ut.net.ua 2007-12-14 00:00

Гвардія Тимошенко

Цього тижня в Парламенті з’явився проект Постанови Парламенту про формування складу Кабміну. Автор проекту – Юлія Тимошенко. Коли верстався номер ще було не зрозуміло, хто очолить Уряд, але все йшло до того, що прем’єром таки стане лідерка БЮТу. Хоча немає гарантії, що всі згадані в постанові політики стануть міністрами, але очевидно, що більшість із них потрапить до Уряду

Цього тижня в Парламенті з’явився проект Постанови Парламенту про формування складу Кабміну. Автор проекту – Юлія Тимошенко. Коли верстався номер ще було не зрозуміло, хто очолить Уряд, але все йшло до того, що прем’єром таки стане лідерка БЮТу. Хоча немає гарантії, що всі згадані в постанові політики стануть міністрами, але очевидно, що більшість із них потрапить до Уряду. 

Пропонований Юлією Володимирівною склад Уряду досить не сподіваний. Ключові посади займають далеко не реформатори. Багато потенційних міністрів відомі лише обмеженому колу політичних журналістів. З першого Уряду Тимошенко в нинішньому сприску опинилося тільки троє політиків: міністр фінасів Віктор Пинзеник, міністр МВС Юрій Луценко і міністр у справах молоді та спорту Юрій Павленко.
 
Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов
Соратник Юлії Тимошенко ще з часів компанії «Єдині енергетичні системи». Після Помаранчевої революції очолював СБУ. В день відставки з цієї посади було знищене досьє на відомого кримінального авторитета Семена Могилевича, який може бути причетним до схем постачання середньоазійського газу в Україну. Сам Турчинов неодноразово заявляв, що має намір розірвати корупційні схеми, до яких міг би бути причетний Могилевич. Окрім політичної діяльності Турчинов пише трилери і проповідує в одній із протестантських церков.
 
 
Віце-прем’єр Іван Васюник
Політичну кар’єру починав з партії «Реформи і Порядок», після Помаранчевої революції увійшов до «Нашої України» і став заступником голови Секретаріату Президента. Попри зміну очільників Секретаріату Васюник завжди міцно тримав свої позиції. Подейкують, останній рік він конфліктував з керівником СП Віктором Балогою. «Організована посередність», – так охарактеризував Васюника один з рядових працівників Секретаріату і це визначення прижилося у стінах СП.
 
 
Віце-прем’єр Йосип Вінський
Квота БЮТу. Кажуть, що він мав отримати цю посаду ще після виборів 2006 року і заради неї пожертвував у коаліційних торгах іншими посадами соціалістів. Після зради Мороза вийшов з Соцпартії. Основна освіта – Кам’янець-подільський сільськогосподарський технікум. За організаційними здібностями близький до Васюника. Переконаний соціаліст. В інтерв’ю наголошує, що БЮТ – це сила, що сповідує ліву ідеологію.
 
 
Віце-прем’єр Григорій Немиря
Один з ідеологів БЮТу. Саме завдяки Немирі БЮТ напередодні дострокових виборів оголосив про намір приєднатися до консервативної Європейської народної партії, тоді, як ще напередодні виборів 2006 року, Тимошенко заявляла про намір вступити до Соцінтерну. Немиря організовував успішні поїздки Тимошенко в США і Францію.
 
 
Міністр фінансів Віктор Пинзеник
Квота БЮТу. Один із не багатьох міністрів першого уряду Тимошенко, який не втратив професійної і політичної репутації. Трудоголік, активний прихильник відміни різноманітних пільг для підприємств і скасування вільних економічних зон.
 
 
 
Міністр палива та енергетики Юрій Продан
Квота БЮТу. Наразі обіймає посаду заступника голови РНБО, перед цим був радником Президента. До 2006-го працював першим заступником міністра палива та енергетики. Брав участь у низці конфліктів навколо контролю за виробництвом та експортом електроенергії. У газових питаннях займає позицію обмеження діяльності «РосУкрЕнерго» та «УкрГазЕнерго» в Україні. Вважається «людиною Тимошенко», однак до близького кола її прихильників не входить.
 
