Суспільство 2021-01-01 18:26 Антоніна Андрійчук
  ▪   Стаття із спільного проєкту Тижня і Школи журналістики та комунікацій УКУ "За що відповідальна молодь"

Спільнота змін

Як участь молоді у волонтерській активності сприяє розвитку лідерства

Волонтерство — потужний механізм, який не тільки мобілізує суспільство у скрутних ситуаціях, а й сприяє досягненню національних цілей. Українці високо цінують волонтерів. Довіра до них, згідно з опитуванням, проведеним соціологічною групою «Рейтинг» 19–22 жовтня 2019 року, найвища в українському суспільстві — 69% респондентів зазначили, що довіряють волонтерам. Приблизно 23% українців, опитаних у рамках дослідження програми розвитку ООН, мали волонтерський досвід. Цей показник аналогічний середньому по країнах Європейського Союзу. Проте відсоток молодих людей, які займаються волонтерством, в Україні лишається доволі низьким. Відвідування центрів для молоді та волонтерство є найменш популярними видами дозвілля серед молодих українців. Згідно з дослідженням, присвяченим представникам так званого покоління Z, 80% української молоді ніколи не були залучені у волонтерство.


Яку саме сферу для волонтерської діяльності обрати, залежить від уподобань людини. Це може бути допомога українським військовим, бездомним, лікарням, культурно-освітнім проєктам тощо. У який саме спосіб допомагати, теж залежатиме передусім від побажань самої людини. Можна працювати фізично, а можна писати контент для соцмереж чи матеріали для медіа, фотографувати чи допомагати з IT. На думку засновника мережі колівінгів «Вільний» (колівінг — це формат проживання, коли різні люди проживають в одному місці та розвиваються разом. — Ред.) Георгія Дехтяренка, саме це є причиною вважати, що волонтерство розвиває креативність: «Кожен може знайти собі сферу, де може реалізуватися».


Якщо ж не вдається знайти близький для себе волонтерський проєкт, можна створити власний. Наприклад, на рівні школи, університету чи організації. За словами Георгія Дехтяренка, свій перший волонтерський проєкт він створив ще в шкільні роки. Щойно розпочалася російсько-українська війна, Георгій, на той момент десятикласник, організував пересилання книг із різних куточків України у Слов’янськ.

 

Читайте також: Благодійність як бренд


Важливим осередком розвитку волонтерства серед молоді в Україні є молодіжні центри. З просуванням реформи децентралізації такі центри почали з’являтися навіть у районних центрах і селищах. Це робить волонтерство доступним по всій Україні. З такого молодіжного центру розпочала свій волонтерський шлях Уляна Кашепа з Луцька. У місті діють три молодіжні центри, які в різний спосіб розвивають волонтерство. Спершу Уляна відвідувала події Молодіжного центру Волині. Це її так захопило, що вона створила власний проєкт «EnglishOK», а згодом долучилась до організації понад 50 волонтерських проєктів. Окрім того, Уляна понад рік пропрацювала виконавчою директоркою Молодіжного центру Волині.


Волонтери не провадять свою діяльність самотужки. Так чи інакше вони взаємодіють із однодумцями по всій Україні. Це відчуття спільних цінностей та згуртованості ламає бар’єри і допомагає долати поширені стереотипи про ментальну прірву між мешканцями різних регіонів України.
Часто організатори волонтерських проєктів свідомо відбирають на свої заходи учасників із різних куточків України. Яскравий приклад такого явища — волонтерський рух «Будуємо Україну разом» (БУР). Цей рух виник у 2014 році з метою відновити будинки, знищені війною на Сході України. Разом із зруйнованими будівлями він відновлює і взаємну довіру українців. Люди з Харкова, Луцька, Луганська і Львова в одному місці творять щось спільне. А разом із цим розважаються, ходять на екскурсії і вчаться. Георгій Дехтяренко, який вперше волонтерив на БУР-таборі у Лисичанську, а потім і сам долучався до організації таборів, зауважує, що саме це його найбільше мотивувало. «У мене стався злам очікувань: ого, тут люди зі Сходу і Заходу. О боже, тут і Одеса є, і Закарпаття! І ми всі в Лисичанську ремонтуємо будинок, зруйнований вибухом. Волонтерство зшиває Україну», — говорить Георгій.


