ut.net.ua 2008-03-21 00:00 Зікора Антон

Черновецький як дзен

Чесності Черновецький приділяє велике значення у своїй лекції, а бізнесові проекти приходять до нього у мрії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не зважаючи на те, як складеться доля Черновецького варто визнати, що він найнетривіальніший мер столиці. Ще працюючи в іншому виданні, я кілька разів забував свої речі в мерії. Причина тому – висловлювання Леоніда Михайловича, від яких у голові щось перемикається.

Тому я придбав його курс під назвою «Как заработать первый миллион, идеология бизнеса». Потрібно сказати, це не дуже просто. Курс зазвичай представлено на DVD, відео- та аудіокасетах, і продається практично у всіх відділеннях «Правэкс-банку» – закладу, який заснував Черновецький і нещодавно продав іноземцям. У тому відділенні, куди я прийшов, DVD не було, тому попросив відеокасету. Я мусив назвати свою адресу і телефон – інакше дівчинка касету не продала б. Крім того, я 6 разів розписався у різних квитанціях. 

«Часто купують?» – запитав я.
 
«Так. Десь 2-3 в день йде», – відповіли мені.
 
«... а также мэр Киева»
На касеті красувалося обличчя «космічного» мера, дуже омолоджене фотошопом. В анотації про Леоніда Михайловича було написано: «Лидер Христианско-либеральной партии Украины, советник Президента Украины Ющенко В.А., народный депутат Украины 3 созывов, член фракции «Наша Украина», основатель и почетный президент концерна «Правэкс», заслуженный юрист Украины, почетный работник Прокуратуры Украины, автор ряда законопроектов в области экономики и морали, а также мэр г. Киева». Після прочитання цього я поспішив дивитися касету.
 
Увесь курс складався із 40-хвилинного виступу Леоніда Михайловича перед двома десятками бізнесменів. Спочатку Черновецький сказав, що це платна лекція. Люди сиділи за довгим столом – схоже, у «Правэкс-банку». Перед Леонідом Михайловичем був мобільний телефон, плеєр і пульт управління кондиціонером, за допомогою якого він час від часу змінював температуру в приміщенні. На лацкані піджака у нього – депутатський значок, тобто, все це відбувалося ще до його обрання мером столиці. На столі – пляшка з мінеральною водою, яку він інколи попивав.
 
Леонід Михайлович одразу почав з перлів: «Я буду приводить вам примеры зарабатывания денег вместе с преступным правительством или чиновниками». Після цього Черновецький розповів, як важко йому було зробити перший крок, аби розпочати бізнес: він все життя був скромним державним службовцем. Заступник проректора Київського університету «не видел ни одного доллара. Я никогда не видел банк изнутри... Я никогда не был клиентом никакого банка. Но думал, было бы неплохо пару долларов увидеть в жизни».
 
Бог і «кидалово»
Як «классную книгу по менеджменту» Черновецький рекомендував Біблію. І одразу, вже своїми словами, переказав «Притчу про таланти». «...Одному он дал пять талантов, – сказав бізнесмен. – Это были большие деньги. Я не могу сказать, сколько это в долларах, поскольку это было две тысячи лет назад, но это были приличные бабки». «Кому дано – у того прибудется, а кому не дано – у того отнимется то, что есть», – завершив він.
 
А ось ще: «Я всегда шел в лоб с рынком». Щодо стартового капіталу Леонід Михайлович показав пальцем на скроню, а потім додав: «И в душе». Він сказав, що перші свої великі кошти отримав за консультацію. Він сказав одному бізнесмену, як законно вийти з юридичного тупика. Той так зрадів, що хотів заплатити йому 50 тис., але Черновецький взяв тільки 25: «Поскольку я был гордый человек и чисто советский, то ему сказал: не возьму».
 
А потім пішли серйозні кошти. Черновецький згадує, як в Будинку вчителя відкрив магазин, облаштування якого обійшлося в кілька тисяч доларів. «Я стал зарабатывать сначала 30, а потом 50 тысяч долларов в день». Чим він там торгував, бізнесмен не зізнається, але сподіваємося, то був чесний і законний бізнес.
 
До речі, чесності Черновецький приділяє велике значення у своїй лекції. «Бог ставит крест на том, кто может кинуть и начинает создавать ему проблемы. Причем 20 гривень у кожній касетінеразрешимые... Поступил нечестно – все, тебе крышка», – стверджує він і розповідає про одного діяча, який взяв кредит в його банку і почав свою справу. Але прогорів: його банки, консервні, зі скла, лопнули на морозі, коли він перевозив у них огірки із Криму. Невдаха перед цим заклав квартиру своєї мами, а коли прогорів – зник: «Перестал на нее брать трубку». Леонід Михайлович не такий, він знає, що «честность стоит с каждым днем все дороже». І після цих слів почав детально описувати схему як за хабар у нас можна отримати підряд. Щоби у вас не виникало дурних питань, звідки він все це знає, Леонід Михайлович емоційно сказав: «Я идеолог конкуренции. Конкуренция – это класс!» «Построй что-то, положи дорогу или закупи зерно, или нефть, или еще какую-нибудь дрянь и так далее», – продовжував він радувати гурманів слова.
 
Щодо власне бізнесових проектів Черновецького, то вони йому приходять у мрії. Леонід Михайлович мріє кожного дня, уявляючи ввечері якусь радісну картинку. А ще він вміє грамотно укладати договори й формалізувати свою справу. Більш ніяких «секретів» людина, статки якої оцінюються майже мільярдом доларів, не розкриває. «Миллионы идут к миллионам», – казав він і загадково посміхнувся.
 
«Я Гуру, я Учитель, платіть мені усі по три рублі»
Люди, які прослухали цей курс, певно, були розчаровані: «Й це все?» – очевидно подумали вони. Я також спочатку задав собі таке питання, але потім зрозумів, що саме в цьому і є увесь Черновецький. Він не розповідає, як заробити кошти, він показує це. Судіть самі: тільки в Києві у «Правэкс-банку» 92 відділення. І якщо в кожному з них в день продається по кілька касет із цим відео-курсом, по 20 грн кожна, то ви можете підрахувати, скільки це. Але він ще бере кошти за ці, з дозволу сказати, лекції. Дії Черновецького схожі на коани – парадоксальні, алогічні уроки, які дають майстри дзен своїм учням. Ціль коана – дати певний психологічний імпульс адептам для досягнення просвітлення або поняття суті Учення. Від себе також додамо, що уроки Леоніда Михайловича викликають напад безпричинної радості.
 
«Все, что бы о себе бизнесмен ни говорил, и как бы он не размахивал руками, если он не успешный, и его деятельность не прибыльная, то он как раз и представляет собой ту величину, которой измеряется количество денег, которые он зарабатывает, ну, в честной конкуренции», – Черновецький не тільки вимовляє такі слова, але і продає їх. Хіба він після цього не Вчитель?