ut.net.ua 2009-01-23 00:00 Романчук Святослав

Бігти i стріляти

Змінивши методику підготовки, українська збірна з біатлону видала найкращий старт сезону за останні сім років

 

На перших етапах Кубка світу українці вибороли дві бронзові нагороди. Так успішно сезон наші стріляючі лижники ще ніколи не починали. Причому на п’єдестал піднімалися не лише жінки (вони вже давно виступають краще), а й представники сильної статі. Особливо значущим є грудневий здобуток наших біатлоністів в австрійському Хохфільцені (тут відбувалися другий і третій етапи дев’ятиетапного Кубка світу), де вони в естафеті дісталися фінішу третіми, залишивши позаду світових «монстрів»: Норвегію, Швецію та Німеччину.
 
У Кубку націй наша жіноча коман­да наразі посідає третє місце у світі, а чоловіча – шосте. У грудні й на початку січня попередніх років про такий результат ми могли тільки мріяти. А початок 2009-го приніс квартету українських біатлоністок ще й «срібло» в естафеті в Обергофі.
 
Рецепти успіху
 
Основний чинник, який забезпечив стрімкий злет вітчизняного біатлону, – зміна методики підготовки. Тепер тренерський штаб збірної більше уваги приділяє силовій програмі, а тому збільшив обсяг навантажень для спортсменів. На тренуваннях їм не конче треба бути невловимими, немов плітки на ярмарку. Головне – витримати тривалі дистанції. Українські біатлоністи на 15% збільшили свій загальний пробіг і за один сезон (дев’ять місяців) чоловіки нині долають близько 6,5 тис. км, жінки – 5 тис. км. Для порівняння: відстань між Львовом і Донецьком становить 1300 км. Улітку – крос і біг на лижних роликах, а в зимову пору – біг на лижах. Напередодні сезону, в жовтні та листопаді, за один місяць біатлоністи можуть намотувати до тисячі кілометрів.
 
Це одразу принесло плоди. Українці сьогодні вражають пе­редусім своєю прудкістю. Їхню працю вже оцінили керманичі світового біатлону. Зокрема, Оксану Хвостенко та Андрія Дериземлю запросили до участі в показовій Різдвяній гонці, що відбулася у німецькому Гельзенкірхені. І не помилилися – наш дует втер носа всій еліті біатлону. Тандем Хвостенко – Дериземля виборов золоту медаль і заробив €24 тис.
 
Ще раніше спортивна спільнота сипала компліменти нашим тренерам за дотримання принципу чесної гри. Під час індивідуальної гонки в Хохфільцені один із лідерів збірної Росії Дмітрій Ярошенко втратив обойму. Хтозна, чим закінчився б його похід до тріумфального фінішу, якби не українські тренери, які подарували опоненту своїх підопічних резервну обойму. Пізніше керівництво російського біатлону та перші особи Міжнародної федерації неодноразово висловлювали подяку Україні за благородний учинок.  
 
Якби знати, де впадеш
 
Проте на загальному райдужному тлі в сезоні 2008/09 уникнути неприємностей не вдалося. Значний резонанс спричинила заява президента Федерації біатлону України Володимира Бринзака, в якій він повідомив про намір сестер Віти і Валі Семеренко залишити синьо-жов­тий табір і перейти під прапори білоруської команди.
 
Звучало переконливо. По-перше, ще на пам’яті скандал з лідеркою віт­­чизняного біатлону кінця 1990-х Оленою Зубриловою, яка 2002 року проміняла український паспорт на білоруський і продовжила виступи за збірну сусідньої держави. На жаль, українські функціонери, як і заведено, не картають себе за втрату цієї спортсменки. Вагомих здобутків у Білорусі Зубрилова не мала, зате й досі успішно тренує резервний склад тамтешньої команди.
 
По-друге, в тій самій заяві шеф нашого біатлону вказав на причину, якою пояснюється рішення сестер Семеренко, – суцільне безгрошів’я, у зв'язку з яким збірна опинилася у фінансовій ямі. Згодом і Бринзак, і головні героїні скандалу спростували попередні декларації. Нині всі в унісон співають про подолання фінансових негараздів – збірникам знайшли кошти на підготовку.
 
