ut.net.ua 2008-12-19 00:00 Завгородня Інна

Гра в перевірку

Тиждень побував у складі делегації з позапланової перевірки правомірності діяльності гральних закладів столиці

 

Викривально-пере­віроч­ний рейд чиновників Київської міської адміністрації нелегальними гра­льними закладами, взяти участь у якому запросили й журналістів, нагадував квест. Команда перевіряльників зібралася у спеціальному автобусі навпроти столичної мерії і вирушила у віддалені райони міста на лівому березі Дніпра. За півдня треба було встигнути нагрянути у якомога більше позбавлених ліцензій гральних закладів, наробити галасу, полякати касирів з охоронцями і спалахами фотокамер зіпсувати гру нелегальним гравцям. Тиждень підозрює, що іншої мети у цього заходу не було, адже всі нелегальні гральні установи продовжують працювати і після перевірки.
 
Отож сидимо в автобусі. Чиновники з мерії тримаються осторонь і голосно обговорюють, куди ж саме поїхати: список нелегалів добре відомий. Як заявив Тижню начальник відділу ліцензування та з питань реєстрації Олексій Строяновський: «У нас є спеціалісти, які складають список саме таких закладів». Тому чиновники заходять до них упевнено й рішуче – вони заздалегідь знають про порушення і, звісно, виявляють їх.
 
Зупинка №1
 
Під’їжджаємо до ринку в районі станції метро «Лісова» – тут розташовані одразу кілька сумнівних гральних закладів. Під гучний акомпанемент шансону чиновники вриваються у затишні сутінки невеликої зали з автоматами ТОВ «Дніпро-Вікторія» на вулиці Мурманській, 8. За ними – журналісти. Камери починають знімати, фотографи клацають спалахами, а на рішучі заперечення охоронців чиновники відповідають: «Спокійно, влада прийшла. Нам можна». Пан Строяновський пре­д’являє ордер на перевірку. Гравці залишаються на своїх місцях і навіть відповідають на запитання телевізійників, тим часом касирка нервово набирає номер власника закладу, відмовляючись надавати будь-яку інформацію без його директиви. Фіксуємо порушення №1: на місці має бути відповідальна особа, а тут лише касирка та охоронець.
 
Легального суб’єкта грального бізнесу від нелегального відрізняє наявність двох ліцензій і торгових патентів на кожну одиницю грального обладнання. Відвіданий заклад має цьогорічну ліцензію Мінфіну, але термін дії ліцензії Київської держадміністрації сплив ще у липні 2007-го. До того ж у залі немає копії ліцензії саме на цю адресу (вона потрібна, якщо фірма володіє кілько-
ма закладами). Висновок очевидний: діяльність є незаконною, можна скласти відповідний акт про брак документів і передати його до правоохоронних органів.
 
Квест по ринку
 
Продавцям «Даринку» рейд видався зйомкою якогось ігрового телешоу. Виглядало все приблизно так: із білого автобуса вийшли респектабельні на вигляд люди в чорних пальтах і з чорними канцелярськими папками в руках і хутко побігли повз базарні ятки зі светрами і різнокольоровими панчохами. За ними ледве встигали журналісти з камерами, диктофонами і величезними фотоапаратами. Як виявилося, така швидкість у рейдах просто необхідна: приїжджаючи на точку – зазвичай поблизу ринку чи станції метро – чиновники намагаються спіймати одразу кількох зайців. гральних закладів, переважно нелегальних, в такому місці одразу декілька. стоять вони часто один навпроти одного, зовсім не побоюючись жорстокої конкуренції. Річ у тім, що багато з них мають спільних власників. Переконуємося в цьому вже під дверима другої точки, що виявляється зачиненою. Власне, як і третя, і четверта. Вочевидь, поблизу «Лісової» робити чиновникам сьогодні більше нічого – всі гральні заклади вмить позачинялися. Витік інформації або просто циганська пошта – і заєць під номером два втікає на очах. Посадовці, звичайно, мали намір погрожувати нелегалам опломбувати приміщення і «прикрити лавочку», але ті встигли зробити це самі. І, певна річ, так само ненадовго. максимум, на що спроможні такі рейди, то це на повторні акти перед телекамерами, а до справжнього закриття руки не доходять.
 
Робимо ставки, бігаючи ринковим лабіринтом, і нарешті натрапляємо на незачинені двері гральної зали – це сьогодні наш виграш. Об’єкт за адресою «вулиця Кіото, 1» належить відомому російському важковаговикові грального бізнесу – фірмі «Порив». З ліцензією тут усе гаразд, але перевірку цікавить ще й дозвіл на малу архітектурну форму і розташування цього приміщення. Проте касирка грального закладу відмовляється надавати документи повноважним представникам вла­­ди, а пан Строяновський фіксує порушення: «Дозвільні документи від санепідстанції та МНС мають бути на гральній точці. Ми їх не бачимо. До того ж заклад розташований на території ринку, земля якого надана орендарю для торгівлі, а не для того, щоб розвивати сферу грального бізнесу. Тобто можна порушувати питання про нецільове використання земельної ділянки».
 
Мала архітектура
 
«Я постійний член комісії, – розповів Тижню Іван Трушковський, начальник відділу контролю за благоустроєм. Ми саме пробігали через трамвайні колії, щоб устигнути на наступну точку. – У мене благоус­трій – я граю свою роль там, де окремо стоїть мала форма, і перевіряю пакет документів на її розташування. Там, де капітальна забудова, – це інший напрям».
 
