ut.net.ua 2007-11-02 00:00 Зікора Антон

«Зібен-зібен-ай-лю-лю»

У словесних баталіях VIP-персон у хід іде все: блатна лексикаі нецензурні вислови, нерідко згадуються батьки політичногосуперника, приписується нестандартна сексуальна орієнтація

 

 
 
 
  
 
 
 
У словесних баталіях VIP-персон у хід іде все: блатна лексикаі нецензурні вислови, нерідко згадуються батьки політичногосуперника, приписується нестандартна сексуальна орієнтація.
 
Примітка:
Усі дійові особи вигадані. Всі репліки справжні, наші герої вимовляли їх протягом двох останніх років з різних приводів*.
 
Отже, переповнений вагон, задуха,штовханина, сумки-кравчучки перемішані з тілами українського політичного істеблішменту.
 
ШУФРИЧ (до Ющенка): Це цинік і лицемір і дуже небезпечний штимп. Є таке слово — «штимп» — то це про
нього.
 
ЛЯПІНА (Шуфричу): Я вважаю, що міністр з питань надзвичайних ситуацій взагалі відсутній, тобто він де-юре нібито на роботі, а де-факто займається політичною балачкою.
 
ШУФРИЧ: А Ляпіній я порадив би не ляпати. (Ляпіна замовкає, не ляпає).
 
ТИМОШЕНКО (ображено): Не чула ніколи, щоб чоловіки з нашої команди хоча б одне погане слово говорили убік жінки з іншої політичної команди.
 
БОГОСЛОВСЬКА (до Тимошенко): Дарма вам здавалося, що на мене вплине та купа г…на, яку ваші технологи намагалися вилити через підконтрольні ЗМІ.
 
БОГАТИРЬОВА: Над Україною пролетіло політичне торнадо під назвою Юлія.
 
Раптом із телевізора, який везе Шуфрич, лунає голос КУШНАРЬОВА: Юлія Володимирівна виглядає, як природна аномалія чи учорашнє затемнення серед ясного дня...
 
ЧОРНОВІЛ: Я вкотре кажу, Юлія Тимошенко обкурена, нанюхана.
 
ТИМОШЕНКО: Я себе більше відчуваю такою, знаєте, добре налагодженою машиною... (дивлячись на своїх політичних опонентів). На жаль, в Україні чимало сучих синів.
 
ВІНСЬКИЙ: Ющенко — сучий син, але наш сучий син!
 
ШУФРИЧ: Для мене Ющенко і Тимошенко — одне ціле. Як-то кажуть — «хрін редьки не солодший».
 
ЛУЦЕНКО: Мені щиро шкода Президента. Він недосвідчений в інтригах, він людяний, він просто дуже довіряє людям, тому його дуже легко поранити.
 
БОКИЙ (показуючи убік Президента): Ми знаємо, що у нього інтелектуальний рівень низький.
 
ЦУШКО: Колгоспник — трудівник і годувальник, а Луценко — синок секретаря обкому — зі спецмагазинів ікру ложками жер.
 
КИСЕЛЬОВ: Хто такий Луценко? Він ніхто і прізвище його ніяк. (Радісні Цушко і Кисельов тиснуть один
одному руки).
 
ЄХАНУРОВ: Ви знаєте, як завжди в українців — так, але трошки не так...
 
ШУФРИЧ: Коли країною керує мудак, все у країні не так!
 
ТИМОШЕНКО: «Наша Україна» — це не Руслана, не інші достойники,а «група в смугастих купальниках» на чолі з Порошенком, Мартиненком, Третяковим, Жванією, які роблять політику партії.
 
ПОРОШЕНКО (розгортаючи шоколадку): Думки в Юлії Володимирівни Тимошенко далекі від здорового глузду.
 
Пауза.
 
ЗАЄЦЬ (ніби щось згадавши): Лібералізм Ющенка призведе до одностатевих шлюбів!
 
ЛУЦЕНКО (дивлячись на своїх опонентів): Краще бути геєм, ніж політичним підорасом.
 
ВОЛКОВ: Я особисто з Бродським спілкуватися більш не стану, мені цей під...р нецікавий.
 
(Пауза).
 
БРОДСЬКИЙ: Якщо за словами Черновецького я кобель, то мушу вам сказати, що Черновецький — сука…
 
ВОЛКОВ (показуючи на Бродського): Він висловлювався приблизно так: усе це х..ня, на x... нам це потрібно, ми усе це знаємо, ми маємо Бекешкіну, навіщо нам це слухати і витрачати свій час...
 
