Один з місцевих, пан Василь зазначив, що почув перші розриви близько 22.00. Далі ніч перетворилася на жах. Одна з мін прилетіла на його город, розтрощивши курятник та ледь не забивши собаку. З самого ранку чоловік відправив до лікарні дружину, якій стало зле з серцем і прийнявся збирати по садибі рештки «братської любові». Для українських військових ніч на підступах до Водяного пройшла успішно, проте не без пригод. Наші захисники відмічають, що ворог все частіше віддає перевагу «окопним» боям, стріляючи із засідки, та не полишає спроб скоротити відстань розмежування сторін. При загрозі життю та здоров’ю бійці ЗСУ дають ворогу гідну відсіч зі стрілецької зброї.