Вибори 2020: сила громад проти сили еліт 2020-10-15 18:10 Дмитро Клименко
  ▪   Житомир

Вибори на Житомирщині. Зелені та молоді проти різнокольорових господарників

Новий Виборчий Кодекс, з його партизацією, змусив місцеву політичну еліту шукати або створювати партії, з якими можна йти на вибори. Хто, з ким та під яким кольором висувається на Житомирщині

Житомир. Битва пропозицій

У Житомирі 13 кандидатів борються за посаду міського голови. Чинний мер Сергій Сухомлин йде від партії «Пропозиція», ректор Житомирської Політехніки Віктор Євдокимов від партії «Слуга Народу», підприємниця Олена Розенблат (сестра Борислава Розенблата, народного депутата України VIII скликання) від партії «Батьківщина», депутатка міської ради Наталія Леонченко від партії «ОПЗЖ», дружина Геннадія Зубка (екс віцепрем’єрміністра в уряді Володимира Гройсмана) Людмила Зубко – від партії «Європейська Солідарність».

Також своїх кандидатів в міські голови мають партії «За майбутнє», «Радикальна партія Ляшка», «Голос», ВО «Свобода», «Народний рух України», «Сила і Честь», «Перемога Пальчевського» та «Партія розвитку громад».

Кандидати в Житомирі. Джерело: regionews.ua

Найбільші шанси виграти вибори має Сергій Сухомлин, за нього готові проголосувати 64% містян (дані опитування групи «Рейтинг», за  вересень 2020 року).

Найближчий конкурент, Віктор Євдокимов, розгорнув масштабну передвиборчу кампанію - агітаційні намети, партійна газета, зустрічі з виборцями та масована інтернет агітація. Але ціль цих зусиль, з огляду на рейтинги, зовсім не посада міського голови, а максимальний результат на виборах депутатів міської ради.

 

Читайте також: Бігуни. Хто у Миколаєві приєднався до нових брендів «За майбутнє» та «Пропозиція»

 

І тут шансів створити проблем чинному міському голові у слуг народу є більше. За даними того ж опитування групи Рейтинг партію мера готові підтримати майже 40% житомирян, партію «Слуга Народу» близько 15%, ОПЗЖ – 10%, Батьківщина – понад 9%, Європейська Солідарність – майже 8%.

Рейтинг кандидатів та партій. Джерело ratinggroup.ua

Завдання мінімум для опонентів Сергія Сухомлина – завадити партії Пропозиція сформувати однопартійну більшість у міськраді. В інакшому випадку консенсусу по інтересах окремих фракцій та депутатів не з політичної команди мера більше не буде.

 

А політичні домовленості були з багатьма депутатами. Рада 7 скликання стала прикладом таких консенсусів між фракціями. П’ять депутатів ОПЗЖ мають інтереси у комунальному секторі Житомира. Сергій Колесник директор комунального підприємства «КТП 0628», яке займається вивозом сміття, Володимир Тичина керівник приватного ВЖРЕП №4, син Василя Кучика, керував комунальним ВЖРЕП №5, Володимир Шуст до осені 2019 року працював заступником комунального підприємства «Центр інвестицій», чоловік голови фракції Наталії Леонченко, Ігор Леонченко очолює комунальне підприємство «Парк».

 

Читайте також: Як змагаються кандидати у маленьких ОТГ

 

Схожа ситуація і в інших фракціях міської ради. Всі ці депутати так чи інакше залежали від міського голови. Хтось був підлеглим, а хтось просив лояльності до свого бізнесу. В заміну міський голова отримував голоси в сесійній залі. Якщо 25 жовтня партія Пропозиція отримає від виборців понад 50% підтримки, така система буде вже не актуальна.

 

Бердичів без попередників

 

Головною подією місцевих виборів у Бердичеві стала відмова від балотування чинного міського голови Василя Мазура, якого 4 рази обирали мером. Його місце прагне зайняти Роман Левицький, перший заступник міського голови, а разом з ним ще 10 кандидатів.

 

Кандидати в Бердичеві. Джерело: Facebook Романа Левицького

Роман Левицький проводить найбільш активну агітаційну кампанію та нарівні з Богданом Колядою, кандидатам від партії «Слуга народу», задають тон виборчим перегонам. Сергій Орлюк, кандидат від партії «Пропозиція», у своїй команді зібрав декілька чинних депутатів цього скликання міської ради, і завдяки їх активності може створити проблем кандидатам від партії влади.

 

 Ігор Романський, депутат Житомирської обласної ради від «Радикальної партії Олега Ляшка», йде на вибори від партії «Українська Стратегія Гройсмана». Його намагання зосередити голоси радикалів та прихильників колишнього прем’єра намагається звести до нуля Олег Пишняк, який веде колишню партію Романського на вибори у Бердичеві.

 

Проросійський електорат збирає Наталія Онуфрієнко від партії «Опозиційна платформа - за життя». Але їй не допоможуть родинні зв’язки із головою виборчого штабу в «Слуги народу» в області Олександром Дмитруком, який в одному із інтерв’ю сайту Бердичів.biz заявив, що після виборів створювати коаліцію з ОПЗЖ слуги не планують.

 

Читайте також: Як працює політична реклама на Івано-Франківщині

 

Це, певно, меседж для патріотичного виборця, якого у Бердичеві більше ніж прихильників ОПЗЖ, адже Бердичів електорально традиційно підтримував проукраїнські сили.

