин.


Чи є в цьому процесі певний розклад подальших кроків?


— Перший найважливіший крок — обидві країни мають ратифікувати угоду. Британський парламент найближчим часом почне її розглядати. І, як мене запевнили у МЗС України, Верховна Рада також має її ратифікувати до кінця грудня. Водночас Британія досі провадить переговори щодо торговельної угоди з Євросоюзом. Тому УСП, яку ми підписали з Україною, має зачекати, поки ми фіналізуємо домовленості з ЄС, щоб знати, у яких саме сферах далі розвивати наші відносини. Як тільки відбудеться ратифікація обома країнами, ми зможемо братися за планування того, хто, де й коли зустрічатиметься і що нам потрібно надалі. В угоді закладено великий потенціал для розширення нашого партнерства. А перелік галузей і глибину взаємодії ми зможемо визначити вже з наступного року.

 

Читайте також: Орися Луцевич: "Наріжний камінь України – показати, що вона надійний партнер, де працюють закони"

 

На вашу думку, сприяє чи заважає Brexit цьому процесу?


— Вихід Британії з ЄС не впливає на наше двостороннє партнерство й політичні відносини. Адже Британія завжди підтримувала територіальну цілісність і євроатлантичні прагнення вашої держави. Тому те, що наша країна вирішила далі розвиватися окремо від ЄС, не має в цих питаннях жодного значення. Якщо подивитися на нашу політику в Раді Безпеки ООН чи в НАТО або на двосторонні відносини, то можна впевнено сказати, що нічого не змінилося. Наші відносини були теплими й динамічними, і такими вони й залишаються. Сфера, у якій вихід із ЄС може щось змінити, — це торгівля. Адже перебування у складі Європейського Союзу означало відсутність двосторонніх торговельних відносин, усе відбувалося в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. А тепер ми маємо окремий двосторонній договір. Тож обидві сторони отримали багато стимулів і великий потенціал для зростання, що було важко зробити, коли ми були частиною групи з 27 країн.

 

Як на наші відносини, зокрема на торгівлю, вплинула нинішня пандемія?


— Загалом на наше партнерство пандемія не вплинула, усе так само, як і в усьому світі. Усі країни потерпають від падіння економіки, навіть ті, яким вдавалося доволі успішно долати COVID-19. Підприємцям у всьому світі, хоч би де вони були, доводиться думати, як із цим упоратися, як стати стійкішими та що робити зі звичним способом ведення бізнесу. Це відбувається і в Україні, і у Сполученому Королівстві. Щодо нашої двосторонньої торгівлі, то тут негативно вплинуло запровадження карантину. Звісно, якщо ти закриваєш свої кордони (як це були змушені зробити Україна і Британія впродовж першої хвилі пандемії), такий крок обмежить імпорт і експорт. Це підтверджують дані за перший квартал цього року. Проте пандемія ніяк на вплинула на політичне бажання мати справи з Україною. Вона не змінила правил, якими керується бізнес. Змін зазнала лише логістика. Сподіваюся, ми рухаємось у бік локалізованіших обмежень і світу, у якому люди із груп ризику вже отримали вакцини, що дасть змогу подолати негативні наслідки й розвиватися.

 

Читайте також: Грузія й Україна — потенційні партнери Тримор’я

 

Яка українська продукція може бути найуспішнішою на британському ринку?


— Насамперед є великий потенціал для сільськогосподарської продукції. Я гадаю, Україна у цій сфері має певні можливості. Успіх цілком залежить від продов­ження українською владою земельної реформи, зокрема в питаннях бюрократії та власності. Якщо розв’язати це питання, відбудеться відчутний поштовх галузі. Крім агросектору, великий потенціал бачимо для товарів, поставки яких поки що відносно малі, але які можуть зрости, — ідеться про чавун, залізну руду й металургійну продукцію. Також можемо говорити про сферу бізнес-послуг, зокрема ІТ-сервіси, їм є куди зростати. Це те, що насамперед мене вразило торік у вересні, коли я прибула до України. Тут багато молодих підприємців із високим рівнем знань у сфері ІТ, і частка їхніх сервісів у Британії поступово, але невпинно зростає. І тепер, коли ми маємо УСП, Україна може ще краще скористатися цим для розвитку технічних галузей.

 

Якщо дещо повернутися до євроатлантичних прагнень нашої держави, то зараз ми маємо кризу довкола рішення Конституційного Суду України, яка може нашкодити репутації України в Європі. Припускають навіть імовірність скасування безвізового режиму з ЄС. Звичайно, Сполучене Королівство сьогодні не є частиною Євросоюзу, але чи можете ви прокоментувати цю ситуацію?


