Світ 2020-04-02 13:58 Корбут Анна
  ▪   Мадрид

Медична мобілізація і «план Маршалла»

Досвід Іспанії у боротьбі з COVID-19 визначає основні фронти: забезпечення ліжкомісцями, захист медперсоналу і порятунок економіки без повної її зупинки

Пересічна мадридська вулиця спокійна. Мало людей — виходять здебільшого на закупи чи вигулювати тварин. Біля супермаркетів черги, бо всередину запускають по кілька людей. Ще працюють маленькі продуктові крамнички, пекарні, аптеки. Все решта зачинене. Громадський транспорт у містах продовжує працювати, аби забезпечувати необхідне пересування, хоча у Мадриді користування метро вже впало на 90% і з 24 березня його раніше закривають.


Утім на макрорівні — у ЗМІ та соцмережах — ситуація є кардинально іншою. Урядові брифінги транслюються щодня і всі заголовки присвячені виключно COVID-19. Міжміські перевезення серйозно обмежені: користування залізницею й автошляхами впало на 95% від звичного завантаження, авіаперевезення — на 82%. Міжнародні авіарейси обмежено на місяць. Для дотримання карантину на дорогах чергують правоохоронці: за поїздку за місто без поважної причини штрафують на суму від €600, а за більшу за дозволену кількість пасажирів у салоні до €1000. Підрозділ з реагування на надзвичайні ситуації Збройних сил забезпечує дезінфекцію об’єктів інфраструктури, приміщень тощо. Приватні потужності використовуються для розміщення хворих або готуються до такого розвитку подій. Найбільший іспанський виробник одягу шиє маски, рукавички та інший захисний одяг; асоціації фермерів пропонують трактори для дезінфекційних робіт у містах.


Тим часом у соцмережах з’являються відео, в яких маленькі родинні агропідприємства розповідають, що через закриття ринків не зможуть збувати свою продукцію, а це ставить під загрозу їхній бізнес, роблячи їх неконкурентними з великими мережами, які продовжують працювати безперебійно. На днях авіаперевізник Iberia і мережа IKEA оголосили, що тимчасово звільняють частину штату за схемою ERTE, яку уряд запропонував у пакеті економічних заходів. Вона дозволяє роботодавцям, на яких впливають карантинні обмеження, переводити частину штату на тимчасові контракти зі збереженням місця і виплачувати частину зарплати, а також звільняє роботодавця від податкових стягнень за цих працівників. В Iberia у вимушені відпустки відправляють близько 14 тисяч з 17 тисяч працівників. У IKEA — 83% з майже восьмитисячного персоналу, зайнятого в Іспанії.

 

Читайте також: Іспанія проти COVID-19: Тиждень на карантині


Так країна живе в режимі надзвичайної ситуації: загалом вона передбачає певне, але не цілковите обмеження свободи пересування; використання військових та приватних ресурсів для подолання наслідків епідемії; надзвичайні економічні заходи для підтримки малого і середнього бізнесу, зайнятості та малозабезпечених. Початково режим надзвичайної ситуації запроваджували на 15 днів, але, найімовірніше, його продовжать — це рішення має погодити парламент.


Зараз Іспанія перебуває у найгострішій фазі епідемії COVID-19. Динаміка схожа на ту, що спостерігалася останніми днями в Італії, а до того в Китаї: найвища смертність за кожну добу, певне вирівнювання — хоч і неоднорідне — кривої нових заражень і збільшення кількості одужавших (див. «Смертельні перегони»). Іспанські посадовці не поспішають говорити про якусь стійку тенденцію до спаду цієї хвилі. На початку карантину 9 березня вони прогнозували, що десь на середину чи кінець другого тижня стане зрозуміло, коли чекати піку та наскільки ефективними є обмежувальні заходи, а також чи варто запроваджувати нові, більш жорсткі. Про останнє говорять частина уряду та експертів, хоча уже наявні обмеження серед найсуворіших в Європі. Але поки рішення приймати не поспішають, адже це ще сильніше вдарить по вже ослабленій економіці країни. Отже, на порядку денному уряду зараз два абсолютні пріоритети: ємність медичної системи обслужити хворих і розробка політики, що врятує економіку.


Станом на 23 березня з понад 33 тисяч інфікованих COVID-19 в Іспанії 2355 перебували в інтенсивній терапії. Статистика у Мадриді, лідері за захворюваністю, 942 пацієнтів інтенсивної терапії на 10 575 інфікованих. Це ілюструє один із ключових викликів, пов’язаний з епідемією: надвелике навантаження на медичну систему, особливо наплив тяжких хворих.


