Світ 2016-08-29 21:15 Ворожбит Ольга
  ▪  

Світ про Україну: незалежність, "вроджені" дефекти Мінських угод та нова військова форма як політична заява

Минулого тижня багато матеріалів свіирвмх медіа було присвячено темі української незалежності, адже кругла річниця і загострення ситуації на кордоні з Росією та в Криму, зробили свято ще більш символічним. Не оминули медіа увагою і візит президента Польщі Анджея Дуди, нову військову форму та недоліки Мінських угод.

На сайті аналітичного центру Atlantic Council з'явилася стаття колишніх послів США в Україні Стівена Пайфера, Джона Гербста та Вільяма Тейлора, а якій вони аналізують досягнення та виклики, що стояли перед Україною, протягом останніх 25-ти років.

"В ретроспективі, деякі із наших пересторог у той час були перебільшені. Горезвісні дані національної розвідки ЦРУ, наприклад, які передбачали, що Україна може розділитися на дві частини, виявилися геть помилковими. Українським політикам, незважаючи на безліч їхніх недоліків, в значній мірі вдалося подолати істотні відмінності в світогляді між Сходом і Заходом країни”, - пишуть посли.

Вони також відзначають, що Україна провела варту захоплення роботу у подоланні “демонів нетерпимості свого недалекого минулого”, а саме добилася діалогу між українцями та євреями та українцями і поляками.

“Насправді незаконне захоплення Криму та війна на Донбасі сприяли розвиткові сучасної української свідомості та патріотизму, які наближають Україну до Європи та віддаляють від імперської Росії”, - вважають автори матеріалу.

На думку Пайфера, Гербста і Тейлора, якби не тривала агресія Кремля, Україна була б у вигіднішому становищі, щоб рухатися до необхідних реформ. “Їй треба знайти можливість робити це одночасно”, - зазначають екс-посли і додають, що США мають допомогти їй це зробити.

 .

Читайте також: Велика залежність: будьонівка й віночок

“Цього року річницю падіння СРСР святкують усі країни, що постали на його руїнах, але не Росія”, - писала польська Rzeczpospolita. “Україна в середу гучно відзначила 25-ту річницю незалежності. В столиці Молдови військовим парадом чверть століття свободи відзначать у суботу. І це лише початок. Круглу річницю цього року святкуватимуть у Киргизстані, Вірменії, Узбекистані, Таджикистані, Азербайджані, Туркменістані та Казахстані. Раніше урочистості до Дня Незалежності відбулися вже в Білорусі та Грузії”.

Єдиною країною серед п'ятнадцяти, що постали на мапі світу після розпаду СРСР, яка не має свята Незалежності, є Росія. Про розпад СРСР там нагадує лиш, започаткований Єльциним День Росії.Цього року в Росії, за словами автора, зігнорували День прапора, 25-ту річницю путчу та інші свята, започатковані першим президентом. Прохолодне ставлення до них розпочалося разом із приходом Владіміра Путіна у Кремль.

"На своє 25-річчя незалежності вітань з Москви не отримала ані Грузія, ані Україна. Натомість отримала Білорусь. Найімовірніше їх отримають Вірменія і Казахстан. “Видається, що Кремль вітає зі святом Незалежності лише ті пострадянські країни, які її в повній мірі не отримали”, - підсумовує автор.

 

 Американське видання The Washington Post відреагувало на зміну форми українських військових схвальним матеріалом:

“Українські військові вивели своє протистояння із сусідньою Росією на новий рівень, дебютувавши із новою формою, що пориває зі старими радянськими мотивами”. - пише видання.

Посилаючись на аналітиків, видання зазначає, що нова форма — це ще й політична заява у “все ще глибоко розділеній країні”.

В контексті Дня Незалежності польські видання багато писали про візит президента Польщі Анджея Дуди до України, який був присутній на урочистостях з нагоди цього свята.

Читайте також: Час дорослішати

Gazeta Wyborcza опублікувала великий матеріал під назвою “Нехай живе Україна”, де автор Вацлав Радзівінович, зокрема пише, що нині Україна для Владіміра Путіна — це те ж саме, що була для цариці Катерини Річ Посполита два століття тому. Він також роздумує над рішенням польського Сейму про визнання Волинської різанини “геноцидом” і вважає, що таке рішення було подарунком Кремлеві.

“Вчора в Києві на урочистостях з нагоди річниці незалежності і параді був президент Анджей Дуда. Він нагадав, що наша країна завжди у важкі хвилини підтримувала Україну. Він заявив: "Польща була, є, і я вважаю, що буде продовжувати бути з Україною, підтримуючи її європейські і трансатлантичні устремління”, - пише автор і відзначає, що “Києву потрібен приязний, розуміючий речник, який зумів би переламати те, що на Заході американці назвали “втомою від України”.

Оглядач задається питанням, чи може бути Польща таким адвокатом для України після горезвісного голосування у Сеймі, яке відбулося замість співпраці між істориками та вироблення спільної позиції.

“Польща сама стає проблемою для ЄС, не має авторитету, який міг би допомогти Україні вирішити її проблеми”, - вважає автор.

Читайте також: Павло Клімкін про річницю Незалежності

На сайті американського видання Newsweek, з'явився матеріал дослідника з Інституту Маккейна Аарона Кореви, який вважає, що “Путін не боятиметься розпочати нову війну в Україні, якщо думатиме, що вона втримає його при владі”

Як пише Корева, останніми тижнями російський президент Владімір Путін зайнявся тим, що йому найбільше подобається: “воєнними торгами”

Корева згадує про дезінформацію, яку поширила Росія, щодо начебто українських диверсантів в Криму і намагається пояснити, навіщо Росія так чинить зараз.

Чому все загострюється саме зараз? Можливо, через майбутні вибори до Державної Думи РФ у вересні. Кремлю треба збурити націоналістичну ейфорію, щоб відвернути увагу виборців від можливих фальсифікацій, а народ України вже очевидно в очікуванні”, - пише він.

Попри те, що такі дії є цинічними, для автора матеріалу вони не є сюрпризом. “Путін не боїться розпочинати війну, якщо він думає, що вона втримає його при владі”, - зазначає Корева.

Експерт також вважає, що міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр замість того, щоб говорити “про можливе зняття санкцій, якщо буде прогрес” (якого зовсім не видно), мав би роздумувати про надання Україні військової допомоги.

Дивитись також: Парад Незалежності у Києві

В західній пресі також продовжують писати і про неефективність Мінських домовленостей. Зокрема, оглядачка німецького видання Die Zeit Аліс Бота пише: “За два роки Мінські домовленості не принесли на сході України миру, але натомість поширили нове бачення: тепер винні українці”

Авторка відзначає, що Мінські угоди не могли зупинити війну, утім ненароком вони поширили нове бачення цієї війни: за провал угод відповідальна Україна. “Вродженим недостатком Мінська, є те, що таке бачення може переважити”, - відзначає авторка і ще раз наголошує, що попри чіткі свідчення участі РФ у війні, вона не є стороною Мінської угоди, сторонами є “представники” “ЛНР” та “ДНР” та Україна.