ut.net.ua 2009-01-30 00:00

Український космос

Треба дивитися туди, де зорі

 

На спеціальному засіданні в Парижі 62-га Генеральна Асамблея ООН урочисто оголосила 2009-й Міжнародним роком астрономії. Резолюцію подала Італія, батьківщина Галілео Галілея, який 400 років тому вперше подивився в телескоп.
 
Україна – п’ята в світі космічна держава, це наше почесне місце в рейтингу після Росії, США, Китаю та Франції за кількістю запущених у космос ракето-носіїв. Слава програмі «Морський старт» (невдовзі десятиріччя першого запуску) та її невтомним ракетам-носіям «Зеніт-3SL», чиї перші два ступеня виробляють на Південмаші. Цікаво, що за кількістю виключно комерційних запусків Україна навіть на третьому місці. Та навряд чи це привід пишатися – бо наші запуски комерційні, а в решті країн вони переважно бюджетні, тобто суто в інтересах держави та її науки.
 
Певна річ, ми б теж так хотіли. Восени минулого року уряд затвердив проект Загальнодержавної цільової космічної програми на 2008–2012 роки, за яким фінансування галузі було збільшене мало не в чотири рази – зокрема, з 65 млн грн в 2007-му до 250 млн грн у 2008-му, і всього склало понад мільярд. Але ж криза на Землі найперше вразила космос, і, звичайно, за умови знецінення гривні та решти болючих проблем виконати амбіційні плани, зокрема, створити супутникові телекомунікаційні мережі з використанням національного супутника зв'язку (космічного апарата «Либідь», запуск у 2011 році), навряд чи вдасться. Так само як реалізувати спільний із Бразилією – там ми проектуємо новий космодром – проект «Циклон-4» і запустити супутник «Січ-2».
 
Нам не вперше зраджувати космічні мрії. Пригадую, як у 2004-му тодішній заступник міністра закордонних справ України Володимир Макуха заявив, що до 2008-го українські конструктори планують збудувати багаторазовий пілотований космічний корабель нового покоління «Кліпер» (придатний як для автономних польотів, так і для обслуговування орбітальних пілотованих станцій) і запустити його в безпілотному варіанті. Всі ЗМІ зраділи, що український човник прийде на зміну космічним кораблям типу «Союз», але…
 
Втім, не все так погано, треба дивитися вище, туди, де зорі. За цікавістю до астрономії ми щойно випередили Росію – там цей предмет нещодавно вилучили з переліку обов'язкових для вивчення в середній школі. В нас же, за програмою, кожен одинадцятикласник щонайменше 17 годин має присвятити вивченню таємниць зоряного неба. І не уроків, а справжніх астрономічних годин.