Українська наука

Мовне питання

Я не філолог. Тому не можу розмірковувати про аспекти вживання української мови з тим досконалим розумінням усіх відтінків проблеми, яке притаманне галузевим фахівцям. Але як споживач мовного продукту — від вуличної реклами до наукових праць — постійно зауважую, що, м’яко кажучи, із ним щось не так. На мою думку, ідеться про системну проблему.

15 Лютого 2019

Мистецтво української діаспори та старовинна кераміка. Найважливіші культурні події11-17 лютого

Цього тижня культурний простір країни майже повністю заповнять собою виставки, кінопокази та концерти, присвячені Дню закоханих. Втім Тижню вдалося зібрати інформацію про важливі мистецькі заходи, актуальність яких не обмежується одним днем.

11 Лютого 2019

Трудова міграція: кочовий стан

Про унікальні риси української міграції та її вплив на національну ідентичність

11 Лютого 2019

Найважливіші культурні події країни. «Крути 2018» та Kyiv Photo Book

4-10 лютого перш за все запам’ятаються кінематографічними подіями та фестивалем фотокниг.

4 Лютого 2019

Учта

Наші діаспорні приятелі та знайомі послідовно підтримують традицію відзначання православних свят, і тому початок року — нескінченний потік подій, визначених церковним календарем у його юліанському варіанті.

2 Лютого 2019

Кількість vs якість. Про сучасну мілітарну культуру

Тиждень опитав митців, які чималу частину своєї творчості присвятили війні на Донбасі. Ми попросили їх відповісти на такі запитання:

30 Січня 2019

«Теура. Софія Яблонська» та «Вечори французького кіно». Найважливіші культурні події країни 28 січня – 3 лютого

Тиждень запам’ятається передовсім кінематографічними подіями і художніми виставками

28 Січня 2019

Андрій Антоненко: «У нас є й позитивніші, переможні пісні, але для них немає ефірів, про них ніхто не знає»

Тиждень зустрівся з військовим і рок-музикантом, лідером гурту Riffmaster, щоб дізнатися, як зробити українську музику мейнстримом, чи потрібно створювати мілітарний контент і як перемагати в інформаційній боротьбі.

26 Січня 2019

Кінофестивалі у Харкові та Ройтбурд у Львові

Головні культурні події 21-27 січня

21 Січня 2019

Гаряча холодна надпровідність

Як втілюються в життя спецефекти з фантастичних фільмів

20 Січня 2019

Світлана Благодєтєлєва-Вовк: «Нашою діяльністю ми хочемо показати, хто насправді господар в українській науці»

Ініціативна група українських науковців «Дисергейт», що викриває факти плагіату та псевдонауки під час захисту дисертацій можновладцями й простими людьми, працює три роки.

17 Січня 2019

"Схід читає" та "Майдан Inferno": найважливіші культурні події

Головні культурні події 14-20 січня

14 Січня 2019

Подолати владу у владі

2019-го нарешті стане зрозуміло, як завершиться реформа децентралізації

9 Січня 2019

Нові культурні інституції

Як держава має сприяти розвитку культури

8 Січня 2019

Наука згадування

Українські професійні історіографи постали перед такими викликами, яких не знала жодна з європейських історичних шкіл.

3 Січня 2019

Рік грантів в українській науці

В Україні має статися важлива подія в адмініструванні науки — запуск Національного фонду досліджень (НФД). Фонд має прозоро розподіляти грантові гроші, й на нього покладають сподівання в питанні протидії відпливу кадрів із науки, підвищення якості досліджень. Проте із запуском виникають проблеми.

2 Січня 2019

Тягар помилок

Схильність сучасної української влади протягом 27 років майже текстуально повторювати помилки всіх попередників, починаючи з 1917-го, сприяла формуванню сталих уявлень про «українські граблі» та їхню нібито неминучість. Політична верхівка модерної України примудрилася продублювати майже всі провали діячів Центральної Ради, УНР і Гетьманату.

