Світ 2021-02-05 10:05 Лазарева Алла

На чужій крові

Чому замах на вбивство українського підлітка в Парижі став предметом інструменталізації численних політичних сил

Юра С. зустрів своє 15-річчя у реанімації дитячої паризької лікарні «Некер». Перед тим хлопця ледь не забили до смерті десятеро нападників, які використовували залізні палиці, бейсбольні бити, ножі та молоток. У свій день народження Юра перебував у штучній комі, нині ж його здоров’я поступово відновлюється. У справі звірячого нападу на підлітка затримали 12 осіб. П’ятьом висунута підозра в організації замаху на вбивство, четверо перебуватимуть під вартою аж до судових слухань, решту підозрюваних відпустили під домашній арешт. Вулична злочинність у мегаполісах — не дивина, і Париж зовсім не є винятком. У перші дні після побиття хлопця свідків злочину шукали насамперед близькі Юри, розповсюджуючи оголошення, де тільки можна. На них відгукнувся український консул, щойно побачивши публікації в мережах. «Консул одразу зв’язався з мамою, Наталею, та здійснив необхідні консульські дії. Звідтоді він двічі на день спілкується з керівником реанімаційного відділення дитячого шпиталю «Некер» та правоохоронцями, які опікуються справою, — розповів у розмові з Тижнем посол України у Франції Вадим Омельченко. — Я натомість регулярно спілкуюся з прокурором Парижа. Ми оперативно доповідаємо про розвиток ситуації керівництву Міністерства закордонних справ та Офісу президента, який, як ви бачили, особисто перейнявся цим питанням, адже справа набула значного розголосу в Україні. Безумовно, наше першочергове завдання — виконати консульські зобов’язання перед громадянином України, але на певному етапі було вкрай важливо також привернути до справи медійну увагу. Ми зробили кілька публікацій у твіттері та фейсбуці, і на цьому наша публічна діяльність закінчилася. Непублічна ж продовжується й нині, зокрема після затримання підозрюваних».


Юра потрапив до лікарні з пробитим черепом, множинними переломами рук та ребер, поламаним носом, численними ножовими пораненнями та травмою очей. Що саме сталося того дня о шостій вечора поряд із великим комерційним центром фешенебельного паризького кварталу, з’ясовують слідчі. Справа, може, і не набула б настільки такого розголосу, якби колишній кандидат у президенти правий консерватор Дюпон-Еньян не оприлюднив відеозапис нападу. Моторошне відео, зафіксоване камерою спостереження супермаркету, заповзялися перепощувати політики. «Чи мусимо звикати до такого озвіріння? — написала у себе в твіттері очільниця крайніх правих Марін Ле Пен. — Чи маємо звикати до варварського лінчування? Сьогодні Юрій, а завтра хто? Уряд більше не може заплющувати очі на цю щоденну надмірну брутальність та відповідати на неї виключно культурою вибачень!»

 


Тема безпеки для французьких ультраправих завжди була провідним дискурсом. У перспективі наближення президентських виборів напад на Юру став одним із інформаційних приводів, який прихильники Ле Пен використали, щоб підігріти градус народного гніву. У соцмережах поширилися заклики «помститися африканцям», «розібратися з  іммігрантами» (хоча слідство не повідомило, ким саме були нападники), вийти на «білий марш», попри те що таку ходу заведено організовувати за загиблими дітьми. Цинічно? Жорстоко? Нетактовно? Так, але й передбачувано, бо злочин кристалізував на собі виняткову увагу преси, суспільства, політикуму та навіть зірок кіно і спорту. Мамі Юрка дзвонили з Єлисейського палацу, справу взяв під контроль міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен, хлопцю висловили підтримку актор Омар Сі, баскетболіст Руді Гобер, футболісти Антуан Грізман та Ікер Касільяс… Навіть президент Зеленський озвався з Києва з вимогою «знайти та покарати нападників».


Прокремлівські кола й собі не розгубилися. Українське походження Юрка надихнуло пропагандистів на спробу водночас скомпрометувати та використати українців, на ходу привласнивши трагедію. Підозрілі акаунти з порожніми аватарками задріботіли повідомленнями російською або й ламаною українською. Громаду активно намагались розкачати на вияви ксенофобії, на бійки з «кольоровими» та інші неблаговидні кроки. «Нам треба забути про наші політичні розбіжності, забути, хто українець, хто росіянин, хто казах і т. п., а згадати, що ми російськомовні, нас у Франції багато, і ми — сила, принаймні інформаційна», — зраділи нагоді полякати французів активісти «русского мира». 


