Світ 2020-02-28 12:01 Лапаєв Юрій

Марек Заґурський: «Діджиталізація не повинна ускладнювати людям життя — вона має забезпечувати відчутні переваги»

Під час XIII Форуму Європа — Україна Тиждень зустрівся з міністром цифровізації Республіки Польща Мареком Заґурським та обговорив підходи Варшави до впровадження сучасних електронних послуг, економічну користь і ризики діджиталізації.

Розкажіть, будь ласка, про підхід польського уряду до діджиталізації.

 

— Ми докладаємо всіх зусиль, щоб бути активними, реагувати на нинішні тенденції й використовувати можливості, які дає розвиток сучасних технологій. Ми живемо за доби стрімких змін у технологіях, тому чимдуж стараємося скористатися цим і ставимося до цього як до інвестицій у майбутнє.


Сьогодні практично немає сфер, куди не проникли б інструменти інформаційно-комунікаційних технологій. Це величезний простір можливостей для економіки й бізнесу. Принаймні два проекти, які веде наш уряд, високо оцінені на міжнародному рівні й навіть викликають трохи заздрості. Серед них — план позбутися так званих білих плям на мапі, тобто місць без доступу до широкосмугового інтернету. З огляду на його розмах проект може вважатися унікальним у Європі й забезпечить понад 2 млн польських родин доступом до мережі. Цей проект переважно охоплює містечка, ба навіть села й маленькі поселення. Наразі такі населені пункти майже зовсім позбавлені доступу до інтернету, бо операторам невигідно в них інвестувати. За державної підтримки на цих територіях нарешті забезпечать такі послуги.


Чому я про це згадав? Бо доступ до інтернету є основою сучасної економіки. Можна багато говорити про різноманітні заходи, спрямовані на діджиталізацію, та організовувати численні проекти, але, зрештою, це має сенс тільки за наявності належної інфраструктури. Яка різниця, чи надаємо ми чудові послуги, якщо громадяни й підприємства без доступу до інтернету, а отже, не можуть скористатися ними? Нині доступ до високошвидкісного інтернету — така сама норма, як доступ до водо- чи електропостачання. Можна мати найкращі галузі інвестицій, та якщо бракує адекватної телекомунікаційної інфраструктури, то жоден гідний інвестор не візьметься за вашу пропозицію. Отже, інфраструктура — це перша основа.

 

Читайте також: Цифрова недовіра

 

Яка друга?


— Друга основа, на якій базуються наші заходи й діяльність, охоплює загальні навички й компетенції. Сюди входить: навчання для людей похилого віку й людей, далеких від цифрових технологій; уроки програмування для дітей, а також заходи, спрямовані на підтримку розвитку прогресивніших цифрових навичок і компетенцій. Ми запустили Клуб юного програміста в 16 середніх містах (по одному в кожному воєводстві), де діти та їхні батьки чи опікуни можуть відвідувати безкоштовні майстер-класи з програмування. Такі проекти надзвичайно популярні, що засвідчує, наскільки в суспільстві зросло зацікавлення сучасними технологіями. Ми намагаємося враховувати це й задовольняти попит. Для нас такі заходи, як створення Клубів юного програміста або розвиток Національної освітньої мережі, є інвестицією в молоде покоління. Звичайно, мова не про те, щоб з кожного зробити програміста; однак ми знаємо, що логічне мислення та навички розв’язувати задачі невдовзі знадобляться всім, так само як здатність використовувати інструменти, які забезпечує діджиталізація. Інакше кажучи, компетенції й навички, які діти отримують на уроках програмування та інших проектах, неодмінно будуть корисні в довгочасній перспективі. І якщо завдяки таким заходам дехто вирішить здобувати освіту в цьому напрямку — чудово! Ми знаємо, що нам потрібно буде дедалі більше IT-фахівців.

 

Нещодавно Польща запровадила багато сучасних технологічних систем. Чи можете поділитися деталями?


— Польща — велика європейська країна, тому ми маємо амбіції радше стати творцями й основоположниками тенденцій, ніж просто бути споживачами сучасних технологій. Якщо треба коротко окреслити наш підхід до діджиталізації, гадаю, цим твердженням усе й сказано. Протягом останніх чотирьох років ми спостерігаємо посилений розвиток цих процесів. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб наша країна стала європейською лідеркою. Звісно, ми, мабуть, на кілька кроків відстаємо від найбільш прогресивних країн, але швидко їх наздоганяємо. Окрім того, є такі сфери, де нам немає про що хвилюватися, як-от електронний банкінг. Навіть найдрібніші крамниці в Польщі приймають безконтактні, а то й мобільні платежі. У цьому напрямку нам суттєво допомагає бізнес.

Доступ до інтернету є основою сучасної економіки. Можна багато говорити про різноманітні заходи, спрямовані на діджиталізацію, та організовувати численні проекти, але, зрештою, це має сенс тільки за наявності належної нфраструктури

 

Які послуги слід діджиталізувати, а які лишити на папері?