— Важливим моментом тут є те, що країнам слід працювати разом, щоб підтримувати Україну. Це стосується і реагування на пандемію, й економічного розвитку, і реформ загалом. Навіть після виходу Британії з ЄС я й далі дуже тісно працюю з послом Євросоюзу тут і з представниками країн-членів. Так само, як і з країнами G7, а також іншими державами, що мають інтереси в Україні, як-от Туреччина і Єгипет. Це надзвичайно широке коло контактів, і відносини з Євросоюзом залишаються для мене важливими. Ми вийшли з ЄС, але цінності, на яких базуються наші відносини з Україною, залишилися без змін. Наші інтереси щодо цього дуже схожі з позицією Європейського Союзу.


Абсолютно погоджуюся, що відбулася конституційна криза, пов’язана з питанням реформи правосуддя. Ми активно працюємо у G7 та міркуємо, як підтримати прагнення української влади все владнати. Як саме вона це планує зробити — лише її справа. Однак дуже приємно бачити — і це відчувається в парламенті й Офісі президента, — що треба щось зробити, щоб обмежити вплив корупційних інтересів, які заважають системі судочинства працювати на благо народу України. Сподіваюся, що розв’язання цієї кризи дасть свіжий імпульс для завершення судової реформи.

 

Читайте також: Максим Одіне: «Сьогодні провідні гравці російського впливу в Україні — це непублічні дипломати та їхня м’яка сила»


Якщо говорити про торгівлю, то, звичайно, британський бізнес передусім цікавить саме судова реформа, а вже потім боротьба з корупцією й інші речі. Це те, на що звертають увагу, коли приймають рішення про інвестиції в певну країну. Тому якщо ви хочете посилити торговельні відносини, то маєте розв’язати ці дві проблеми. На жаль, процес пригальмував за обома напрямами, але найбільше в питанні судової реформи. Отже, одним із надбань, які, можливо, з’являться після цієї кризи, буде новий поштовх до завершення реформи.

 

Якщо перейти до теми безпеки й оборони, то як ви оцінюєте результати партнерства в цій сфері?


— На жаль, сфера безпеки й оборони зазнала того самого впливу пандемії, що й торгівля. Під час першої хвилі ми змушені були призупинити заняття в рамках інструкторської місії «Орбітал». Зараз їх відновлено, поки що не в повному обсязі, але це відбудеться незабаром.


Співпраця дуже потужна. Очільники оборонних відомств обох країн доклали багато часу й зусиль для розвитку цих відносин. Наш державний секретар із питань оборони Бен Воллес уже двічі відвідав Україну за цей рік, щоб обговорити питання безпеки Чорноморського регіону і тренувань для військово-морських сил. Як відомо, Сполучене Королівство має сильний військовий флот, і ми розглядаємо різні варіанти підтримки морської безпеки України. У пана Воллеса за плечима військова служба й політичний досвід, він чудово знається на сучасній техніці. А також має добрі стосунки і з попереднім, і з чинним міністром оборони України. Співпраця такого рівня необхідна для того, щоб окреслити амбіції наших держав у сфері безпеки. Результатом цього стала Угода про розбудову морських потужностей України, яку підписали у Британії. Це надзвичайно цікавий і цілком виправданий проєкт, адже йдеться про сферу експертизи й конкурентної переваги Великої Британії. Це доволі очевидна річ — звернутися до острівної держави, як-от Сполучене Королівство, і попросити допомогти в розвитку власних ВМС. Утім, цю угоду укладено так, щоб Україна навчилася створювати такі потужності.

 

Читайте також: Календар конституційних криз


Упевнена, що у цій сфері наша тісна співпраця триватиме. Іншим важливим моментом є те, що під час підготовки військових у рамках місії «Орбітал» ми маємо змогу дізнатися від української сторони, як конфлікт змінює безпекові пріоритети. І відповідно коригуємо нашу підтримку. Важливим індикатором цього стало те, що зараз ми сфокусувалися на розбудові військово-морських сил і протидії гібридним загрозам, що є новими напрямами на додаток до розвитку спроможностей армії. Це демонструє, що ми приділяємо дуже багато уваги з’ясуванню того, які потреби у сфері безпеки й оборони найактуальніші, і тісно співпрацюємо з Україною, щоб їх задовольнити.

