ut.net.ua 2009-05-29 00:00 Загоруй Ярослав

Термінатори йдуть!

Вигадане письменниками-фантастами та режисерами блокбастерів майбутнє настало – вчені створили штучний інтелект

 

Рудоволоса термінаторка Ширлі Менсон матеріалізується з пісуара і пробиває пальцем, що перетворюється на лезо, лоба науковцю, який отетеріло спостерігає за метаморфозами сантехніки. Термінаторка Камерон охороняє життя майбутнього рятівника світу Джона Коннора від роботів і мріє про чисте кохання. Джон Генрі, супер­ком­п’ю­тер у людській подобі, вивчає біблійні заповіді під опікою ФБР-івця у відставці, товаришує з маленькою дівчинкою й розповідає про свій досвід «вмирання» у мить, коли його вимкнули з розетки. Весь англомовний і англорозуміючий світ кілька місяців запекло качав з інтернету серіал «Термінатор. Хроніки Сари Коннор», щоб переглянути ці та інші цікаві сцени (термінатор на прийомі у психоаналітика тощо). Після перегляду на форумах постало питання: «А що там поробляють наші роботи і чи не планують вони повстання?».
 
Повідомляємо, що роботи вже ставлять досліди, читають думки, беруть зразки внутрішніх органів, грають у футбол і дефілюють подіумом. Одна з останніх новин – робот Адам зробив своє перше наукове відкриття. Творці робота перевірили його висновки й досліди. Адам виконав експерименти блискуче.
 
Перші «люди»
 
Заввідділу інтелектуальних відеосистем реального часу Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України Віталій Боюн вважає роботів ефективним засобом заміни ручної праці на виробництві та в екстремальних умовах. Учений розповідає, що роботи першого покоління могли діяти тільки в структурованому середовищі й були строго програмованими. Роботи другого покоління вже були здатні «відчувати», взаємодіяти із зовнішнім середовищем, виконувати різні маніпуляції з предметами в змінюваній обстановці.
 
«Третє покоління – це так звані інтелектуальні роботи. Їхньою характерною особливістю є здатність до навчання та адаптації в процесі вирішення завдань, – пояснює Тижню Віталій Боюн. – Взагалі інтелектуальний робот має розуміти мову і вести діалог із людиною, формувати в собі модель зовнішнього середовища, розпізнавати й аналізувати складні ситуації, планувати поведінку і траєкторію руху в умовах неповної інформації про навколишнє середовище».
 
Саме таким і є розроблений групою британських комп’ютерників та біологів під керівництвом професора Росса Кінга робот-науковець Адам. Щоправда, він виглядає не як андроїд у кіношному поданні: це великий лабораторний стіл із безліччю приладів і комп’ютером. Адам вивчав ферменти, для яких дотепер не виявлено гени, що їх кодують. Учені завантажили роботу необхідну для дослідів інформацію, він її проаналізував і сформулював 20 наукових гіпотез. Далі спланував потрібні експерименти й виконав їх, підтвердив одні гіпотези й відкинув інші. До Адама жодна з наявних автоматизованих систем не могла самостійно, без участі людини, виконувати всі стадії наукового процесу. Ну достоту Джон Генрі з серіалу, який вчився освоювати світ і сам себе «апгрейдив».
 
Вчені не зупинилися на досягнутому: до пари Адаму сконструювали Єву. «Адам – лише прототип, – каже Росс Кінг. – Єва краще спроектована і взагалі елегантніша». «Солодка парочка» інтелектуальних залізяк нині розробляє ліки від низки тропічних хвороб, найперше – від тропічної лихоманки.
 
Хатній приятель
 
Хоч би як старалися європейці, а пальма першості в роботобудуванні належить Японії. Азійські учені впритул наблизилися до серійного випуску роботів-помічників. Такий робот виглядає як кумедна пластмасова іграшка 40 см заввишки, з великими круглими очима й маленькими крильцями. Замість очей – дві вбудовані камери, якими робот відстежує пересування людини та її дії, запам’ятовує їх й аналізує. Він може нагадати, наприклад, куди власник запхнув окуляри чи ключі, або підказати, що час випити ліки.
 
