ut.net.ua 2008-06-06 00:00 Лютий Іван

Два місяці музики

Щовікенду в парку над Дніпром гратимуть поважні виконавці. Для всіх, безкоштовно

 

 
 
 
 
 
 
Щовікенду в парку над Дніпром гратимуть поважні виконавці. Для всіх, безкоштовно.
 
Поки кияни розривалися між святкуванням Дня міста й перевиборами улюбленого мера, в Центральному парку ку льтури і відпочинку стартував фестиваль, без котрого тепер не можна уявити жодного вікенду, яким би він не був – спекотним або прохолодним, задушливим чи дощовим. «Київські літні музичні вечори», вражаючи випадкових перехожих, відкрилися вальсами Штрауса й парадом двох духових оркестрів. Невдовзі естафету перейняли і вдало відстрілялися лауреати Всеукраїнської асоціації академічних музичних конкурсів – під акомпанемент оркестрів Валерія Матюхіна та Миколи Сукача. Організатори запевняють, що музичних сюрпризів і потужного креативного заряду в них вистачить аж до кінця липня.
 
Фестиваль віком 70 років
 
Свою непохитну впевненість, що безкоштовні концерти класичної музики просто неба якщо не врятують світ, то бодай визначатимуть обличчя міста, директор фестивалю Юрій Зільберман ґрунтує на досвіді попередніх століть. Практика симфонічних концертів на Крутоярі сягає далеких 1880-х, коли, згідно з газетними оголошеннями, влітку в столичних парках регулярно виступали не менше трьох оркестрів, які набирали з місцевих аматорів, музикантів Опери та учнів Київського музичного училища. Зараз навіть самі назви тих місць та колективів звучать як невід'ємні атрибути Срібного віку: сади «Шато-де-Флер», штучних мінеральних вод чи Купецького зібрання, парк «Ермітаж».
 
Перервана громадянською війною традиція відродилася в 1920-х роках – свої перші концерти пе ред киянами вже в Пролетарському парку давали молоді Сєрґєй Прокофьєв, Володимир Горовиць і Натан Мільштейн. У 1938-му Державний симфонічний оркестр України на чолі з видатним диригентом Натаном Рахліним поклав початок безпрецедентній за розмахом і тривалістю (понад 50 років) концертній імпрезі «Київські симфонічні вечори».
 
Реанімувавши фестиваль у 1998 році й несуттєво змінивши його назву, Юрій Зільберман та композитор Іван Карабиць вивели цей просвітницький захід на зовсім інший концептуальний рівень. Задуманий як майданчик для виступів лауреатів конкурсу Горовиця та культурного обміну із закордонними колегами фестиваль «Київські літні музичні вечори» перетворився на потужний міжнародний форум. За 10 років тут відбулося близько 200 концертів, в яких узяли участь понад 500 солістів та 150 колективів з України, Росії, Казахстану, Великої Британії, Нової Зе- ландії, Польщі, США, Японії та Франції. Подейкують, наразі на літній естраді Маріїнського парку рветься виступити ізраїльський скрипаль - віртуоз Шломо Мінц, а побратимом «Вечорів…» хоче стати чи не найбільш привілейований фестиваль-мільйонер в американському Нью-Порті.
 
Державня іспити на свіжому повітрі
 
Щодо публіки, кількість охочих безкоштовно послухати класичну музику розчулила б найзавзятішого пророка кризи академічного мистецтва. Місця на фестивалі меломани займають заздалегідь, а ті, хто спізнилися, виявляють мужню готовність простояти дві години поспіль, навіть і під парасолькою в разі негоди. Кожен тут знайде щось на свій смак, позаяк фестивальна програма враховує широкий діапазон слухацьких пріоритетів – від балалаєчних переборів до естетського піанізму Володимира Крайнєва – і часто виходять суто за музичні межі, перетворюючись на полігон для творчих вечорів і театральних вистав. Атмосфера велелюдного карнавалу царюватиме й на цьогорічній імпрезі. З майже калейдоскопічною рясністю її створюватимуть шість українських оркестрів, десятки солістів плюс вражаюча еклектичність репертуару з джазовими стандартами та музично-апокаліптичними одкровеннями Олів'є Мессіана. В цьому плані зразково показовою буде програма 15 червня «Від Баха до П'яццолли» у виконанні тріо «Обертон» та ансамблю солістів «Solo Плюс».
 
Уперше із утаємничених кабінетів на свіже повітря перенесуть державні іспити випускників Глієрівського музичного училища (7, 8, 13 та 14 червня). Майбутніх концертмейстерів та диригентів оцінюватиме публіка, відкритим голосуванням на кшталт античних присудів гладіаторам: вказівний палець угору або безжально вниз.
 
