Вибори 2020: сила громад проти сили еліт 2021-02-25 18:12 Марія Шевчук
  ▪   Одеса

Задовольнити всіх. Як в Одесі спекулювали на мовному питанні і що відбувається зараз

У містах на зразок Одеси, де переважно побутує російська мова, було найбільше побоювань стосовно реалізації нових норм закону про мову. Однак поки що вони не викликали великого ажіотажу навіть серед політиків

Лозунги «Одесса – русский город» або «Я говорю по-русски!» були популярні аж до середини 2014 року. І вони знаходили відгук серед багатьох громадян, які ностальгували за давніми часами, не любили українське або й просто не бажали сприймати нічого нового. Не дивно, що на темі маніпулювали різні політичні сили, прагнучи перетягти на свою сторону більшу кількість голосів на прийдешніх виборах, чи відволікти населення від незручних питань.

Недалеке минуле

Прихильність до російської мови в Одесі свого часу виявляли всі, хто так чи інакше прагнув побудувати стабільну політичну кар’єру. Деякі з тих діячів нині пішли в опозицію або зовсім зникли під тиском ідеологічних противників. Проте є й такі, хто досі в політиці та мають успішну кар’єру.

Близько десяти років тому в Одесі навіть розташували штаб-квартиру проросійської партії «Родіна»,  яка просувала ідеї федералізації та інтеграції з пострадянськими країнами. І звісно, вона ж вимагала зрівняти права російської мови з українською. Ця політична сила «прославилась» гучними скандалами, агресивними нападами на своїх опонентів (зокрема, бійками з ВО «Свобода»). «Родіна» могла б себе «проявити» під час Революції гідності, проте за кілька місяців до неї лідер партії Ігор Марков потрапив у немилість правлячої тоді «Партії регіонів» та Віктора Януковича. У підсумку, обоє зараз у Росії, але дісталися туди різними шляхами і не в якості союзників.

У ті часи діяльність одеських проросійських сил вийшла далеко за межі міста. Досить згадати, що одним із авторів закону «Про засади мовної політики» був тодішній одеський нардеп-регіонал Сергій Ківалов. Разом зі своїм кримським колегою Вадимом Колесніченком, він розробив законопроект, який  суттєво обмежував функціонування української мови в регіонах. У 2018 році цей документ визнали неконституційним через низку порушень під час прийняття. Доля ж авторів проекту виявилась різною. Вадим Колесніченко переховується на території РФ, а Сергій Ківалов одна за одною провалює спроби повернутись до української політики. На останніх місцевих виборах колись популярна в Одесі «Морська партія» на чолі з Ківаловим не змогла потрапити до міської ради.

 

Читайте також: Підготувалися. У Кропивницькому за місяць майже не виникло конфліктів щодо нових норм мовного закону

 

Серед колись проросійських політиків є й такі, хто кардинально змінив підхід. Олексій Гончаренко, народний депутат від «Європейської солідарності», нині найвідоміший за таких. Він син колишнього одеського міського голови Олексія Костусєва (був мером з 2010 по 2013 роки). Родинні стосунки цих двох чоловіків складно назвати теплими, однак на старті політичного життя Гончаренко багато в чому орієнтувався на батька.

Саме Костусєв свого часу дозволив проводити засідання міськради російською мовою, також саме за його правління були створені програми, спрямовані на збереження та розвиток російської мови. Зокрема, вона мала функціонувати в документообізі, планувалося її поширювати в медіа, переважна більшість яких і тепер лишаються російськомовними. Також планувалося дозволити одеським кінотеатрам дублювати фільми російською мовою (в 2010 році був цілий рух противників українського дубляжу). Патріотичні сили на той час були в опозиції і на їх супротив мало хто зважав.

У ті часи Гончаренко, на початку своєї кар’єри, будучи представником «Партії регіонів», в інтерв’ю висловлював впевненість, що російська мова рано чи пізно стане в Україні другою державною, що Одеса ніколи не була українським містом і створювалась як центр Новоросії – багатонаціонального територіального утворення.

Минули роки, про Олексія Костусєва нічого не чути, а от його син — відома політична фігура. Останні сім років Олексій Гончаренко виявляє себе як політик, який відстоює інтереси України, не соромиться під час виступів в ПАРЄ називати Путіна вбивцею, а Росію – країною-агресором.

Потроху говорять

Гончаренко не єдиний, хто після 2014 року змінив свої політичні орієнтири. Патріотами стали навіть ті, від кого це не очікували. Проте й проросійський електорат нікуди не зник. Тому мовне питання доволі дражливе. Чимало політичних сил, які не подались у відверту опозицію до центру, – або взагалі не уникають мовного питання, або ставляться до нього дуже обережно. Політикам не хочеться втрачати підтримку значної частини виборців. Однак відверто йти проти «політичної повістки дня» та «курсу держави» – не бажають. Якщо мета, звісно, залишитись при владі.

Чимало представників бізнесу провели українізацію задовго до того як цього став вимагати закон. В торгівельних мережах продавці почали говорити українською ще торік, а україномовне меню з’явилось нарівні з іншими мовами в останні п’ять років. Подекуди зустрічаються помилки, русизми, але отримувати обслуговування українською – не проблема. Але якщо клієнт говорить російською — з ним охоче переходять на цю мову. Публічних конфліктів через мову після запровадження нових норм майже не відбулося. Широко відомим у соцмережах став тільки конфлікт довкола ресторану «У Машковичей», який опублікував допис набраний з українських слів російськими літерами.

 

Читайте також: Херсон початку епохи Колихаєва. «Лакшері-скандал» і радник з окупованого Криму

 

Є одесити, які підтримують курс держави, дехто про це навіть відверто пише у соцмережах. Але справжнє співвідношення «за» та «проти» порахувати складно, бо противники зміг намагаються свою позицію публічно не афішувати. За тридцять років чимало одеситів стали білінгвами з перевагою російської мови. Для когось мовне питання й справді не принципове.

Одним з політиків, які намагаються тримати нейтралітет в нових умовах, є чинний мер Одеси Геннадій Труханов. Він уникає гучних політичних гасел, кажучи, що передусім хвилюється за добробут Одеси. З одного боку, Труханов брав участь у проросійських мітингах в Одесі у 2014 році. З іншого, протягом усього строку роботи попереднього президента Петра Порошенка висловлював йому свою підтримку. Та й зі «Слугами народу» Труханов конфліктів не мав навіть під час попередньої виборчої кампанії.

У своїх передвиборчих програмах Геннадій Труханов не ставить «відновлення» функціонування російської мови в пріоритет, хоча й не перестає загравати з проросійським електоратом. Нещодавно, 18 січня,  російськомовний Труханов уперше провів апаратну нараду українською мовою, закликавши чиновників слідувати його прикладу. Та навіть після цього не забув нагадати, що в майбутньому при розробці мовних законопроектів, треба буде звертати увагу на «регіональні особливості». Геннадій Труханов знову вживає розмиті формулювання, намагаючись уникати незручних питань, та не даючи опонентам віднести себе до того чи іншого політичного табору.

Взагалі «ідеологічність» місцевого політикуму яскраво проявилася на сесії Одеської районної ради, яка відбулась 2 лютого. Деякі депутати кричали голові фракції «Слуга народу», щоб він говорив українською. Пропозиція, враховуючи норми закону, доречна та логічна. Якби не факт того, що зауваження зробили депутати від «Опозиційної платформи-За життя».

схожі публiкацii