 

Результат виборів у Бердичеві сьогодні важко спрогнозувати, але точно відомо що повторити успіх Василя Мазура п’ятирічної давнини, 55% у першому турі будучи кандидатом від Блоку Петра Порошенка, комусь із теперішніх кандидатів буде складно.

 

Мер, редактор, депутат. Хто кандидується у Коростені?

 

Цього року Володимир Москаленко шостий раз йде на вибори міського голови Коростеня. При владі теперішній кандидат із 1998 року.

 

Цього разу конкуренцію кандидату від партії «Наш край» Москаленку складуть 8 кандидатів, 4 від партій та 4 самовисуванці. Найбільш активну агітацію, нарівні із чинним мером, проводить кандидат від партії «Слуга народу» Віталій Науменко, чинний депутат Житомирської обласної ради від УКРОПу.

Науменко та коростенські «слуги». Джерело: Facebook Зе-команди у Коростені

Колишня заступниця голови Коростенської РДА Наталія Тертична балотується від парті «Європейська Солідарність», а керівниця Коростенського геріатричного пансіонату Валентина Лазаренко йде від «Радикальної партії Олега Ляшка».

 

Повторити успіх 2015 року намагатиметься редактор газети «Древлянська громада» Юрій Виговський, який 5 років тому посів друге місце із 20% голосів. Щоправда, тоді Москаленку достатньо було одного туру та 56% голосів коростенців, щоб залишитись при владі.

 

Цього разу Володимир Москаленко спробує капіталізувати свій особистий рейтинг не лише у вигляді посади міського голови, а й у вигляді депутатських мандатів. Нагадаю, що на виборах 2015 року сім партій пройшли до міської ради набравши від 8 до 17%. Наш край номінально переміг, маючи відрив від УКРОПу у 146 голосів. Але 6 депутатів із 34 це далеко не більшість.

 

Виборці у Новограді-Волинському отримають найдовший бюлетень

 

16 кандидатів борються за посаду голови міста. Міський голова обраний у 2015 році, Віктор Весельський, у лютому 2020 року склав повноваження. Затяжний конфлікт голови та депутатів мав всі перспективи вилитись у голосування про недовіру, але досвідчений політик не став чекати та сам склав повноваження.

Віктор Весельський. Джерело Вголос.zt

Відсутність кандидата від міської влади призвела до значної кількості бажаючих – 11 кандидатів від партій та 5 самовисуванців. Активно в боротьбу за розпорошений електорат Весельського вступили Сергій Литвинчук, голова Новоград-Волинської РДА та кандидат від партії «Слуга народу», Олег Годун від партії «Батьківщина», Віталій Якубов від партії «Наш край», Олександр Широкопояс від партії «Пропозиція», Петро Литвин (брат Володимира Литвина, незмінного народного депутата від 65 виборчого округу) від «Народної партії», Сергій Колотов, чинний заступник міського голови від партії «Сила та честь».

 

Микола Боровець, колишній міський голова Новограда-Волинського, традиційно теж балотується самовисуванцем. У 2015 він був другим із 17% відсотками. Віктор Весельський тоді отримав 54%.

 

11 жовтня кандидати влаштували дебати. Декілька годин дискусій політиків, мали б допомогти виборцям розібратись за кого віддавати свій голоси. Але за відсутності явного лідера перегонів варто чекати сюрпризів на ранок 26 жовтня.

 

Місцеві перегони з немісцевим завзяттям

 

Житомир, Бердичів, Коростень та Новоград-Волинський завжди були центрами політичного життя на місцях. Основна кампанія розвивалась активніше у цих міста, кандидати більше уваги, грошей, зусиль лишати тут.

 

Цього року все змінилось. Ні, кількість уваги, грошей, зусиль кандидатів до міст не зменшилась. Тепер запекла політична боротьба відбувається за посаду кожного сільського голови, навіть найменшої громади.

 

Читайте також: Як змагаються кандидати у маленьких ОТГ

 

Завдяки децентралізації громади отримали не лише повноваження управління освітою, медициною, розвитком економіки. В громад з’явились гроші. Величезні гроші.

 

Наприклад у Коростені у 2015 році бюджет становив 285 мільйонів гривень, а у 2020 вже 508 мільйонів гривень. Найменша громада регіону, Високівська ОТГ, до об’єднання мала сукупний бюджет в 1,5 мільйони, а у 2020 році майже 23 мільйони. Тому за кожний мандат, за кожного голову йде боротьба.

 

Це перша відмінність цих місцевих виборів від попередніх.

 

Далі йде партизація. Всі громади, в яких є понад 10 тисяч виборців, отримали нові вимоги до кандидування. Партія стала обов’язковою. Ця умова показала цікаві процеси об’єднання політичних еліт на місцях, іноді затятих опонентів та супротивників. Також, стали публічними перетікання політиків із партії в партію, а бізнесові кола згуртували навколо себе по декілька політичних проєктів.

 

Ці дві відмінності призведуть до яскравої політичної різнобарвності у місцевих радах. Деякі громади можуть отримати і голову і більшість у раді від партій, які зовсім не представленні у парламенті. З огляду на законодавство та імперативний мандат, це має позитивні сторони. Але з іншої сторони, у програмах деяких партій є обіцянки і про зміну формату децентралізації, і про вибори суддів, прокурорів та шерифів.

 

Без сталої демократичної традиції виборів, без сформованої культури виборів та наявності низької толерантності до фальсифікацій результатів голосування, ці обіцянки партій, за умови їх реалізації на рівні країни, можуть призвести до зовсім нерайдужних результатів.

схожі публiкацii