Світ 2021-01-22 13:58 Віллі Во-Лап Лам
  ▪   старший науковий співробітник Фонду Джеймстауна, ад’юнкт-професор Центру китайських досліджень, відділу історії, а також Магістерської програми з глобальної політичної економії Китайського університету Гонконгу

Cигнали раннього попередження

Який відвертий меседж Пекін надсилає новообраному президентові США Джо Байдену

Китайська Народна Республіка надіслала чемний, але відвертий меседж новій Адміністрації ново­обраного президента США Джо Байдена, закликавши до поновлення зв’язків високого рівня та водночас похвалившись військовою та економічною міццю. У запізнілому привітанні новобраного президента Байдена очільник КНР Сі Цзіньпін, який є також генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю (КПК) та главою Центральної військової комісії держави, зазначив, що у спільних інтересах «підтримувати здоровий і стабільний розвиток» двосторонніх відносин. «Ми сподіваємось, що обидві країни підтримуватимуть відсутність конфліктів і конфронтацій, взаємоповагу та взаємовигідну співпрацю», — додав Сі. Націоналістичний партійний таблоїд Global Times із обережним оптимізмом повідомив, що президентство Байдена може «змінити зіпсовані двосторонні відносини, що потрапили в замкнуте коло за Адміністрації Трампа».


Слово китайським експертам із безпеки


Цзинь Цаньжун, заступник декана школи міжнародних студій Китайського народного університету, прогнозував, що Байден започаткує «буферний період у китайсько-американських відносинах», хоча «відносини однаково можуть погіршитися, але не так швидко». Професор Цзинь зазначив, що «Байден буде поміркованішим і мудрішим у міжнародних справах». Однак більшість китайських експертів не очікують, що команда Байдена піде на поступки в питанні тарифів (які нині дошкуляють китайському імпорту обсягом $370 млрд) або скасує санкції проти десятків корпорацій КНР. «Ще рано говорити (про торговельну політику Байдена стосовно Китаю), і ми маємо далі спостерігати», — сказав Сюй Хунцай, старший науковий співробітник пекінського аналітичного центру — Китайської асоціації з науки та техніки.

 

Читайте також: Що чекає на Америку після Трампа


«Сполученим Штатам справді потрібна жорстка позиція щодо Китаю», — писав Байден у провідному американському журналі із зовнішньої політики Foreign Affairs (березень — квітень 2020 року). В інтерв’ю The New York Times на початку грудня Байден уточнив, що не робитиме «жодних кроків (у політиці щодо Піднебесної) одразу», а також зазначив, що не поспішатиме скасовувати тарифів, запроваджених для КНР Адміністрацією Трампа. Відповідно до цих заяв пекінські експерти у справах США очікують, що Байден у найближчому майбутньому лишить незмінними численні санкції, запроваджені Адміністрацією Трампа проти китайських компаній, зокрема у сфері високих технологій, пов’язаних із Народно-визвольною армією Китаю.


У Китаю є сподівання, що обидві країни мають перспективи для мінімальної співпраці в таких глобальних питаннях, як зміна клімату, нерозповсюдження ядерної зброї (включно з питанням Ірану) та охорона здоров’я у світі — зокрема, боротьба з пандемією коронавірусу. Ши Їньхун, один із провідних пекінських експертів у справах США, припустив, що новообраний американський президент захоче зміцнити двосторонні зв’язки, щоб уникнути справжньої війни з Китаєм. «За Байдена слід очікувати вибіркової комунікації на високому рівні та порозуміння, — сказав професор Ши. — Імовірність військових конфліктів (після перемоги Байдена на виборах) суттєво зменшилася, що матиме сприятливий вплив на налагодження китайсько-американських відносин».


Партійне видання Southern Daily підсумувало думку багатьох китайських експертів із зовнішньої політики у пості на сайті Weibo: «Нам не варто вводити себе в оману ілюзіями» стосовно президентства Байдена; «одне можна сказати напевне: ми вже ніколи не повернемося до того, що було раніше». Саме тому Сі Цзіньпін, який є головною особою з прийняття рішень у сфері національної безпеки в Китаї, наголосив, що Пекін активно розвиватиме військові технології. На нещодавньому засіданні Центральної військової комісії — найвищого органу в Китаї з прийняття рішень у сфері оборони — Сі Цзіньпін зазначив, що Народно-визвольна армія повинна «суттєво збільшити кількість практичних військових навчань». Сі Цзіньпін також зазначив: «Ми маємо комплексно підвищувати рівень підготовки та (підвищувати) наші шанси на перемогу у війнах». Не виокремлюючи потенційних загроз із боку США, лідер КНР туманно пояснив, що «у сфері національної оборони та запланованої військової модернізації відбулися зміни», а також додав: «Ми повинні серйозно взятися за нові завдання та виклики в нових ситуаціях нової епохи».