30 Грудня 2018

П’ять років популізму

Перемога над Газпромом. Заборона польотів до Росії й водночас збільшення аеротрафіку. Зростання кількості поїздів до ЄС і зменшення до РФ. Закриття російських соціальних мереж.

29 Грудня 2018

Академічна культура. Казус українських гуманітаріїв

Чим відрізняються праці українських і західних учених

25 Грудня 2018

Митрополит Михаїл: «Церква має йти в народ»

Напередодні об’єднавчого Собору Тиждень обговорив із митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом засади будівництва помісної церкви, місію сучасних священнослужителів та співпрацю духівництва зі світською владою.

15 Грудня 2018

Соборний тоталізатор

Хто стане главою нової української церкви й коли вона отримає томос про автокефалію з рук Вселенського Патріарха

14 Грудня 2018

Недбальство проти мови

«Нашу картку маєте? Пакет давати? Мобільний не бажаєте поповнити?» — вистрілює свої стандартні запитання касирка.

3 Грудня 2018

Фізика, хімія й Перша світова

Як Велика війна вплинула на розвиток науки

20 Листопада 2018

«За право зватися нацією»

1 листопада 1918 року стало кульмінаційною точкою в розвитку галицького українства

1 Листопада 2018

Тарас Чубай: «Війна в нас почалася не чотири роки тому, а тривала завжди»

Лідер гурту «Плач Єремії» в інтерв’ю Тижню розповів про важливість текстового навантаження пісень, народження української музики, що розповідає і працює з темами війни та спротиву, а також про те, що з віршів поета Грицька Чубая заплановано покласти на музику.

1 Листопада 2018

На роздоріжжі простих шляхів

Як дезорієнтують виборців і потенційних кандидатів

1 Листопада 2018

Президент-парламент: приспане протистояння

Які небезпечні зміни у відносинах між основними гілками влади можуть зумовити великі вибори 2019 року та як цього уникнути

28 Жовтня 2018

Акт про духовну незалежність

Про перші кроки зі створення помісної Православної церкви в Україні

18 Жовтня 2018

Ті, кого не можна називати

У 2012 році російська компанія «Редокс» подала до суду на журналістку газети «Нижегородский рабочий» Іріну Славіну за «завдання шкоди діловій репутації».

14 Жовтня 2018

У стилі Петра

Чому БПП влаштував мовний демарш, чи причетний до цього президент і яке можливе продовження

12 Жовтня 2018

До негайного виконання

Зазвичай ворожі меседжі кричущі й агресивні. Але кремлівські політтехнологи знаються й на півтонах.

11 Жовтня 2018

Присмерк олігархату

Чому українські олігархи втрачають економічну вагу

2 Жовтня 2018

Пам’ятай, хто твій справжній ворог

Якою має бути наукометрія для гуманітаріїв і природничників

12 Вересня 2018

The Economist: Квантова весна

Почалися перегони за першість у квантовому комп’ютингу. Але цій технології, можливо, доведеться пережити зиму, доки настане літо

4 Вересня 2018

Гуманітарна наука та її вартість

Чи можуть українські гуманітарії отримувати гідні гроші на свої дослідження та в які двері вони мають стукати

3 Вересня 2018

Українська діаспора: не розгубити себе

Чому Україні варто порозумітися з власною діаспорою

3 Вересня 2018

Криза невідтворюваності

Чому відомі експерименти виявляються фейками

25 Серпня 2018

Моя русифікація

Чисту українську мову я вперше почув наживо на початку 1980-х у вагоні потяга «Баку — Москва», повертаючись додому з туристичної мандрівки Кавказом.