 

Який наразі статус угоди щодо продажу британських ракетних катерів Україні?


— Наступним кроком має бути фіналізація технічних характеристик запропонованих кораблів. Наскільки я розумію, це питання мало бути метою окремого візиту міністра оборони України Андрія Тарана. Але друга хвиля коронавірусної хвороби значно все ускладнила. Однак обидві сторони знають, що робити.


Чи можете ви розповісти про позицію Сполученого Королівства щодо прагнень України стати членом НАТО?


— Зараз Україна має статус члена Програми розширених можливостей НАТО. Набуття взаємосумісності з силами Альянсу є пріоритетом для наступного етапу євроатлантичної інтеграції. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина дуже чітко зазначила це, як і міністр оборони Андрій Таран. Дип­ломатичні установи Великої Британії та Канади є контактними посольствами НАТО, й наша робота полягає не лише в тому, щоб збільшувати обізнаність про те, чим займається Альянс, а щоб українці дедалі краще розуміли переваги шляху, яким іде влада України. Це й допомога людям щодо розуміння того, що таке взаємосумісність. Для мене вона складається з двох частин. Адже це не тільки спроможність здійснювати військові навчання разом із силами НАТО. Це також інституційні реформи, що дадуть змогу створити ефективне міністерство оборони. Велика Британія є однією з основних країн, які підтримують реформування міністерства оборони України.


Ми підтримуємо прагнення України стати членом Альянсу, тому достатньо сильно лобіювали ваші інтереси на кожному етапі (а треба розуміти, що є кілька таких етапів). Повертаючись до питання реформ, саме тому ми так активно допомагаємо українському оборонному відомству в цьому процесі трансформації, адже підготовлений персонал міністерства так само важливий на довгому шляху до членства в НАТО, як і взаємосумістність. І прогрес повільніший, ніж міг би бути. У міністерстві оборони були певні позитивні здобутки, але слід зробити наступні кроки, щоб упевнитися, що всі необхідні елементи, як-от планування кар’єри для військовослужбовців або реформа оборонних закупівель, триватимуть і далі. Це потрібно так само, як і розуміння військовими того, як Альянс безпосередньо здійснює свої операції.

 

Читайте також: Politico: Погляд на російську пропаганду зсередини


Ми багато лобіюємо інтереси України у Брюсселі, а також були серед тих, хто виступав за надання Україні статусу члена Програми розширених можливостей. А тому дуже раді, що країна отримала цей статус. Ще коли я тільки прибула до Києва, багато людей казали мені, що це малоймовірно. Однак у лютому Україна здобула статус. Проте важливо розуміти, що це лише один з етапів і попереду ще довгий шлях. І всі ті речі, про які казали до отримання статусу, нікуди не зникли, треба й далі здійснювати реформи.

 

Чи є спільне бачення і реагування на загрози у сфері кібербезпеки?


— Кібербезпека є пріоритетним питанням для України, як і розвиток війська. Російська агресія проявляє себе різними шляхами, і кібератака — один із них. У нас продуктивний діалог з українською владою щодо цього питання, багато дискусій є публічними. Британія зробила кілька кроків, щоб допомогти Україні, зокрема надала необхідне обладнання. І ми вже тривалий час навчаємо кібербезпеці держслужбовців. Після багатьох зустрічей з українськими урядовцями й із секретарем РНБО Олексієм Даниловим я впевнена, що вони точно знають, про які саме загрози для України в кіберсфері йдеться. А зараз наші тренінги дають змогу підвищити рівень кібергігієни, надто чиновникам, які починають краще усвідомлювати власну вразливість. 

 

--------------------------------

Мелінда Сіммонс. Здобула ступінь бакалавра (з відзнакою) у сучасних мовах (французька / німецька), університет Ексетера 1988 року, а також ступінь магістра з європейської політики, Університет Північного Лондона 1995 року. У 1990–1995 році працювала в маркетингу. У 1994–1998-му була спеціалісткою з міжнародних зв’язків із громадськістю у НГО. У 1998–2008 роках обіймала різні посади в Міністерстві з міжнародного розвитку. У 2013–2016 роках працювала в Міністерстві закордонних справ заступницею голови департаменту, який займався проблемами збройних конфліктів. Працювала головою національного секретаріату з безпеки, а у 2016–2017 році — директоркою відділу реалізації урядових коштів при МЗС. Із вересня 2019-го — Надзвичайна і повноважна послиня Великої Британії в Україні.

схожі публiкацii