У Китаї є сподівання, що пекін та вашингтон мають перспективи для мінімальної співпраці в таких глобальних питаннях, як зміна клімату, нерозповсюдження ядерної зброї (включно з питанням Ірану) та охорона здоров’я у світі — зокрема боротьба з пандемією коронавірусу


Речник Міністерства закордонних справ КНР Жень Ґоцян різко прокоментував нещодавню пропозицію міністра ВМС США Кеннета Брейтвейта щодо створення додаткового флоту для патрулювання в Індо-Тихоокеанському регіоні та протидії зростанню Китаю в ньому. Жень Ґоцян назвав заяви Брейтвейта «старим фокусом», покликаним «нажити ворогів і роздути «загрози», щоб виправдовувати гонитву за гегемонією на міжнародному рівні. Жень Ґоцян також прискіпався до заяви командувача військово-повітряних сил США у Тихоокеанському регіоні Кеннета Вілсбаха про те, що військово-повітряні сили Китаю — «головний суперник» США в цьому регіоні. На думку Жень Ґоцяна, подібні висловлювання відгонять «типовими ознаками менталітету холодної війни та гри з нульовою сумою».

Китай готується до «стратегії оточення»

Новообраний президент Байден наголосив, що головною відмінністю між його та Трамповою політикою щодо Піднебесної буде те, що за його президентства Вашингтон тісно співпрацюватиме з американськими союзниками й друзями, щоб сформувати своєрідну стратегію оточення для протидії Китаю. «Нам слід об’єднувати сили з іншими демократіями… щоб ми визначали правила гри, а не Китай та інші країни диктували нам наслідки, бо альтернативи немає», — сказав Байден після прогнозованого повідомлення про його перемогу на виборах. Наприклад, окрім формулювання спільної політики щодо КНР за участі ЄС і НАТО, є сподівання, що Вашингтон активізує роботу чотиристороннього діалогу з безпеки (Quad) — квазіальянсу США, Індії, Японії та Австралії. Однак Пекін також розробляє «антистримувальну» політику. Китай на чолі зі Сі Цзіньпіном нещодавно досяг успіхів, подбавши про можливість Піднебесної заручитися певною підтримкою в економічних питаннях у межах Азійсько-Тихоокеанського регіону. У листопаді 2020 року Китай підписав історичне Всебічне регіональне економічне партнерство (RCEP) про вільну торгівлю з десятьма країнами —членами Асоціації держав Південно-Східної Азії, а також Японією, Південною Кореєю, Австралією та Новою Зеландією.

 

Читайте також: Дев'ять кроків Байдена


Сі Цзіньпін також нещодавно висловив готовність приєднатися до Всеосяжної та прогресивної угоди для Транстихоокеанського партнерства (CPTPP) у телезверненні на конференції Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (APEC), що відбулася 20 листопада минулого року. «Ми повинні й далі просувати регіональну економічну інтеграцію і прагнути якнайранішого запровадження Азійсько-Тихоокеанської зони вільної торгівлі», — сказав він і додав, що окремішність загострює ризики для глобальної економіки. Раніше відоме як Транстихоокеанське партнерство (TPP), CPTPP нині включає таких підписантів, як Канада, Бруней, Чилі, Японія, Малайзія, Мексика, Австралія, Нова Зеландія, Перу, Сінгапур і В’єтнам.


TPP, що користувалося підтримкою союзників США — Канади і Японії — вважалося торговельним союзом на противагу Китаю. За Адміністрації Трампа США вийшли з переговорів TPP 2017 року. Заяви Сі Цзіньпіна про APEC можна тлумачити як виклик новообраному президентові Байдену. Якщо Китаю вдасться вступити до CPTPP, це підкреслить виключення США з чергової міжнародної торговельної угоди, а також обмеження присутності Америки в регіоні, що простежується останнім часом. 


Однак, попри пропозицію Сі Цзіньпіна щодо вступу до CPTPP, реальність лишається такою, що ключові вимоги для членства у CPTPP передбачають вищий рівень ринкових відносин та захисту прав інтелектуальної власності, ніж можуть забезпечити нинішні стандарти китайської економіки.

