Політика 2020-05-21 10:39 Голуб Андрій

Сигнали в центр

Епідемія COVID-19 створила приводи для загострення конфлікту між владою в Києві та регіональними елітами. Водночас причини конфлікту традиційні: боротьба за владу, гроші й безпеку

Якість проведення місцевих виборів перебуває під питанням через недофінансування. Близьке завершення реформи децентралізації посилило суперечки на місцях у зв’язку з новим територіальним поділом. Зменшення місцевих бюджетів також призупинило чимало проектів. Медики в регіонах недораховуються обіцяних виплат, а підприємці рахують збитки. Усі проблеми доведеться розв’язувати вже цього року. Здається, що замало завдань? В Офісі президента (ОП) вирішили, що так. Тому додали ще стару історію з виборами на окупованому Донбасі. У жовтні. Одночасно з усією країною. 


Тему проведення виборів на окупованих територіях повернув до медійного поля особисто керівник ОП Андрій Єрмак. Відповідну заяву про наміри він зробив 4 травня під час онлайн-конференції, організованої Atlantic Council. «Я дуже вірю, що нам вдасться провести місцеві вибори зокрема й на нині непідконтрольних територіях. Загалом по всій території нашої країни. І ці вибори за українським законодавством базуватимуться на всіх принципах Копенгагенської конвенції й стануть потужним шляхом до припинення війни на Донбасі», — цитату Єрмака медіа поширили блискавично. Однак поширити в новинах контекст не вдалося. Хоча у випадку нинішнього керівництва країни він завжди важливий.
Сама конференція складалася з двох частин. Більшість часу Єрмаку виділили для промови, під час якої він згадав про війну й окупацію, але нічого не сказав про вибори. Уже наприкінці модератор розмови, екс-посол США в Україні Джон Гербст узявся ставити Єрмаку запитання, зокрема й адресовані через інтернет. Одне з них стосувалося можливого впливу епідемії COVID-19 на терміни проведення місцевих виборів: «Не знаю, не знаю. Поки що ми не обговорювали. Поки що дата місцевих виборів залишається незмінною…». І вже після цього Єрмак заговорив про вибори на Донбасі й «Копенгагенську конвенцію». До речі, такого акту немає. Є Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ від 1990 року. Фахівці коротко називають його «Копенгагенський документ». І він справді регламентує основні принципи проведення виборів у світі.

 

Читайте також: Утрачений шанс


Контекст потрібен не для того, щоб критикувати Єрмака за помилку в одному слові. Передусім він свідчить про місце, яке займає підготовка до місцевих виборів у системі пріоритетів керівника Офісу президента. «Не знаю, поки що не обговорювали» — значно інформативніше висловлювання за все сказане про вибори на Донбасі. За 40 хвилин, які Єрмак мав на вільну промову, темі місцевих виборів місця не знайшлося. А коли його запитали, то щось довелося казати. Та й по всьому.


Хороша новина для тих, хто непокоїться передусім про загрозу федералізації, полягає в тому, що жодних виборів на окупованому Донбасі в жовтні не буде. Навіть плани щодо їхнього проведення навряд чи існують. Голова профільної організації «ОПОРА» Ольга Айвазовська після оголошення нового складу перемовників у Мінську зауважила, що до нього «не увійде ніхто з профільного комітету Верховної Ради чи Кабінету міністрів, із тих, хто працює з питаннями місцевого самоврядування чи виборів». Що ж до фактичної неможливості проведення виборів восени з погляду законодавства, окрім «ОПОРИ» й інших профільних організацій висловилися навіть у ЦВК, склад якої обрали вже під час каденції Володимира Зеленського. Там, звісно, не заперечили слова керівника ОП прямо. «На даний час майже неможливо говорити про будь-які часові рамки, необхідні для підготовки і проведення виборів на деокупованих територіях ОРДіЛО, бо цьому повинна передувати оцінка фактичного стану справ на цих територіях після відновлення контролю над ними», — зазначив голова Центрвиборчкому Олег Діденко. Далі він назвав інші давно відомі передумови: відновлення контролю над кордоном, робота судочинства і правоохоронців, банків, українських медіа та партій тощо.


А погана новина в тому, що голова ОП (який із подачі самого президента став ключовим речником команди) насправді нічого не може сказати щодо основної політичної події року. Можливо, виборами просто займається не Єрмак. Однак імовірніше те, що в команді президента просто досі не вважають питання одним із найважливіших.

 

Читайте також: Час визначатися


Ідеться не про політичні технології для перемоги «Слуги народу». А про те, що саме собою проведення виборів стане ключовим тестом для країни загалом. Зменшення фінансування перегонів у понад двічі (з 2,154 млрд грн до 1 млрд грн) не створює проблем для проведення голосування як такого. Тиждень із посиланням на розрахунки ЦВК уже писав, що вибори можна провести й за 740 млн грн — саме стільки коштує виготовлення бюлетенів і технічне утримання виборчих комісій. А ключове нерозв’язане питання полягає в безпеці та прозорості виборів. Зменшення бюджету відбулося за рахунок зарплат членів комісій на місцях. Це кидає тінь передусім на прозорість виборчої кампанії, ставлячи працівників комісій у пряму залежність від політиків і бізнесменів. Простіше кажучи, є ризик, що на значній частині дільниць просто не зможуть вчасно порахувати голоси, а ще на частині результати виборів суттєво відрізнятимуться від результатів опитувань.