Але чи не найцікавіша розробка японських учених – створений компанією Honda людиноподібний робот Asimo. Він має дитячий зріст – 1,20 м, щоб вільно пересуватися у заставленому меблями й оргтехнікою середовищі існування людини, самостійно рухається, не натикаючись на перешкоди, вміє взаємодіяти з людьми, розпізнає їх на обличчя і звертається до знайомих по імені. Нещодавно Asimo навчили читати думки. Учені створили спеціальний шолом для власників робота, який на основі аналізу змін активності головного мозку може визначити, про що думає людина. Потім відповідний сигнал передається роботові бездротовим зв’яз­ком, і «телепат» виконує дану по­дум­­ки команду. Минулого літа Asіmo навчився розуміти одночасну мову кількох людей. Андроїд уже встиг цілком успішно виступити в ролі диригента симфонічного оркестру та рок-співака і, як належить зірці, має невеличку дискографію та кілька фанатських сайтів. Цього квітня Asimo вирушив на гастролі за межі Японії, але не як диригент, а як учасник 21-го Міжнародного фестивалю науки в Единбурзі. За один вікенд аж 8 тис. цікавих прийшло подивитися на цього, без перебільшення, фантастичного персонажа. Honda обіцяє і надалі возити Asimo світом, щоб пропагувати досягнення науки. Ну й, звісно, себе.
 
Песик не хоче ковбаски
 
Не відстають у розвитку робототехніки і військові. Нещодавно Китай заявив, що має намір створювати нові види озброєння, зокрема бойових роботів. На думку Міноборони Піднебесної, у майбутніх війнах перемоги не залежатимуть від кількості військовослужбовців – головну роль відіграватимуть інтелектуальні безпілотні системи. Тут вже час згадати не «Термінатора», а «Зоряні війни» з усілякими бойовими роботами.
 
Якщо Китай лише планує використовувати роботів в армії, то Пентагон уже активно тестує робота Big Dog (Великий собака). «Песик» має чотири ноги і може рухатися пересіченою місцевістю зі швидкістю 5,3 км/год, лазити по деревах, ходити по снігу й балансувати на слизькій кризі. На думку розробників, робот-пес знадобиться військам для перенесення вантажів у бойовій обстановці або для евакуації поранених. Це й не дивно: маючи вагу 75 кг та розміри 100х70 см, робот може нести 150 кг вантажу.
 
Має Пентагон і роботів-саперів. Невеликі гусеничні машини здатні вловлювати дрібні частки компонентів вибухівки й обстежувати пі­дозрілі об’єкти за допомогою механічної руки. За потреби сапер може знешкодити знайдену міну, не наражаючи на небезпеку життя людей. Ізраїльські ж учені розроблять роботів-розвідників розміром зі звичайну осу.
 
І це лише невелика частина подій, що нині відбуваються в робототехніці. Учені обережно прогнозують, що до 2050 року штучний інтелект випередить за розвитком людський розум. Приміром, компанія Intel, один із провідних виробників високих технологій, торік заявила, що вже не далекий той час, коли комп’ютерний інтелект перевершить можливості людей. Вчені захоплені прогресом і цілковито впевнені, що контролюють події. Вони вважають нереальною ситуацію, у якій, приміром, розумник Адам забажав би самостійно «рулити» планетою, взяв під контроль бойових роботів, хатніх працівників та шоуменів на кшталт Asimo і підняв заколот проти своїх творців. Але, попри запевнення, чимало людей у всьому світі із запалом граються в комп’ютерну гру Rebel Robots («Збунтовані роботи») й очікують наступних серій «Термінатора». Може, це тренування про всяк випадок: а раптом терористи дадуть Asimo в руки кулемет?

[1349]

 
ФАКТ

 

Слово «робот» вперше з’явилося 1921 року в п’єсі Карела Чапека «Р.У.Р.». Відтоді тема штучних людей-машин стала активно розвиватися не лише в літературі та кіно, а й у наукових колах. Розробка штучного інтелекту, віртуальної реальності, зрештою, промислових роботів і «залізних» дослідників космосу – все це наукові шукання «з однієї опери».