У.Т.:  Що буде з виявленими несанкціонованими точками – їх закриють?
 
– Якщо ВДСБЕЗ (Відділ державної служби боротьби з економічною злочинністю. – Прим. ред.) перевірить документи й угода діятиме не за призначенням, відбудеться демонтаж.
 
У.Т.: Тобто ми днями можемо приїхати і подивитися?
 
– Днями ще зарано, потрібен час. Поки підготують лист на пана Ярему, Головне управління МВС України в місті Києві, поки вони проведуть перевірку – на це знадобиться два-три тижні. Якщо буде виявлено, що документів немає або земля використовується не за призначенням, подається заявка на наше головне управління, і вже воно вживає заходів із демонтажу споруди.
 
У.Т.: А чи вже було щось демонтовано?
 
– Наприкінці літа ми демонтували СПД Дворника на перетині Лепсе і Комарова. Один-єдиний. Це була не капітальна споруда, а саме мала архітектурна форма, призначена для реалізації товарів продовольчої групи. Її використовували не за призначенням, поставили автомати – не було ні ліцензій, нічого.
 
У.Т.: А що заважає зараз закрити заклад, який ми відвідали і в якому виявили порушення?
 
– Ви бачите, як повелася касирка? Відмовилася надавати документи, доки не приїде директор. Він їхатиме години півтори. Гаяти час ми не можемо. Якби тут був працівник ВДСБЕЗ, і пакета документів не надали міліції, вони мають право опечатати і за енний час вивезти автомати на склад для зберігання до завершення судового розгляду спра­­ви.
 
У.Т.: А чому не берете міліцію із собою?
 
– Запрошували – не знаю, я цього рейду не формував. Так, а де наш автобус?
 
«Ви, вочевидь, на такому виїзді вперше?» – насамкінець запитав мене Іван Іванович. Мабуть, решту журналістів той факт, що нелегальні гральні заклади виявляють, але врешті-решт так і не закривають, уже не дивує.
 
За офіційною статистикою кількість гральних закладів у Києві зменшується: станом на 01.01.2007 року було 1319, а на 01.01.2008 – лише 1053. Той факт, що, за свідченням незалежних фахівців, насправді відбулися злиття й укрупнення мережевих клубів-казино, а відносна кількість автоматів на душу населення за рік зросла приблизно на 30%, міська влада ігнорує. Напевно тому, що орендарі приміщень для гральних автоматів платять за них у середньому вдвічі більше за інших. Тому й порівняння наочне: на 1053 гральні заклади в столиці припадає 84 книгарні, 32 музеї, 33 театри. А якщо зважити на кількість шкіл – 439, то на кожну з них припадає більш ніж дві зали, де панує спрага легких грошей.
 
І знову вікторія...
 
Насамкінець заходимо до ТОВ «Казино-Вікторія». Ліцензія у фірми була, але за порушення ліцензійних умов її анульовано рішенням Київради у лютому 2008-го. Тобто вже майже рік заклад працює без ліцензії. Працівникам «Казино-Вікторії» до перевірок не звикати – були рік тому, тепер ось уже вдруге за тиждень приходять, чогось вимагають, заповнюють акти, звичайні й повторні, виступають перед журналістами...
 
Впевнившись у тому, що процедура на кожній наступній точці буде схожою, рейдова бригада роз’їха­­лася в інших важливих справах, попередньо поінформувавши журналістів, що сама адміністрація чатує: на початку цього року було анульовано три ліцензії КМДА на провадження господарської діяльності з «організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів». Щоправда, 81 суб’єкт господарської діяльності досі має такі ліцензії, але, вочевидь, не надовго. Адже пильні працівники адміністрації просто-таки не вилазять із гральних салонів. Як зауважив на диктофон Тижня Олексій Строяновський: «Перевірки проводяться постійно – дві-три точки щодня. Планові, позапланові». Мабуть, ще потроху і грають – задля наповнення бюджету…

[1082]

 
ФАКТИ

Рік тому, на початку грудня 2007-го, президент Віктор Ющенко на зустрічі з мером столиці Леонідом Черновецьким доручив Київській міській державній адміністрації винести щонайменше за 30 км від межі міста всі гральні заклади. 

Перше в незалежній Україні казино Split було відкрито в 1991 році. Тоді його відвідини були ознакою заможності. За сімнадцять років, що минули, портрет типового гравця змінився з респектабельного на середньостатистичний зі звичайними доходами і природним бажанням розважатися, отримуючи при цьому якщо не матеріальну вигоду, то принаймні адреналін.
 
До початку 1990-х років в США в значній кількості штатів азартні ігри були під повною забороною. Символом американського грального бізнесу стало місто Лас-Вегас у штаті Невада: місто-казку сьогодні щорічно відвідує близько 40 мільйонів туристів, залишаючи в місцевих казино та автоматах понад 9 мільярдів доларів. Під повною забороною азартні ігри в Ізраїлі, а також у більшості країн Сходу.
 
У світі близько 75% грального ринку займають казино зі столами рулетки і стандартним набором ігор у карти (покер, блек-джек), в Україні ж частка гральних автоматів становить 90% усієї індустрії розваг. Відповідно на казино припадає приблизно 8% ринку, на решту ігор (більярд, боулінг, тоталізатор) – лише 2%.
 
За статистикою Української асоціації діячів грального бізнесу, щорічний обіг коштів суб'єктів підприємницької діяльності на вітчизняному ринку азартних ігор сягає $1,5 млрд. Одна зала із десятьма гральними автоматами дає щомісяця щонайменше $10 тис. прибутку.