У 2018 році, за даними, які наводить іспанська газета El País, у Національній системі охорони здоров’я налічувалося 93 683 ліжкомісця, зокрема 4627 в інтенсивній терапії. На регіон Мадрида їх припадало 11 629 і 641 відповідно. На 14 березня у мадридських палатах інтенсивної терапії вже було 180 тяжких пацієнтів з COVID-19. У розпал епідемії до державних додалися приватні лікарні — їх уряд перепідпорядкував владі на місцях у всій країні, аби та могла розпоряджатися усім наявним лікувальним потенціалом. Утім уже на 21 березня тяжких пацієнтів у деяких мадридських лікарнях було удвоє більше за кількість ліжок у палатах інтенсивної терапії. Тож їх розміщують у реанімаційних і операційних, відкладаючи лікування та заплановані операції, які можливо перенести. У регіонах з найвищими показниками розгортаються тимчасові лікарні. У Мадриді наприкінці минулого тижня такий польовий госпіталь на 5500 ліжок, зокрема з доступом до кисневих апаратів та інтенсивної терапії, почали облаштовувати у виставковому павільйоні IFEMA. На стаціонари перетворили й два готелі поблизу лікарень, додавши до медичної системи ще кількасот ліжок. Навантаження по країні неоднорідне. Якщо у Мадриді воно перевищує наявні можливості, то в інших регіонах ліжкомісць у інтенсивній терапії поки вистачає. Але медики бояться, що потужностей буде бракувати, якщо нинішня динаміка збережеться. І критикують уряд за те, що не почав реагувати ще раніше.

 

Читайте також: Тривала гра. Що іноЗМІ пишуть про пандемію коронавірусу


Наступна серйозна проблема — зараження медичного персоналу. За даними Фернанда Сімóна, іспанського епідеміолога і директора Координаційного центру з надзвичайних ситуацій Міністерства охорони здоров’я, станом на 22 березня 12%, або 3475 підтверджених випадків зараження, припадали на лікарів та інший медперсонал, а уже 24 березня — 5400. Цю проблему планують вирішувати масовим тестуванням, починаючи з груп високого ризику. На днях Іспанія дозакупила 640 тис. швидких тестів, які розподіляються за пріоритетністю: насамперед для медперсоналу і госпіталізованих пацієнтів; далі у будинки для літніх людей, де заражуваність і смертність дуже високі; а тоді серед решти населення, починаючи з тих, у кого проявляються легкі симптоми. Наразі, відповідно до урядових інструкцій, тестування проводять тільки тим, хто має симптоми. Якщо людина була в контакті з підтвердженими зараженими, але не виявляє симптомів, її не тестують. Загалом Іспанія активно працює над тим, аби імпортувати більше тестів з європейських країн і нарощувати їх виробництво у себе. До слова, одним із пояснень поки що низької смертності через COVID-19 у Німеччині (0,4%) порівняно з Італією (9,5%), Іспанією (6,8%) чи Францією (4,3%) було дуже ретельне відслідковування кластерів інфекції шляхом тестування усіх, хто контактував з підтвердженими інфікованими, та ізолювання цих кластерів. Хоча медики попереджають, що і там статистика, ймовірно, зростатиме.


Паралельно іспанські урядовці швидко збільшують кількість медичного персоналу, залучаючи зокрема понад 7 тисяч інтернів, які закінчують навчання, і понад 15 тисяч медиків, що вийшли на пенсію.


Що стосується економічного фронту, то урядовці та експерти теж не поспішають пропонувати чітких прогнозів — частково через те, що не зрозуміло, наскільки швидко вдасться взяти епідемію під контроль, а частково щоб не поширювати паніку. Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), до якої входять розвинені країни, прогнозує відсутність економічного зростання за оптимістичного сценарію і його скорочення за песимістичного. Повернути іспанську економіку від помірного зростання останнім часом до рецесії може саме зниження самих тільки надходжень від туризму і ресторанного бізнесу, розваг та інших подібних видів діяльності наполовину протягом наступних шести місяців.

 

Читайте також: Штучний інтелект проти коронавірусу


Тож для підтримки економіки на період, поки країна і світ зможуть повернутися до нормального життя, робота ведеться на національному і європейському рівнях. Наприкінці минулого тижня іспанський уряд запропонував пакет економічних заходів, що мають на меті мінімізувати ризики банкрутства компаній та масового звільнення працівників. Для цієї ініціативи планують мобілізувати до €200 млрд державних і приватних коштів у вигляді кредитів під державні гарантії, бюджетних видатків тощо. Головні цілі програми: забезпечити компанії ліквідністю через пільгові кредити і гарантії; спростити для роботодавців процедуру переведення працівників на тимчасові контракти за умови збереження робочих місць; підтримати коштами вразливі категорії працівників, самозайнятих, родини; посилити систему охорони здоров’я та забезпечити додатковим фінансуванням роботу над вакциною або ліками від COVID-19.


На європейському рівні очільник уряду Педро Санчез в неділю закликав ЄС запустити «план Маршалла» — масштабну програму державних інвестицій у всіх 27 країнах ЄС, аби простимулювати їхні економіки. Ця риторика співзвучна з позицією деяких інших країн, зокрема Франції та Італії, що вимагають більш скоординованих і рішучих дій від європейських інституцій у відповідь на епідемію. Німеччина і Нідерланди традиційно займають більш консервативну позицію. Також Санчез приєднався до країн, що підтримують ідею випуску європейських «коронаоблігацій»: через них можна оперативно залучити додаткове фінансування для інвестицій та соціальних видатків.


На 26 березня заплановане обговорення подальших заходів боротьби з COVID-19 на відеоконференції лідерів країн ЄС. Питання економічної підтримки — одне з ключових. І воно стане одним із випробувань ЄС на солідарність. 

схожі публiкацii