 

Роз’єднання: Тайвань і Гонконг


На внутрішньому рівні лідери КПК також готуються до певної автономізації двох найбільших у світі економік. Проте якщо Трамп, схоже, націлювався на повне прощання, Байден може обмежити своє бачення роз’єднання окремих секторів економіки, як-от високі технології. 
Рішуче прагнення Пекіна не залежати від імпорту найважливіших технологічних компонентів із інших країн пов’язане з тим, що Адміністрація Трампа внесла в «чорний список» таких технологічних гігантів Китаю, як ZTE та Huawei, а також із нещодавнім внесенням китайських компаній зі зв’язками з Народно-визвольною армією до списку організацій Міністерства оборони США. У відповідь на ці провокації Сі Цзіньпін наголосив на необхідності «подвійної циркуляції». Це означає, що поки Китай продовжує торгувати зі зовнішнім світом (міжнародна циркуляція), країна зосереджуватиме економічну політику на споживанні й інноваційному потенціалі свого 1,4-мільярдного населення (внутрішня циркуляція). На V Пленумі Центрального комітету КПК, що нещодавно завершився, Сі Цзіньпін поновив маоїстську концепцію автономності, особливо в галузі інновацій. «Ми повинні спиратися на інновації як на основу модернізації нашої країни, — зазначається в урядовому комюніке, де підсумовуються результати V Пленуму. — Технологічна самодостатність — це стратегічна опора національного розвитку». Зокрема, передбачається виділення державних коштів на розвиток провідних напрямків, як-от штучний інтелект, комп’ю­тер­ні чіпи, роботизація, геноміка, «зелені» технології та космічні ноу-хау.

 

Читайте також: Солідарність — найкраща оборона


Китайські аналітики песимістично налаштовані щодо позиції нової Адміністрації Байдена в питанні Тайваню. За останній рік Пекін різко активізував військові маневри біля узбережжя Тайваню, зокрема почастішали перетини воєнними літаками «середньої лінії» над Тайванською протокою. Хоча Байден раніше публічно підписався під теорією «стратегічної неоднозначності» щодо Тайваню, аналітики як у Пекіні, так і у Вашингтоні очікують, що він продовжить посилену військову та іншу підтримку самоуправлінського острова, що її започаткувала Адміністрація Трампа. Пекін прагне завадити новообраному президентові копіювати тісні зв’язки Трампа з Тайванем, що передбачали, зокрема, продаж винищувачів F-16 та відправлення високопосадовців із візитами на острів, який Пекін вважає «бунтівною» провінцією в китайських володіннях.
Пекін також хвилює занепокоєння новообраного президента Байдена та новообраної віцепрезидентки Камали Гарріс ситуацією з правами людини в Піднебесній. Байден розкритикував Китай за пригноблення уйгурів (що він назвав спробою геноциду) та інших етнічних меншин. Коли Гарріс була сенаторкою, вона була співавторкою закону про підтримку прав людини і демократії в Гонконгу, що уповноважував уряд США запроваджувати санкції проти китайських і гонконгських чиновників, відповідальних за придушення продемократичних протестів за свободу слова у Гонконгу. У відповідь на систематичні порушення китайськими лідерами принципу «одна країна, дві системи», що лежить в основі політичної автономії Особливого адміністративного району Гонконг, Байден пообіцяв «чіткий, непохитний і послідовний підхід щодо цінностей, коли йдеться про Китай».

 

Підсумок


Як стверджує експерт із міжнародних відносин У Синьбо із Фуданьського університету, президентство Байдена певною мірою ознаменовує «повернення США до лінії (мислення) істеблішменту». Однак, додав експерт, «у зв’язку з внутрішньою ситуацією Сполучені Штати стануть віднині більш консервативними. Країна нізащо не повернеться до епохи лібералізму (колишніх президентів) Клінтона й Обами». Адже чотирирічна конфронтаційна позиція Трампа стосовно КПК створила двопартійний консенсус щодо необхідності стримувати Китай; ця позиція також поширена серед політиків, науковців, журналістів та авторитетних осіб. Політику Трампа, спрямовану на те, щоб зупинити технологічний, військовий і геополітичний поступ Піднебесної (а також відповідні внутрішні заходи, покликані зупинити просочення впливу Китаю у США), підтримує більшість членів Конгресу. За даними інституту Pew Research, 73% американців мають негативні почуття стосовно Китайської Народної Республіки. За цих умов китайські партійні чиновники та спостерігачі, схоже, недаремно вважають, що навіть якщо Байден зацікавлений у налагодженні відносин із КНР, нова президентська Адміністрація муситиме йти шляхом стримування, нехай і змінивши тактику Адміністрації Трампа.