По всій Україні також діє волонтерська мережа під назвою «Українська Волонтерська Служба». Одна з її засновників 25-річна Анна Бондаренко. Разом із командою однодумців вона виявила, що в Україні існує чимало волонтерських команд, благодійних фондів та громадських організацій, які змінюють світ на краще, проте часто про них та їхню діяльність дуже мало відомо широкому загалу. З іншого боку, багато молодих людей шукають можливості робити щось корисне, але не завжди знають, із чого почати, куди прийти та як знайти організацію до душі. Тож завдяки цій мережі волонтери з усієї України дізнаються більше одне про одного, про виклики та потреби в різних регіонах та про те, що їх об’єднує.

 

Читайте також: Дмитро Браславський: «Коли посадовець порушує мовне законодавство, за це треба карати, бо вибіркового виконання законів бути не може»


І таких волонтерських проєктів, які єднають молодь по всій Україні, чимало. Завдяки злагодженій співпраці та здоровій конкуренції ці проєкти розвиваються та вибудовують взаємну довіру між українцями.


Волонтерство дає можливість спробувати себе у різних видах діяльності і розвинути «м’які навички», тобто ті, що пов’язані з емоційним інтелектом, а не фаховими знаннями. Це досвід, який стає для багатьох стартовою сходинкою у кар’єрному розвитку. А ще це можливість налагодити контакти з великою кількістю людей.


Чимало молодих волонтерів згодом ідуть працювати в політику та громадський сектор. Це й не дивно: найчастіше вони вже мають релевантний досвід, добре розвинені лідерські якості і не бояться відповідальності. Маючи досвід волонтерства, молоді люди діють уже більш впевнено і сміливо у політиці чи громадських організаціях. Вони бачать, що саме слід змінювати на краще, і творять зміни у своїх громадах. Сектор волонтерства допомагає побачити ширшу картину.


А крім того, як пояснює Уляна Кашепа: «Волонтерство — це набивання шишок. У тебе будуть негативні моменти, коли ти десь «налажаєш» і доведеться відповідати за це перед своєю командою і перед учасниками проєкту. Це допомагає усвідомити, що будь-яка твоя дія має наслідок».
Досвід участі у волонтерських проєктах допоміг Георгію Дехтяренку реалізувати власні ініціативи в майбутньому. «Гуртожиток став для мене місцем боротьби з собою. Одного разу я «вивіз» на БУР усіх сусідів по кімнаті в гуртожитку.. Ми всі поїхали у Рівненську область, і це було прекрасно. Я змінив цілу кімнату», — згадує Георгій.


Але оскільки гуртожиток — велика установа, Георгій розумів, що змінити її повністю непросто. Разом зі своїм другом Іваном він захотів створити середовище, де були б усі умови для комфортного життя та розвитку. Так і виникла мережа колівінгів «Вільний». Як пояснюють творці ідеї, колівінг — це місце, де не лише комфортно жити, а й не соромно бути собою. Тут всі відкриті й можуть підтримати одне одного. Щоб оселитися в колівінгу, треба пройти відбір: розповісти про мотивацію свого рішення та про свою найбільшу перемогу.

 

Читайте також: Порятунок заради прогресу


Молоді волонтери-активісти переконані: щоб залучити до такої діяльності більше молодих людей, треба більше говорити про неї, а також вдосконалювати її, робити більш фаховою. Задля цього волонтерські рухи створюють навчальні проєкти для своїх учасників. Так, «Будуємо Україну разом» втілює проєкт «BUR.LAB». Це навчальна програма, яка сприяє створенню проєктів у сфері громадської діяльності та підприємництва. Учасники протягом року можуть отримати фінансування та підтримку в розробці та реалізації своїх проєктів та ініціатив. А одна з найбільших навчальних програм «Української Волонтерської Служби» має назву «Агенти Волонтерства». Це річний освітній курс, протягом якого волонтери з різних обласних центрів розвивають навички лідерства для підтримки волонтерських проєктів у своїх містах.


Та щоб потрапити у волонтерський рух, треба спершу про нього дізнатися. А це не так уже й просто. Молодіжний волонтерський рух усе ще лишається доволі закритим і маловідомим широкому загалу. На думку Уляни Кашепи, активніша підтримка та ширше інформування про волонтерські можливості зробили б волонтерську діяльність більш видимою.


«Багато хто з батьків знає про те, що їхня дитина може долучитися до Пласту, але про те, що можна долучитися до волонтерської діяльності — ні. Не факт, що більшість узагалі має цілісне уявлення про те, що таке волонтерство», — міркує Уляна.


Участь у волонтерстві сприяє зростанню відповідальності та формує лідерів. Тож що більше молоді займатиметься такою діяльністю, то більше шансів сформувати міцний пул активістів. А щоб забезпечити тяглість цього процесу, слід активно навчати волонтерству і популяризувати його.