приватна урбаністика
Київ. Шлях до свого міста
Місто наче ріка, у воду якої не можна зайти двічі. Місто живе, змінюється, вдягається у стилі різних епох, гарнішає або спотворюється через хаотичну забудову. Щось із нового одягу личить місту, а щось – ні. Дедалі частіше чую, що Київ уже не той, що він утратив свій характер… Хай там як, до міста дитинства – до свого міста – завжди є шлях через хвіртку в серці.
1 Грудня 2016
Коло Мия
Спочатку мені подобалася його назва, Коломия – Коло Мия, така дуже конкретно-геометрична.
29 Листопада 2016
Коростень. Колії, граніт і таємниці
Якщо приїхати сюди на початку вересня, то відчуєте цей запах. Запах яблук, що налилися соком по вінця і важко падають у мілкі калюжі, і креозоту – знаєте, така темна рідина, що нею обробляють залізничні шпали. Ну, може, звучить ніби якась отрута, але ви чули цей запах – густий, п’янкий.
25 Листопада 2016
Нецентровий Харків
Буває, що місця, які вражали у дитинстві до холодних мурах на шкірі, в дорослому віці, наче дволикий Янус, раптово повертаються іншим своїм обличчям, до якого ти не звик. Харків мого дитинства і той Харків, де я мешкаю тепер, – це два різних міста. Перший я дуже любила за нечасті побачення, які завжди дарували відчуття свята з солодким післясмаком, другий – довго не могла сприйняти, прийняти і впустити до серця.
21 Листопада 2016
Суми. Місто можливостей
Уперше Суми здалися мені сірими й невиразними. Неприбраний сніг, побиті тротуари, бездоріжжя пригнічували, а коротка вилазка у центр міста не дала чіткого уявлення про його естетичну та історичну цінність.
17 Листопада 2016
Берегове і Хуст. Угорське. Єврейське. Французьке
Уперше я почув про Підкарпатську Україну дуже давно, більше тридцяти років тому, коли познайомився з Жужею, молодою мадяркою з Будапешта. Її дідусь і бабуся жили у цьому регіоні, який вона називала “Карпатолйо”, і вона все хотіла до них поїхати. Була там лише раз чи два, на той час потрапити сюди з Угорщини було майже неможливо. Що ж до мене, то я тоді також шукав слідів мого дідуся, який народився десь у Карпатах, але я не знав, де саме. Пообіцяв собі, що колись відвідаю цей регіон, віддалений від традиційних маршрутів.
11 Листопада 2016
Львів. Місто-чоловік
Напевно, все почалося значно раніше, але вважаймо, що віхою були Андруховичеві тексти. У “Перверзії” він писав про Венецію так, що уявлявся Львів, у “Дванадцяти обручах” він писав про антоничівський Львів, у “Таємниці” він писав про своє львівське студентство, кажучи, що завжди хотів “мати щоденний стосунок до тих стін”.
8 Листопада 2016
Чорноморськ: у пошуках утраченого пляжу
На пляжі вони з’явилися непомітно. Поставали по одному, викривлюючи простір і, зрештою, змінюючи нас.
4 Листопада 2016
Гусятин і його переходи
«Йду до гальонів» або «Йду подивлюся до москалів», — казали колись люди й вирушали через місток на Збручі до своїх сусідів з іншої імперії — Австро-Угорської або Російської.
28 Жовтня 2016