не вирішене питання безпеки та прозорості місцевих виборів. Скорочення бюджету перегонів відбулося за рахунок зарплат членів комісій на місцях. Це кидає тінь передусім на прозорість виборчої кампанії, ставлячи працівників комісій у пряму залежність від політиків та бізнесменів


Можливий провал виборів кине тінь на реформу децентралізації, яку зараз у «стаханівському» темпі намагається завершити правляча партія. Добровільне об’єднання громад за минулі п’ять із половиною років відбулося приблизно на половині території країни. Завершення процесу тепер поклали на уряд і парламент. Станом на 6 травня Кабмін затвердив перспективні плани ОТГ, які цілком охоплюють територію 12 областей. Уже на червень заплановано ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій субрегіонального рівня. Продовження децентралізації можна записати в актив нинішній владі одразу з кількох причин. Передусім це приклад так званої інституційної пам’яті, коли зміна політиків не означає зміни курсу. Поступ децентралізації забезпечують ті самі люди, які займалися нею впродовж усіх років. Посаду зберіг навіть незмінний із 2015-го заступник профільного міністра розвитку громад В’ячеслав Негода. У Верховній Раді профільний Комітет з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування є одним із найменш конфліктних і заполітизованих. Усе це забезпечує просування. Однак завершення децентралізації «згори» навряд чи розв’яже наявні конфлікти груп упливу на місцях. Центральна влада напередодні виборів отримає ще одну когорту незадоволених своїми діями.


За даними Асоціації ОТГ, перспективні плани громад областей передбачають зникнення 127 уже діючих об’єднаних громад. «Більшість із них категорично проти їхнього примусового приєднання до інших громад», — зазначили в тексті відкритого звернення Асоціації до уряду. Ідеться про понад 10% від усіх добровільно утворених ОТГ. Кожен випадок унікальний, але для розуміння обставин конфліктів можна навести приклад Засульської ОТГ на Полтавщині. Громаду тривалий час згадували як приклад успішного об’єднання. На профільному порталі, присвяченому децентралізації, досі можна знайти матеріал із заголовком «Старости Полтавщини вивчають передовий досвід найбільшої (Засульської. — Ред.) ОТГ в Україні». Однак попередньо оприлюднений план області (на момент написання тексту ще не затверджений урядом) передбачає зникнення громади й утворення на її місці Лубенської ОТГ. Річ у тім, що в процесі об’єднання райцентр виявився з усіх боків оточений Засульською громадою і тепер, згідно із законом, не може об’єднатися з кимось іще. Територія ОТГ має бути безперервною. Влада Лубен не проти об’єднання, Засульська ОТГ — проти, а місцева депутат-мажоритарник від «Слуги народу» взагалі виступає за формулу «один район — одна громада».  

 

Читайте також: Консультативна (з)рада


Влада в Києві за останні місяці вже накопичила чимало опонентів на місцях. Демарш мера Черкас Анатолія Бондаренка, який спробував послабити карантин всупереч уряду, можна вважати початком процесу, а не його найвищою точкою. Що гіршою ставатиме економічна ситуація, то більше таких випадків відбуватиметься напередодні виборів. Під час написання цієї статті набуває популярності звернення міського голови Кілії на Одещині Павла Бойченка до центральної влади. Мер фактично пов’язує самогубство місцевого фермера з відсутністю підтримки з центрального бюджету. Хоча є чимало питань до етичності використання трагедії з політичною метою, але тенденція очевидна. Місцеві голови намагатимуться пов’язати фінансові негаразди передусім із Києвом. Певні підстави вони мають. У квітні уряд і Рада урізали місцеві бюджети у зв’язку з COVID-19. За даними Ангели Бочі, радниці з місцевих бюджетів та фінансового управління Програми DOBRE/USAID, формально місцеві бюджети громад, із якими співпрацює її організація, утратили близько 1% надходжень він зменшення місцевих податків. Однак удар непропорційний. Хтось не втратив майже нічого, а чиїсь збитки становлять мільйони гривень.  


Натомість фінансування будівництва доріг не урізали. Дорожнє будівництво — головний коник цьогорічного піару президента. Натяк цілком прозорий: замість відремонтованого даху школи від мера людям запропонують трасу від президента. І місцеві еліти розуміють сенс краще за інших. Тому це ще одна причина для виступів на зразок черкаського. І хоча в Києві зупинили власну ініціативу, яка примушувала мерів об’єднатися в єдину партію, невідомо, чи це на краще. Тепер Банкова отримає опонентами безліч регіональних політичних ініціатив.  

схожі публiкацii

Світ

Нове коло

2020-07-04 11:32