Пандемія. Герої та антигерої 2020-09-11 16:26 Олег Фея

Мобільність, вітамін D та штами і вакцини – огляд наукових статей про коронавірус

Як вітамін D впливає на перебіг коронавірусної хвороби та чи допомагає карантин

Як правило «залишайся вдома» впливає на розвиток епідемії? Чи є зв’язок між вітаміном D та ризиком захворіти коронавірусом? Чи справляться майбутні вакцини із усіма наявними штамами вірусу? Про це докладніше в науковому огляді Тижня

 

 

Мобільність та епідемія

 

Сильні спалахи коронавірусу навесні вдалося зупинити через жорсткі карантинні заходи, що включали в тому числі і правило «залишайся вдома». Наскільки воно виявилося ефективним в стримуванні епідемії спробував оцінити колектив вчених із Університету Вісконсіну у статті, опублікованій в журналі JAMA 8 вересня.

 

Для цього вчені взяли GPS-дані з 45 мільйонів смартфонів жителів США, які відслідковувалися з 11 березня до 10 квітня. Усі дані були анонімними, тобто за пересуванням конкретної особи не стежили. Щоб зрозуміти, як люди виконували урядові правила, науковці оцінювали дистанцію, яку проходили щоденно власники смартфонів, та час знаходження вдома. А для розуміння впливу цих факторів на епідемію, вони розрахували час подвоєння кількості інфікованих у конкретній місцині.

 

Читайте також:  Die Welt: Діджиталізація Балтії триває повним ходом

 

В усіх штатах після встановлення правила «залишайся вдома» мобільність населення зменшилася, а час, який люди проводять вдома, збільшився. Проте нерівномірно. Медіанна відстань, тобто така, менше за яку в день проходила половина населення, у північних штатах на кшталт Аляски, Іллінойсу, Мену, Меріленду чи Массачусетсу стала суттєво меншою за один кілометр. Тоді як у штатах із теплішим кліматом (Оклахома, Луїзіана, Кентуккі, Теннесі, Вайомінг, Флорида) вона сягала 2 і більше кілометрів. Час знаходження вдома також збільшився нерівномірно – від 1 до 3-4 годин.

 

"Згладжування" кривої. (А) Після введення правила "залишайся вдома" медіанний час подвоєння кількості інфікованих в усіх штатах збільшився, що свідчить про ефективне стримування епідемії. (В) Пряма лінія означає експоненційне зростання кількості хворих, штати, позначені зліва від неї мали надшвидкий розвиток епідемії, та потім вони перетнули пряму вправо - "зіскочили" із експоненційного росту. За даними JAMA

 

Що ж до поширення епідемії, то до введення карантинних заходів (правила «залишайся вдома») медіанний час подвоєння кількості інфікованих в різних штатах становив від 1,3 до 4,3 днів, що дуже багато. Після виходу наказу цей час збільшився до 3,7-27,7 днів, що допомогло подолати першу хвилю епідемії. Самі автори вказують, що в дослідженні було неможливо окремо оцінити результативність використання масок, тому на результати також міг вплинути і цей чинник.

 

 

Вакцини захистять від усіх штамів

 

До такого висновку дійшов колектив американських вчених із Військового дослідницького інституту імені Волтера Ріда в США (Walter Reed Army Institute of Research), який представив свої результати у журналі PNAS. Вчені проаналізували 27977 зразків SARS-CoV-2 з різних куточків планети, та виділили 7559 поліморфних сайтів, тобто ділянок геному, які хоч раз змінювалися порівняно із контрольним зразком вірусу. Більшість мутацій були унікальними, лише 8,41% мутацій знайшли у двох чи більшій кількості геномів. Лише 11 мутацій були спільними для 5% досліджених варіантів вірусу, а 7 – для 10%. 

 

Тільки одна мутація стала домінантною – так звана D614G у S-білку вірусу. Тиждень уже писав про неї – запис D614G показує заміну 614-ої амінокислоти в геномі S-білка з аспарагінової кислоти на гліцин, внаслідок заміни нуклеотиду аденіну на гуанін. Ця мутація зустрічається у 69,4% зразках вірусу, досліджених американцями. Окрім D614G інша найпоширеніша мутація зустрічається усього в 1,96% геномів. В цілому вчені роблять висновок, що генетична відмінність вірусних геномів з часом майже не зростає – вони порівняли 30 зразків, взятих на початку епідемії у Вухані, із пізнішими зразками. Навпаки, тенденція йде до «згладжування» відмінностей. Можливо, причиною цього є те, що вірус відносно вільно розповсюджується, а не локалізований, що може спричиняти більші відмінності між зразками з різних регіонів.

 

Читайте також: Клінічні випробування. Порятунок заради прогресу

 

Найцікавіше з точки зору розробки вакцини – зміни у вірусному S-білку, завдяки якому той приєднується до рецепторів людських клітин.  Саме цей білок вакцини мають робити мішенню для людського імунітету, завдяки чому той «розпізнає» вірус. З цього погляду немає різниці, до якого саме штаму вакцини будуть утворювати імунітет. Адже мутація D614G знаходиться між субодиницями білка, і не є ціллю для антитіл.

 

Вітамін D та COVID-19

 

За останній час вийшло кілька статей, що пов’язують перебіг хвороби із рівнем вітаміну D в організмі людей. 29 серпня в журналі The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology вийшла робота групи іспанських вчених, які тестували терапію з додаванням вітаміну D3 і порівнювали її зі стандартним лікуванням. Це невелике попереднє дослідження, до якого залучили 76 пацієнтів з Університетського госпіталю королеви Софії у Кордові.

 

50 хворих отримували кальцидіол (форма вітаміну D3, активніша за звичайний вітамін) на додачу до стандартної терапії в госпіталі, а 26 використали як контрольну групу. Стандартне лікування, прийняте в госпіталі, включало гідроксихлорохін та азітроміцин. Що дивно, адже ВООЗ не рекомендує використання гідроксихлорохіну в клінічних протоколах через високий рівень ускладнень. З 50 пацієнтів лише одного перевели в палату інтенсивної терапії, в той час як із контрольної групи – половину, тобто 13 хворих, з яких двоє згодом померли. Науковці роблять обережний висновок, що кальцидіол допомагає тяжким хворим, та наголошують на подальших дослідженнях із більшими групами пацієнтів.

 

Читайте також: Навчання на власний розсуд

 

Вчені із Університету Чикаго пішли іншим шляхом – вони пов’язали нестачу в організмі вітаміну D із ризиком захворіти на COVID-19. Результати дослідження вони опублікували в журналі JAMA 3 вересня. Науковці дослідили медичні картки 489 людей, які рік тому здавали аналізи на виявлення рівня вітаміну D. З них у 25% була діагностована його нестача, нормальний рівень був у 59%, а щодо інших було неможливо сказати щось напевне. Достатність вітаміну D вчені вказували залежно від того, більше чи менше за 20 нг/мл була його концентрація у крові. Серед усіх цих людей 71, або 15%, врешті підчепили коронавірус. Після врахування всіх інших факторів, ризик заразитися коронавірусом був у 1,77 разів вищим у групі, що мала нестачу вітаміну D порівняно із тими, в яких із цим було все нормально. Автори статті також наголошують, що потрібне велике рандомізоване дослідження, аби прояснити питання із роллю цього вітаміну в перебігу коронавірусної хвороби.

 

схожі публiкацii