І байдуже, що мама Юрія не підтримала «Мітинг проти насильства», організований керівництвом Координаційної ради співвітчизників при Московській амбасаді, та чітко це озвучила. Такі «дрібниці», як слова матері, не зупинили адептів Кремля. «Це вже справа не особисто мами, а цілої громадськості та зокрема російськомовної громади», — читаємо в групі однієї з соцмереж «Росія-Франція: термінова допомога». Некоректно? Не по-людськи? Так, але знову — передбачувано. Як пояснює у своїй книзі «Російські мережі у Франції» дослідниця Сесіль Весьє, для російських ідеологів термін «співвітчизники» має специфічне значення, а саме — «відображає геополітичний проєкт Кремля» з конкретними цілями. «Йдеться не лише про російських громадян, а й про їхніх нащадків, які не живуть у Росії, але в той чи інший спосіб пов’язані з народами, які історично проживали на території колишнього СРСР… Йдеться про всіх, хто колись мав російський або радянський паспорт, а також про їхніх нащадків».

 

Читайте також: Гідра в мережі

 

Тому Юра, який народився в незалежній Україні, фігурує в дописах організаторів мітингу як «наш мальчік», а нечисленні учасники заходу (15–20 осіб, як виглядає з фото) незадоволені. «За те, щоб Юра вижив, молився великий російськомовний світ», — а ніхто з українців не прийшов на мітинг. Того, що українці давно не відчувають себе частиною «великого російськомовного світу», російські активісти не чують. Бо не хочуть чути.

 

«Довкола нападу на Юру справді багато спекуляцій, — зазначив у розмові з Тижнем посол України у Франції Вадим Омельченко. — Тому нам від початку важливо напряму отримувати перевірену інформацію від лікарів та поліції. Коли тему почали розкручувати в Україні, ми намагались максимально роз’яснити, що суть справи — не політична. Це кримінальний напад. На жаль, у Франції, як і в багатьох інших країнах, існують такі соціально та інформаційно активні елементи, чия мета — з будь-чого створити хаос, посіяти зерна розбрату, послабити владу, підірвати громадський спокій… Їхня мета зрозуміла — просування потрібних їм меседжів. Подібний механізм був використаний свого часу в Німеччині, в епізоді з «дівчинкою Лізою», яку буцімто зґвалтували мігранти. Тому, коли в мережі почали поширюватися сумнівні заклики ксенофобського та расистського характеру під виглядом того, щоб «виходити на вулицю і вимагати справедливості для Юрія», стало зрозуміло, що технологія та сама. Посольство вдячне громаді, яка в такий відповідальний момент, коли українці Франції потрапили під інформатаку, розпізнали інструменталізацію та виявили мудрість і людяність».

 

Читайте також: Die Welt: Стурбовані й озброєні


Попри активність у соцмережах, на мітинг прихильників «русского мира», що підозріло збігся в часі з іншою російською демонстрацією в Парижі, на підтримку Навального, — зібралося менш ніж три десятки осіб. Українських прапорів, як і портретів Юри, не було. Згідно з публікаціями в фейсбуці, один із організаторів здійснив спробу відійти від заявленої теми — захисту дітей від вуличної злочинності. Він спочатку розгорнув два прапори «Мир в усьому світі», а потім дістав із портфеля малюнки з написами «За мир в усьому світі» та почав роздавати їх дівчаткам. Коли його попросили прибрати плакати, той на підвищених тонах почав доводити, що це мітинг для об’єднання російськомовних: росіян, українців та білорусів. Цілковито аполітична акція, аякже!

 

Використати та скомпрометувати. Ця технологія стара як світ. «Червоні» ідеологи та інші популісти активно послуговуються нею, посилаючись на реальний чи вигаданий злочин, що шокує та впливає на людські емоції. «Хлопчик у трусиках», «дівчинка Ліза», але також і спецоперація у Нових Санжарах, коли з Китаю прибув літак з українцями — все це приклади такої технології впливу. Тоді також активно використовувались непереконливі акаунти, від імені яких, часто російською мовою, розпалювалась ворожнеча й нагніталась паніка. Єдиний надійний антидот проти таких атак — холодний розум. Людські трагедії по-справжньому зачіпають лише близьких. Сторонні політичні сили зосереджуються на них переважно у власних цілях, що можуть не мати нічого спільного ні з співчуттям, ні з людяністю.