приватна урбаністика
Електричкою першого класу до Трускавця, або Поза Галичиною
Насправді, навіть наголос цього міста не до кінця відомий — галицьке «ТрУскавець», яке вживають жінки з навколишніх сіл, що приїжджають працювати санітарками в санаторіях, чи бадьоре «ТрускавЕць», як його називають відпочивальники з Дніпра. Кожному своє.
21 Серпня 2018 Лада Москалець
Чернівці. Бруньки та коріння
Є в мене один білінгвальний товариш. То каже, як говорить німецькою, почувається строгішим і «розкладеним по полицях», а як переходить на українську — одразу інша людина: балакуча й невимушена. Мова конструює нашу реальність, дає можливість сприймати її як «сепарабельні множини», називати речі та явища, надавати їм сенсу й значення. Тому такі різні мови (аналітична й синтетична) по-своєму конструюють цей світ. До чого це я? Адже це блог про місто.
16 Серпня 2018 Андрій Тужиков
Ужгород для своїх і чужих
Туристи, як і закохані, люблять обманюватись.
10 Серпня 2018 Олександр Гаврош
Біла Церква. Повітовий дзен
Моє знайомство з Білою Церквою почалося несподівано і, правду кажучи, вимушено — після того, як метастази «русского мира» перекинулися на Донбас.
7 Серпня 2018 Максим Віхров
Чернівці. «Тікаючи від сенсу»
Простіше не знати Чернівці. Значно легше жити в Чернівцях як у невеличкому місті Західної України, котре має якусь там довгу історію та красивий університет. Але якщо вже трішки відчув його серцем, то не вирвешся з нього ніколи. Ти влип. Як і я.
3 Серпня 2018 Христя Венгринюк
Павлоград. Страх і ненависть у Павлєгасі
У мого колеги була звичка: щоразу, коли справи заносили нас у Павлоград, він робив селфі на фоні дорожнього вказівника та постив у Facebook, додаючи віршик суржиком. Щось на кшталт: «Здравствуй місто Павлоград, я оп’ять тобі не рад».
30 Липня 2018 Юлія Трофімова
Харків. Екзотика
«Харків — місто контрастів», «перша столиця», хвалькувате «найкраще місто для життя», зухвалий «Ха» молодших од мене поколінь — кожна з версій мені цікава, бо всі чужі. Єдине Місто, що насправді існує, — моє власне.
24 Липня 2018 Олександра Суховєєва
Славутич: Under Construction
У Славутичі мене не покидало відчуття дежавю та певної іронії.
20 Липня 2018 Назарій Заноз
Херсон: мрії та марення від заснування до сучасності
Херсон — моє місто сили й слабкості водночас.
12 Липня 2018 Альона Маляренко
Київ, Бессарабка. Ностальгія за теперішнім
Щовесни, перед тим як дерева мали вкритися листям, я фотографувала зі свого балкона круглий зад Бессарабського ринку. Щовесни я була непевна, чи добуду тут, у Києві, до осені, коли листя з дерев, що стоять між моїм балконом і ринком, упаде – і знову можна буде безперешкодно побачити той самий круглий зад Бессарабки.
3 Липня 2018 Анастасія Левкова