23 Серпня 2018

Уникнути ірландизації

Чому ігнорування мовної проблеми загрожує «закономірним» зникненням української мови в Україні

23 Серпня 2018

Дипломатичний фронт 100 років тому

Як діяла Українська Національна Рада в Парижі у 1918–1922 роках

23 Серпня 2018

Культура недовіри

Чому українці втратили довіру до державних інститутів і як її повернути

20 Серпня 2018

Краса відносна

Так історично склалося, що краса і потворність довгий час ішли (та й зараз переважно теж йдуть) у зв’язці з добром і злом.

13 Серпня 2018

Один рік, дві мови, тисяча поважних причин

Як минув Німецько-український рік мов

10 Серпня 2018

Наукометрія та голодні ігри

Як оцінювати роботу науковців-гуманітаріїв

2 Серпня 2018

Гуманітарії про наукометрію

Тиждень опитав польських та українських учених про те, якою, на їхню думку, має бути система оцінювання роботи науковців, що працюють у гуманітарній сфері

2 Серпня 2018

З окупації по українську мову

Чим мотивовані абітурієнти, які їдуть через блокпости, щоби вступити до українського навчального закладу

19 Липня 2018

Гра в науку

За останній рік двоє чоловіків звернулися до мене із запитанням-порадою, чи реально зараз захистити в «республіці» кандидатську дисертацію і що для цього потрібно.

25 Травня 2018

NOW & FOREVER. Тепер чи назавжди?

Культурна дипломатія України від МЗС опублікувала таку інформацію: «Кабінет міністрів затвердив бренд України Ukraine NOW для популяризації у світі. «UkraineNow» має покращувати імідж країни у світі. Бренд розробляли майже рік українські креативники за участю британських експертів. Логотип розроблено таким чином, щоб його було легко використовувати в презентаціях, інформаційних продуктах, наклейках тощо».

18 Травня 2018

Культурні кордони

Які «фільтри» необхідні для збереження ідентичності

16 Травня 2018

Чужий міф як убивця

Чому досі залишаються популярними теорії про «неісторичність» і «недержавність» української нації та кому це вигідно

13 Травня 2018

Змінитися, щоб бути лідером

Яких реформ має зазнати Національна академія наук

8 Травня 2018

ГОГОЛЬFEST у Маріуполі: фестиваль і стартап

Про те, як фестиваль сучасного мистецтва перетворився на сервіс «для своїх»

8 Травня 2018

Культура без альтернатив

У часи, коли в культурі дедалі витонченішими стають тенденції до стандартизації й інспектування, неабиякого значення набуває здатність суспільства протистояти формам домінування.

25 Квітня 2018

Українська Держава Гетьмана Скоропадського

Чи був шанс на успіх в останнього українського гетьмана

1 Квітня 2018

Бонапартизм без Бонапарта

Як фобія політизації військової верхівки перешкоджала українським державним проектам

25 Березня 2018

Екзопланета, блискавки в Бозе-конденсаті та квантовий комп’ютер

Огляд новин фізики, біології та ІТ

15 Березня 2018

Децентралізація і культура

Про виклики й шанси, які постають перед українською культурою в умовах децентралізації

7 Березня 2018

Спроможність неспроможних

Про брендинг і менеджмент у культурі

27 Лютого 2018

Харківські нейтрони, екзогалактичні планети та клоновані мавпи

МОН допомагатиме молодим науковцям. Згідно з даними Держстату, на кінець 2016 року в Україні працювало 97.9 тис. осіб, що виконували науково-дослідні роботи, із них близько 63 тис. — науковці. З 2010-го кількість науковців зменшилася майже вдвічі, і щороку з науки йде ще кілька тисяч чоловік.

19 Лютого 2018

Щиро ваш Ідіот Фортепіанович

Щоранку, коли мій улюблений сніданок (пшеничні та гречані пластівці з насінням чіа) просякає теплим молоком, я сідаю на 15 хвилин перед комп’ютером, заглядаю в пошту й кидаю оком на Facebook. А там сьогодні справжній скарб, мабуть, найкраще повідом­лення, побачене за багато років.