Українсько-американський піаніст Микола Сук, окрім спеціальної програми з ексклюзивних шедеврів, 22 червня презентує ще й низку інструментальних концертів у камерній версії. Попри всю екзотичність, проект має стати одним із найбільш резонансних на фестивалі. Адже почути Перший та Четвертий фортепіанні концерти Бетховена чи Віолончельний Шумана у виконанні лише п'яти-шести музикантів – не тільки рідкісна можливість, а й справжня насолода.
 
Оркестр й народний хор
 
Найкоштовніший подарунок для київської публіки – п'ять концертів Національного симфонічного оркестру України (28 червня та 5, 6, 12, 13 липня). Хоча їх програми поки не розголошують, можна з упевненістю говорити, що репертуар провідного українського колективу – від класичних шлягерів до симфоній Дмітрія Шостаковіча – задовольнить будь-яких гурманів. А соло піаністів-лауреатів конкурсу Горовиця Огюстена Вожеле, Олександра Чугая та скрипаля Олеся Семчука під орудою диригента Володимира Сіренка будуть передбачено стабільними й неперевершеними.
 
Не залишиться осторонь і Державний естрадно-симфонічний оркестр. Йому випала особлива почесна місія: протягом семи заключних «Вечорів…» (з 18 по 28 липня) диригенти Наталя Пономарчук, Ми кола Сук і японець Мацунобо Такая супроводжуватимуть концерти юних вихованців «Літньої музичної академії». Остання – ще одне вдало апробоване ноу-хау Фонду Горовиця. Щорічно в цей час понад 70 учасників майже з 25-ти країн світу без обмежень за віком, віросповіданням та професійним рівнем приїздять до Києва вдосконалити свою майстерність у провідних педагогів по класу фортепіано, скрипки, альта й віолончелі. Звісно, доступ до оркестру отримають найкращі з кращих. І наостанок. Коли дописувався цей матеріал, надійшла інформація про участь у фестивалі Оренбурзького народного хору. Колектив, якого в Україні не бачили з 1988 року, дасть концерт 11 червня – до Дня незалежності Росії та на особисте прохання Віктора Черномирдіна. В складі хору, окрім вокалістів, – домри, балалайки та баяни. Співатимуть «Ах, Семьоновна», «Встрєчай, казачка, казака», «Хлєб – всєму голова» і, звісно, «Орєнбурґскій пуховий платок».
 
Напрошується висновок, що організаторів «Київських літніх музичних вечорів», утомлених пошуком творчого розмаїття, потягнуло до рязановських сюжетів. Тим не менше, достойному академічному фестивалеві трошки ностальгійної кіноатмосфери не завадить.  [622]
 
ЩО ПОСЛУГАТИ

 ФОРТЕПІАНО, ДЖАЗ І СКРИПКА

21 червня
VII музичний проект " Микола Сук презентує"
 
Світський лев і шанований український піаніст давно має щастя працювати на посаді професора в музичній академії Лас-Вегаса. З батьківщиною зв’язків не пориває, користується найменшою нагодою виступити на затишних схилах Дніпра. Як природжений просвітник пан Микола любить знайомити слухачів із призабутими шедеврами. Цього разу в його проекті – «Симфонічні танці» Штогаренка, Перший фортепіанний концерт Бібіка та Концерт для гобоя з оркестром Франсе. Подолати труднощі програми йому допоможуть піаністи Олег Безбородько та Аліна Халікова, гобоїст Роман Слабеняк і Чернігівський симфонічний оркестр «Філармонія».
29 червня
Джазові вечори пам'яті Володимира Симоненка
 
Ці вечори є, певно, однією з найкрасивіших традицій у мистецькому житті столиці. Слід, який залишив неперевершений знавець, популяризатор і дослідник джазу Володимир Симоненко, вартий того, аби принаймні раз на рік на його честь збиралися провідні музиканти і, згадуючи колегу, бентежили околиці справжнім драйвом. Під патронатом Олексія Когана у червні це зробить ансамбль німецького культур-аташе Жана-П’єра Фрьолі й
зірка австрійського джазу – піаніст Вольфганг Селіго. Останній – просто звір-універсал. Грає соло і в дуетах, і у квартетах. Для виступу в Києві підшукує витривалого українського саксофоніста.
11 липня
Концерт до 100-річчя Олів'є Мессіана
 
Ювілей французького класика – слушний привід виконати його «Квартет на кінець часу». Твір, написаний під час перебування композитора в нацистському концтаборі (там відбулася і прем’єра цього опусу), став знаковим для світової музики XX ст. В Києві його не виконували вже 6 років, і цю прогалину взявся заповнити скрипаль Олесь Семчук – учень Богодара Которовича, відомий на Заході не менше, ніж у нас. Спеціально для нинішньої події він запросив до України потужну команду італійських музикантів, а також відомого музикознавця й критика Сандро Каппелетто, який виголосить вступну промову.

схожі публiкацii