Міністр економіки Богдан Данилишин
Науковець-економіст, член-кореспондент НАН України. У владних структурах не працював, до політичних партій чи бізнес угруповань не належить. Свого часу різкою критикував будівництво судохідного каналу в гирлі Дунаю, яке лобіював тодішній міністр транспорту Кирпа.
 
 
 
Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко
Квота НУ-НСу. Очолював МВС після Помаранчевої революції і до осені 2006 року. Попри гучні заяви йому не вдалося стати українським «комісаром Катані». Свої невдачі списує на недосконале законодавство і саботаж з боку Генпрокуратури. Після відставки Луценка звинувачували у дрібній корупції. Заперечення самого екс-міністра виглядали не переконливо. Та попри все, за часів Луценка на посту міністра побори даїшників із водіїв значно зменшилися.
 
 
Міністр оборони Юрій Єхануров
Згідно з Конституцією призначається за поданням Президента. Найнесподіваніша пропозиція. Екс-прем’єр Єхануров відомий як професійний економіст. Всю свою політичну кар’єру займався виключно економікою на різних посадах в Уряді і Парламенті. Зробив лише одну заяву, яка стосується військової тематики: під час протистояння навколо острова Коса Тузла сказав, що Україна має відновити ядерний статус. Проте очевидно, що причини призначення інші. Останній рік він активно критикував Юлію Тимошенко за популізм і заявляв, що ніколи не піде працювати в її уряд.
 
Міністр юстиції Микола Оніщук
Квота НУ-НСу. Єдиний з очільників ПППУ Анатолія Кінаха, який не перейшов слідом за лідером на бік Партії регіонів. Також Оніщук відомий як співавтор і послідовний лобіст президентського варіанту проекту Закону «Про Кабінет Міністрів». Очолює юридичний департамент «Нашої України», має родинні зв’язки у судовій системі – його племінник працює суддею.
 
 
Міністр закордонних справ Микола Огризко
Згідно з Конституцією призначається за поданням Президента. У МЗС працює з 1978 року, остання посада перший заступник міністра. Джерела з міністерства свідчать, що останній рік саме він організовував усю роботу відомства. Після відставки Тарасюка Президент кілька разів вносив кандидатуру Огризка в Парламент, але тодішня більшість принципово голосувала проти нього.
 
 
Міністр аграрної політики Юрій Мельник
Квота НУ-НСу. Працював в уряді Януковича і Єханурова. В уряд Януковича потрапив за квотою КПУ – при цьому на вибори до ВР в 2006 році йшов по списку Блока «Костенка-Плюща». В уряді Єханурова займав посаду аграрного віце-прем'єр-міністра. Подейкують, що своїй «плавучості» він завдячує близькому до Ющенка керівнику державного управління справами Ігорю Тарасюку. Влітку цього року Президент критикував Мельника за не ринкові методи регулювання ринку зерна.
 
Міністр культури Василь Вовкун
Друг Президента Ющенка. Успішний режисер. Його постановка «Богдан Хмельницький» в донецькому театрі спричинила аншлаг. Проте, наскільки ефективним буде на посаді міністра, сказати важко. У попередніх урядах цю посаду займали такі відомі культурні діячі як Іван Дзюба, Богдан Ступка, Оксана Білозір, але помітних позитивних зрушень у роботі міністерства вони так і не сягли.
 
 
Міністр транспорту Таріель Васадзе
Один з найбагатших людей України, власник компанії УкрАвто, яка випускає автомобілі під брендами Daewoo, Chevrolet. До БЮТу пристав після помаранчевої революції, перед цим був у різноманітних "кучмістских" фракціях. Один з основних спонсорів партії.
 
 
Міністр освіти Василь Кремінь
Квота НУ-НСу. Починав кар’єру з апарату ЦК КПУ, був заступником директора Інституту соціально-політичних досліджень у Москві. Після повернення в Україну працював в Адміністрації Кучми, вступив до СДПУ(о). Був міністром в уряді Ющенка. Попри одіозну біографію, люди, які працювали з Кременем, розповідать, що він професійний управлінець і у міру можливостей намагався дерусифікувати і реформувати систему освіти.

схожі публiкацii