4 Лютого 2018

Наукові новини: війна з плагіатом, спіни та ДНК-оригамі

Нобелівський лауреат із хімії Роалд Гоффманн казав, що розпочинає день з огляду науково-популярних ЗМІ, адже так він може легко відстежувати, що коїться з наукою у світі, і шукати цікаві теми для досліджень. А коли стислий популярний переказ дослідження його особливо цікавить, він переглядає наукову літературу.

29 Січня 2018

Літакцент року: без поезії, але з Жаданом і Чехом

Тиждень побував на нагородженні переможців відомого літературного рейтингу

26 Січня 2018

Псевдонаука в СРСР

Політичне забарвлення біології за часів Сталіна породило цілу течію хибних вчень, що дістала назву «лисенківщина»

26 Січня 2018

The Economist: На новому рубежі

Керувати машинами силою думки? Як нейрокомп’ютерні інтерфейси можуть змінити поняття «бути людиною»

25 Січня 2018

Гранти ЄС на українські стартапи. Це вже працює

Як українські вчені та наукомісткі стартапи отримують гранти ЄС і виходять на співпрацю з бізнесом

18 Січня 2018

Який клімат потрібен новій економіці

Чому олігархічний бізнес не стане локомотивом економічного розвитку України

17 Січня 2018

У пошуку національних чемпіонів

Чи є шанси на появу потужних українських компаній світового масштабу, які стали б локомотивами економічного прориву України

16 Січня 2018

Шлях гігантів

У власників українських великих підприємств є амбіції стосовно того, щоб їхній бізнес не обмежувався лише територією України. У довоєнний період наші компанії здійснювали доволі активну експансію за кордон.

15 Січня 2018

The Economist: Битва розумів

У перегонах за панування в галузі штучного інтелекту першість за Google. Тим часом техновелетні вливають мільярди в розробки, що змінюють світ

2 Січня 2018

The Economist: Панки в лабораторіях

Як наукові інструменти стають доступними всім, зокрема й вам?

31 Грудня 2017

Уроки другого Гетьманату

Чим цінна спадщина Української Держави Павла Скоропадського

31 Грудня 2017

«Голосуй серцем»

…Бесіда, як годиться, почалася з дискусії стосовно сортів пива й дуже швидко перейшла до обговорення нинішньої влади та окремих сил, які до неї входять. І раптом колега поставив питання руба: а що ти зробив би, якби тобі довелося запускати політичну партію з нуля?

27 Грудня 2017

Урок географії від Степана Рудницького

Чим актуальна сьогодні наукова та публіцистична спадщина українського вченого, який народився 140 років тому

23 Грудня 2017

Реформа науки. З багатьма невідомими

Якщо словом 2016 року, на думку лінгвістів Оксфордського словника, стала «постправда», то словом 2018-го в межах України буде «реформи». І то не в риторичному вимірі, а вельми навіть практичному, адже дано старт трьом із них — освітній, медичній та пенсійній. До цього прикута медійна увага, і вагомий шмат суспільного дискурсу обертається так чи інакше також довкола них, та як-не-як у всіх трьох лейтмотивом є осучаснення сенсів і практик, якісні зміни конкретно взятої царини, що реформується. У їхній тіні ховається питання реформи української науки, дискусії щодо якої точаться давно.

19 Грудня 2017

Наука бути громадянином

Теорія пласкої Землі, яка нині набуває популярності в США, — чудовий привід для пострадянських людей покпинити з «тупих американців». Щоправда, є дві проблеми.

18 Грудня 2017

Юлія Безвершенко: «На рівному місці інновацій не побудуєш, треба розвивати фундаментальну науку, прикладну, а слідом за ними розробки й технології»

Тиждень обговорив із Юлією Безвершенко, кандидатом фізико-математичних наук, заступницею голови Ради молодих вчених НАН України, засади реформування науки й те, як нововведення вплинуть на життя кожного вченого.

