Тарас Лютий

Майстер перетворень

7 Листопада 2019
Тільки-но мова зайде про крутійства, витівки, ошуканства і метикуватість, як одразу згадується чи не найсуперечливіша постать трикстера.

От із ким конче наберешся клопоту, чи то невибагливо перечитуючи розповіді про нього, чи силуючись збагнути його призначення. Перед тим як стати антропологічним терміном, це слово застосовувалося в політиці. Ще й досі завдяки медіа ми спостерігаємо за трюками, до яких удаються можновладці, ба навіть керівники держав, нехай нарочито демонстративно чи всуціль приховано. В українській культурі риси трикстера знаходять у фольклорі та письменстві: козак Мамай, Лис Микита, мольфари, львівські батяри, Еней, Голохвостий, одеські бендюжники.


Проте трикстерами називаються неординарні персонажі прадавніх культур, а в європейській літературі їхні аналоги не переводилися з часів Арістофана і Плавта. Глибокі корені трикстерології дають підстави говорити про варіативну людську вдачу, а водночас розташувати такі диспропорційні фігури поміж природним і культурним буттям. Маючи нестримні пожадання, серед яких непосидючість, ненажерливість, хтивість, нестриманість, імпульсивність, роздвоєння, трикстерам випадає несвідомо змінювати світ. Інколи всередині них постійно змагаються дві половини. До того ж їм кортить навмання перекочувати між реальностями, ігнорувати перешкоди, втручатися куди заманеться, спричиняти непередбачувані наслідки, виказувати готовність усякчас підважити істину. На перший погляд, це цілком примітивні постаті, які раптом виявляють неабиякі спроможності. Юнґ порівнює трикстера з архетипом Тіні, позначаючи темну царину особи, що захищає від напасті. Тому міфи про трикстера сприяють самоусвідомленню.

 

Читайте також: Доля ляльки


Зазвичай трикстер потрапляє в екстраординарні обставини. Й оскільки його статус завжди непевний, змушений вдаватися до спонтанної винахідливості, пропонувати вихід зі скрутного становища. Не дивно, що цей образ різниться залежно від традиції. Нерідко це істота з тваринними (койот, крук, лис, кролик, черепаха, павук) або межовими маргінальними (клоун, злодій, простак, блазень, деміург, герой, шаман, гермафродит) ознаками та плюральною особистістю (новозавітний апостол Петро), завдяки чому він легко втрапляє в граничні ситуації, пов’язані з парадоксальністю, пороговими переходами, немислимими інверсіями, багатозначністю, випробовуючи, розбиваючи або перевертаючи усталені норми нетривіальними вчинками й ініціативами. Йому притаманні таланти в багатьох царинах: підприємливість, мистецтво і­нтерпретувати й екстравагантно висловлюватися, освіченість чи навіть магія, тобто мало не всі культуротворні властивості, хоч і втрачає він їх завиграшки. Трикстеру невідома сором’язливість. Подарувати чи відібрати для нього не становить жодних труднощів. Але, створивши щось, йому ніяк не спаде на думку поставитися до цього серйозно. Годі побачити в ньому плановану розважливість і дисциплінованість, які компенсуються грайливим бунтарством, а його міркування для простої людини звучать як безглузде базікання.

історії про трикстера не лише є свідченнями розважально-фантастичних пригод, а й ставлять деяку планку. Видається, ніби ці щедро змальовані уявні звершення підохочують людину не зупинятися на досягнутому й усякчас прагнути більшого, а зрештою неможливого


Хоча трикстерів важко класифікувати, Вільям Гайнс підводить цей тип під розлогу типологію. І приклади досить показові. Неодно­значність і аномальність — стани, коли протилежні характеристики збігаються (священне-профанне, життя-смерть, порядок-хаос, плодючість-безсилість). Брехливість і хитрість (північноамериканський трикстер скручує качкам шиї, щоб з’їсти, поки ті танцюють заплющивши очі), але не без того, щоб і самому бути ошуканим. Це і невпинна здатність змінюватися, набуваючи іншої подоби (предмети, живі створіння, зміна статі), одне слово, вдавання, трансформація, перетворення (тибетський трикстер Аґу Томпа перевдягається задля злягання з монашками, а крадій Аполлонового стада Гермес прикидається туманом). Знаходження неймовірних рішень, які видаються нездійсненними (жодних обмежень, нічого святого), через обертання затишного на небезпечне, доброго на зле й знову все навпаки (дні дурнів, карнавал, ослячі свята). Божественне пророцтво чи його імітація, покарання чи порятунок, одночасне виконання комбінованих завдань у креативний спосіб (бриколаж), нехай воно пов’язане із сексуальністю чи скатологією (використання пеніса як зброї, перетворення лайна на сакральні речі), — усе це дає можливість творити медіації поміж світами (крадіжка вогню полінезійським Мауї чи Прометеєм).

 

Читайте також: Розмаїтий образ маски


Загалом історії про трикстера не лише є свідченнями розважально-фантастичних пригод, а й ставлять деяку планку. Видається, ніби ці щедро змальовані уявні звершення підохочують людину не зупинятися на досягнутому й усякчас прагнути більшого, а зрештою неможливого. Такі оповіді стають шифрами пошуку перспектив реалізації власного прихованого потенціалу, перевершення себе, набуття ще незнаних способів самореалізації. Це означає, що в житті будь-кого за умов відкритості до спонтанної трансформації можуть виникати різноспрямовані (щонайменше подвоєні) стратегії, впливаючи на особистий і соціокультурний розвиток.