Ціна питання
 
У середньому в сезон на одного спортсмена витрачають близько €15 тис. – стільки обходяться переїзди, проживання, харчування та медичне забезпечення. До цієї суми потрібно додати ще €10 тис. на екіпірування, гвинтівки, патрони. До речі, один біатлоніст за сезон робить від 12 до 15 тис. пострілів. Тисяча патронів коштує близько €200.
 
Майже всі витрати бере на себе Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту. Якщо бракує грошей, вітчизняна Федерація біатлону самотужки латає фінансові дір­­ки. Зокрема, оплачує відрядження на найближчі турніри масажистам збірної, послуги яких чомусь не були занесені до основного переліку видатків Кубку світу 2008/2009. Натомість чиновники стверджують, що молоде покоління проблем не відчує, принаймні цього сезону. Окрім карпатського Тисовця, юні спортсмени поїдуть на всі заплановані міжнародні старти, зокрема й на юніорський чемпіонат світу, що розпочнеться 25 січня в Канаді.
 
Сяк-так і з великим бажанням перемог український біатлон вже не банально «виживає в умовах кри­­зи», а робить спроби грати пер­шу скрипку. Наша збірна ще не стала Наполеоном, який прагне завоювати спортивний світ. Підтвердження цьому – зниження обертів на четвертому та п’ятому етапах у середині січня. Зате такі «загарбники», як Росія, Німеччина й Норвегія, уже тепер чухають потилиці: українцям виявилося по зубах зірвати їхні наполеонівські плани.

[1105][1106]

 
ТИМ ЧАСОМ

 

Попереду всіх 
 
Віта Семеренко стала найкращою біатлоністкою грудня 2008 року за результатами голосування на німецькому сайті biahtlon2b. Українська спортсменка отримала 88% голосів інтернет-користувачів. Звитяжця визначали за двома критеріями – перемоги на етапах і прогрес у виступах. Найбільшу активність виявили вболівальники України, Росії та Німеччини..
 
ЕКСКЛЮЗИВ
Євген Колупаєв
головний тренер збірної україни з біатлону
«Головне – Олімпіада-2010»
 
Ми дуже задоволені результатами першої половини сезону, особливо швидкістю. Якщо брати до уваги лише біг, то перспективи української команди надзвичайні. Приміром, Сергій Седнєв на торішніх змаганнях програвав лідеру Емілю Егле Свендсену майже дві хвилини. Тепер це відставання скоротилося до 30 секунд! З російськими спортсменами ми біжимо нога в ногу. Та головне, щоб нинішня готовність наших біатлоністів збереглася до початку Чемпіонату світу, що відбудеться у лютому в Південній Кореї.
 
Потрібно буде добре попрацювати зі стрільбою, особливо бронзовій призерці Олімпійських ігор у Турині Лілії Єфремовій. Вона бездоганно стріляє на тренуваннях і розбиває мішені за відведені 28 секунд. Натомість під час гонок її не впізнати: перші два постріли влучні. Потім пауза, невпевненість, мандраж, серце калатає – і вона втрачає над собою контроль. Думаю, ці недоліки ми усунемо – і на світовій першості все буде гаразд. Зрештою, ми не робитимемо трагедії, якщо на цьому форумі не здобудемо нагород. Все ж таки поточний сезон передолімпійський. Тому навіть Чемпіонат світу – лише репетиція до білої Олімпіади в лютому 2010 року у Ванкувері.
Ми радіємо, що виховали повні склади команд, які претендуватимуть на успіх у Канаді. Зміна поколінь відбулася успішно. Нинішні спортсменки достойно замінили зіркову команду в складі Олени Зубрилової, Олени Петрової, Ніни Лемеш і Тетяни Водоп’янової. Натомість склад чоловічої команди коректив не потребує. Ми й далі розраховуємо на досвід В’ячеслава Деркача, Андрія Дериземлі та їхніх молодших колег.

Новини RedTram

Loading...