ut.net.ua 2008-01-18 00:00 Буткевич Богдан

Ринку немає

 

 

 

 

 

 

  

Саме фермерські кооперативи за допомоги держави у реалізуванні та зберіганні продукції є основою агроринку більшості західних країн. Бо саме фермери забезпечують продуктову безпеку держави, і зберігають нормальний стан землі. Їм забезпечується невелика, але стабільна норма прибутку. Тиждень дослідив, хто і як має право купувати землю в США і Франції

 
США
Заборона на продаж
У США в 1920-х роках та у другій половині 1960-х років відбувався так званий процес «зпусстеленя територій». Внаслідок інтенсивного землекористування великі компанії доводили до банкурства фермерів, руйнували їхні оселі, створювали величезні угіддя і нещадно їх експлуатували. Коли земля виснажувалася її кидали і бралися за нову. Згодом уряд змушений був виділяти сотні мільйонів доларів на програми заселення цих земель, продавати їх майже за безцінь.
На початку 1970-х років було заборонено несільськогосподарським компаніям з оборотом більшим $3 млн здійснювати сільськогосподарську діяльність. Тобто, купувати або орендувати землю сільськогосподарського призначення. Одночасно було прийнято рішення про державну підтримку об’єднань фермерів – кооперативів. І досі увесь аграрний сектор США тримається на цих кооперативах, що і дає змогу цій країні бути лідером у цій галузі.
Земля продається за так званою базовою цільовою ціною, що встановлюється уповноваженими державними органами – вільного ринку немає. Якщо фермер хоче продати свою землю, але не може знайти покупця, то його ділянку купує спеціалізоване агентство.
 
Франція
Хочеш володіти – працюй
Землю може мати тільки товаровиробник. Кандидат на придбання землі має бути жителем села або невеликого містечка, і проживати не далі, ніж 25 км від землі, яку він хоче купити. Він обов’язково має безпосередньо працювати на цій землі. Зверніть увагу – не просто управляти, а саме працювати. Це правило не стосується лише придбання виноградників, бо виноробство регулюється окремим законом. Окрім цього, кандидат на придбання землі має отримати ліцензію в міністерстві сільського господарства. Якими б не були великими капітал чи бажання, людина не зможе придбати землю без цієї ліцензії. Яку, в свою чергу, вона не отримає, якщо не збирається власноруч обробляти куплену землю.
 
Для допомоги фермерам свого часу в країні діяв Державний фонд кредитування придбання землі товаровиробником, який під нульовий чи символічний відсоток надавав товаровиробникам довготермінові кредити під заставу самої землі.
 
У Франції обмежується придбання невеликих ділянок, адже якщо посівні площі невеликі, то підприємство буде неефективним і не отримає прибутку. Є також і максимальний розмір землі???, аби не було концентрації виробництва.
Земля в цій країні продається за так званою індикативною ціною, тобто за ціною, яку встановлює держава. Але часто виникає ситуація, коли фермер продає землю, в купити її за дозволену ціну ніхто не хоче. Тоді землю купує Агентство з регулювання ринку землі – SAFER, і управляє нею протягом 5 років, поки не знайдеться покупець.
 
Матеріал підготовлено за сприяння співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Любові Молдован.