ut.net.ua 2008-03-07 00:00 Зікора Антон

Сєвєродонецьк. Частина друга

Підсумком з'їзду стала м'яка резолюція з набором загальних фраз

Фото: Анатолій Бєлов 

Те, що відбувалося біля Льодового палацу в Сєвєродонецьку 1 березня, мало чим відрізнялося від картин пікетування Конституційного суду та інших акцій останнього часу. Тут намети комуністів змішалися з прапорами націоналістів, а на дверях найближчого туалету з’явилося оголошення про те, що із сьогоднішнього дня платня за вхід збільшується до п’ятдесяти копійок. Моторні працівники сєвєродонецького клозету, відчуваючи наплив публіки, явно хотіли нажитися. І не помилилися: сотні мітингуючих з обох таборів поспішали в заклад.
 
Не обійшлося без затримань. Перед початком з’їзду правоохоронні органи «прийняли» активістів забороненої організації «Донецька республіка». Міліція спокійно виводила десяток затриманих, а ті розмахували чотирма чорно-синьо-червоними прапорами з двоглавим орлом посередині.
 
Тим часом у Льодовому оголосили, що в заході бере участь 3647 депутатів рад різних рівнів, у тому числі 159 від Верховної Ради (а це ледве не вся фракція). З’їзд вирішили провести за дві з половиною години без перерви і повідомили, що в залі присутні делегація російської Держдуми і представники кількох дипломатичних місій, зокрема Литви, Норвегії і навіть Нігерії. Журналісти відразу припустили: представник Нігерії – посланник Сандея Аделаджі, який прибув поділитися досвідом упровадження федералізму. Адже Нігерія (до речі, як і Росія) – федеративна республіка.
 
«Воин» Кушнарьов і «поле брани» 
У Льодовому розгортали плакати «Дві мови – один народ», роздавали антинатівські листівки і тижневик «Нова демократія». Газета розкриває таємниці смерті Євгенія Кушнарьова, який, виявляється, «погиб в бою, пал смертью храбрых на поле брани». З’їзд серйозно сприйняв дану версію і вшанував його пам’ять хвилиною мовчання. Здається, нігерієць оцінив такий хід: у нього вдома дуже поважають справжніх воїнів і відчайдушних мисливців. 
 
Окрім господарів заходу – регіоналів, тут були також вітренківці та симоненківці. А лідер КПУ навіть виступав з трибуни, говорив про НАТО і мову, вгадайте що. Регіонал Вадим Колесниченко казав про «ярость шароварных патриотов» і проголосив «весеннее наступление за права граждан и за Конституцию». В’ячеслав Богуслаєв зупинився на негативних наслідках вступу України до НАТО.
 
Більшість учасників з’їзду виступали за двомовність. Однак в кулуарах я зустрів Миколу Левченка, секретаря Донецької міськради. Свого часу він виступав за те, щоб в Україні була одна державна мова – російська, за що жорстоко поплатився – його облили кефіром.
 Легіони йдуть в регіони
- Скільки сьогодні, на вашу думку, має бути державних мов в Україні?
- Може, українська буде регіональною, скажімо, у Львові і в Тернополі. Але може бути і одна. Наприклад, державність Білорусії повністю відбулася на одній, російський, мові. І на відміну від України Білорусія дійсно незалежна держава.
 
Звичайно, найзахоплюючим на з’їзді був виступ Михайла Добкіна. Харківський мер з’явився на сцені з тим самим обличчям, який зацікавлена публіка бачила у знаменитому ролику, що став хітом Інтернету свого часу. Про цей вираз обличчя його заступник Кернес сказав: «У тебе нудне обличчя, тобі ніхто грошей не дасть».
 
Добкін одразу назвав УПА і Шухевича мерзотою, повідомив, що сьогодні в Україні з’явилося покоління молодих людей, які не є ні російськомовними, ні україномовними. Думають вони російською, але писати російською грамотно не вміють. Мер Харкова говорив красиво, коли читав написаний текст, але несподівано почалася імпровізація:
 
- Это не я такой глазливый... Просто мне сейчас принесли записку, в которой говорится о том, что в Харькове отменили прямую трансляцию этого съезда. Но все я использую свои возможности, и все равно мы этот съезд покажем, – сказав Добкін. 
 
Майже кожна фраза директора Інституту країн СНД, депутата Державної Думи Костянтина Затуліна супроводжувалася аплодисментами. Він назвав присутніх співвітчизниками. Адже, як заявив росіянин, територія Луганської області колись входила до складу Великого війська Донського, а сам Затулін – потомствений донський козак.  
 
- Конечно, великий русский поэт Пушкин был эфиопского происхождения. Но его предки стали эфиопами после того, как сто тысяч лет назад из Хоружевки они выехали в Эфиопию, – незрозуміло над ким знущався «старший брат».
 
«ПрецеНдент» Януковича  
Передостаннім виступав делегат Афанасьєв, який сказав, що в дитинстві він був в’язнем Дахау, і потряс у повітрі своєю концтабірною міткою. Все це якимсь опосередкованим чином повинно було свідчити про звірства бандерівців, які «розстрілювали поранених наших бійців і, до речі, полонених німців». Янукович засудив дії косовських сепаратистів і НАТО, вимовив слово «прецендент» саме так, як його може вимовити тільки самий ярий захисник російської мови – «прецеНдент».     
 
Підсумком з’їзду стала досить м’яка резолюція з набором загальних оборотів про права людини і захист російської культури і регіональних мов. Потім була абсолютно безглузда процедура – голосування: всі були «за».
 
Ходовий товар 
Найцікавіше відбулося після з’їзду. Коли організатори привезли близько сорока журналістів до аеропорту Луганська, виявилось, що їхній літак разом із нардепами від ПР щойно відлетів. Представники Фонду імені В’ячеслава Чорновіла (як звучить!), які долучилися до організації з’їзду, зробили все, щоб літак розвернувся і забрав журналістів.
 
Народні обранці не надто зраділи представникам ЗМІ, які входили в салон: деякі з них не стримували своїх емоцій. Одна пані кричала: «Що ви собі дозволяєте, чому ми повинні повертатися за вами?» Іншій жінці (депутату або помічниці) стало зле із серцем, її навіть довелося залишити в Луганську. Літак з мільйонерами, а саме такими є майже всі депутати Ради, повертаючись за журналістами, подолав сотні кілометрів у повітрі. Безпрецедентний випадок, який свідчить про те, що Партія регіонів усвідомлює: людське обличчя – теж ходовий товар. Чи не це головна подія з’їзду?  
 
А взагалі нинішній «Сєвєродонецьк», як і будь-який сіквел, тобто фільм із приставкою «2», був набагато нудніший за попередній. Регіонали утрималися від сепаратистської риторики, відмовилися від агресії, усі як один поставали під час державного гімну, не пропонували перекладати його на російську мову і навіть не казали, що потрібен якийсь інший. І, як кажуть старожили української політики, стилістика Льодового палацу нагадувала стилістику першого з’їзду Народного руху. Тут, як і в кінці 80-х, було безліч синьо-жовтих прапорів, висіли історичні герби українських земель і  відчувався легкий присмак опозиційної романтики.