приватна урбаністика

Севастополь: місто-дівчина, через яку стискається серце

Є важкі «затемнені окуляри», крізь які сприймають Севастополь не лише відвідувачі, а й багато севастопольців. Люди не бачать душу Севастополя поза військовим флотом і поза історією двох оборон.

11 Березня 2019 Олег Кочевих

Бахчисарай. Сон. (Пост)Пам’ять

Спочатку він мені снився. Натóді я знала про Бахчисарай лише те, що він існує, а більше нічого. Снилося, що я стою на подвір’ї одного будинку, а на дах іншого можна стрибнути з цього самого подвір’я – настільки тут круті горби.

1 Березня 2019 Анастасія Левкова

Лозова. Оманлива ясність

Мені здавалося, що передбачити враження від цього міста неважко, тож тим більше я була здивована власною розгубленістю, а ще – проблемою з найменуванням. Між «це – не місто» (навіть) та «це таке місто». Можна сказати, що подібне враження може виникнути стосовно будь-якого з невеликих міст, але мені йдеться про це саме тут, у Лозовій.

22 Лютого 2019 Олександра Суховєєва

Бердянськ. A-more

У маленьких приморських містах люди інакше відчувають простір, і ритм часу збігається із шумом хвиль. Приморські міста – це особлива категорія міст, їхнє життя залежить від величної водяної стихії, а надто коли є порт. Залізнична колія на набережній – не примха, а необхідність, і це сприймається як належне.

18 Лютого 2019 Ольга Новик

Борислав. Храм на «чорному золоті»

Коли заїжджаєш у це місто з південнішої частини Дрогобича, то замість звичних гострих конусних шпилів чи круглих бань церков бачиш високі нафтові вежі, які чорним блиском променяться на золотих смугах грудневого сонця.

8 Лютого 2019 Єва Райська

Полонне: знайомий незнайомець

З моїх дванадцяти років життя в Україні у місті Полонне Хмельницької області я буваю одинадцять. Тут живуть найближчі українські родичі – дядько, двоюрідні брати й сестра. Але зазвичай це “візити вихідного дня” – родинні вечері, поїздки у сусіднє село та прогулянки середмістям. Вивчити життя Полонного глибше та познайомитися з тими, хто намагається розбудити місто, мені випала нагода тільки тепер.

1 Лютого 2019 Григорій Пирлік

Добропілля. ДоброВело

Усі індустріальні міста однакові. Завод або шахта, клуб або палац культури при них, кінотеатр, пам’ятник радянському воїну, раніше був іще Лєніну.

25 Січня 2019 Марина Блудша

Підгайці: гігант у мініатюрі

Підгайці, як і всі малі бурґи, — се місто із роздвоєнням особистості. Бо малим градам належить відігравати водночас роль і міста, і села. Бути одному, але працювати за двох, щоби банально вижити. Втілювати протилежні риси, аби мати чим себе зайняти й не знудитися.

17 Січня 2019 Назарій Заноз

Море, степ і лиман: як Бердянськ прив’язує до себе

Найбільше в Бердянську запам’ятовуються три речі: яскраве, аж біле, літнє сонце, східний вітер, що будь-якої пори року звіває все на своєму шляху, і, звичайно, море, «азовська калюжа» (як писав Микола Хвильовий у листі до Миколи Зерова, щоправда, одразу й уточнював, що вона «таке ж прекрасне явище, як і це безхмарне небо степового півдня»).

26 Грудня 2018 Ольга Харлан

Запоріжжя за межами усталених кліше

Запоріжжя хоч і є одним із найбільших обласних центрів України, але певним чином розчиняється посеред історій інших, навіть набагато менших українських міст та сіл.

17 Грудня 2018 Андрій Гладій