— Нині майже все діджиталізується, і такий процес триває незалежно від дій влади. Чому? Бо цим керує бізнес, який реагує на потреби людей. Прошу не забувати, що з огляду на специфіку своєї діяльності адміністративні установи завжди будуть на крок позаду від підприємств. Чому так? Бо управлінці обережніші й стриманіші, ніж бізнес, який може дозволити собі більше ризиків. Однак ми маємо пам’ятати: ці ризики часто приносять конкретні сприятливі результати, як-от заощадження або оптимізація різних процесів. Інакше кажучи, бар’єр виникає не так з технічних причин, як через наші менталітет і настороженість, та, повірте мені, влада стежить за бізнесом і швидко впроваджує рішення, які виявилися успішними.


Чи є процеси, що мають лишитися на папері? Я з тих людей, які вважають, що недоречно діджиталізувати сам процес голосування. Не тільки з огляду на те, що чимало країн відмовляються від цієї ідеї, а й із багатьох інших причин. Однак зверніть увагу, що я маю на увазі саме голосування. Не йдеться про обробку, передавання чи аналіз даних, адже ці процеси вже переносяться в цифровий вимір.

 

Які ви бачите переваги діджиталізації?


— Це найважливіший аспект. Розглядаючи діджиталізацію, влада має розуміти її переваги. У багатьох випадках ідеться про відчутні фінансові переваги. За останні роки Польща істотно зменшила так званий розрив із ПДВ завдяки вдосконаленій системі збору цього податку. Згідно з експертними оцінками економістів, розрив з ПДВ знизився з 13,7% 2017 року до 9,5% 2018 року. У реальних цифрах ідеться про суму понад 24,5 млрд злотих (€5,8 млрд). Це дає нам змогу, наприклад, фінансувати програму «Сім’я 500+». Добре відомо, що розрив з ПДВ суттєво зменшився завдяки діджиталізації, зокрема процесів податкової звітності. Аудити податкових органів просто стають ефективнішими. Враховуючи аналіз даних їм стало легше виходити саме на тих, хто ухиляється від сплати податків. Те саме стосується багатьох інших сфер. Слід пам’ятати, що дані та аналіз цих даних — чудова можливість для економіки. Вони слугують паливом економіки, але тільки якщо ви вмієте належно ним користуватися.

 

Читайте також: Павло Ґрод: «Найкращий захисник наших інтересів — це ми самі»

 

Які можливості мають бути в смартфоні й чому?


— Смартфон стає основним інструментом, який ми використовуємо щодня. Це особливо помітно серед молоді: без телефона вона практично не уявляє собі життя. 94% польських підлітків користуються смартфонами. Майже кожен підліток у Польщі щодня виходить онлайн. Опитування й дослідження засвідчують, що світ нині такий і що саме так люди функціонують в інтернеті. Смартфон — незамінна річ для молодих людей — слугує і як радіо, і як телебачення, і як телефон, і як персональний комп’ютер. Це дедалі більше стосується не лише молоді, а й людей старшого покоління. Смартфон тепер для нас не лише щоб дзвонити, фотографувати чи шукати щось в інтернеті. Він став нашим повсякденним джерелом інформації, навчання, розваг… Ми використовуємо смартфони, щоб відвідувати сайти, здійснювати покупки, оплачувати послуги. Немає підстав, чому серед усіх цих функцій не було б різноманітної діяльності, пов’язаної з адмініструванням.

 

Тому ми насамперед зосереджуємося на створенні цифрових послуг у сфері мобільних телефонів, що відповідають нинішнім тенденціям, це дуже важливо, адже ми всі завжди носимо смартфони із собою. У нас з’явилася унікальна в Європі ідея — розробити програму mObywatel («мГромадяни») для поляків. Це цифровий гаманець для різноманітних документів (посвідчень особи, учнівських і студентських квитків, свідоцтв про реєстрацію автомобіля та водійських прав, а також електронних рецептів). Завдяки цій програмі поляки вже можуть посвідчувати особу за допомогою смартфона практично в будь-яких повсякденних ситуаціях. У них у телефоні дані щодо реєстрації автомобіля, тож завдяки ефективним державним реєстрам їм не треба мати із собою паперовий документ. Програма також дає полякам змогу користуватися системою рецептів ePrescriptions. Нею вже користується мільйон осіб, і ми плануємо далі її розвивати та поступово додати до неї більше документів. Зростання популярності смартфонів — процес безповоротний.

 

Які ризики чи загрози з’являються через розвиток електронного урядування?


