Вікторія Малишева

Мій Крим

Так, я була у відпустці. І не просто у відпуст­ці — у Криму. Я їхала за профспілковою путівкою.

5 Серпня 2017

«Годувальники»

Найбільший головний біль зі всіх у Луганську — робота. Може, десь там у Європі чи Америці жінки й забезпечують себе, але на моїй вулиці споконвіку це робили чоловіки. Що не означає, ніби жінка сиділа вдома, поралася на городі та співала численним дітям колискові. Вона теж завжди працювала

29 Липня 2017

Без законів і судів

Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?

22 Липня 2017

Безпорадне майно

Рівно за півроку до літа 2014-го в нас померла родичка. Окрім стресу від самої події в повітрі зависло питання успадкування її нерухомості.

15 Липня 2017

Біля вулкана

Мене завжди дивувало, коли люди будували свої домівки в сейсмонебезпечній зоні: біля підніжжя вулканів, у зоні цунамі або сходження лавини.

8 Липня 2017

«Нові можливості»

Я дуже добре пам’ятаю, як років за п’ять до війни ми збирали інформацію про те, як у 1990-ті збагатів власник компанії, де я тоді працювала.

1 Липня 2017

Продам квартиру в Луганську

Найгучніша новина останнього часу — можливість продавати нерухомість, не облишаючи меж «ЛНР».

24 Червня 2017

На маяку

Уявіть собі маяк десь далеко в морі-океані. Своєрідна сувора кам’яна цитадель посеред бурхливого неспокою. Можна ж там жити, правда? Взяти із собою запаси сірників, їжі, ліків… Книжки, якщо в цьому є потреба. Я прихопила би ще фотоапарат і щодня фіксувала б цей бурхливий неспокій навколо. Так от у якихось своїх дивних межах життя у «республіці» нагадує мені той вигаданий маяк. Щоб жити тут більш-менш нормально, треба мати кілька складових цього буття, про які я й хочу розповісти.

17 Червня 2017

Поясніть, що відбувається

Наприкінці весни я гуляла з малюком на дитячому майданчику посеред міста. Здається, немає милішої картини, аніж вечірнє сонце теплого, ще не спекотного травневого дня, сміх, галас, діти та їхні щасливі батьки.

10 Червня 2017

Час казок

Після літа 2014 року з’явилася нова позначка часу — до війни. І це не просто межа між життям до літа 2014-го та після нього, а уособлення всього найкращого, що трапилося в житті більшості.

3 Червня 2017