Новини 2013-10-28 15:02

Протягом цього року у світі дев’ять осіб звинуватили у геноциді та злочинах проти людяності

Тиждень.ua спробував підрахувати, скільком осіб протягом останнього року було висунуто звинувачення у геноциді і злочинах проти людяності. Серед них опинився навіть чинний лідер Китаю.

Як вже повідомлялося у п’ятницю, 25 жовтня, прокуратура Румунії порушила кримінальну справу за звинуваченням у геноциді проти колишнього заступника начальника трудового табору, в якому містилися противники комуністів, 85-річного Іона Фічора.

Проте, це не єдине гучне звинувачення у геноциді та розгляд у суді, пов'язаний із цим злочином протягом останнього року.

Раніше, у вересні 2013 року, в рамках цієї ж справи в геноциді було звинувачено начальника в'язниці Римніку-Серат 88-річного Олександра Вішінеску. Він також не визнав свою провину, заявивши, що всього лише виконував чужі накази. Це стало першою справою проти румунських комуністів з часів страти в 1989 році колишнього президента країни Ніколає Чаушеску.

Цього року також було висунуто звинувачення і у листопаді розпочнеться слухання Міжнародного Кримінального Суду щодо звинувачень дійсного президента Кенії Угуру Кеньяти у вчиненні злочинів проти людства (вбивства, зґвалтування, депортації) під час підготовки заколоту напередодні суперечливих виборів 2007 року. Міжнародний Кримінальний Суд також виніс схожі обвинувачення і політичному супротивнику Кеньяти Вільяму Руто.

Наприкінці вересня також повідомлялося про те, що у Франції було висунуто звинувачення за причетність до скоєння злочинів проти людства руандському лікареві Юджину Рвамукіо. Його було заарештовано ще у 2010 році за підозрою у вчиненні геноциду у Руанді у 1994 році, після того як ця країна видала на нього офіційний ордер, проте суд виніс вирок тільки тепер. Як було зазначено Рвамукіо чинив злочини у на півдні Руанди.

На початку жовтня, до смертної кари було засуджено Депутата головної опозиційної партії – Народної партії Бангладешу Салахуддіна Квадера Чоудгурі за військові злочини, включно із звинуваченнями у геноциді, під час війни за не залежність від Пакистану у 1971 році.

У червні шведський суд засудив громадянина Швеції руандського походження Станісласа Мбаненанде до пожиттєвого ув’язнення за його участь у геноциді в Руанді. Його визнали винним в участі у кількох масових різанинах в основному етнічних тутсі під час 100-денного геноциді в Руанді.

У січні було заарештовано, а у липні 2013 засуджено до 90-річнного ув’язнення за злочини проти людства, в тому числі і геноцид ,під час війни за не залежність із Пакистаном у 1971 році бангладеського лідера опозиційної партії Джамаат-е-Ісламі Ґулам Азама.

Як зазначив журналіст Сабір Мустафа у своїй статті для BBC “цей суд може допомогти закрити кровопролитну сторінку в історії Бангладеш, але він також дуже сильно розділяє цю глибоку мусульманську націю”. Одним із підтверджень цього були масові протести, які проходили в час судових засідань. Під час цих протестів загинуло близько 100 людей.

Сам Азар виступав проти незалежності Бангладеш і  під час війни займався формуванням парамілітарних груп для Пакистанської Армії, в тому числі так званих Разакарів, які чинили операції проти індуїстів, а також цивільних осіб, що підозрювалися у симпатіях до бенгальських націоналістів.

У травні також було висунуто звинувачення та засуджено до 80 років позбавлення волі колишнього президента Гватемали Хосе Ефраіна Ріоса Монтта у зв'язку з убивством 1700 індіанців на початку 1980-х років. Протягом 12 років Ріос Мотт обирався в парламент і користувався депутатської недоторканністю.14 січня 2012 термін його парламентських повноважень закінчився і до нього було застосовано домашній арешт, а у травні цього року врешті засуджено.

Ще однією гучною і контраверсійною справою було подання до іспанського суду від правозахисників, які звинувачували колишнього Голову КНР Китаю Ху Цзіньтао у здійсненні акти геноциду в Тибеті. На початку жовтня 2013 року, Вищий Кримінальний Суд Іспанії ухвалив рішення про розгляд цієї справи. Судді постановили, що вони мають право розглянути цю справу, тому що один з активістів, тибетський чернець Тубтен Вангчена, є громадянином Іспанії

Правова системи Іспанії визнає універсальний принцип справедливості, відповідно до якого підозрювані у геноциді можуть відданими під суд за межами своєї батьківщини. Але вимогою для Іспанії є те, що принаймні одна жертва геноциду має бути громадянином Іспанії, аби провести судовий розгляд. Незважаючи на ці звинувачення та судовий розгляд справи, поки що ми не можемо говорити про судове звинувачення президентові Китаю, що має реальну вагу.

11 липня 2013 року також апеляційна комісія військового трибуналу у Гаазі відновила звинувачення щодо геноциду, висунуті проти колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича. Колишній президент сербської республіки в Боснії був арештований в Белграді в 2008 році. Він переховувався від влади протягом 13 років.

На сьогодні проблема геноциду все ще продовжує турбувати близько 20 країн світу. Так міжнародні суди продовжують вирішувати справи пов’язані із геноцидом у Кенії, Бангладеш, Руанді, Судані, колишній Югославії, Румунії, Демократичній республіці Конго, Камбоджі, Папуа Нову Гвінею, Гватемалу, Аргентину та Ірак. Деякі вчені та дослідники вже також називають геноцидом вбивство більш ніж 100 тис. мирного населення у Сирії.

схожі новини