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ (Бродському): Я позбавляю вас слова згідно з регламентом за хуліганські дії та нахабну
морду.
 
РИБАЧУК (перелякано): Я не голубий. Пріоритети не змінилися.
 
ТИМОШЕНКО: Судячи з того, що пан Єхануров любить цілуватися з лідерами старих кланів, гадаю, в їхніх представників життя тепер поліпшиться. Але це буде недовго.
 
Поїзд проїжджає Новобогданівку:чути гуркіт, постріли, на пероні повно мертвих, однак потяг не зупиняється, їде далі.
 
ЛУЦЕНКО (визираючи у вікно,задумливо): Протягом року свого управління Янукович вирішив лише дві споконвічні проблеми — дурнів і шляхів. Він об’єднав їх в одну — зробив Рудьковського міністром транспорту та зв’язку.
 
ЄХАНУРОВ: Зрештою, ну, постріляли одне одного, але ми всі українці…
 
ТИМОШЕНКО (перебиваючи Єханурова): Це бурятські казки. Хао-бао знаєте? Набір слів у прямому ефірі.
 
ЄХАНУРОВ (намагаючись заперечити): Українці дуже довго думають і довго приймають рішення, важко
приймають. А оскільки ми є представниками українського народу, то…
 
ПІХОВШЕК (з’явившись із коробки з-під телевізора замість Кушнарьова): Що стосується Єханурова, найголовніше, що він — бурят!
 
Засмучений Єхануров, вистрибуючи на повному ходу з поїзда, йде увідставку, на його місці, немов із нізвідкіля, з’являється блідий Янукович.
 
ЮЩЕНКО (Януковичу): Відтепер ви ніколи в Україні не знайдете прем’єр-міністра, який двічі судимий, чи голову Адміністрації Президента, який сам хоч раз судимий. Криміналітет ми працювати не беремо! Оце вам даю слово!
 
ЯНУКОВИЧ: Приберіть цього козла!
 
ЛУЦЕНКО: Ось і напишіть, що за часів антинародного Уряду Януковича кількість крокодилів, які втекли із зоопарків, збільшилася на 200 %.
 
 
Присоромлений цим Янукович червоніє, йде у відставку за Єхануровим,
тим часом з’являється Ірена Кільчицька. Вона наближається до полиці, на якій спить міністр охорони
здоров’я Юрій Гайдаєв.
 
КІЛЬЧИЦЬКА (пестить Гайдаєвапо голові): Я заявляю: він був у алкогольному сп’янінні. І це його нормальний стан.
 
Поїзд раптово сходить з колій, у переповненому вагоні з’являєтьсяВєрка Сердючка. Усі зачаровано за-
мовкають, усвідомлюючи свою неспроможність скласти їй конкуренцію.
 
СЕРДЮЧКА: Привіт, Україно! Я твоє щастя! Опачки!
 
Вєрка наспівує, наближається доошелешеного Миколи Томенка.
 
ВЄРКА: Ну, Коля, по 50 і працюємо під баянчик!
 
Вєрка дарує Томенку одну лижу,бере його під правицю і веде. Поїздпродовжує рухатися до таємничої
країни Лаші.
 
ВОЛКОВ (оговтавшись): Поглянь те навколо себе: вся влада в Луї Вітоні, а народ, вибачте на слові, в гондоні.
 
БРОДСЬКИЙ: Ви чули, я сказав Льоні: «Ти сьогодні нюхав?» Він відповів: «Я ніколи не нюхаю!». Він що, колеться? Я забув, він ковтає таблетки…
 
Слово за словом — лайка починається з початку.
 
Як ви могли помітити, діалогу не відбулося, але це і не дивно.

[428]

 
ВІД АВТОРА

 Даєш дуель!

Коли шукав цитати українських  політиків, згадався історичний випадок. Якось кадетський оратор Родічєв, критикуючи з парламентської трибуни Держдуми  реформи прем’єр-міністра Пєтра Столипіна, вимовив: «столипінські краватки». Задоволений своєю дотепністю, депутат жестом показав затягнутий навколо шиї мотузяний зашморг. Мовляв, прем’єр веде політику, від якої людям лише один шлях — у петлю. Столипін одразу викликав кадета на дуель. Родічєв злякався і публічно вибачився.