ut.net.ua 2007-12-14 00:00 Зікора Антон

Змагання златоустів

Недорікуватість притаманна кожній людині. Але якщо ця людина публічна, то її «перлини» стають надбанням суспільства. Колись шанувальники російського посла в Україні Віктора Черномирдіна, одного з видатних авторів мовних ляпів, бережно збирали їх та розміщували на спеціальному сайті «Черномирдізми.Ру». І всі, хто пам'ятає його знамените: «Хотели как лучше, а вышло как всегда», розуміють, що це справедливо

Недорікуватість притаманна кожній людині. Але якщо ця людина публічна, то її «перлини» стають надбанням суспільства. Колись шанувальники російського посла в Україні Віктора Черномирдіна, одного з видатних авторів мовних ляпів, бережно збирали їх та розміщували на спеціальному сайті «Черномирдізми.Ру». І всі, хто пам'ятає його знамените: «Хотели как лучше, а вышло как всегда», розуміють, що це справедливо. 

Проте Україна також багата своїми талантами, один із яких Леонід Черновецький. Київський голова –генератор випадкових слів. 10 грудня цього року Черномирдін і Черновецький влаштували свято гурманам слова – вони у чесному двобої з'ясували, хто з них недорікуватіший. (Репліки з цієї розмови надаємо мовою цих двох оригіналів).
 
Розминка
Формальним приводом для проведення поєдинку, що проходив у будинку Київської мерії, став день народження Леоніда Михайловича, з яким його й привітав російський посол. Черновецький подякував Черномирдіну, після чого якось несподівано заговорили про перенесення російського посольства. Столичний мер заявив, що питання вирішать швидко, нове посольство буде розташоване в хорошому місці. Ця частина бесіди обійшлася без особливих «перлів» з обох боків.
 
Потім слово знову взяв Черномирдін. Віктор Степанович ще раз привітав Леоніда Михайловича з днем народження. Він зазначив, що ми пам'ятаємо кращі сторінки історії наших держав: «Поэтому никакие там раскачивания вправо-влево… или изменить некоторые пытаются историю, это пустое дело и неблагодарное дело». Вже краще.
Важковаговики словесних ляпів розлили по бокалах шампанське, зробили кілька ковтків, обнялися.
 
– В рабочее время? Да это наша работа, – казав Черномирдін під сміх журналістів, та показав на бокали. – Мэра любят. Правильно, – продовжував росіянин, напевно, бажаючи послабити пильність суперника.
– Вы производите на журналистов такое магическое впечатление», – не відставав українець.
 
Двобій
Перейшли до головної частини поєдинку – почалися запитання журналістів. У російського посла спитали, як він ставиться до ініціативи БЮТу, який виступає за відставку київського мера.
– А что, давно это? – з чиновницької безпосередністю запитав Черномирдін.
– Слова политиков мало что значат, – відповів Черновецький.
Віктор Степанович взявся захищати Леоніда Михайловича, сказавши, що критика має бути конструктивною.
– Граждане Украины, и киевляне тем более, заинтересованы в том, чтобы столица процветала. Столица украшала. Столица – это главный город страны, – російський посол вкотре підтвердив, що не боїться банальностей.
У Черномирдіна спитали, які зміни він бачить у Києві.
– Вот я приехал сюда это… в… шесть лет назад сюда, с лишним, и Киев сегодня это… очень большие изменения. – Тут сталося незвичне: російський посол, здається, і сам зрозумів, що сказав дурницю, адже Черновецький на посаді мера менше двох років, і найбільші зміни в місці відбулися ще до нього. – Конечно, они заложены были предшественниками, но в этом и суть. Должна быть преемственность во всем хорошем, – намагався він врятувати ситуацію.
Черномирдіна попросили порівняти темпи розвитку Києва й Москви.
– Сравнить? В какой части? Кто больше и кто лучше одевается? Ну, конечно, Москва. Как же я, москвич, должен сказать? … Развитие города не успевает за тем, что происходит, – зрештою сказав почесний студент Інституту філології Київського національного університету імені Шевченка Віктор Черномирдін. І ця фраза стала верхом його недорікуватості за цей день.
  
Вирішальний удар
Черновецький слухав усе з застиглою усмішкою на вустах, після чого взявся розповідати про розвиток Києва: «Я всегда обращаю внимание на то, что у нас увеличился бюджет при приходе моем в мэрское место в три раза, – и это событие, – сказав він, начебто виправдовуючись за те, що українська столиця відстає від російської.
Столичний голова заявив, що ми будуємо міст, і це грандіозний міст, не те що в Москві: «В Киеве великая река». И еще Гоголь писал, что не каждая птица долетит до другого берега, – провів прямий удар в голову суперника Черновецький.
 
«Опыт Москвы показывает, да и опыт других стран – я общался с мэрами… с мэром Москвы, с мэром других городов, он говорит о том, что вопросы раскачивания власти в городах являются очень вредными для населения».
 
«То, что я начинаю, подхватывается… очень… я, кстати, заметил, что большая очень конкуренция между городами, – и в главных городах России».
 
«Я предложил, чтобы все мои заместители, и я в том числе, ездили на (!!!) общественном транспорте. Этот опыт тут же был перенят в Москве и в Санкт-Петербурге».
«Мне нравится, что преемственность власти в Москве решена давным-давно. И что никто не занимается оплевыванием мэра этого… ну, великого города,» – продовжував Черновецький, але все це вже не мало значення. Птах, який не долетів до іншого берега, став вирішальним аргументом. Схоже, Віктор Степанович визнав, що втратив звання самого недорікуватого політика країн колишнього СРСР, й в оточенні охоронців скорботно залишив мерію.[234]
 
ЦИТАТИ

 Порівняйте 
Черномирдінізми:  

«Мы помним, когда масло было вредно. Только сказали – масла не стало. Потом яйца нажали так, что их тоже не стало».
«Народ пожил – и будет!»
«Чем мы провинились перед Богом, Аллахом и другими?»
«Наша непосредственная задача сегодня – определиться, где мы сегодня вместе с вами находимся».
«Если я – еврей, чего я буду стесняться? Я, правда, не еврей».
«У меня к русскому языку вопросов нет».
«С сюрреализмом надо кончать, так чтоб дух захватывало!»
 
Черновецькізми:
 
«Люди живут лучше – они больше мусорят».
«Я выиграл выборы только потому, что Центр демократических инициатив и другие центры вообще не принимали меня во внимание как будущего мэра Украины».
«Я живу в гармонии с самим собой, а время покажет, кто за кого, но это не факт».
«Будем с этим бороться. Все что я пообещал – вы получите в 10 раз больше!»
«Пока я живой, зоопарк будет на месте».