15 Грудня 2017

Паралелізм української революції

Дуже небагато західних і ще менше власне французьких дослідників усвідомлюють, що події 1917 року, котрі вони звикли вважати російською революцією, містять в собі насправді не одне національно-визвольне змагання, з метою побудови незалежних від Росії держав.

15 Грудня 2017

Максим Стріха: «Наука лишається однією з найздоровіших сфер в Україні»

Заступник міністра освіти і науки розмовляв із Тижнем про реформу української науки, проблеми та завдання на цьому шляху, подолання імітування наукового процесу у сфері захисту дисертацій і сучасний обскурантизм.

14 Грудня 2017

Деформовані зображення космополітичного телескопу: цивілізація, нація, держава, глобальна перспектива

Український народ змінюється постійно, і так буде вічно – доки земля крутиться навколо сонця; але, одночасно, в своїй глибокій сутності, попри усі зовнішні зміни, він залишається тим самим – яким був за Княжої України, за Козацької Держави, за УНР і боротьби героїв ОУН-УПА, таким він є нині, і буде завтра. Це діалектика життя, і її неможливо відмінити модною філософською концепцією, або волюнтаристським політичним актом. Україна вічна!

7 Грудня 2017

Нові провінціали

Канадійка, яка час від часу буває в Києві, помітила, що в публічному просторі столиці України, - на всіх цих неонових вивісках, лайтбоксах вздовж тротуарів , оголошеннях в метро і тролейбусах тощо, - справді помітно поменшало російської. Але української мови не стало більше – російську змінила англійська. Ну не можуть наші люде без „мови панів”. Свідомість здатна тільки замінити шило на швайку.

18 Листопада 2017

100 років боротьби через 10 провідників

15 листопада у Києві відкрилася виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921”

16 Листопада 2017

Мова освіти — ключовий фактор єдності та безпеки держави

Чому не можна піддаватися тискові сусідів і в який спосіб захистити державну мову

16 Листопада 2017

Франк Сисин: «Україна, якої не існувало на політичній мапі світу на початку 1917 року, на зорі 1918-го вже там була»

Про століття Української революції 1917 року, шлях подолання радянських стереотипів щодо цього періоду, сучасний дискурс про Визвольні змагання початку ХХ століття та їхніх учасників, нинішній стан україністики за кордоном Тижню розповів відомий канадський історик Франк Сисин.

12 Листопада 2017

Ефект Стрейзанд для псевдонауковців

Як скандали в середовищі українських вчених переростають у судові процеси

8 Листопада 2017

Ані додати, ані відняти

У своїх статтях я зазвичай вирушаю у світ ідей, викликів сучасності, гарячих тем у ЗМІ та Facebook, але сьогодні буде інакше.

22 Жовтня 2017

Зовнішнє управління?

Нинішня манера чинної влади України будь-які національні законодавчі акти віддавати на «перевірку» міжнародним інституціям викликає неоднозначне ставлення і змушує дещо згадати. Зокрема дивує постійне бігання вітчизняних державних діячів до відомої Венеціанської комісії,щоб показати там новий законопроект. Невже тепер суб’єктом законотворчої діяльності в Україні є ця структура,а не український парламент? А якщо в славетному місті Венеції український закон оцінять негативно,то наша країна має відмовитися від рішення свого вищого законодавчого органу?

18 Жовтня 2017

Як просувати гуманітарні знання

Час креативних індустрій потребує популярних наукових знань, зокрема в соціогуманітарній сфері та філософії

15 Жовтня 2017

Nem tudom: за кулісами обурення Угорщини українською мовою в освіті

Гостра реакція уряду і парламенту Угорщини на Закон України «Про освіту» спонукає поглянути на ширший контекст угорсько-українських взаємин, на їх історію.

