Політика 2019-09-20 08:57 Ганна Чабарай
  ▪  

Говорить монобільшість

Яких виборців представляє фракція «Слуги народу» та хто презентує країні її політику

На парламентських виборах 2019 року український народ, на перший погляд, виявив безпрецедентну єдність, віддавши більшість мандатів партії «Слуга народу». Проте важко сказати, що цей електорат об’єднала палка підтримка політики цієї політсили, яка до останнього моменту не декларувала нічого, крім «нових облич». Виборці рівномірно розподілилися за віковими, освітніми групами, регіонами та населеними пунктами.  


За партію Зеленського закономірно голосувала молодь (59% підтримки у віковій групі 18–29 років), проте й старші віддавали голоси дуже охоче (33% серед виборців, яким за 60). Така сама ситуація з освітою: найвища підтримка серед студентів (53%), 42–47% серед виборців із середньою освітою і 40% — із вищою. Якщо в решти партій рейтинг серед жінок і чоловіків приблизно однаковий, то «Слуга народу» серед жіночого електорату дещо популярніший (46% проти майже 42%).


Якщо ж узагальнити цей портрет виборця за максимальними показниками, то найбільша підтримка в «слуг» серед молодих людей, які ще здобувають освіту й живуть у містах і селах на Півдні.


Очікувано, що серед цих 6 млн виборців є представники абсолютно різних категорій населення. Власне, такою вийшла й фракція «Слуги народу» в парламенті. Там присутні як популярні медіа-персони, експерти й представники великого бізнесу, так і нікому не відомі викладачі, адвокати й приватні підприємці.

 

Читайте також: Приборкання парламенту


Керівником та обличчям фракції став відомий волонтер Давид Арахамія, який коментує в ЗМІ законодавчі ініціативи, роботу парламенту, а також мінські домовленості та «нормандський формат». Освітній експерт Зе-команди Сергій Бабак ще до виборів прославився тим, що назвав реальною можливість підняти вчителям зарплати до $4 тис. Коли йому сказали, що це неможливо, помилку визнав. Також у Бабака знайшли плагіат у дисертації, що не завадило йому очолити Комітет з питань освіти.


Гендерна радниця Зеленського Марина Бардіна ходить на телеефіри, коментує не тільки гендерні питання, а й скасування недоторканності та роботу фракції. Представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський виступав щодо змін до Конституції, які дають главі держави можливість призначати керівників Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань. Крім того, як правник висловлювався про реформу прокуратури та адвокатури.


Анастасія Красносільська, яка раніше входила до Центру протидії корупції, а тепер очолює Комітет ВР України з питань антикорупційної політики, обіцяє повернути кримінальну відповідальність за незаконне збагачення та вдосконалити закон про державну таємницю, який має захищати права викривачів. Із цими самими темами працює (і виступає в ЗМІ) Галина Янченко, яка також співпрацювала з Центром протидії корупції. 


Денис Монастирський був членом конкурсної комісії з відбору керівництва Державного бюро розслідувань, а нині голова Комітету з питань правоохоронної діяльності. Ходить на ефіри, обіцяє створення профільного органу з боротьби із фінансовими злочинами.

 

Читайте також: Куди поспішають "слуги народу"


Галина Третьякова очолювала Українську федерацію страхування, а тепер є головою Комітету з питань соціальної політики. Виступає з ініціативами інклюзивного працевлаштування людей з інвалідністю та коментує пенсійну реформу.


Олександр Федієнко, екс-голова правління Інтернет Асоціації України, раніше був експертом із цифрової безпеки й критикував спроби парламенту зарегулювати інтернет. Отримавши мандат, сам втрапив у скандал із законопроектом про реєстрацію SIM-карток за паспортами, який зазнав критики і врешті був відкликаний.


Ірину Верещук Кабмін призначив своєю представницею у Верховній Раді. І нині вона має виступи на тему бюджету-2020, проект якого днями внесли до парламенту. Голова Комітету ВР України з питань фінансів і податків Данило Гетманцев уже заявив, що немає підстав для підвищення мінімальної зарплати, крім запланованих у бюджеті 550 грн. І назвав корупцією схеми великого бізнесу, який реєструється як ФОП. 

 


Заступник голови фракції Олександр Корнієнко роздає коментарі на тему Виборчого кодексу, децентралізації, посади голови КМДА та підтримує відкритий ринок землі. Дмитро Наталуха, який очолює Комітет з питань економічного розвитку, розповів, що парламент планує запровадити єдиний рахунок для сплати податків і зборів, єдиного внеску на соцстрахування. 


Гендиректор «Студії 1+1» Олександр Ткаченко очолив Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, проте, вочевидь, хоче отримати крісло голови КМДА. А тому критикує мера Києва Віталія Кличка.

 

Читайте також: Парламент: зміни полярності


Павло Фролов раніше працював в апараті Верховної Ради, нині входить до п’ятірки депутатів, які внесли майже всі законопроекти від «Слуги народу». За підрахунками УНН станом на 6 вересня, Олена Шуляк ініціювала 33 законопроекти, Павло Фролов — 29, Віталій Безгін — 28, Роксолана Підласа й Данило Гетманцев — по 25. Також він представляв законопроект про запобігання «поправочному спаму».


Євгенія Кравчук раніше керувала прес-службою партії УКРОП, тепер входить до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики й коментує законопроект про процедуру звільнення та призначення членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Засновник клініки «Борис» Михайло Радуцький очолив Комітет з питань здоров’я нації та вже втрапив у неприємну ситуацію, коли засвітив листування на своєму телефоні. З повідомлень склалося враження, що він лобіює на посаду міністра охорони здоров’я Зоряну Скалецьку, яку парламент тоді ж і призначив. Активно коментує питання медреформи, обіцяє, що відкату назад не буде.


Є серед нових депутатів категорія умовних блогерів, які вже мають свою аудиторію і теоретично можуть транслювати на неї позицію партії. Сюди належать Єлізавета Богуцька, яка розповідала комусь у листуванні, що Арсена Авакова слід залишити міністром внутрішніх справ, бо Петро Порошенко готує на грудень «путч»; Максим Бужанський, який пишається радянським минулим, голосував за Партію регіонів і заявляв, що Майдан легалізував нацизм, а за Януковича жилося краще; Олександр Дубінський, автор ангажованих «розслідувань» проти функціонерів попередньої влади, за що не раз зазнавав критики, а також більш «безневинні» шоумен Олександр Скічко й ресторатор Микола Тищенко, якими цікавиться переважно жовта преса. І не варто забувати про голову парламенту Дмитра Разумкова та його першого заступника Руслана Стефанчука, які хоч і не входять до складу фракції, проте очолювали виборчий список «Слуги народу».