— Ризиків багато. Люди мають усвідомлювати, що інтернет — це не тільки зручність, заощадження часу та чимало переваг і зручностей, а й також певні небезпеки. Щоправда, віртуальний світ у цьому сенсі мало чим відрізняється від реального. Найбільші ризики й небезпеки, вочевидь, пов’язані з кібербезпекою — кілька років тому ми цього не бачили, принаймні не в такому масштабі. Я маю на увазі маніпуляції або свідому дезінформацію, щоб впливати на нашу поведінку. Є також спроби дестабілізувати державні системи. Не потрібно бути футурологом, щоб уявити наслідки успішної атаки на такі системи. І це ми теж враховуємо. Різні події в багатьох країнах показали, як це може бути небезпечно. Ще нам слід пам’ятати, що Польща нині починає розвивати мережу 5G, яка відкриє безліч нових можливостей та, поза сумнівом, дасть економіці сильний поштовх до подальшого зростання. Однак ми цілком розуміємо: якщо знехтувати безпекою зараз, на початку проекту, це може відкрити в майбутньому низку нових загроз. Саме тому ми нині так переймаємося кібербезпекою. Утім, належна освіта й розвиток цифрової грамотності громадян украй важливі. Усі ми маємо знати про небезпеки, ризики й загрози, які спричиняє інтернет. Ми повинні вміти себе захистити.

 

Читайте також: Історія на порядку денному

 

Як польське суспільство ставиться до процесу діджиталізації?


— Поляки демонструють дедалі більшу готовність користатися з можливостей, що відкриває діджиталізація, а останнім часом ми мали справжній прорив у цій галузі. Пара років тому наші громадяни переважно були неохочі використовувати такі послуги, однак, схоже, нам нарешті вдалося розірвати це замкнене коло. За нашими даними, 40% громадян користуються електронними послугами. Звісно, хочеться, щоб ще більше людей застосовували такі можливості, але зараз бачимо зростання на рівні 5% на рік. Пару днів тому кількість користувачів системи Profil zaufany («Довірений профіль») перевищила 5 млн. «Довірений профіль» — це безкоштовний інструмент, що дає полякам змогу посвідчити особу та аутентифікуватися онлайн. Він як своєрідний ключ до різноманітних державних систем і водночас як безкоштовний електронний підпис, за допомогою якого користувачі вирішують різні офіційні справи в інтернеті. Знову ж таки ми хотіли б, щоб користувачів було більше, адже нині дорослого населення в Польщі близько 28 млн. Однак чотири роки тому тільки 400 тис. осіб установили собі «Довірений профіль», а торік було створено понад 2 млн профілів. Усі поляки вже користуються електронними лікарняними листами та рецептами, і ці послуги ми запровадили значно швидше, ніж багато інших країн.

 

За моделлю британського сайту GOV.UK, наш GOV.PL — доступ до сайтів провідних органів та установ, а також до всіх електронних послуг — має 18 млн відвідувань щомісяця, а торік найпопулярнішою польською службою, що дає користувачам змогу перевіряти автомобіль онлайн, скористалися 120 млн разів. Ми також працюємо над податковою звітністю за минулий рік. Уже досить довго більшість поляків роблять це онлайн, але щоразу в нас нові рекорди. 2019-го серед 20 млн польських платників податків 16 млн подали декларації через інтернет. Мабуть, це найбільш промовисте свідчення того, що пересічні поляки думають про діджиталізацію. Їхнє життя дедалі більше обертається навколо інтернету.

 

Що ви порадили б українському уряду, щоб він зробив процеси діджиталізації ефективнішими та уникнув помилок?


— Як уникнути помилок? Не припускаються помилок лише ті, хто нічого не робить. Та от що важливо: робити належні висновки, а не знову й знову повторювати ті самі помилки. Варто також звертатися до перевірених заходів інших країн та креативно їх розвивати. Пам’ятаймо: діджиталізація в Польщі пережила період серйозних помилок, провалів та неуспішних проектів. На щастя, це вже позаду. Нам удалося змінити ситуацію так, що нині ми можемо гордо заявити: у галузі діджиталізації не надто відстаємо від інших європейських країн, а багато в чому навіть переганяємо їх. Гадаю, ключ до успіху в тому, щоб слухати людей та реагувати на їхні потреби. Діджиталізація не повинна ускладнювати людям життя — вона має забезпечувати відчутні переваги. 

 

-------------------

Марек Заґурський народився 1967 року в місті Камень-Поморський, Польща. Має дві вищі освіти у сфері педагогіки (Університет Щецина, 1993) та банківської справи і фінансів (Варшавський університет природничих наук, 2001). З 1993 до 1995 року — голова редакційного офісу кабельного телебачення Щецина TV Gryfnet, з 1995 до 1998 року — голова ради померанської радіостанції. З 1999-го — заступник директора Агентства з реструктуризації та модернізації сільського господарства. З 1999 до 2001 року — голова політичного кабінету при Міністерстві сільського господарства та розвитку сільських районів. У 2005–2006 та 2009–2015 роках обіймав посаду голови ради Європейського фонду розвитку польського сільського господарства. З 2006 до 2007 року — міністр сільського господарства Польщі, з 2015 до 2016 року — міністр державної скарбниці, з 2016-го — міністр цифровізації.