12 Жовтня 2017

Позбавлені грунту. Чому Україна відстає в інноваціях

Без ефективної взаємодії з вітчизняним бізнесом українська освіта й наука приречені працювати на чужі інтереси

9 Жовтня 2017

Просвітництво онлайн. Як волонтерські ініціативи здатні змінити загальний рівень освіченості суспільства

Низький рівень освіченості в Україні вже давно визнаний однією з основних проблем, що стоять на шляху розвитку країни. У державі склалася парадоксальна ситуація. На перший погляд, вища освіта начебто дешева й доступна. За даними директора Інституту демографії та соціологічних досліджень Елли Лібанової, в Україні її мають 76% населення, за цим показником ми перебуваємо на 10-му місці у світі. І водночас якість освіти лишається надзвичайно низькою. У вишах процвітає корупція, навчальні програми застаріли, багато нарікань викликає професіоналізм самих викладачів.

6 Жовтня 2017

Ворожіння на порожньому мозку

Кризові моменти суспільство маркує не тільки підвищенням агресії чи апатії поміж населення, а й май­­же маніакальним стрибком цікавості до чогось потойбічного, таємного та відверто псевдонаукового. Що це? Брак довіри та впевненості в стійкості світу, недостатня основа наукових знань у більшості чи банальні страх та відчай?

5 Жовтня 2017

Культ гравітаційних хвиль

Тільки не треба про те, що ми встигаємо в останній вагон, що ми відстали мало не назавжди, що ми за сукупним інтелектом уже країна третього світу.

5 Жовтня 2017

Завоювати Індію

Які можливості чекають на українських виробників на ринку Індії та сусідніх країн Південної Азії

4 Жовтня 2017

Півцарства за «Віталіка»

«Дикий театр» з’явився несподівано та здивував своєю появою, здається, і саму його авторку — українську театрознавицю й театральну менеджерку Ярославу Кравченко, яка на той момент очолювала прес-службу Національного театру ім. Івана Франка.

16 Вересня 2017

Генетичний код Бахмута

Культура — це зброя. Особливо під час вій­­ни, яку зараз прийнято називати гібридною, коли боротися доводиться не тільки за кожен метр української землі, а й за розум та душі людей. У прифронтових містах теж є люди, що намагаються воювати не дуже стандартними засобами.

10 Вересня 2017

Не боятися мови

«Ізвинітє, нічего, что я по-рускі с Вамі?» — молодий «беркут» у місті Ізюм здивував. Для мене, колись російськомовної східнячки, це прозвучало як перемога. Був 2014 рік, початок літа. Він займав позицію «проти Майдану», якого не розумів. І його злило, що попереду них стоять «майдануті нацики». Але щось таки його примусило вибачитися за російську, щось таке, чого він і сам у собі не міг ще зрозуміти.

9 Вересня 2017

Чи будемо ми історичним народом?

«Якось розмовляючи за кордоном про Україну мені випало зіткнутися з неочікуваною для себе думкою. Вочевидь, у розмові не можна було не порушити питання про ситуацію в Криму й на Сході України

8 Вересня 2017

Нема слів

«Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!» — проказала колись уперше Ліна Костенко, і відтоді ці рядки змушені бубоніти тисячі ні в чому не винних українських школярів, упевнених, що поезія — це завжди значно гірше, ніж просто неповторність. Хоча англійський романтик Семюел Колрідж ще задовго до цього намагався їх переконати, що вірші — «найкращі слова в найкращому порядку». Із поезією все зрозуміло, але ж ми говоримо прозою: тут часом і мільярда слів замало, щоб висловити свої думки.

3 Вересня 2017

Знову про мову

Багато моїх знайомих у різний час рішуче перейшли з російської на українську. Більшість — іще в 1990-ті роки, на хвилі національного піднесення. Тоді змінювалась і сама мова: оновлювалася, повертала собі добре забуті колоритні й точні слова та вирази, почала генерувати власний сленг і термінологію в різноманітних сферах, уперше на телеекранах з’явились іноземні фільми в українському озвучуванні…

2 Вересня 2017