Культура 2013-07-05 12:36 Тиждень

Повірити очам. Фестиваль візуальної культури VIZII

У Києві завершився фестиваль візуальної культури VIZII, який тривав понад місяць. І хоча мультимедійному мистецтву дають проявитися не вперше (були і KIMAF, і відеоартовий VAU-Fest, і нещодавній фестиваль прогресивної музики та цифрового мистецтва NextSound), унікальність цього проекту – в інтеграції двох самостійних форм: фотографії та медіа-арту.

У межах заходу по всій столиці виставили більше ніж 20 фотодобірок митців із Європи та США, що охопили жанровий спектр від документалістики до концептуальної інсталяції. Наскрізною темою цієї складової фесту стало наголошення не так естетичної, як архівної функції фотографій. Приміром, німецький автор Бургард фон Гардер представив відбитки з пошкоджених негативів, знайдених у колишньому приміщенні видавництва комуністичної газети у Вінниці, за допомогою яких представив епоху холодної війни. Пйотр Збієрський – подорож за чорно-білими спалахами емоцій, Шимон Кліман – документальні портрети сучасних словацьких циган. Олександр Кадніков у дещо моторошній інсталяції «Призма спокою» за допомогою світлин показав, як минуле розчиняється, немов у воді.

Кульмінацією фотографічної складової VIZII став конкурс «Місто майбутнього» – в його основу лягла така модна сьогодні медитація над метаморфозами міського простору. У цій точці, як у суглобі, до світлин доточилася медіа-частина фестивалю. Дивно це чи ні, у тому самому просторі містився кураторський проект російської художниці Маріни Фомєнко (відеоінсталяції «Депо»), яка теж розробляє урбаністичну тему. «Ми розуміли, що VIZII спрямовані на дві різні аудиторії: поціновувачів фотографії та людей, які цікавляться мультимедійним мистецтвом, зокрема й перформансами. Ці групи не дуже перетинаються, і нам було цікаво створити середовище, де вони зможуть відчути спільні точки», – розповідає Катерина Вашталова, кураторка програми медіа-арту.

Медіа-арт-програма максимально використовувала особливості фестивального простору – «Київської фортеці». На цегляні стіни, валізи та двері проектували близько десятка відеоробіт міжнародної виставки «Простір спогадів» разом із такими екзотичними речами, як мікровідеоінсталяція та мапінг. Британський перформер Че Кевлін і білоруські музиканти PortMone показали дійство «Ностальгія-2012» про речі, які роблять нас самими собою, а московський авангардний хореограф Валентин Цзин організував майстерню, по закінченні якої учасники провели масштабний перформанс на всій території фортеці. Там само відбувалися публічні бесіди з кураторами виставок і майстер-класи митців.

VIZII – зовсім молодий фестиваль. Попри це, він не пройшов тихцем: у ньому побачили перспективи й самі творці, й інституції, що підтримують розвиток культури. Лишилося одне питання – відкритість публіки. Оскільки Київ тільки дегустує андеграундне мультимедійне мистецтво, фест, незважаючи на потужну освітню складову, «поцілив» переважно в експертів. Приміром, дехто з гостей перформансів Валентина Цзина відверто заявляв про нерозуміння його пластики. А ось актори театру «ДАХ» так пройнялися, що запропонували Цзину спільний проект на ГОГОЛЬFEST. Хочеться вірити, що майданчики для нового мистецтва розширюватимуться і, показуючи нестандартні візуальні рішення, викликатимуть інтерес дедалі більшої аудиторії.

Новини RedTram

Loading...